Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шубін Федот Іванович 17 28 травня 1740 17400528 12 24 травня 1805 російський скульптор один з найвидатніших скульпторів

Шубін Федот Іванович

Шубін Федот Іванович

Шубін Федот Іванович (17 (28) травня 1740(17400528) — 12 (24) травня 1805) — російський скульптор, один з найвидатніших скульпторів 18 століття.

Шубін Федот Іванович
Шубин Федот Иванович
При народженні Шубной Федот Иванович
Народження 17 (28) травня 1740(1740-05-28)
Петербург
Смерть 12 (24) травня 1805(1805-05-24) (64 роки)
  Петербург
Національність росіянин
Країна image Російська імперія
Жанр скульптура
Напрямок класицизм
Роки творчості 1766 — 1802
Покровитель князь Д. Голіцин, князь Потьомкін Г. О
Вплив
Твори рельєфи, погруддя, декоративна та релігійна скульптура

Життєпис

Народився в Архангельській губернії, селище Тючковське. Походить з родини селян, що не підпадали під кріпацтво, тобто були «вільними» або державними селянами. Батько знав грамоту. Первісні навички різьби по дереву та кісткам отримав на батьківщині. Справжнє прізвище хлопця — Шубной.

Навчання

У віці 19 років дістався Петербурга. Зазнав лиха, але за підтримки земляка — Михайла Ломоносова у 1761 р. зумів поступити у Імператорську Академію мистецтв, що була заснована у 1757 р. В щойно заснованій Академії скульптурний клас очолював Н. Жиллє, запрошений з Франції. В роки навчання в Академії його прізвище змінили на Шубін. Виказав добрі здібності в навчанні. За барельєф «Убивство Аскольда та Діра» у 1766 р. отримав офіцерське звання, атестат та шпагу і власне дворянське звання.

Після закінчення навчального закладу у 1767 р. отримав право на пенсіонерську подорож до Західної Європи за рахунок держави. Відбув у Францію для удосконалення майстерності. В Парижі опікуном скульптора став російський дипломат Д.Голіцин.

В Парижі працював під керівництвом скульптора Жана-Батиста Пігаля (1714—1785), особи досить сміливої і навіть ризикованої в мистецтві. Серед скульптурних творів Пігаля — філософ Вольтер.

Два роки після Парижу -(1770—1772) — по дозволу з Росії Шубін удосконалював майстерність в Римі. Вже там виконані перші портрети по замовам російських вельмож, що принесли скульптору визнання.

Петербурзький період

З 1773 р. Щубін в Петербурзі, де працюватиме до смерті. В ці роки працював у різних скульптурних жанрах — * погруддя-портрет

  • рельєф
  • скульптура у повний зріст
  • декоративна та релігійна скульптура.

Шубін відрізнявся працьовитістю та творчою продуктивністю. В роки розквіту таланту, він висікав одне погруддя-портрет за місяць, що досить багато.

Головним жанром для скульптора став портрет. В творчому надбанні скульптора — понад 200 творів, переважно в мармурі.

Слава видатного скульптора не стала гарантією матеріального успіху. Він отримав звання академіка ще у 1774 р. за поруддя імператриці Катерини ІІ. Але йому відмовили в стабільній матеріальній підтримці.

Помер в Петербурзі.

Вибрані твори

image
портрет архітектора Антоніо Рінальді,1782, Гатчинський палац.
  • погруддя Голіцина Ф. Н., 1771
  • портрет рельєф Шувалова І. І., 1771
  • портрет рельєф Орлова Ф. Г., 1771
  • погруддя Катерини ІІ, 1774
  • погруддя Безбородка О. А.
  • два погруддя князя Голіцина Олександра Михайловича, 1775, (гіпс — Російський музей, мармур — Третьяковська галерея)
  • погруддя графині Паніної М. Р.
  • погруддя Орлова В. Г., 1775 (Третьяковська галерея)
  • погруддя генерал-фельдмарщала Рум'янцева-Задунайського Петра Олександровича, 1778,
  • погруддя багатія Баришнікова І. С., 1778
  • погруддя статс-секретаря Завадовського П. В.,(Третьяковська галерея)
  • погруддя невідомого
image
портрет князя Безбородко
  • погруддя Шеремєтєва П. Б., 1783, (садиба Кусково)
  • погруддя господині Міхельсон І. І., 1785 (Російський музей)
  • Скульптура Пандора для фонтану в Петергофі
  • погруддя адмірала Чичагова , 1791
  • погруддя князя Потьомкіна Г. О., 1791
  • погруддя Й-Г. Шварца, 1792
  • погруддя Платона Олександровича Зубова , 1796, бронза
  • погруддя Бецького І. І.
  • портрет петербурзького градоначальника Чулкова Є. М., 1792
  • погруддя Ломоносова М. В., 1797(посмертно)
  • 58 мармурових портретів на рельєфах для Чесменського палацу, 1774—1775
  • декоративні скульптури для Мармурового палацу
  • релігійні скульптури для собору Св. Трійці в Олекскндро-Невському монастирі-лаврі
  • погруддя імператора Павла , 1797, (Російський музей)
  • погруддя імператора Олександра І, 1801, м. Воронеж

Увічнення пам'яті

image
Шубін Федот Іванович

Загальна характеристика творчості

Жінка-скульптор радянського часу Віра Мухіна зазначала, що «мистецтво Федота Шубіна стало зразком його часу». Серед найкращих робіт Шубіна можна відзначити портрети імператриці Катерини ІІ, князя Голіцина, князя Потьомкіна-Таврійського, науковця М. Ломоносова. Особливо вартісним став бюст генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина. Хоча скульптор працював на замовлення, він не ідеалізував своїх персонажів. На одне портретне погруддя він витрачав не більше місяця при збереженні портетності і точності, при чому його твори не схожі одна на одну. Шубін успішно виступав і як монументаліст та декоратор, виконавши статую «Катерина Друга — законодавиця» для Таврійського палацу, він також автор декількох релігійних скульптур для декору Свято-Троїцького собору Олександро-Невської Лаври в Петербурзі.

Див. також

Джерела

  • сборник « 50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л. «Аврора», 1971
  • ж «Художник», сентябрь, 1990
  • ж «Ленинградская панорама», ноябрь, 1990
  • ж «Юный художник», июнь, 1978

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шубін Федот Іванович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shubin Fedot Ivanovich 17 28 travnya 1740 17400528 12 24 travnya 1805 rosijskij skulptor odin z najvidatnishih skulptoriv 18 stolittya Shubin Fedot IvanovichShubin Fedot IvanovichPri narodzhenni Shubnoj Fedot IvanovichNarodzhennya 17 28 travnya 1740 1740 05 28 PeterburgSmert 12 24 travnya 1805 1805 05 24 64 roki PeterburgNacionalnist rosiyaninKrayina Rosijska imperiyaZhanr skulpturaNapryamok klasicizmRoki tvorchosti 1766 1802Pokrovitel knyaz D Golicin knyaz Potomkin G OVplivTvori relyefi pogruddya dekorativna ta religijna skulpturaZhittyepisNarodivsya v Arhangelskij guberniyi selishe Tyuchkovske Pohodit z rodini selyan sho ne pidpadali pid kripactvo tobto buli vilnimi abo derzhavnimi selyanami Batko znav gramotu Pervisni navichki rizbi po derevu ta kistkam otrimav na batkivshini Spravzhnye prizvishe hlopcya Shubnoj Navchannya U vici 19 rokiv distavsya Peterburga Zaznav liha ale za pidtrimki zemlyaka Mihajla Lomonosova u 1761 r zumiv postupiti u Imperatorsku Akademiyu mistectv sho bula zasnovana u 1757 r V shojno zasnovanij Akademiyi skulpturnij klas ocholyuvav N Zhillye zaproshenij z Franciyi V roki navchannya v Akademiyi jogo prizvishe zminili na Shubin Vikazav dobri zdibnosti v navchanni Za barelyef Ubivstvo Askolda ta Dira u 1766 r otrimav oficerske zvannya atestat ta shpagu i vlasne dvoryanske zvannya Pislya zakinchennya navchalnogo zakladu u 1767 r otrimav pravo na pensionersku podorozh do Zahidnoyi Yevropi za rahunok derzhavi Vidbuv u Franciyu dlya udoskonalennya majsternosti V Parizhi opikunom skulptora stav rosijskij diplomat D Golicin V Parizhi pracyuvav pid kerivnictvom skulptora Zhana Batista Pigalya 1714 1785 osobi dosit smilivoyi i navit rizikovanoyi v mistectvi Sered skulpturnih tvoriv Pigalya filosof Volter Dva roki pislya Parizhu 1770 1772 po dozvolu z Rosiyi Shubin udoskonalyuvav majsternist v Rimi Vzhe tam vikonani pershi portreti po zamovam rosijskih velmozh sho prinesli skulptoru viznannya Peterburzkij period Z 1773 r Shubin v Peterburzi de pracyuvatime do smerti V ci roki pracyuvav u riznih skulpturnih zhanrah pogruddya portret relyef skulptura u povnij zrist dekorativna ta religijna skulptura Shubin vidriznyavsya pracovitistyu ta tvorchoyu produktivnistyu V roki rozkvitu talantu vin visikav odne pogruddya portret za misyac sho dosit bagato Golovnim zhanrom dlya skulptora stav portret V tvorchomu nadbanni skulptora ponad 200 tvoriv perevazhno v marmuri Slava vidatnogo skulptora ne stala garantiyeyu materialnogo uspihu Vin otrimav zvannya akademika she u 1774 r za poruddya imperatrici Katerini II Ale jomu vidmovili v stabilnij materialnij pidtrimci Pomer v Peterburzi Vibrani tvoriportret arhitektora Antonio Rinaldi 1782 Gatchinskij palac pogruddya Golicina F N 1771 portret relyef Shuvalova I I 1771 portret relyef Orlova F G 1771 pogruddya Katerini II 1774 pogruddya Bezborodka O A dva pogruddya knyazya Golicina Oleksandra Mihajlovicha 1775 gips Rosijskij muzej marmur Tretyakovska galereya pogruddya grafini Paninoyi M R pogruddya Orlova V G 1775 Tretyakovska galereya pogruddya general feldmarshala Rum yanceva Zadunajskogo Petra Oleksandrovicha 1778 pogruddya bagatiya Barishnikova I S 1778 pogruddya stats sekretarya Zavadovskogo P V Tretyakovska galereya pogruddya nevidomogo portret knyazya Bezborodko pogruddya Sheremyetyeva P B 1783 sadiba Kuskovo pogruddya gospodini Mihelson I I 1785 Rosijskij muzej Skulptura Pandora dlya fontanu v Petergofi pogruddya admirala Chichagova 1791 pogruddya knyazya Potomkina G O 1791 pogruddya J G Shvarca 1792 pogruddya Platona Oleksandrovicha Zubova 1796 bronza pogruddya Beckogo I I portret peterburzkogo gradonachalnika Chulkova Ye M 1792 pogruddya Lomonosova M V 1797 posmertno 58 marmurovih portretiv na relyefah dlya Chesmenskogo palacu 1774 1775 dekorativni skulpturi dlya Marmurovogo palacu religijni skulpturi dlya soboru Sv Trijci v Olekskndro Nevskomu monastiri lavri pogruddya imperatora Pavla 1797 Rosijskij muzej pogruddya imperatora Oleksandra I 1801 m VoronezhUvichnennya pam yatiShubin Fedot IvanovichZagalna harakteristika tvorchostiZhinka skulptor radyanskogo chasu Vira Muhina zaznachala sho mistectvo Fedota Shubina stalo zrazkom jogo chasu Sered najkrashih robit Shubina mozhna vidznachiti portreti imperatrici Katerini II knyazya Golicina knyazya Potomkina Tavrijskogo naukovcya M Lomonosova Osoblivo vartisnim stav byust general feldmarshala Oleksandra Golicina Hocha skulptor pracyuvav na zamovlennya vin ne idealizuvav svoyih personazhiv Na odne portretne pogruddya vin vitrachav ne bilshe misyacya pri zberezhenni portetnosti i tochnosti pri chomu jogo tvori ne shozhi odna na odnu Shubin uspishno vistupav i yak monumentalist ta dekorator vikonavshi statuyu Katerina Druga zakonodavicya dlya Tavrijskogo palacu vin takozh avtor dekilkoh religijnih skulptur dlya dekoru Svyato Troyickogo soboru Oleksandro Nevskoyi Lavri v Peterburzi Div takozhSkulptura Relyef Klasicizm Portret Paradnij portret Prosvitnictvo Rosijskij muzej K I Konichev Povist pro Fedota ShubinaDzherelasbornik 50 kratkih biografij masterov russkogo iskusstva L Avrora 1971 zh Hudozhnik sentyabr 1990 zh Leningradskaya panorama noyabr 1990 zh Yunyj hudozhnik iyun 1978PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shubin Fedot Ivanovich

Дата публікації:
Топ