Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кириченко Щодо інших людей з іменем Кириченко Сергій Олександрович див

Кириченко Сергій Олександрович (генерал армії)

Кириченко Сергій Олександрович (генерал армії)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кириченко.
Щодо інших людей з іменем Кириченко Сергій Олександрович див. Кириченко Сергій Олександрович (народний депутат України).

Кириче́нко Сергі́й Олекса́ндрович (*4 травня 1952, Новоселівка (Нововодолазький район) Харківської області— український військовий діяч та політик, начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України (2005—2009), генерал армії України (21.08.2007). Кандидат військових наук зі спеціальності воєнне мистецтво. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Кириченко Сергій Олександрович
image Генерал армії України
Загальна інформація
Народження 4 травня 1952(1952-05-04) (72 роки)
Новоселівка, Нововодолазький район, Харківська область, УРСР
Національність українець
Alma Mater Національна академія оборони України
Військова служба
Роки служби 1969—2009
Приналежність image Україна
Вид ЗС image Сухопутні війська
Командування
2004 —2009 image Начальник Генерального штабу ЗСУ
2000 — 2002 Командувач 13-го АК
Нагороди та відзнаки
image image
image
Медаль «За зразкову службу у Збройних Силах України» III ст. (Міністерство оборони України)
image
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
image
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
image
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
image
Нагрудний знак «Слава і честь»
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
image
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
image
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
image
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Життєпис

Народився 4 травня 1952 року в селі Новоселівка Нововодолазського району Харківської області в сім'ї робітника.

У 1973 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (нині — Харківський інститут танкових військ).

По закінченню військового училища офіцерську службу розпочав у Київському військовому окрузі на посаді командира танкового взводу.

Від 1975 до 1992 року обіймав посади командира танкової роти, начальника штабу — заступника командира танкового батальйону, начальника штабу танкового полку, командира танкового полку, заступника командира дивізії та командира дивізії.

У 1983 році закінчив командний факультет Академії бронетанкових військ ім. Маршала Радянського Союзу Маліновського.

Від травня 1992 року — у лавах Збройних Сил України.

Від 1992 до 2002 року службу проходив на посадах командира механізованої дивізії, начальника штабу — першого заступника командира армійського корпусу, командувача 13-го армійського корпусу.

У 2000 році закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України із золотою медаллю.

У квітні 2002 року призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Від січня 2003 до липня 2004 року обіймав посаду начальника Головного штабу — першого заступника Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

Указом Президента України № 820 від 19 липня 2004 року призначений на посаду начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Указом Президента України № 961/2005 від 16 червня 2005 року призначений на посаду начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України. Звільнений з посади Указом Президента України № 932/2009 від 18 листопада 2009 року.

З листопада 2009 року по березень 2010 року — радник Президента України.

У період з травня 2010 року по вересень 2019 року — радник Міністра оборони України.

З вересня 2019 року по квітень 2020 року обіймав посаду радника начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України.

З квітня 2020 року — радник Головнокомандувача Збройних Сил України.

Нагороди

За сумлінну, бездоганну та добросовісну службу генерал армії України Сергій Кириченко нагороджений орденами «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів та тридцятьма медалями та відзнаками.

Родина

Одружений. Має доньку та сина.

Посилання

  • офіційний сайт Міністерства Оборони України [ 18 Лютого 2012 у Wayback Machine.]
  • сайт ВРУ
Військові посади
Попередник:
Олександр Затинайко 		Начальник Генерального штабу
14 липня 2004 — 18 листопада 2009 		Наступник:
Іван Свида
Попередник:
 Командувач
13-го армійського корпусу
1999 – 2002 		Наступник:
'
Попередник:
В'ячеслав Заболотний 		Командувач
128-ї механізованої бригади
1995 – 1998 		Наступник:
image Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirichenko Shodo inshih lyudej z imenem Kirichenko Sergij Oleksandrovich div Kirichenko Sergij Oleksandrovich narodnij deputat Ukrayini Kiriche nko Sergi j Oleksa ndrovich 4 travnya 1952 Novoselivka Novovodolazkij rajon Harkivskoyi oblasti ukrayinskij vijskovij diyach ta politik nachalnik Generalnogo shtabu Golovnokomanduvach Zbrojnih Sil Ukrayini 2005 2009 general armiyi Ukrayini 21 08 2007 Kandidat vijskovih nauk zi specialnosti voyenne mistectvo Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Kirichenko Sergij Oleksandrovich General armiyi UkrayiniZagalna informaciyaNarodzhennya 4 travnya 1952 1952 05 04 72 roki Novoselivka Novovodolazkij rajon Harkivska oblast URSRNacionalnist ukrayinecAlma Mater Nacionalna akademiya oboroni UkrayiniVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1969 2009Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Suhoputni vijskaKomanduvannya2004 2009 Nachalnik Generalnogo shtabu ZSU 2000 2002 Komanduvach 13 go AKNagorodi ta vidznakiMedal Za zrazkovu sluzhbu u Zbrojnih Silah Ukrayini III st Ministerstvo oboroni Ukrayini Vidznaka Veteran vijskovoyi sluzhbi Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 10 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 10 rokiv sumlinnoyi sluzhbi Ministerstvo oboroni Ukrayini Nagrudnij znak Slava i chest Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu II st SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR ZhittyepisNarodivsya 4 travnya 1952 roku v seli Novoselivka Novovodolazskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v sim yi robitnika U 1973 roci zakinchiv Harkivske gvardijske vishe tankove komandne uchilishe nini Harkivskij institut tankovih vijsk Po zakinchennyu vijskovogo uchilisha oficersku sluzhbu rozpochav u Kiyivskomu vijskovomu okruzi na posadi komandira tankovogo vzvodu Vid 1975 do 1992 roku obijmav posadi komandira tankovoyi roti nachalnika shtabu zastupnika komandira tankovogo bataljonu nachalnika shtabu tankovogo polku komandira tankovogo polku zastupnika komandira diviziyi ta komandira diviziyi U 1983 roci zakinchiv komandnij fakultet Akademiyi bronetankovih vijsk im Marshala Radyanskogo Soyuzu Malinovskogo Vid travnya 1992 roku u lavah Zbrojnih Sil Ukrayini Vid 1992 do 2002 roku sluzhbu prohodiv na posadah komandira mehanizovanoyi diviziyi nachalnika shtabu pershogo zastupnika komandira armijskogo korpusu komanduvacha 13 go armijskogo korpusu U 2000 roci zakinchiv fakultet pidgotovki fahivciv operativno strategichnogo rivnya Nacionalnoyi akademiyi oboroni Ukrayini iz zolotoyu medallyu U kvitni 2002 roku priznachenij na posadu zastupnika nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini Vid sichnya 2003 do lipnya 2004 roku obijmav posadu nachalnika Golovnogo shtabu pershogo zastupnika Golovnokomanduvacha Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini Ukazom Prezidenta Ukrayini 820 vid 19 lipnya 2004 roku priznachenij na posadu nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini Ukazom Prezidenta Ukrayini 961 2005 vid 16 chervnya 2005 roku priznachenij na posadu nachalnika Generalnogo shtabu Golovnokomanduvacha Zbrojnih Sil Ukrayini Zvilnenij z posadi Ukazom Prezidenta Ukrayini 932 2009 vid 18 listopada 2009 roku Z listopada 2009 roku po berezen 2010 roku radnik Prezidenta Ukrayini U period z travnya 2010 roku po veresen 2019 roku radnik Ministra oboroni Ukrayini Z veresnya 2019 roku po kviten 2020 roku obijmav posadu radnika nachalnika Generalnogo shtabu Golovnokomanduvacha Zbrojnih Sil Ukrayini Z kvitnya 2020 roku radnik Golovnokomanduvacha Zbrojnih Sil Ukrayini NagorodiZa sumlinnu bezdogannu ta dobrosovisnu sluzhbu general armiyi Ukrayini Sergij Kirichenko nagorodzhenij ordenami Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III stupenya Bogdana Hmelnickogo III ta II stupeniv ta tridcyatma medalyami ta vidznakami RodinaOdruzhenij Maye donku ta sina Posilannyaoficijnij sajt Ministerstva Oboroni Ukrayini 18 Lyutogo 2012 u Wayback Machine sajt VRU Vijskovi posadi Poperednik Oleksandr Zatinajko Nachalnik Generalnogo shtabu 14 lipnya 2004 18 listopada 2009 Nastupnik Ivan Svida Poperednik Komanduvach 13 go armijskogo korpusu 1999 2002 Nastupnik Poperednik V yacheslav Zabolotnij Komanduvach 128 yi mehanizovanoyi brigadi 1995 1998 Nastupnik Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ