Камау (в'єт. Cà Mau) — найпівденніша провінція В'єтнаму. Із заходу омивається Сіамською затокою, з південного сходу — Південно-Китайським морем.
Камау | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
в'єт. Cà Mau | ||||||||||
| ||||||||||
1 місто, 8 повітів | ||||||||||
Адм. центр | Камау | |||||||||
Країна | В'єтнам | |||||||||
| ||||||||||
Офіційна мова | в'єтнамська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 1 206 938 (2009) (26) | |||||||||
- густота | 226,01 осіб/км² (35) | |||||||||
Етнікон | в'єтнамці; кхмери, хоа | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 5332 км² (26) | |||||||||
Висота | ||||||||||
- максимальна | 4 м | |||||||||
- мінімальна | 4 м | |||||||||
Вебсайт | www.camau.gov.vn | |||||||||
Код ISO 3166-2 | VN-59 | |||||||||
|
Адміністративний центр провінції — місто Камау — знаходиться за 2066 км від Ханоя і за 347 км від Хошиміна.
Географія
Клімат субекваторіальний мусонний. Мангрові ліси покривають більшу частину провінції. Є три заповідника та один національний парк на мисі Камау (в'єт. Vườn quốc gia Mũi Cà Mau).
Мис Камау — найпівденніша точка В'єтнаму. Нульовий кілометр доріг відраховується від села Соммуй. До споруди дороги зв'язок з селом був тільки по 120-кілометровому водному каналу.
Економіка
Основа економіки — виробництво морепродуктів (креветки, пангасіус та інше). Провінція Камау — найбільший експортер креветок у В'єтнамі.
У провінції також знаходить завод мінеральних добрив, що продукує 40% добрив країни. Для його постачання проведено газогін від офшорних газових родовищ у Південнокитайському морі.
Адміністративний поділ
Камау поділяється на муніципалітет Камау і 8 повітів:
- Кайниок (Cái Nước)
- Дамзой (Đầm Dơi)
- Намкай (Năm Căn)
- Нгокхьєн (Ngọc Hiển)
- Футан (Phú Tân)
- Тхойбінь (Thới Bình)
- Чанвантхой (Trần Văn Thời)
- Умінь (U Minh)
Населення
У 2009 році населення провінції становило 1 206 938 осіб (перепис), з них 606 606 (50,26 %) чоловіки і 600 332 (49,74 %) жінки, 960 674 (79,60 %) сільські жителі і 246 264 (20,40 %) жителі міст.
Національний склад населення (за даними перепису 2009 року): в'єтнамці 1 167 765 осіб (96,75 %), кхмери 29 845 осіб (2,47 %), хоа 8 911 осіб (0,74 %), інші 417 осіб (0,03 %).
Сусідні провінції
Кьєнзянг | Бакльєу | |
Південнокитайське море | Південнокитайське море | |
Південнокитайське море |
Примітки
- Table 1: Population by urban/rural residence, sex, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
- Ілюстрований журнал В'єтнаму[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2010. Процитовано 17 жовтня 2012.
- migration (17 березня 2014). . The Straits Times (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics (в'єтн.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kamau znachennya Kamau v yet Ca Mau najpivdennisha provinciya V yetnamu Iz zahodu omivayetsya Siamskoyu zatokoyu z pivdennogo shodu Pivdenno Kitajskim morem Kamau v yet Ca Mau 1 misto 8 povitiv Adm centr Kamau Krayina V yetnam Mezhuye z susidni adminodinici Kyenzyang Baklyeu Oficijna mova v yetnamska Naselennya povne 1 206 938 2009 26 gustota 226 01 osib km 35 Etnikon v yetnamci khmeri hoa Plosha povna 5332 km 26 Visota maksimalna 4 m minimalna 4 m Vebsajt www camau gov vn Kod ISO 3166 2 VN 59 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kamau Administrativnij centr provinciyi misto Kamau znahoditsya za 2066 km vid Hanoya i za 347 km vid Hoshimina Stolicya provinciyi Kamau misto Kamau z visotiGeografiyaKlimat subekvatorialnij musonnij Mangrovi lisi pokrivayut bilshu chastinu provinciyi Ye tri zapovidnika ta odin nacionalnij park na misi Kamau v yet Vườn quốc gia Mũi Ca Mau Mis Kamau najpivdennisha tochka V yetnamu Nulovij kilometr dorig vidrahovuyetsya vid sela Sommuj Do sporudi dorogi zv yazok z selom buv tilki po 120 kilometrovomu vodnomu kanalu EkonomikaOsnova ekonomiki virobnictvo moreproduktiv krevetki pangasius ta inshe Provinciya Kamau najbilshij eksporter krevetok u V yetnami U provinciyi takozh znahodit zavod mineralnih dobriv sho produkuye 40 dobriv krayini Dlya jogo postachannya provedeno gazogin vid ofshornih gazovih rodovish u Pivdennokitajskomu mori Administrativnij podilAdministrativnij podil provinciyi Kamau Kamau podilyayetsya na municipalitet Kamau i 8 povitiv Kajniok Cai Nước Damzoj Đầm Dơi Namkaj Năm Căn Ngokhyen Ngọc Hiển Futan Phu Tan Thojbin Thới Binh Chanvanthoj Trần Văn Thời Umin U Minh NaselennyaU 2009 roci naselennya provinciyi stanovilo 1 206 938 osib perepis z nih 606 606 50 26 choloviki i 600 332 49 74 zhinki 960 674 79 60 silski zhiteli i 246 264 20 40 zhiteli mist Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2009 roku v yetnamci 1 167 765 osib 96 75 khmeri 29 845 osib 2 47 hoa 8 911 osib 0 74 inshi 417 osib 0 03 Susidni provinciyiKyenzyang Baklyeu Pivdennokitajske more Pivdennokitajske more Pivdennokitajske morePrimitkiTable 1 Population by urban rural residence sex socio economic region and province city 1 4 2009 13 travnya 2021 u Wayback Machine Center for Statistical Information Technology N I GSO Department for Population and Labour Statistics v yetn angl Ilyustrovanij zhurnal V yetnamu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 4 serpnya 2010 Procitovano 17 zhovtnya 2012 migration 17 bereznya 2014 The Straits Times angl Arhiv originalu za 6 bereznya 2017 Procitovano 5 bereznya 2017 Table 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 10 travnya 2018 u Wayback Machine Center for Statistical Information Technology N I GSO Department for Population and Labour Statistics v yetn angl