Немирівський район — адміністративно-територіальна одиниця з центром у смт. Немирів Львівської області УРСР, що існувала з січня 1940 року по червень 1941 року та з липня 1944 року по травень 1957 року.
Історія
10 січня 1940 року Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області. Зокрема, було ухвалено створити Немирівський район із центром у смт. Немирів. Однак уже 27 червня 1941 року радянські війська залишили з боями Немирів Львівської області, тож район припинив своє існування.
Немирівський район було відновлено після того, як 22 липня 1944 року РСЧА зайняла селище Немирів, однак у травні 1957 року район було ліквідовано, а його територія увійшла до складу Рава-Руського району Львівської області.
Немирівський райком КП(б)У
Одразу після приєднання території Галичини почалося створення радянських та комуністичних органів, зокрема у січні 1940 року було створено Немирівський райком КП(б)У. Однак у червні 1941 року у зв'язку з німецькою окупацією райком припинив своє функціонування. Відновлено його у жовтні 1944 року. У жовтні 1952 року перейменовано на Немирівський райком КПУ. Ліквідований у травні 1957 року у зв'язку з входженням території району до складу Рава-Руського району.
Райком складався з таких структурних підрозділів:
- Бюро (загальний відділ);
- Організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій);
- Сектор партійної статистики;
- Відділ пропаганди й агітації;
- Сільськогосподарський відділ;
- Військовий відділ;
- Відділ по роботі серед жінок;
- Відділ кадрів.
Обмін територією та населенням
У січні 1940 року частина території Немирівського району потрапила у 800-метрову смугу вздовж західної та південно-західної дільниць державного кордону СРСР. У зв'язку з цим виселенню підлягали село Кути та окремі господарства села Вербляни — їх жителів переселили у Ізмаїльську область. У повоєнні роки частина Немирівського району потрапила у зону обміну територіями та населенням між УРСР та ПНР. Зокрема, у 1947 році на територію Немирівського району були переселені мешканці сіл, які потрапляли у смугу відселення. Територія, що тоді відійшла від Польщі до СРСР у Немирівському та Рава-Руському районах, складалася з невеликих за площею земельних ділянок та залізничної колії загальною довжиною 1,6 кілометри, а також лісовий масив загальною площею 783,5 гектари.
До Польщі відійшла також одна сільрада Немирівського району (2410 осіб).
Створення Яворівського полігону
13 лютого 1940 р. РНК УРСР ухвалила постанову про виселення сіл, відведених під Львівський артполігон. Виселялися села Басюки, Тишики, Полине, Рикі, Тістечки, Гери, Курники, хутори Мельники, Щипки, Юнинн, Худецький, Хуки, Кравці, Клепарів, Порцієв, Вербляни Немирівського району.
Релігійна діяльність
Попри атеїстичні заборони, які насаджувалися з приходом радянської влади, жителі району, як греко-католики, так і протестанти, не відмовлялися від релігійної практики. Зокрема, станом на 1957 рік, у селі Руда діяла громада вірних євангельських християн-баптистів, яка налічувала 32 людей.
Примітки
- 1940 рік на сайті Інституту історії України
- 1941 рік на сайті Інституту історії України
- 1944 рік на сайті Інституту історії України
- Путівник по фондах партійних організацій Львівської та Дрогобицької областей.
- Юрій Сорока. Демаркація Українсько-Польського кордону у 1946—1948 роках.[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 11 серпня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nemirivskij rajon znachennya Nemirivskij rajon administrativno teritorialna odinicya z centrom u smt Nemiriv Lvivskoyi oblasti URSR sho isnuvala z sichnya 1940 roku po cherven 1941 roku ta z lipnya 1944 roku po traven 1957 roku Istoriya10 sichnya 1940 roku Politbyuro CK KP b U obgovorilo pitannya pro utvorennya rajoniv u Lvivskij oblasti Zokrema bulo uhvaleno stvoriti Nemirivskij rajon iz centrom u smt Nemiriv Odnak uzhe 27 chervnya 1941 roku radyanski vijska zalishili z boyami Nemiriv Lvivskoyi oblasti tozh rajon pripiniv svoye isnuvannya Nemirivskij rajon bulo vidnovleno pislya togo yak 22 lipnya 1944 roku RSChA zajnyala selishe Nemiriv odnak u travni 1957 roku rajon bulo likvidovano a jogo teritoriya uvijshla do skladu Rava Ruskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Nemirivskij rajkom KP b UOdrazu pislya priyednannya teritoriyi Galichini pochalosya stvorennya radyanskih ta komunistichnih organiv zokrema u sichni 1940 roku bulo stvoreno Nemirivskij rajkom KP b U Odnak u chervni 1941 roku u zv yazku z nimeckoyu okupaciyeyu rajkom pripiniv svoye funkcionuvannya Vidnovleno jogo u zhovtni 1944 roku U zhovtni 1952 roku perejmenovano na Nemirivskij rajkom KPU Likvidovanij u travni 1957 roku u zv yazku z vhodzhennyam teritoriyi rajonu do skladu Rava Ruskogo rajonu Rajkom skladavsya z takih strukturnih pidrozdiliv Byuro zagalnij viddil Organizacijno instruktorskij viddil z 1949 r viddil partijnih profspilkovih ta komsomolskih organizacij Sektor partijnoyi statistiki Viddil propagandi j agitaciyi Silskogospodarskij viddil Vijskovij viddil Viddil po roboti sered zhinok Viddil kadriv Obmin teritoriyeyu ta naselennyamU sichni 1940 roku chastina teritoriyi Nemirivskogo rajonu potrapila u 800 metrovu smugu vzdovzh zahidnoyi ta pivdenno zahidnoyi dilnic derzhavnogo kordonu SRSR U zv yazku z cim viselennyu pidlyagali selo Kuti ta okremi gospodarstva sela Verblyani yih zhiteliv pereselili u Izmayilsku oblast U povoyenni roki chastina Nemirivskogo rajonu potrapila u zonu obminu teritoriyami ta naselennyam mizh URSR ta PNR Zokrema u 1947 roci na teritoriyu Nemirivskogo rajonu buli pereseleni meshkanci sil yaki potraplyali u smugu vidselennya Teritoriya sho todi vidijshla vid Polshi do SRSR u Nemirivskomu ta Rava Ruskomu rajonah skladalasya z nevelikih za plosheyu zemelnih dilyanok ta zaliznichnoyi koliyi zagalnoyu dovzhinoyu 1 6 kilometri a takozh lisovij masiv zagalnoyu plosheyu 783 5 gektari Do Polshi vidijshla takozh odna silrada Nemirivskogo rajonu 2410 osib Stvorennya Yavorivskogo poligonu13 lyutogo 1940 r RNK URSR uhvalila postanovu pro viselennya sil vidvedenih pid Lvivskij artpoligon Viselyalisya sela Basyuki Tishiki Poline Riki Tistechki Geri Kurniki hutori Melniki Shipki Yuninn Hudeckij Huki Kravci Klepariv Porciyev Verblyani Nemirivskogo rajonu Religijna diyalnistPopri ateyistichni zaboroni yaki nasadzhuvalisya z prihodom radyanskoyi vladi zhiteli rajonu yak greko katoliki tak i protestanti ne vidmovlyalisya vid religijnoyi praktiki Zokrema stanom na 1957 rik u seli Ruda diyala gromada virnih yevangelskih hristiyan baptistiv yaka nalichuvala 32 lyudej Primitki1940 rik na sajti Institutu istoriyi Ukrayini 1941 rik na sajti Institutu istoriyi Ukrayini 1944 rik na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Putivnik po fondah partijnih organizacij Lvivskoyi ta Drogobickoyi oblastej Yurij Soroka Demarkaciya Ukrayinsko Polskogo kordonu u 1946 1948 rokah nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 11 serpnya 2013