Нейтраліно

Не плутати з нейтрино.

У суперсиметрії нейтраліно(англ. neutralino) — гіпотетична частинка. Існує 4 нейтраліно, які є електронейтральними ферміонами. Їх зазвичай позначають N͂⁰
₁ (найлегше), N͂⁰
₂, N͂⁰
₃ і N͂⁰
₄ (найважче), або інколи ${\displaystyle {\tilde {\chi }}_{1}^{0},\ldots ,{\tilde {\chi }}_{4}^{0}}$, це позначення використовують коли ${\displaystyle {\tilde {\chi }}_{i}^{\pm }}$ означає . Найлегше нейтраліно є стабільним. Оскільки нейтраліно є ферміонами Майорани, кожне нейтраліно ідентичне до власної античастинки. Ці частинки взаємодіють лише із легкими векторними бозонами. Вони мали б з'являтися при каскадних розпадах важчих частинок, виникаючи із кольорових суперсиметричних частинок.
Важчі нейтраліно зазвичай розпадаються через нейтральний Z бозон у легше нейтраліно, або через заряджений W бозон у легке чарджіно:

Нейтраліно
Родина:	ферміон
Група:	суперпартнер
статус:	гіпотетична
Символ:	N͂^0 1, N͂^0 2, N͂^0 3, N͂^0 4
Число типів:	4
Електричний заряд:	0
Спін:	1/2

N͂^0 2	→	N͂^0 1	+	Z^0
N͂^0 2	→	C͂^± 1	+	W^∓	→	N͂^0 1	+	W^±	+	W^∓

Наразі немає експериментального підтвердження існування нейтраліно.

Суперсиметричні теорії

У суперсиметричних моделях всі частинки із Стандартної моделі мають частинок-партнерів з всіма ідентичними квантовими числами окрім спіну, який відрізняється на 1/2 від частинки-партнера (бозони-ферміони). Оскільки суперпартнери Z бозона (зіно), фотона (фотіно) і бозона Гіггса (гіггсіно) мають однакові квантові числа, вони можуть змішуватись, утворюючи власні стани масового оператора, названі нейтраліно. Властивості нейтраліно залежать від деталей змішування.

Темна матерія

Як важка, стабільна частинка, найлегше нейтраліно є ідеальним кандидатом у холодну темну матерію. У багатьох моделях найлегше нейтраліно може утворюватись у гарячому ранньому Всесвіті. Найлегше нейтраліно вважається головним кандидатом у ВІМПи (частинки темної матерії). Нейтралінна темна матерія може бути зареєстрована прямим і непрямим шляхами. Для непрямих детектувань гамма і нейтринні телескопи у пошуках слідів анігіляції нейтраліно, направляють на області високої густини темної матерії.

Примітки

1. Martin, с. 71—74
2. J.-F. Grivaz; the Particle Data Group (2010). Supersymmetry, Part II (Experiment) (PDF). Journal of Physics G. 37 (7): 1309—1319.
3. M. Drees; G. Gerbier; the Particle Data Group (2010). Dark Matter (PDF). Journal of Physics G. 37 (7A): 255—260.
4. Martin, с. 99
5. Bertone, с. 8

Джерела

• Martin, Stephen P. (2008). A Supersymmetry Primer. arXiv:hep-ph/9709356. {{}}: Проігноровано |class= (); Проігноровано невідомий параметр |version= () Also published as Chapter 1 in Kane, Gordon L, ред. (2010). Perspectives on Supersymmetry II. World Scientific. с. 604. ISBN .
• Bertone, Gianfranco, ред. (2010). Particle Dark Matter: Observations, Models and Searches. Cambridge University Press. с. 762. ISBN .