Savoia Marchetti S 55 італійський гідролітак двокорпусний летючий човен Був розроблений та вироблявся підприємством Savo

Savoia-Marchetti S.55 — італійський гідролітак (двокорпусний летючий човен). Був розроблений та вироблявся підприємством Savoia-Marchetti (IAI) з 1926 року. Також випускався заводами і Piaggio) в декількох модифікаціях. Випущено близько 200 літаків. Встановив низку рекордів у своєму класі.

Savoia-Marchetti S.55
Savoia-Marchetti S.55 Аерофлоту
Тип	летючий човен
Розробник
Виробник	CRDA Piaggio
Головний конструктор
Перший політ	червень 1924
Початок експлуатації	1926
Кінець експлуатації	1945
Статус	знятий з експлуатації
Основні експлуатанти	Societa Idrovolanti Alto Italia
Роки виробництва	1926 — ?
Виготовлено	~ 200

Savoia-Marchetti S.55 у Вікісховищі

Розробка літака

Початок робіт за проектом — 1922 рік. Конструктор — Алессандро Маркетті. Перший політ — червня 1924 року.

Конструкція літака

Двокорпусний моноплан (летючий човен — катамаран) з високим розташуванням крила, з двобалковим, двокілевим хвостовим оперенням. Силова установка — два двигуни, встановлені поздовжньо в загальній надфюзеляжной мотогондолі, з приводом на повітряні гвинти протилежного обертання. Конструкція фюзеляжу та крила — суцільно дерев'яна, конструкція хвостових балок та оперення — змішана.

Експлуатація

Ще перші, передсерійні машини S.55P 1926 року встановили 14 світових рекордів швидкості, висоти та вантажності. Широку популярність здобули рекордні польоти цих машин між Європою та Північною Америкою.

Savoia-Marchetti S.55 був одним з перших літаків, які перетнули Атлантичний океан. 13 лютого 1927 року літак S.55 «Santa Maria», пілотований екіпажем Франческо де Пінедо, зробив переліт за трасою Дакар (Сенегал) — Пернамбуко (Бразилія) — за три місяці до першого одиночного польоту Чарльза Ліндберга. Згодом були й інші рекордні польоти, найвідомішим з яких став трансатлантичний переліт 24-х літаків S.55 у липні 1933 року з Орбетелло (Італія) до Чикаго. Командував цим 48-годинним перельотом маршал авіації Італії Італо Бальбо.

Значна частина побудованих літаків призначалася для використання як торпедоносців, далеких морських розвідників та бомбардувальників, проте з ряду причин у бойових діях літаки практично не брали участі. Невелика кількість машин використовувалося на пасажирських лініях (середземноморські маршрути Рим — Кальярі, Рим — Палермо, Рим — Туніс, Бріндізі — Вльора, Бріндізі — Стамбул). Два літаки літали на лінії Нью-Йорк — Бостон.

Літаки Savoia-Marchetti S.55 потрапили й до СРСР: 1932 року Аерофлот придбав шість цих літаків в новій модифікації «X». Всі вони експлуатувалися на Далекому Сході СРСР (порт приписки — Хабаровськ) на місцевих поштово-пасажирських авіарейсах і були списані до кінця 1930-х років.

До початку Другої Світової війни літак був виведений з активної експлуатації у всіх країнах, частина машин передана на бази зберігання.

Льотно-технічні характеристики (S.55X)

Екіпаж: 5-6
Довжина: 16.75 м
Розмах крил: 24.00 м
Висота: 5.00 м
Вага (порожній): 5,750 кг
Максимальна злітна вага: 8,260 кг
Силова установка: 2x ПД Isotta-Fraschini Asso 750V, потужність 880 к.с. кожний
Максимальна швидкість: 279 км/год
Дальність: до 3,500 км
Практична стеля: 5,000 м

Джерела

Yenne, Bill. Seaplanes & Flying Boats: A Timeless Collection from Aviation's Golden Age. New York: BCL Press, 2003. .

Посилання

Опис літака [ 18 липня 2013 у Wayback Machine.]