Кязім Емінов

Емінов Кязим Ібрагімович (24 травня 1928, Алушта, СРСР — 1 травня 1976, Ташкент, СРСР) — кримськотатарський живописець і педагог. Батько Рустема Емінова.

Емінов Кязим Ібрагімович
Народження	24 травня 1928(1928-05-24) Алушта, СРСР
Смерть	1 травня 1976(1976-05-01) (47 років)
	Ташкент, СРСР
Країна	СРСР
Жанр	Живопис
Навчання	^d (1968)
Діяльність	художник
Працівник	^d
Член	СХ СРСР
Діти	Емінов Рустем Кязимович
Нагороди	^d

Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1972). Лауреат 1-го ступеня Всесоюзного фестивалю молоді та студентів (Москва, 1957). Член Союзу Художників СРСР (1960).

Біографія

Народився 24 травня 1928 року, в Алушті, Кримська АРСР. З дитячих років любив малювати. Займався у студії відомого художника-баталіста Миколи Семеновича Самокіша у Сімферополі.

У 1944 році сім'єю та тисячами інших кримких татар був депортований до Узбекистану. Вступив вчитися до Самаркандського художнього училища. Закінчив училище у 1949 році. 13 квітня 1950 року народився син Рустам.

З 1954 року брав участь у республіканських та всесоюзних виставках.

З 1955 року — член Спілки художників СРСР.

Закінчив Ташкентський педагогичний інститут (1968; викладач М. Набієв).

Працював у художніх майстернях Художнього фонду Узбецької РСР; 1968–76 — працював у Ташкентському державному педагогічному інституті: від 1975 — доцент кафедри рисунку і живопису.

Персональні виставки: у м. Ак-Курган (Узбекистан, 1974), Ташкенті (1977 — посмертна).

Автор монументально героїчно-епічних полотен про революційні події в Туркестані, портретів поетів та вчених Сходу, пейзажів. Окремі роботи зберігаються у Державному музеї мистецтв та ^[uz] в Ташкенті.

Загинув у автомобільній катастрофі 1976 року.

У листопаді 2015 в Кримському Будиноку художника проходила виставка його робіт «Перерваний шлях».

Творчість

• «Депутатка» (1957)
• «Дружина табунника» (1961)
• «На етюдах (У. Тансикбаєв)» (1964)
• «Перед боєм» (1967)
• «Н. Навої в Самарканді» (1968)
• «Хвилина мовчання» (1969)
• «Південна розповідь» (1970)
• «Свіжість. Аю-Даг» (1970)
• «Гурзуф. Вулиця А. Чехова» (1970)
• «Комісар кримськотатарського народу» (1970)
• «Коріння» (1974)
• «Сосни на Ай-Петрі» (1975)
• Серія пейзажів Криму (1969–71)

«Комісар кримськотатарського народу»

Робота має примітну історію. Айше знала про роботу Кязима Емінова, але коли побачила закінчений портрет уперше, була дуже здивована. «Кязим, ти написав мене в шкіряній куртці і в червоній косинці, як якогось комісара, але я ж антикомуністка, і червона хустка мені не личить», — заявила вона художнику. На що Кязим Емінов відповів: «Айше-ханум, ви не червоний комісар, ви більше — ви комісар кримськотатарського народу». «Після цього я новими очима подивилася на свій портрет і подумала: ну гаразд, якщо так, то нехай буде», — розповідала Айше-ханум.

Рекомендована література

• Еминов Кязым: Альбом-каталог посмерт. выставки. Ташкент, 1978.

Примітки

1. Кязим Эминов. Художники Узбекистана. krapan-5.livejournal.com. Процитовано 29 листопада 2023.
2. Таїрова, Л. С. (1 лютого 2009). Емінов Кязим Ібрагімович (Ukrainian) . Т. 9. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
3. Кязим Эминов: вернуться в Крым не довелось. Crimeantatars.club - Сайт о крымских татарах (ru-RU) . 24 травня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
4. Творчість кримськотатарського художника, що залишилася в Узбекистані, демонструють у Криму. Крым.Реалии (укр.). 5 листопада 2015. Процитовано 29 листопада 2023.
5. «Комиссар крымскотатарского народа». day.kyiv.ua (рос.). Процитовано 29 листопада 2023.