Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́рпівці — село в Україні, у Вільшанській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 1537 осіб. Розташоване на обох берегах річки Тетерів.
| село Карпівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Вільшанська сільська громада |
| Облікова картка | Карпівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1714 |
| Населення | 1537 |
| Площа | 7,941 км² |
| Густота населення | 193,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13235 |
| Телефонний код | +380 4139 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д.Координати: 49°57′18″ пн. ш. 28°06′28″ сх. д. / 49.95500° пн. ш. 28.10778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 242 м |
| Водойми | р. Тетерів |
| Найближча залізнична станція | Чуднів-Волинський |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13224, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Вільшанка, вул. Короченська, 2 |
| Староста | Ковальчук Олексій Дмитрович |
| Карта | |
  Карпівці | |
 Карпівці | |
| Мапа | |
| | |
Карпівці. Назва села пов'язана із заснуванням хутора Карпа, який був заснований на лівій притоці річки Тетерів — Закоща у 14 столітті.
Географія
У селі струмок Сивка впадає у річку Тетерів, праву притоку Дніпра.
Історія
Село Карпівці розміщене по обидва боки річки Тетерів. Навколо села в минулому росли великі дубові ліси, які знищені у 1920-х роках.
Першими поселенцями села Карпівці були землероби. Густі ліси й болота надійно захищали жителів села від нападу турків і татар. Першими відомими власниками Карповець були польські графи Карвіцькі, а саме генерал-майор, граф Ян, син Юзефа, Дунін-Карвіцький, який мав у своїй власності також села Волосівку і Бейзимівку. За архівними документами саме Ян Карвіцький дбав про облаштування місцевого кладовища, на його кошти була побудована у 1800 році кам'яна каплиця для богослужінь і інших відповідних потреб.
У 1810-му році, після смерті графа, його маєтності успадкував син — Станіслав Карвіцький. Разом із землями у його власність перейшли 672 селянина чоловічої статі, які були кріпаками, разом із своїми сім'ями. На той час у селі налічувалось 13 вільних осіб чоловічої статі.Молодий граф постійно позичав гроші, а заставою були кріпаки. Не спромігшись повернути борг, Станіслав Карвіцький змушений був віддати Бейзимівку. Досить часто в оренду на певний період віддавалися і Карпівці.
Пани утримували в селі Сестру Милосердя, яка надавала медичну, соціальну і фізичну допомогу найбільш стражденним і знедоленим. Щомісячно вона отримувала плату із графської казни. До 1861-го року жителі села були кріпаками пана Сініцького (пол. Sinickiego), (рос. Сеницкого.)
XX століття
Станом на 1901 рік в селі налічувалося 435 жилих дворів у яких проживало 2550 осіб.
У 1913 році дворяни Емануїл та Андріан Сініцькі володіли землею у розмірах 1700,5 та 1493,5 десятин.
Станом на 1920 рік кількість дворів зросла до 558.
У 1911 році у селі було засновано однокласне училище. У ньому навчались 61 хлопчик і 21 дівчинка. На школу держава відпускала всього 255 карбованців, а община вносила ще 359 карбованців. В селі був один учитель — Табарук Володимир Абакумович.
З 1912 року навчання проходило в парафіяльній школі. В ній навчалося 63 учні, з них 20 дівчаток. Закінчили школу 10 хлопчиків і 2 дівчинки. У 1912 році держава відпускала на школу 700 карбованців, а община — 359. Навчання було платне. До 1917 року у школі викладали дворянин Сініцький, його дружина та син і священик. В період з 1917 по 1924 роки в селі школи не було.
На початку 1918-го року селяни почали боротьбу за землю. 5 січня 1918 року в селі відбувся розгром помістя пана Сініцького. Поміщицька земля стала поділена між селянами. В маєтку було утворено державне радгоспне господарство «Карпівці». Спочатку в радгоспі вирощували зернові культури, а пізніше, з 1924 року, почали вирощувати хміль. Господарством у якому було понад 5000 га землі керувати було важко. Тому радгосп розділили на 4 артілі. Кожна артіль мала своє окреме господарство.
Із встановленням радянської влади в селі розпочинає активну роботу комосередок та товариство «Просвіта», які створили бібліотеку, хату-читальню, театральний гурток. А також ці організації підняли питання про відновлення навчального процесу в Карпівцях.
У 1924 році було організовано роботу чотирьохкласної школи. До 1967 року заняття проводились у 5 пристосованих приміщеннях, а 1 вересня 1967-го року діти перейшли у нове приміщення, де навчалось близько 1000 учнів.
25 серпня 1941-го року село було окуповане німецькими військами, захоплено радянськими військами 6 січня 1944-го. Після Другої світової війни в Карпівцях залишилась братська могила, у якій поховано 154 червоноармійці. Братську могилу було насипано у 1944 році, після боїв за село. Пам'ятник у вигляді скульптури радянського воїна в касці, який стоїть навколішки і тримає в руках автомат, було встановлено у 1954 році. У 1975 році відбулась реставрація пам'ятника. За братською могилою доглядають учні із карповецької школи.
За період з 1946 по 1953 роки село було повністю відбудоване. Всі чотири колгоспи були з'єднані в радгосп.
Найбільше за кількістю населення село в Вільшанській громаді.
Наш час
У 1970-1990-х роках у селі було 4500 жителів, у часи незалежності їх чисельність зменшилась у 2 рази. Село очолює сільський голова Мельник Сергій Аркадійович. День села відзначається 26 липня.
Уродженці
- Дишкант Віталій Іванович (1989—2022) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Кузніцов Михайло Анатолійович (1983—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Примітки
- Архів:ДАЖО/118/14/24 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (рос) . 28.08.1811. с. скан 646. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
- Slownik_geograficzny
- Список дворян Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1906. — с. 459 / 504
Посилання
- Karpowce, wś w pow. żytomirskim, należy do Sinickiego, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 879. (пол.)
- Karpowce, gmina Karpowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 61. (пол.)
Джерела
- Список земледельцев и арендаторов Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1913. — с. 16 / 140 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka rpivci selo v Ukrayini u Vilshanskij silskij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 1537 osib Roztashovane na oboh beregah richki Teteriv selo Karpivci Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Vilshanska silska gromada Oblikova kartka Karpivci Osnovni dani Zasnovane 1714 Naselennya 1537 Plosha 7 941 km Gustota naselennya 193 6 osib km Poshtovij indeks 13235 Telefonnij kod 380 4139 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 57 18 pn sh 28 06 28 sh d 49 95500 pn sh 28 10778 sh d 49 95500 28 10778 Koordinati 49 57 18 pn sh 28 06 28 sh d 49 95500 pn sh 28 10778 sh d 49 95500 28 10778 Serednya visota nad rivnem morya 242 m Vodojmi r Teteriv Najblizhcha zaliznichna stanciya Chudniv Volinskij Misceva vlada Adresa radi 13224 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s Vilshanka vul Korochenska 2 Starosta Kovalchuk Oleksij Dmitrovich Karta Karpivci Karpivci Mapa Karpivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karpivci Karpivci Nazva sela pov yazana iz zasnuvannyam hutora Karpa yakij buv zasnovanij na livij pritoci richki Teteriv Zakosha u 14 stolitti GeografiyaU seli strumok Sivka vpadaye u richku Teteriv pravu pritoku Dnipra IstoriyaSelo Karpivci rozmishene po obidva boki richki Teteriv Navkolo sela v minulomu rosli veliki dubovi lisi yaki znisheni u 1920 h rokah Mlin v seli Karpivci Pershimi poselencyami sela Karpivci buli zemlerobi Gusti lisi j bolota nadijno zahishali zhiteliv sela vid napadu turkiv i tatar Pershimi vidomimi vlasnikami Karpovec buli polski grafi Karvicki a same general major graf Yan sin Yuzefa Dunin Karvickij yakij mav u svoyij vlasnosti takozh sela Volosivku i Bejzimivku Za arhivnimi dokumentami same Yan Karvickij dbav pro oblashtuvannya miscevogo kladovisha na jogo koshti bula pobudovana u 1800 roci kam yana kaplicya dlya bogosluzhin i inshih vidpovidnih potreb U 1810 mu roci pislya smerti grafa jogo mayetnosti uspadkuvav sin Stanislav Karvickij Razom iz zemlyami u jogo vlasnist perejshli 672 selyanina cholovichoyi stati yaki buli kripakami razom iz svoyimi sim yami Na toj chas u seli nalichuvalos 13 vilnih osib cholovichoyi stati Molodij graf postijno pozichav groshi a zastavoyu buli kripaki Ne spromigshis povernuti borg Stanislav Karvickij zmushenij buv viddati Bejzimivku Dosit chasto v orendu na pevnij period viddavalisya i Karpivci Pani utrimuvali v seli Sestru Miloserdya yaka nadavala medichnu socialnu i fizichnu dopomogu najbilsh strazhdennim i znedolenim Shomisyachno vona otrimuvala platu iz grafskoyi kazni Do 1861 go roku zhiteli sela buli kripakami pana Sinickogo pol Sinickiego ros Senickogo XX stolittya Stanom na 1901 rik v seli nalichuvalosya 435 zhilih dvoriv u yakih prozhivalo 2550 osib U 1913 roci dvoryani Emanuyil ta Andrian Sinicki volodili zemleyu u rozmirah 1700 5 ta 1493 5 desyatin Stanom na 1920 rik kilkist dvoriv zrosla do 558 U 1911 roci u seli bulo zasnovano odnoklasne uchilishe U nomu navchalis 61 hlopchik i 21 divchinka Na shkolu derzhava vidpuskala vsogo 255 karbovanciv a obshina vnosila she 359 karbovanciv V seli buv odin uchitel Tabaruk Volodimir Abakumovich Z 1912 roku navchannya prohodilo v parafiyalnij shkoli V nij navchalosya 63 uchni z nih 20 divchatok Zakinchili shkolu 10 hlopchikiv i 2 divchinki U 1912 roci derzhava vidpuskala na shkolu 700 karbovanciv a obshina 359 Navchannya bulo platne Do 1917 roku u shkoli vikladali dvoryanin Sinickij jogo druzhina ta sin i svyashenik V period z 1917 po 1924 roki v seli shkoli ne bulo Na pochatku 1918 go roku selyani pochali borotbu za zemlyu 5 sichnya 1918 roku v seli vidbuvsya rozgrom pomistya pana Sinickogo Pomishicka zemlya stala podilena mizh selyanami V mayetku bulo utvoreno derzhavne radgospne gospodarstvo Karpivci Spochatku v radgospi viroshuvali zernovi kulturi a piznishe z 1924 roku pochali viroshuvati hmil Gospodarstvom u yakomu bulo ponad 5000 ga zemli keruvati bulo vazhko Tomu radgosp rozdilili na 4 artili Kozhna artil mala svoye okreme gospodarstvo Iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi v seli rozpochinaye aktivnu robotu komoseredok ta tovaristvo Prosvita yaki stvorili biblioteku hatu chitalnyu teatralnij gurtok A takozh ci organizaciyi pidnyali pitannya pro vidnovlennya navchalnogo procesu v Karpivcyah U 1924 roci bulo organizovano robotu chotirohklasnoyi shkoli Do 1967 roku zanyattya provodilis u 5 pristosovanih primishennyah a 1 veresnya 1967 go roku diti perejshli u nove primishennya de navchalos blizko 1000 uchniv 25 serpnya 1941 go roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami zahopleno radyanskimi vijskami 6 sichnya 1944 go Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v Karpivcyah zalishilas bratska mogila u yakij pohovano 154 chervonoarmijci Bratsku mogilu bulo nasipano u 1944 roci pislya boyiv za selo Pam yatnik u viglyadi skulpturi radyanskogo voyina v kasci yakij stoyit navkolishki i trimaye v rukah avtomat bulo vstanovleno u 1954 roci U 1975 roci vidbulas restavraciya pam yatnika Za bratskoyu mogiloyu doglyadayut uchni iz karpoveckoyi shkoli Za period z 1946 po 1953 roki selo bulo povnistyu vidbudovane Vsi chotiri kolgospi buli z yednani v radgosp Najbilshe za kilkistyu naselennya selo v Vilshanskij gromadi Nash chasU 1970 1990 h rokah u seli bulo 4500 zhiteliv u chasi nezalezhnosti yih chiselnist zmenshilas u 2 razi Selo ocholyuye silskij golova Melnik Sergij Arkadijovich Den sela vidznachayetsya 26 lipnya UrodzhenciDishkant Vitalij Ivanovich 1989 2022 starshij soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Kuznicov Mihajlo Anatolijovich 1983 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci PrimitkiArhiv DAZhO 118 14 24 Vikidzherela uk wikisource org ros 28 08 1811 s skan 646 Arhiv originalu za 7 sichnya 2022 Procitovano 7 sichnya 2022 Slownik geograficzny Spisok dvoryan Volynskoj gubernii Zhitomir Volyn gub tip 1906 s 459 504PosilannyaKarpowce ws w pow zytomirskim nalezy do Sinickiego Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 879 pol Karpowce gmina Karpowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 61 pol DzherelaSpisok zemledelcev i arendatorov Volynskoj gubernii Zhitomir Volyn gub tip 1913 s 16 140 ros