Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Контакти між Азією і Заходом проходили вже в 13 столітті, особливо між папством і Монгольською імперією. Численні торговці - найбільш відомий Марко Поло - подорожували Євразією. Християнство не було новим ані для китайців, ані для монголів, оскільки несторіанські спільноти існували у Східній Азії з 7 століття. Проте, повалення монголів (династія Юань) династією Мін в 1368 призвело до сильного тиску на мусульманську, єврейську та християнську громади. До 16 століття, немає достовірної інформації про практикуючих християн, що залишилися в Китаї.
Заснування місії
Перший португальський дослідник, , дістався до Китаю в 1513 році. На відміну від ранніх європейських мандрівників, які пересувалися суходолом, європейці почали прибувати на південно-східне узбережжя Китаю на власних човнах.
Досить скоро після встановлення прямого європейського морського контакту з Китаєм і створення Товариства Ісуса (1540), принаймні, деякі китайці стали брати участь в зусиллях єзуїтів. Є відомості про двох китайських хлопчиків що навчалися в єзуїтів у колегії Св. Павла в Гоа (Індія) вже у 1546 році. Один з них, Антоніо, супроводжував Франциска Ксаверія, співзасновника Товариства Ісуса, який вирішив почати місіонерську роботу в Китаї. Однак, Ксавьєрієві вдалося лише дістатися до китайської землі: він помер у 1552 році на острові Шанчуань біля узбережжя провінції Гуандун (на той час це було єдине місце в Китаї, де європейцям дозволили оселення, але тільки протягом сезону торгівлі).
Через кілька років після смерті Ксаверія португальці отримали дозвіл встановити напів-постійне поселення в Макао, яке було приблизно в 100 км ближче до дельті річки Чжуцзян. Місце було відвідано рядом єзуїтів, і в 1563 році орден заснував постійну місіонерську колонію. Напочатку перешкодою місіонерській роботі була відсутність володіння китайською мовою, оскільки дуже невелика кількість китайців в Макао розмовляли португальською. Алессандро Валіньяно, який перебував з візитом в Макао в 1578-1579, це зрозумів. Він заснував єзуїтську колегію Св. Павла в Макао і звернувся до начальства ордена в Гоа за кадровою підтримкою. Відповідно, в 1579 році до Макао було направлено італійця (1543-1607), і в 1582 році до нього приєднався інший італійський єзуїт, Маттео Річчі (1552-1610). Річчі, Руджері та їх послідовники мали амбіційне бажання приєднати китайську цивілізацію до християнського світу.
Ця мета була близька до втілення лише наприкінці існування династії Мін, коли Чжу Юцзянь 朱聿鍵 (правл. 1645-6) був майже навернутий до християнства.
Значення впливу Маттео Річчі
Річчі прибув до Китаю у віці 30 років і провів там залишок свого життя. Також, проводилися заклики до священиків - чоловіків, які були б не тільки "освідченні", але й "талановиті, так як ми маємо справу з розумними і вченими людьми". Деякі відповіли, і Річчі почав навчати їх, щоб вони могли проникати до китайської влади, пропонуючи судову та наукову допомогу. Послідовники Річчі мали намір провести повну де-вестернізації себе, щоб прийняти конфуціанську адаптації, їх стиль життя, образ думок, проповідуючи і поклонінняючись. Обидва єзуїта Річчі і Руджері відчували, що це було б можливо: "довести, ці християнські доктрини. Вони були вже закладені в класичних роботах китайського народу, хоча і маскувалися". Справді, вони та їхні послідовники були переконані, що "прийде день, коли одностайно всі місіонери в Китаї будуть виглядати в древніх текстах сліди первинної одкровення". Варто зазначити, що була деяка напруга у роботі між Річчі та його послідовниками і тими хто був з Руджері. Річчі фокусувався на адаптації до конфуціанства і рішуче відкидав даосизм , в той час як в тезах Руджері була ближче спорідненість між Дао, китайською думкою і втіленням Логосу Нового Завіту. У 1584 Руджері опублікував першу єзуїтську книгу латинською мовою в Китаї, яка пізніше була переведена на китайську Річчі з ім'ям Тянь Чжу Ши-лу. У ній він обговорював існування і атрибути Бога, а також його провидіння. Він пояснив, як людина може пізнати Бога через природні права, закони Мойсея, і християнські закони. Він писав про втілення Христа словом і обговорення таїнства.
У своєму щоденнику Річчі писав: «З ранку до вечора я зайнятий обговоренням доктрини нашої віри. Багато бажання відмовитися від своїх кумирів і стати християнами." Його місіонерські наміри були явними:
«Робота євангелізації, зробити християнами, вони повинні бути спрямовані в Пекіні і в провінції … слідуючи методам мирного проникнення і культурної адаптації. Європеїзм буде цуратися. Зв'язки з європейцями, зокрема з португальцями в Макао , повинні бути зведені до мінімуму. Прагніть зробити добрими християнами, а не народ із небайдужих християн … Зрештою, коли у нас є неабияка кількість християн, то, можливо, це дає право звернутися до імператора з проханням, про права людей з християнською вірою сповідувати свою релігію, оскільки це не суперечить законам Китаю. Наш Господь відкриє для нас помалу відповідних коштів для забезпечення у цьому питанні Його святій волі.
Коли Річчі помер в 1610 році в Пекіні, більше двох тисяч китайців з усіх верств суспільства сповідали свою віру в Ісуса Христа. Так само, як і Річчі, інші з його послідовників провели у Китаї більшість життя. Цей рівень прихильності було обумовлено з технічних причин: подорож з Європи в Китай взяла б багато місяців, а іноді й років, а навчання мові і культурі країни були б ще більш трудомісткими. Коли єзуїт з Китаю зробив подорож до Європи, він, як правило, робив це як представник ("прокурора") Китайської Місії, на нього було покладено завдання підбору єзуїтів священиків які б мали приїхати в Китай. Він повинен був забезпечити незмінну підтримку Місії від центральні влади церкви, створити сприятливі умови для реклами Місії та її політики, публікуючи як наукову так і популярну літературу про Китай і єзуїтів.
Пізніша історія
Падіння династії Мін (1644) і завоювання Китаю маньчжурами принесли ускладнення в роботі єзуїтів у Китаї. Хоча деяким з них вдалося справити враження на маньчжурських командирів через демонстрацію надбань західної науки, їх ввічливо запросили в новий порядок ( в Пекіні в 1644 році, або в Веньчжоу близько 1645—1646), інші зазнали ув'язнення (, Габріель де Magalhaes в провінції Сичуань в 1647—1648, або в 1649 році). Пізніше був в Пекіні між 1656 і 1661.
Протягом декількох років війни між новоствореною Цін і лоялістами династії Мін в південному Китаї єзуїти знаходилися на різних сторонах лінії фронту: у той час як Адам Шаль був важливим радником цінського імператора Шуньчжи в Пекіні, Міхал Бойм (1614, Львів - 1659, Гуансі) подорожував з джунглів на південному заході Китаю в Рим, несучи благання про допомогу останньому правителеві династії Мін. Бойм повернувся з відповіддю Папи, який обіцяв молитву, після чого прийшла допомога з Макао. Імператор був проти моногамії, але багато людей в його дворі були хрещені.
У 1685 році французький король Людовик XIV направив місію з п'яти єзуїтських "математиків" в Китай у спробі зламати португальське переважання.
Див. також
| Ця стаття не містить . (березень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kontakti mizh Aziyeyu i Zahodom prohodili vzhe v 13 stolitti osoblivo mizh papstvom i Mongolskoyu imperiyeyu Chislenni torgovci najbilsh vidomij Marko Polo podorozhuvali Yevraziyeyu Hristiyanstvo ne bulo novim ani dlya kitajciv ani dlya mongoliv oskilki nestorianski spilnoti isnuvali u Shidnij Aziyi z 7 stolittya Prote povalennya mongoliv dinastiya Yuan dinastiyeyu Min v 1368 prizvelo do silnogo tisku na musulmansku yevrejsku ta hristiyansku gromadi Do 16 stolittya nemaye dostovirnoyi informaciyi pro praktikuyuchih hristiyan sho zalishilisya v Kitayi Nestorianska stela z traktatu Mihala Bojma Flora Sinensis 1656 Zasnuvannya misiyiPershij portugalskij doslidnik distavsya do Kitayu v 1513 roci Na vidminu vid rannih yevropejskih mandrivnikiv yaki peresuvalisya suhodolom yevropejci pochali pribuvati na pivdenno shidne uzberezhzhya Kitayu na vlasnih chovnah Dosit skoro pislya vstanovlennya pryamogo yevropejskogo morskogo kontaktu z Kitayem i stvorennya Tovaristva Isusa 1540 prinajmni deyaki kitajci stali brati uchast v zusillyah yezuyitiv Ye vidomosti pro dvoh kitajskih hlopchikiv sho navchalisya v yezuyitiv u kolegiyi Sv Pavla v Goa Indiya vzhe u 1546 roci Odin z nih Antonio suprovodzhuvav Franciska Ksaveriya spivzasnovnika Tovaristva Isusa yakij virishiv pochati misionersku robotu v Kitayi Odnak Ksavyeriyevi vdalosya lishe distatisya do kitajskoyi zemli vin pomer u 1552 roci na ostrovi Shanchuan bilya uzberezhzhya provinciyi Guandun na toj chas ce bulo yedine misce v Kitayi de yevropejcyam dozvolili oselennya ale tilki protyagom sezonu torgivli Cherez kilka rokiv pislya smerti Ksaveriya portugalci otrimali dozvil vstanoviti napiv postijne poselennya v Makao yake bulo priblizno v 100 km blizhche do delti richki Chzhuczyan Misce bulo vidvidano ryadom yezuyitiv i v 1563 roci orden zasnuvav postijnu misionersku koloniyu Napochatku pereshkodoyu misionerskij roboti bula vidsutnist volodinnya kitajskoyu movoyu oskilki duzhe nevelika kilkist kitajciv v Makao rozmovlyali portugalskoyu Alessandro Valinyano yakij perebuvav z vizitom v Makao v 1578 1579 ce zrozumiv Vin zasnuvav yezuyitsku kolegiyu Sv Pavla v Makao i zvernuvsya do nachalstva ordena v Goa za kadrovoyu pidtrimkoyu Vidpovidno v 1579 roci do Makao bulo napravleno italijcya 1543 1607 i v 1582 roci do nogo priyednavsya inshij italijskij yezuyit Matteo Richchi 1552 1610 Richchi Rudzheri ta yih poslidovniki mali ambicijne bazhannya priyednati kitajsku civilizaciyu do hristiyanskogo svitu Cya meta bula blizka do vtilennya lishe naprikinci isnuvannya dinastiyi Min koli Chzhu Yuczyan 朱聿鍵 pravl 1645 6 buv majzhe navernutij do hristiyanstva Znachennya vplivu Matteo RichchiMogilna stela M Richchi v Pekini Richchi pribuv do Kitayu u vici 30 rokiv i proviv tam zalishok svogo zhittya Takozh provodilisya zakliki do svyashenikiv cholovikiv yaki buli b ne tilki osvidchenni ale j talanoviti tak yak mi mayemo spravu z rozumnimi i vchenimi lyudmi Deyaki vidpovili i Richchi pochav navchati yih shob voni mogli pronikati do kitajskoyi vladi proponuyuchi sudovu ta naukovu dopomogu Poslidovniki Richchi mali namir provesti povnu de vesternizaciyi sebe shob prijnyati konfuciansku adaptaciyi yih stil zhittya obraz dumok propoviduyuchi i pokloninnyayuchis Obidva yezuyita Richchi i Rudzheri vidchuvali sho ce bulo b mozhlivo dovesti ci hristiyanski doktrini Voni buli vzhe zakladeni v klasichnih robotah kitajskogo narodu hocha i maskuvalisya Spravdi voni ta yihni poslidovniki buli perekonani sho prijde den koli odnostajno vsi misioneri v Kitayi budut viglyadati v drevnih tekstah slidi pervinnoyi odkrovennya Varto zaznachiti sho bula deyaka napruga u roboti mizh Richchi ta jogo poslidovnikami i timi hto buv z Rudzheri Richchi fokusuvavsya na adaptaciyi do konfucianstva i rishuche vidkidav daosizm v toj chas yak v tezah Rudzheri bula blizhche sporidnenist mizh Dao kitajskoyu dumkoyu i vtilennyam Logosu Novogo Zavitu U 1584 Rudzheri opublikuvav pershu yezuyitsku knigu latinskoyu movoyu v Kitayi yaka piznishe bula perevedena na kitajsku Richchi z im yam Tyan Chzhu Shi lu U nij vin obgovoryuvav isnuvannya i atributi Boga a takozh jogo providinnya Vin poyasniv yak lyudina mozhe piznati Boga cherez prirodni prava zakoni Mojseya i hristiyanski zakoni Vin pisav pro vtilennya Hrista slovom i obgovorennya tayinstva U svoyemu shodenniku Richchi pisav Z ranku do vechora ya zajnyatij obgovorennyam doktrini nashoyi viri Bagato bazhannya vidmovitisya vid svoyih kumiriv i stati hristiyanami Jogo misionerski namiri buli yavnimi Robota yevangelizaciyi zrobiti hristiyanami voni povinni buti spryamovani v Pekini i v provinciyi sliduyuchi metodam mirnogo proniknennya i kulturnoyi adaptaciyi Yevropeyizm bude curatisya Zv yazki z yevropejcyami zokrema z portugalcyami v Makao povinni buti zvedeni do minimumu Pragnit zrobiti dobrimi hristiyanami a ne narod iz nebajduzhih hristiyan Zreshtoyu koli u nas ye neabiyaka kilkist hristiyan to mozhlivo ce daye pravo zvernutisya do imperatora z prohannyam pro prava lyudej z hristiyanskoyu viroyu spoviduvati svoyu religiyu oskilki ce ne superechit zakonam Kitayu Nash Gospod vidkriye dlya nas pomalu vidpovidnih koshtiv dlya zabezpechennya u comu pitanni Jogo svyatij voli Koli Richchi pomer v 1610 roci v Pekini bilshe dvoh tisyach kitajciv z usih verstv suspilstva spovidali svoyu viru v Isusa Hrista Tak samo yak i Richchi inshi z jogo poslidovnikiv proveli u Kitayi bilshist zhittya Cej riven prihilnosti bulo obumovleno z tehnichnih prichin podorozh z Yevropi v Kitaj vzyala b bagato misyaciv a inodi j rokiv a navchannya movi i kulturi krayini buli b she bilsh trudomistkimi Koli yezuyit z Kitayu zrobiv podorozh do Yevropi vin yak pravilo robiv ce yak predstavnik prokurora Kitajskoyi Misiyi na nogo bulo pokladeno zavdannya pidboru yezuyitiv svyashenikiv yaki b mali priyihati v Kitaj Vin povinen buv zabezpechiti nezminnu pidtrimku Misiyi vid centralni vladi cerkvi stvoriti spriyatlivi umovi dlya reklami Misiyi ta yiyi politiki publikuyuchi yak naukovu tak i populyarnu literaturu pro Kitaj i yezuyitiv Piznisha istoriyaPadinnya dinastiyi Min 1644 i zavoyuvannya Kitayu manchzhurami prinesli uskladnennya v roboti yezuyitiv u Kitayi Hocha deyakim z nih vdalosya spraviti vrazhennya na manchzhurskih komandiriv cherez demonstraciyu nadban zahidnoyi nauki yih vvichlivo zaprosili v novij poryadok v Pekini v 1644 roci abo v Venchzhou blizko 1645 1646 inshi zaznali uv yaznennya Gabriel de Magalhaes v provinciyi Sichuan v 1647 1648 abo v 1649 roci Piznishe buv v Pekini mizh 1656 i 1661 Protyagom dekilkoh rokiv vijni mizh novostvorenoyu Cin i loyalistami dinastiyi Min v pivdennomu Kitayi yezuyiti znahodilisya na riznih storonah liniyi frontu u toj chas yak Adam Shal buv vazhlivim radnikom cinskogo imperatora Shunchzhi v Pekini Mihal Bojm 1614 Lviv 1659 Guansi podorozhuvav z dzhungliv na pivdennomu zahodi Kitayu v Rim nesuchi blagannya pro dopomogu ostannomu pravitelevi dinastiyi Min Bojm povernuvsya z vidpoviddyu Papi yakij obicyav molitvu pislya chogo prijshla dopomoga z Makao Imperator buv proti monogamiyi ale bagato lyudej v jogo dvori buli hresheni U 1685 roci francuzkij korol Lyudovik XIV napraviv misiyu z p yati yezuyitskih matematikiv v Kitaj u sprobi zlamati portugalske perevazhannya Div takozhPosolstvo Tenso Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2018