Батько Посада Діти Дружина Мати Володимир Федорович Пересипкінрос Владимир Фёдорович ПересыпкинНародився 22 серпня 1914

Володимир Федорович Пересипкін

рос. Владимир Фёдорович Пересыпкин

Народився

22 серпня 1914
Лихачове

Помер

17 квітня 2004 (89 років)

Поховання

Країна

Національність

Діяльність

Alma mater

Харківський сільськогосподарський інститут

Галузь

фітопатологія

Посада

ректор Української сільськогосподарської академії

Вчене звання

професор

Науковий ступінь

доктор біологічних наук

Партія

КПРС

Війна

німецько-радянська війна

Нагороди

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пересипкін.

Володимир Федорович Пересипкін (22 серпня 1914, Лихачове — 17 квітня 2004) — український науковець-фітопатолог, доктор біологічних наук (з 1956 року), професор (з 1956 року), член-кореспондент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (з 1966 року), академік Української академії аграрних наук.

Біографія

Народився 22 серпня 1914 року в селі Лихачовому (тепер місто Первомайський Харківської області) в родині службовця. У 1929 році закінчив Панютинську семирічну школу, а в березні 1932 року — Олексіївський сільськогосподарський технікум. Працював агрономом Чапаївського бурякорадгоспу, а потім Дубровського конезаводу Харківської області.

Протягом 1932–1936 років навчався у Харківському сільськогосподарському інституті та працював лаборантом кафедри фітопатології, а згодом — асистентом цієї кафедри. У 1937–1940 роках навчався в аспірантурі й захистив дисертацію на тему: «Десорбційний метод дезінфекції в боротьбі з хворобами льону» і був призначений завідувачем кафедри захисту рослин .

Воював на фронтах німецько-радянської війни. У 1945–1946 роках викладав курс фітопатології в . У червні 1946 року обійняв посаду заступника директора Уманського сільськогосподарського інституту з навчальної та наукової роботи, його обрали на посаду завідувача кафедри захисту рослин. З грудня 1948 до березня 1952 року був директором інституту. У цей період інститут був повністю відбудований, було налагоджено підготовку фахівців-аграріїв.

З березня 1952 року по 1954 рік — директор, одночасно виконувач обов'язків завідувача кафедрою фітопатології Київського сільськогосподарського інституту. З 1954 року — виконувач обов'язків ректора Української сільськогосподарської академії. У 1954–1955 роках — у докторантурі кафедри фітопатології Харківського сільськогосподарського інституту.

З 1955 року — виконувач обов'язків завідувача кафедрою фітопатології, у 1956–1961 роках — проректор з навчальної роботи, у 1961–1968 роках — завідувач кафедрою фітопатології, у 1962–1968 роках — ректор Української сільськогосподарської академії і одночасно у 1961–1962 роках заступник Міністра сільського господарства УРСР.

У 1968–1969 роках — Головний вчений секретар Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна. У 1969–1987 роках — завідувач, 1987–1992 роках — професор кафедри фітопатології Української сільськогосподарської академії, одночасно у 1969–1972 роках віце-президент Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна. З 1972 року очолював кафедру захисту рослин Української сільгоспакадемії. У 1992–1999 роках — професор кафедри фітопатології Національного аграрного університету.

Помер на 90-му році життя 17 квітня 2004 року. Похований разом з родиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′02″ сх. д. / 50.4175139° пн. ш. 30.5006250° сх. д. / 50.4175139; 30.5006250).

Наукова діяльність

Зробив значний внесок у вчення про імунітет, агротехнічні та хімічні методи захисту рослин. Наукові дослідження відображені в понад 350 працях, серед яких:

«Сільськогосподарська фітопатологія»;
«Хвороби зернових культур»;
«Атлас хвороб польових культур» та інші.

Під його керівництвом підготовлено 4 докторські і 76 кандидатських дисертацій.

Відзнаки

Заслужений діяч науки УРСР (з 1964 року). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1982; за цикл робіт «Розробка методів експериментального одержання і практичного використання індукованих мутацій у рослин»), Премії Ради Міністрів СРСР (за 1989 рік).

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1966, 1982), двома орденами «Знак Пошани» (1972, 1984), двома орденами Вітчизняної війни II ступеня (1945, 1985), орденом «За заслуги» III ступеня (1998), 19 медалями Радянського Союзу і Російської Федерації.

Вшанування пам'яті

21 травня 2010 року на фасаді корпусу № 1 Уманського національного університету садівництва Володимиру Федоровичу Пересипкіну урочисто відкрито меморіальну дошку.

Примітки

. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 липня 2012.
Сайт Уманського національного університету садівництва^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Джерела

Сайт Уманського національного університету садівництва
Енциклопедії, словники, довідники(рос.)

[1] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 липня 2012.

[2] Сайт Уманського національного університету садівництва^{[недоступне посилання з червня 2019]}