Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій Євге́нович Ваку́ленко (нар. 19 листопада 1957, Нижній Тагіл, Росія) — український живописець, графік, представник Нової хвилі,музеєзнавець, генеральний директор Київської національної картинної галереї. Доцент кафедри НАКККіМ,член-кореспондент Петровської академії науки та мистецта, дійсний член Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць (2008), член-кореспондент НАМ України (2021)
| Юрій Євгенович Вакуленко | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження | 19 листопада 1957 (66 років) Нижній Тагіл, Свердловська область, РРФСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |  Україна СРСР | |||
| Жанр | живопис, графіка | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут (1986) | |||
| Діяльність | художник, музейник | |||
| Напрямок | неоекспресіонізм | |||
| Роки творчості | від 1988, від 2004 - директор НМККГ | |||
| Працівник | НАКККіМ, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» і Київська картинна галерея | |||
| Нагороди |       | |||
| Сайт | vakulenko.info | |||
| | ||||
Життєпис
Юрій Вакуленко народився 19 листопада 1957 року в місті Нижній Тагіл, в сім'ї, де батьки мали музичну освіту і шанували мистецтво. Батько Вакуленко Євген Іванович був хоровим диригентом (до того під час війни у нього була робота на танковому заводі Нижнього Тагілу, куди його евакуювали з Маріуполя по закінченні ФЗУ). Опанувавши музичну справу, батько також захопився живописом і вправно копіював улюблених майстрів олійними фарбами на полотні. Отже, ця справа дуже сподобалася сину. Згодом сім'я не раз переїжджала до інших міст, з умовою, щоб Юрій мав змогу вчитися на художника.
У Баку навчався (1973—1977) в Азербайджанському Художньому училищі. В Києві закінчив КДХІ (1980 — 1986, у О. Будникова, О. Кисельова), отримавши фах художника-реставратора. Певний час працював за спеціальністю як експерт вищої кваліфікації з живопису старих майстрів.
З 2004 року Ю. Вакуленко обіймає посаду директора Київської національної картинної галереї (в той час — музею Російського мистецтва). За багато років роботи керівник значно покращив статус музею, ввів чимало корисних удосконалень у музейній справі, він постійно дбає про збереження й реставрацію цінних для України експонатів колекції, їх популяризацію за кордоном.
Поєднує виконання службових обов'язків з творчою діяльністю. Картини Вакуленка нерідко експонуються на виставках у галереях Києва, беруть участь на престижних західних аукціонах.
Творчість
Самостійне художнє мислення Юрій виробив з ранньої юності й зберігає протягом життя. Постійно маючи справи з безліччю творів мистецтва, знаходить свій неповторний стиль і художню мову, виявляючи неабияку спостережливість та незаангажоване ставлення до подій сучасності.
У 1988 році був засновником неординарного художнього об'єднання «39.2°», до складу якого входили Володимир Архипов, Костянтин Самойленко, Олександр Кузнецов і Рафаель Левчин (не постійно). Група авангардних митців представляла нове Українське мистецтво за кордоном, була співорганізатором великої неофіційної виставки «Біла ворона» в київському кінотеатрі «Зоряний» у 1988—1989 році. Ця подія виводила новітнє мистецтво на значну відстань від гальмівного соціалістичного реалізму і дала поштовх до подальшої вільної формотворчості.
Юрій Вакуленко — автор книги, в якій він змальовує свій творчий шлях, поїздки за кордон та співпрацю з колегами в Україні й світі, розмірковує та передає чимало емоцій. Книга багато ілюстрована понад 250 творами живопису й графіки автора та фотографіями з життя.
Творчість художника несе добро, мудрість і гармонію, якими він намагається збалансувати протиріччя сьогодення. В деяких, особливо ранніх роботах, відчуття сучасності митець висловлює загострено, переносячи на полотно красномовні артефакти життя, як от у серії «Знаки». В інших роботах звертається до метафоричної мови, як у серії «Арлекініада». Картини Ю. Вакуленка нерідко заповнюють звірі й птахи, неземні істоти, розчинені в багатобарвній напівабстрактній субстанції, які ніби несподівано з'являються і розчиняються. У створеному художником світі органічно співіснують з вигаданими істотами цілком реальні історичні особи та відомі міста, як інфанта Маргарита, собори Іспанії та інші. Юрій Вакуленко сміливо установлює діалог з минулим, аби знайти актуальні сенси й виявити приховані. Він експериментує зі стилями, балансує між фігуративними та нефігуративними образами, використовує принцип накладання кількох шарів зображення, у глибинах яких зашифровує знаки й символи.
Роботи художника знаходяться в музейних зібраннях Києво-Печерського заповідника, Національного музею «Київська картинна галерея», Національного музею Тараса Шевченка, Одеському художньому музеї, а також у приватних колекціях України, Росії, Ізраїлю, США.
Основні виставки
2021 — «Три», персональна виставка в мистецькому центрі «Шоколадний будинок» Національного музею «Київська картинна галерея».
2019 — «…Ізми», персональна виставка в Музеї українського живопису, Дніпро.
2019 — «Арлекініада», галерея «Триптих АРТ», Київ.
2014 — персональна виставка «Моноанімалізми Юрія Вакуленка», Галерея НЮ АРТ, Київ.
2013 — «Дотики», персональна виставка в ЦСМ «Совіарт», Київ.
2011 — Fine art, Мистецький арсенал, Київ.
2011 — «Картина світу. Вільний погляд», дім Christie's, Лондон- спільно з галереями Тетяни Міронової та «Шоколадним будинком», Київ.
Родина
Сини:
Нагороди
- Орден «За заслуги» ІІ ступеня (9 листопада 2020 ) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність .
- Орден «За заслуги» III ступеня (30 листопада 2012) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково- технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю .
- Орден Пошани (30 вересня 2012, Росія) — за великий внесок у розвиток і зміцнення співробітництва з Російською Федерацією .
- Орден Дружби (19 листопада 2007, Росія) — за великий внесок в зміцнення російсько-українських зв'язків у сфері культури та освіти .
- Заслужений працівник культури України (30 листопада 2005) — за вагомі досягнення в розвитку культури і мистецтва, збереження історико-культурної спадщини українського народу .
- Почесна грамота Кабінета Міністров України
- Знак пошани Київського міського голови
- Кавалер ордена Карла Фаберже (знак № 17, 2007, Меморіальний фонд Карла Фаберже).
Громадська діяльність
Від 28 квітня 2011 — член Ради з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу Мистецький арсенал, Київ..
Примітки
- Декоративно-прикладне мистецтво, живопис XIX—XXI сторіччя. № 14, Київ, листопад 2008. сторінка.1
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- Олександр Євтушенко. «У вас 39,2? Нормально!»// Молода гвардія.1989, 4 січня
- Олена Голуб."Біла ворона": перезавантаження візій наприкінці 1980-х —у 90-х.// Образотворче мистецтво, 2018, —№ 2, С. 18-21.
- Юрій Вакуленко. Альбом-резоне творів з 1973 по 1999. Том 1. К.: Фенікс-Art time. 2013. ISBN 988-966-136-024-1.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 16.06.2021.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16.07.2021.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 25.11.2020.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 25.11.2020.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 25.11.2020.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 25.11.2020.
- . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 25.11.2020.
- Указ Президента України від 28 квітня 2011 року № 511/2011 «Про Раду з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал"»
Джерела
- (рос.)Юрій Вакуленко. Альбом-резоне творів з 1973 по 1999. Том 1. К.: Фенікс-Art time. 2013. ISBN 988-966-136-024-1
- Сайт Юрія Вакуленка [1] [ 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Життєпис та роботи Юрія Вакуленка [ 4 липня 2010 у Wayback Machine.] на сайті галереї АВС-арт
Посилання
- Інтернет-конференція з Юрієм Вакуленком. Газета «Хрещатик». 17/12/2009 [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Юрій Вакуленко і його « …Ізми» в Музеї українського живопису-2019 [ 18 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Галерея «Триптих АРТ» представляє виставку Юрія Вакуленка «АРЛЕКІНІАДА» [2] [ 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Галерея Ню Арт.2014. «Моноанімалізми Юрія Вакуленка» [3] [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vakulenko Yu rij Yevge novich Vaku lenko nar 19 listopada 1957 19571119 Nizhnij Tagil Rosiya ukrayinskij zhivopisec grafik predstavnik Novoyi hvili muzeyeznavec generalnij direktor Kiyivskoyi nacionalnoyi kartinnoyi galereyi Docent kafedri NAKKKiM chlen korespondent Petrovskoyi akademiyi nauki ta mistecta dijsnij chlen Mizhnarodnoyi radi z ohoroni pam yatok ta istorichnih misc 2008 chlen korespondent NAM Ukrayini 2021 Yurij Yevgenovich VakulenkoNarodzhennya 19 listopada 1957 1957 11 19 66 rokiv Nizhnij Tagil Sverdlovska oblast RRFSR SRSRNacionalnist ukrayinecKrayina Ukrayina SRSRZhanr zhivopis grafikaNavchannya Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1986 Diyalnist hudozhnik muzejnikNapryamok neoekspresionizmRoki tvorchosti vid 1988 vid 2004 direktor NMKKGPracivnik NAKKKiM Nacionalnij zapovidnik Kiyevo Pecherska lavra i Kiyivska kartinna galereyaNagorodiSajt vakulenko info Yu Vakulenko Ruhomist spokoyu P o akril 50h180 2021 Obkladinka knigi Yuriya Vakulenka z pidpisom hudozhnika 2013 Yu Vakulenko Shodinki do neba 2 P o 80h80 2015 Yu Vakulenko Kompoziciya chotiri P o 100h100 2015 Yu Vakulenko Z seriyi Dotiki 7 P o 40h30 2013 Yu Vakulenko Venera 1 z triptihu P o akril 60h40 2021ZhittyepisYurij Vakulenko narodivsya 19 listopada 1957 roku v misti Nizhnij Tagil v sim yi de batki mali muzichnu osvitu i shanuvali mistectvo Batko Vakulenko Yevgen Ivanovich buv horovim dirigentom do togo pid chas vijni u nogo bula robota na tankovomu zavodi Nizhnogo Tagilu kudi jogo evakuyuvali z Mariupolya po zakinchenni FZU Opanuvavshi muzichnu spravu batko takozh zahopivsya zhivopisom i vpravno kopiyuvav ulyublenih majstriv olijnimi farbami na polotni Otzhe cya sprava duzhe spodobalasya sinu Zgodom sim ya ne raz pereyizhdzhala do inshih mist z umovoyu shob Yurij mav zmogu vchitisya na hudozhnika U Baku navchavsya 1973 1977 v Azerbajdzhanskomu Hudozhnomu uchilishi V Kiyevi zakinchiv KDHI 1980 1986 u O Budnikova O Kiselova otrimavshi fah hudozhnika restavratora Pevnij chas pracyuvav za specialnistyu yak ekspert vishoyi kvalifikaciyi z zhivopisu starih majstriv Z 2004 roku Yu Vakulenko obijmaye posadu direktora Kiyivskoyi nacionalnoyi kartinnoyi galereyi v toj chas muzeyu Rosijskogo mistectva Za bagato rokiv roboti kerivnik znachno pokrashiv status muzeyu vviv chimalo korisnih udoskonalen u muzejnij spravi vin postijno dbaye pro zberezhennya j restavraciyu cinnih dlya Ukrayini eksponativ kolekciyi yih populyarizaciyu za kordonom Poyednuye vikonannya sluzhbovih obov yazkiv z tvorchoyu diyalnistyu Kartini Vakulenka neridko eksponuyutsya na vistavkah u galereyah Kiyeva berut uchast na prestizhnih zahidnih aukcionah TvorchistSamostijne hudozhnye mislennya Yurij virobiv z rannoyi yunosti j zberigaye protyagom zhittya Postijno mayuchi spravi z bezlichchyu tvoriv mistectva znahodit svij nepovtornij stil i hudozhnyu movu viyavlyayuchi neabiyaku sposterezhlivist ta nezaangazhovane stavlennya do podij suchasnosti U 1988 roci buv zasnovnikom neordinarnogo hudozhnogo ob yednannya 39 2 do skladu yakogo vhodili Volodimir Arhipov Kostyantin Samojlenko Oleksandr Kuznecov i Rafael Levchin ne postijno Grupa avangardnih mitciv predstavlyala nove Ukrayinske mistectvo za kordonom bula spivorganizatorom velikoyi neoficijnoyi vistavki Bila vorona v kiyivskomu kinoteatri Zoryanij u 1988 1989 roci Cya podiya vivodila novitnye mistectvo na znachnu vidstan vid galmivnogo socialistichnogo realizmu i dala poshtovh do podalshoyi vilnoyi formotvorchosti Yurij Vakulenko avtor knigi v yakij vin zmalovuye svij tvorchij shlyah poyizdki za kordon ta spivpracyu z kolegami v Ukrayini j sviti rozmirkovuye ta peredaye chimalo emocij Kniga bagato ilyustrovana ponad 250 tvorami zhivopisu j grafiki avtora ta fotografiyami z zhittya Tvorchist hudozhnika nese dobro mudrist i garmoniyu yakimi vin namagayetsya zbalansuvati protirichchya sogodennya V deyakih osoblivo rannih robotah vidchuttya suchasnosti mitec vislovlyuye zagostreno perenosyachi na polotno krasnomovni artefakti zhittya yak ot u seriyi Znaki V inshih robotah zvertayetsya do metaforichnoyi movi yak u seriyi Arlekiniada Kartini Yu Vakulenka neridko zapovnyuyut zviri j ptahi nezemni istoti rozchineni v bagatobarvnij napivabstraktnij substanciyi yaki nibi nespodivano z yavlyayutsya i rozchinyayutsya U stvorenomu hudozhnikom sviti organichno spivisnuyut z vigadanimi istotami cilkom realni istorichni osobi ta vidomi mista yak infanta Margarita sobori Ispaniyi ta inshi Yurij Vakulenko smilivo ustanovlyuye dialog z minulim abi znajti aktualni sensi j viyaviti prihovani Vin eksperimentuye zi stilyami balansuye mizh figurativnimi ta nefigurativnimi obrazami vikoristovuye princip nakladannya kilkoh shariv zobrazhennya u glibinah yakih zashifrovuye znaki j simvoli Roboti hudozhnika znahodyatsya v muzejnih zibrannyah Kiyevo Pecherskogo zapovidnika Nacionalnogo muzeyu Kiyivska kartinna galereya Nacionalnogo muzeyu Tarasa Shevchenka Odeskomu hudozhnomu muzeyi a takozh u privatnih kolekciyah Ukrayini Rosiyi Izrayilyu SShA Osnovni vistavki 2021 Tri personalna vistavka v misteckomu centri Shokoladnij budinok Nacionalnogo muzeyu Kiyivska kartinna galereya 2019 Izmi personalna vistavka v Muzeyi ukrayinskogo zhivopisu Dnipro 2019 Arlekiniada galereya Triptih ART Kiyiv 2014 personalna vistavka Monoanimalizmi Yuriya Vakulenka Galereya NYu ART Kiyiv 2013 Dotiki personalna vistavka v CSM Soviart Kiyiv 2011 Fine art Misteckij arsenal Kiyiv 2011 Kartina svitu Vilnij poglyad dim Christie s London spilno z galereyami Tetyani Mironovoyi ta Shokoladnim budinkom Kiyiv 1990 vistavkovij zal Mandala Krakiv Polsha RodinaSini Yevgen Yurijovich Vakulenko n 1983 fotograf Vladislav Yurijovich Vakulenko n 1985 direktor galereyi Vakulenko Art Consulting NagorodiOrden Za zaslugi II stupenya 9 listopada 2020 za znachnij osobistij vnesok u rozvitok nacionalnoyi kulturi i mistectva vagomi tvorchi zdobutki ta visoku profesijnu majsternist Orden Za zaslugi III stupenya 30 listopada 2012 za znachnij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayinskoyi derzhavi vagomi trudovi dosyagnennya bagatorichnu sumlinnu pracyu Orden Poshani 30 veresnya 2012 Rosiya za velikij vnesok u rozvitok i zmicnennya spivrobitnictva z Rosijskoyu Federaciyeyu Orden Druzhbi 19 listopada 2007 Rosiya za velikij vnesok v zmicnennya rosijsko ukrayinskih zv yazkiv u sferi kulturi ta osviti Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 30 listopada 2005 za vagomi dosyagnennya v rozvitku kulturi i mistectva zberezhennya istoriko kulturnoyi spadshini ukrayinskogo narodu Pochesna gramota Kabineta Ministrov Ukrayini Znak poshani Kiyivskogo miskogo golovi Kavaler ordena Karla Faberzhe znak 17 2007 Memorialnij fond Karla Faberzhe Gromadska diyalnistVid 28 kvitnya 2011 chlen Radi z pitan rozvitku Nacionalnogo kulturno misteckogo ta muzejnogo kompleksu Misteckij arsenal Kiyiv PrimitkiDekorativno prikladne mistectvo zhivopis XIX XXI storichchya 14 Kiyiv listopad 2008 storinka 1 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 2 chervnya 2022 Oleksandr Yevtushenko U vas 39 2 Normalno Moloda gvardiya 1989 4 sichnya Olena Golub Bila vorona perezavantazhennya vizij naprikinci 1980 h u 90 h Obrazotvorche mistectvo 2018 2 S 18 21 Yurij Vakulenko Albom rezone tvoriv z 1973 po 1999 Tom 1 K Feniks Art time 2013 ISBN 988 966 136 024 1 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 16 06 2021 Arhiv originalu za 16 lipnya 2021 Procitovano 16 07 2021 Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 25 11 2020 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 25 11 2020 Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 25 11 2020 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2019 Procitovano 25 11 2020 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 25 11 2020 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 28 kvitnya 2011 roku 511 2011 Pro Radu z pitan rozvitku Nacionalnogo kulturno misteckogo ta muzejnogo kompleksu Misteckij arsenal Dzherela ros Yurij Vakulenko Albom rezone tvoriv z 1973 po 1999 Tom 1 K Feniks Art time 2013 ISBN 988 966 136 024 1 Sajt Yuriya Vakulenka 1 16 lipnya 2021 u Wayback Machine Zhittyepis ta roboti Yuriya Vakulenka 4 lipnya 2010 u Wayback Machine na sajti galereyi AVS artPosilannyaInternet konferenciya z Yuriyem Vakulenkom Gazeta Hreshatik 17 12 2009 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Yurij Vakulenko i jogo Izmi v Muzeyi ukrayinskogo zhivopisu 2019 18 travnya 2020 u Wayback Machine Galereya Triptih ART predstavlyaye vistavku Yuriya Vakulenka ARLEKINIADA 2 16 lipnya 2021 u Wayback Machine Galereya Nyu Art 2014 Monoanimalizmi Yuriya Vakulenka 3 24 chervnya 2021 u Wayback Machine