Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микола Васильович Томський справжнє прізвище Гришин 7 19 грудня 1900 с Рамушево Старорусский повіт Новгородська губернія

Томський Микола Васильович

Томський Микола Васильович

Микола Васильович Томський (справжнє прізвище — Гришин; 7 [19] грудня 1900, с. Рамушево, Старорусский повіт, Новгородська губернія, Російська імперія — 22 листопада 1984, Москва, СРСР) — радянський скульптор-монументаліст, педагог. Президент Академії мистецтв СРСР (1968—1983). Академік АХ СРСР (1949; член-кореспондент 1947). Герой Соціалістичної Праці (1970). Народний художник СРСР (1960). Лауреат Ленінської премії (1972), п'яти Сталінських премій (1941, 1947, 1949, 1950, 1952), та Державної премії СРСР (1979).

Томський Микола Васильович
рос. Николай Васильевич Томский
image
Народився 1900, 19 грудня 1900(1900-12-19)[3] або 6 грудня 1900(1900-12-06)[1]
Рамушево, Q23896146?, Староруський район, СРСР
Помер 22 листопада 1984(1984-11-22)[1] або 17 листопада 1984(1984-11-17)[2][3]
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна image Російська імперія
image СРСР
Діяльність художник, скульптор, дизайнер
Alma mater d[4]
Заклад Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова
Членство СХ СРСР
Роки активності 1925[5] — 1975[5]
Жанр соціалістичний реалізм і скульптор
Magnum opus d
Партія КПРС
Нагороди
image
image image image image image
image image image image image
image

Біографія

Микола Гришин народився 7 (19) грудня 1900 року у селі Рамушеве (нині Старорусском районі, Новгородська область, Россия) у ковальської сім'ї.

Оскільки в 1914 році його батько пішов на фронт, практично всі роки Першої світової війни стояв на чолі сім'ї. З початком Громадянської війни був призваний до Червоної армії, воював, був поранений.

У Рамушеві прожив майже 20 років. Надалі переїхав до Старої Руси, у ньому виявився інтерес до образотворчого мистецтва, він багато малював, вступив у драматичний гурток Народного дому, організованого з ініціативи та зусиллями різнобічно обдарованої людини, живописця, передвижника Василя Семеновича Сварога. Саме У. З. Сварог порадив йому зайнятися ліпленням.

Після демобілізації, в 1923 відправився в Петроград (нині Санкт-Петербург), де вступив на скульптурний факультет Художньо-педагогічного технікуму (нині Санкт-Петербурзьке художнє училище імені М. К. Реріха), який закінчив у 1927 році. Керівником його був Всеволод Всеволодович Лішев. Вперше виставився 1925 року в Ленінградському музеї Революції на експозиції, присвяченій пам'яті В. І. Леніна. У 1920-ті, 1930-ті роки брав участь у реставрації монументально-декоративної скульптури Ленінграда, вивчав традиції російської школи створення XIX століття, які вплинули на його пластичну манеру, поєднання індивідуального та типового, характерного жесту та ретельно модельованих форм, оздоблення, створення образів, пройнятих патетикою та героїчним пафосом. У цей час митець працював над пам'ятником С. М. Кірову (1935 року оголошено всесоюзний конкурс проектів пам'ятника на Кіровській площі біля будівлі однойменної райради в Ленінграді — перемогла робота скульптора М. В. Томського та архітектора М. А. Троцького). Відкрито пам'ятник 6 грудня 1938 року. На постаменті барельєфи, присвячені темі громадянської війни, праці. — Бронза, граніт. Ця робота була удостоєна Сталінської премії СРСР (перша для скульптора державна нагорода). У 1937 році скульптор створив статую «А. Бусигін» (гіпс).

У роки війни, перебуваючи в блокадному Ленінграді, брав активну участь у маскувальних роботах, спрямованих не тільки на вирішення оборонних завдань, а й на порятунок культурного надбання обложеного міста. Він очолював бригаду скульпторів, які працювали над рельєфними агітплакатами. Спільно з В. В. Ісаєвою, М. Ф. Бабуріним, Г. Б. П'янковою-Рахманіною, Р. М. Будиловим, Б. Р. Шалютіним, В. Я. Боголюбовим та А. А. Стрекавіним створив скульптурне панно «За Батьківщину!» (6×5 м), що було встановлено Невському проспекті у районі Державної Публічної бібліотеки.

Після війни скульптор працював у Москві. Наприкінці 1940-х виліпив і відлив у бронзі, висік у камені низку портретів і фігур на зріст. У портретній галереї, створеної скульптором у цей час, — воєначальники: І. Д. Черняховський (мармур, 1947); М. Г. Гарєєв (базальт, 1947), П. А. Покришев (мармур, 1948), А. С. Смирнов (мармур, 1948) — все в ГТГ; І. Н. Кожедуб (етюд, бронза, 1948; РМ, Ленінград; Бюст також встановлений у сільському сквері села Ображіївка Шосткинського району; архітектор Л. Г. Голубовський; бронза, мармур. 1949). Пам'ятник І. Р. Апанасенко (Білгород; бронза, 1944-49). За цикл портретів, пам'ятник І. Р. Апанасенку та монументальні рельєфи історико-революційної тематики (із співавторами; гіпс, 1949), портрет С. М. Кірова (мармур, 1949; ГТГ) — скульптор був нагороджений кількома Державними преміями.

Примітки

  1. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #136645526 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. http://www.rucompany.ru/company.php?id_company=2347
  5. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mikola Vasilovich Tomskij spravzhnye prizvishe Grishin 7 19 grudnya 1900 s Ramushevo Starorusskij povit Novgorodska guberniya Rosijska imperiya 22 listopada 1984 Moskva SRSR radyanskij skulptor monumentalist pedagog Prezident Akademiyi mistectv SRSR 1968 1983 Akademik AH SRSR 1949 chlen korespondent 1947 Geroj Socialistichnoyi Praci 1970 Narodnij hudozhnik SRSR 1960 Laureat Leninskoyi premiyi 1972 p yati Stalinskih premij 1941 1947 1949 1950 1952 ta Derzhavnoyi premiyi SRSR 1979 Tomskij Mikola Vasilovichros Nikolaj Vasilevich TomskijNarodivsya 1900 19 grudnya 1900 1900 12 19 3 abo 6 grudnya 1900 1900 12 06 1 Ramushevo Q23896146 Staroruskij rajon SRSRPomer 22 listopada 1984 1984 11 22 1 abo 17 listopada 1984 1984 11 17 2 3 Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist hudozhnik skulptor dizajnerAlma mater d 4 Zaklad Moskovskij derzhavnij akademichnij hudozhnij institut imeni V I SurikovaChlenstvo SH SRSRRoki aktivnosti 1925 5 1975 5 Zhanr socialistichnij realizm i skulptorMagnum opus dPartiya KPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMikola Grishin narodivsya 7 19 grudnya 1900 roku u seli Ramusheve nini Starorusskom rajoni Novgorodska oblast Rossiya u kovalskoyi sim yi Oskilki v 1914 roci jogo batko pishov na front praktichno vsi roki Pershoyi svitovoyi vijni stoyav na choli sim yi Z pochatkom Gromadyanskoyi vijni buv prizvanij do Chervonoyi armiyi voyuvav buv poranenij U Ramushevi prozhiv majzhe 20 rokiv Nadali pereyihav do Staroyi Rusi u nomu viyavivsya interes do obrazotvorchogo mistectva vin bagato malyuvav vstupiv u dramatichnij gurtok Narodnogo domu organizovanogo z iniciativi ta zusillyami riznobichno obdarovanoyi lyudini zhivopiscya peredvizhnika Vasilya Semenovicha Svaroga Same U Z Svarog poradiv jomu zajnyatisya liplennyam Pislya demobilizaciyi v 1923 vidpravivsya v Petrograd nini Sankt Peterburg de vstupiv na skulpturnij fakultet Hudozhno pedagogichnogo tehnikumu nini Sankt Peterburzke hudozhnye uchilishe imeni M K Reriha yakij zakinchiv u 1927 roci Kerivnikom jogo buv Vsevolod Vsevolodovich Lishev Vpershe vistavivsya 1925 roku v Leningradskomu muzeyi Revolyuciyi na ekspoziciyi prisvyachenij pam yati V I Lenina U 1920 ti 1930 ti roki brav uchast u restavraciyi monumentalno dekorativnoyi skulpturi Leningrada vivchav tradiciyi rosijskoyi shkoli stvorennya XIX stolittya yaki vplinuli na jogo plastichnu maneru poyednannya individualnogo ta tipovogo harakternogo zhestu ta retelno modelovanih form ozdoblennya stvorennya obraziv projnyatih patetikoyu ta geroyichnim pafosom U cej chas mitec pracyuvav nad pam yatnikom S M Kirovu 1935 roku ogolosheno vsesoyuznij konkurs proektiv pam yatnika na Kirovskij ploshi bilya budivli odnojmennoyi rajradi v Leningradi peremogla robota skulptora M V Tomskogo ta arhitektora M A Trockogo Vidkrito pam yatnik 6 grudnya 1938 roku Na postamenti barelyefi prisvyacheni temi gromadyanskoyi vijni praci Bronza granit Cya robota bula udostoyena Stalinskoyi premiyi SRSR persha dlya skulptora derzhavna nagoroda U 1937 roci skulptor stvoriv statuyu A Busigin gips U roki vijni perebuvayuchi v blokadnomu Leningradi brav aktivnu uchast u maskuvalnih robotah spryamovanih ne tilki na virishennya oboronnih zavdan a j na poryatunok kulturnogo nadbannya oblozhenogo mista Vin ocholyuvav brigadu skulptoriv yaki pracyuvali nad relyefnimi agitplakatami Spilno z V V Isayevoyu M F Baburinim G B P yankovoyu Rahmaninoyu R M Budilovim B R Shalyutinim V Ya Bogolyubovim ta A A Strekavinim stvoriv skulpturne panno Za Batkivshinu 6 5 m sho bulo vstanovleno Nevskomu prospekti u rajoni Derzhavnoyi Publichnoyi biblioteki Pislya vijni skulptor pracyuvav u Moskvi Naprikinci 1940 h vilipiv i vidliv u bronzi visik u kameni nizku portretiv i figur na zrist U portretnij galereyi stvorenoyi skulptorom u cej chas voyenachalniki I D Chernyahovskij marmur 1947 M G Garyeyev bazalt 1947 P A Pokrishev marmur 1948 A S Smirnov marmur 1948 vse v GTG I N Kozhedub etyud bronza 1948 RM Leningrad Byust takozh vstanovlenij u silskomu skveri sela Obrazhiyivka Shostkinskogo rajonu arhitektor L G Golubovskij bronza marmur 1949 Pam yatnik I R Apanasenko Bilgorod bronza 1944 49 Za cikl portretiv pam yatnik I R Apanasenku ta monumentalni relyefi istoriko revolyucijnoyi tematiki iz spivavtorami gips 1949 portret S M Kirova marmur 1949 GTG skulptor buv nagorodzhenij kilkoma Derzhavnimi premiyami PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Deutsche Nationalbibliothek Record 136645526 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 http www rucompany ru company php id company 2347 RKDartists d Track Q17299517

Дата публікації:
Топ