Міністеріа ли лат ministeriales служиві від лат ministerium служіння у середньовічній Європі переважно в Священній Римсь

Міністеріа́ли (лат. ministeriales, «служиві»; від лат. ministerium, «служіння») — у середньовічній Європі, переважно в Священній Римській імперії, військовий стан дрібного лицарства, надвірної (придворної) шляхти (дворян). Походив зі звільнених паном слуг-кріпаків, які наділялися владними посадами і відповідальністю. Виник в процесі звільнення та розширення привілеїв нетитулованих службовців. Володіли невеликими ленами та мали обов'язок нести військову службу на користь пана — монарха, магната, єпископа чи іншого великого феодала. Особливого значення міністеріали набули в Німеччині XII–XIV століть, домігшись прав окремого стану, особистої свободи і ставши однією з основ центральної влади у німецьких князівствах.

Міністеріал Ульріх фон Ліхтенштейн («Манесський кодекс», 1300)

Видатні міністеріали

Посилання

Міністеріали [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .