Кьюрпайп, Кюрпіп — місто в Республіці Маврикій. Місто прозване «Містом світла» (фр. La Ville Lumière) через те, що стало першим містом на острові, куди було проведено електрику. Населення — 79,3 тис. осіб.
Кьюрпайп Curepipe | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ботанічний сад | ||||
Основні дані | ||||
20°19′ пн. ш. 57°31′ сх. д. / 20.317° пн. ш. 57.517° сх. д.Координати: 20°19′ пн. ш. 57°31′ сх. д. / 20.317° пн. ш. 57.517° сх. д. | ||||
Країна | Маврикій | |||
Регіон | Плен-Вілем | |||
Площа | 24 км² | |||
Населення | 79 273 чоловік (2013) | |||
Висота НРМ | 561 м | |||
Міста-побратими | Кастель-Гандольфо | |||
Часовий пояс | +4 | |||
GeoNames | 934570 | |||
OSM | ↑3488098 ·R (Район Плен-Вілем) | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | curepipe.org | |||
Мапа | ||||
Кьюрпайп Кьюрпайп (Маврикій) | ||||
| ||||
| ||||
Кьюрпайп у Вікісховищі |
Опис
Кьюрпайп, у порівнянні з іншими частинами острова, знаходиться на великій висоті, тому іноді згадується як «центральне плато». Одна з природних пам'яток міста — кратер довколишнього згаслого вулкана Тру-о-Серф (Trou_aux_Cerfs).
У місті розташована мовна корпорація MBC, стадіон імені Георга V. На стадіоні проходили 6-ті за рахунком Ігри Островів Індійського Океану (Jeux des Iles de L'Ocean Indien, JIOI). Королівський коледж Кьюрпайпу і коледж ім. Святого Джозефа розташовані в центрі міста. Є бібліотека, добре відома своєю колекцією рукописів і книг Індійських островів, побудована Фондом Карнегі в 1917 році. Однією з головних визначних пам'яток є ботанічний сад, у якому ростуть рідкісні види пальм з усього світу.
Місто знаходиться в зоні помірного клімату, де зима досить холодна, а літо вологе і дощове. Місто оточують хвойні ліси, це свідчить про те, що в регіоні багаті ґрунти.
Історія
Французи заснували поселення на самому початку французької колонізації острова, ймовірно, прохолодний клімат нагадував колонізаторам Францію. Сусіднє місто навіть названий «Новель-Франс», що в перекладі звучить як «Нова Франція». В 1858 році населення Кьюрпайпу становило 200 осіб.
У 1860-х роках, після спалаху епідемії малярії, жителі Порт-Луї змушені тікати зі свого міста і зупинитися в Кьюрпайпі. З тих пір місто почало активно зростати: дороги, магазини, будинки побудовані всюди, де тільки можна.
В 1865 році побудована залізниця від Кьюрпайпу до Порт-Луї через місто Eau-Coulée і Mesnil.
У 1880-х роках населення перевищило 10 000 жителів.
12 листопада 1889 році Кьюрпайп став містом (раніше мав статус поселення), керованим власною радою.
Місто сильно зачепила Перша світова війна і наступні події, але в підсумку в 1966 році Маврикій отримав незалежність від Франції. В 1968 році Рада в Кьюрпайпі скасована і на її місце встановлений муніципалітет. У місті почався бурхливий підйом, туди переселилося багато мешканців прибережних територій.
У 1980-х роках заснований ботанічний сад, що нині є однією з головних визначних пам'яток міста.
Джерела
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 19 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Посилання
Це незавершена стаття з географії Маврикію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kyurpajp Kyurpip misto v Respublici Mavrikij Misto prozvane Mistom svitla fr La Ville Lumiere cherez te sho stalo pershim mistom na ostrovi kudi bulo provedeno elektriku Naselennya 79 3 tis osib Kyurpajp Curepipe gerbBotanichnij sadBotanichnij sadOsnovni dani20 19 pn sh 57 31 sh d 20 317 pn sh 57 517 sh d 20 317 57 517 Koordinati 20 19 pn sh 57 31 sh d 20 317 pn sh 57 517 sh d 20 317 57 517 Krayina MavrikijRegion Plen VilemPlosha 24 km Naselennya 79 273 cholovik 2013 Visota NRM 561 mMista pobratimi Kastel GandolfoChasovij poyas 4GeoNames 934570OSM 3488098 R Rajon Plen Vilem Miska vlada Vebsajt curepipe org Mapa KyurpajpKyurpajp Mavrikij Kyurpajp u VikishovishiOpisKyurpajp u porivnyanni z inshimi chastinami ostrova znahoditsya na velikij visoti tomu inodi zgaduyetsya yak centralne plato Odna z prirodnih pam yatok mista krater dovkolishnogo zgaslogo vulkana Tru o Serf Trou aux Cerfs U misti roztashovana movna korporaciya MBC stadion imeni Georga V Na stadioni prohodili 6 ti za rahunkom Igri Ostroviv Indijskogo Okeanu Jeux des Iles de L Ocean Indien JIOI Korolivskij koledzh Kyurpajpu i koledzh im Svyatogo Dzhozefa roztashovani v centri mista Ye biblioteka dobre vidoma svoyeyu kolekciyeyu rukopisiv i knig Indijskih ostroviv pobudovana Fondom Karnegi v 1917 roci Odniyeyu z golovnih viznachnih pam yatok ye botanichnij sad u yakomu rostut ridkisni vidi palm z usogo svitu Misto znahoditsya v zoni pomirnogo klimatu de zima dosit holodna a lito vologe i doshove Misto otochuyut hvojni lisi ce svidchit pro te sho v regioni bagati grunti IstoriyaFrancuzi zasnuvali poselennya na samomu pochatku francuzkoyi kolonizaciyi ostrova jmovirno proholodnij klimat nagaduvav kolonizatoram Franciyu Susidnye misto navit nazvanij Novel Frans sho v perekladi zvuchit yak Nova Franciya V 1858 roci naselennya Kyurpajpu stanovilo 200 osib U 1860 h rokah pislya spalahu epidemiyi malyariyi zhiteli Port Luyi zmusheni tikati zi svogo mista i zupinitisya v Kyurpajpi Z tih pir misto pochalo aktivno zrostati dorogi magazini budinki pobudovani vsyudi de tilki mozhna V 1865 roci pobudovana zaliznicya vid Kyurpajpu do Port Luyi cherez misto Eau Coulee i Mesnil U 1880 h rokah naselennya perevishilo 10 000 zhiteliv 12 listopada 1889 roci Kyurpajp stav mistom ranishe mav status poselennya kerovanim vlasnoyu radoyu Misto silno zachepila Persha svitova vijna i nastupni podiyi ale v pidsumku v 1966 roci Mavrikij otrimav nezalezhnist vid Franciyi V 1968 roci Rada v Kyurpajpi skasovana i na yiyi misce vstanovlenij municipalitet U misti pochavsya burhlivij pidjom tudi pereselilosya bagato meshkanciv priberezhnih teritorij U 1980 h rokah zasnovanij botanichnij sad sho nini ye odniyeyu z golovnih viznachnih pam yatok mista Dzherela Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 19 lipnya 2017 Arhiv originalu za 8 travnya 2017 Procitovano 19 lipnya 2017 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Mavrikiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi