Австралопітек грацильний (лат. gracilis — стрункий) — вид австралопітеків, що був розповсюджений у Східній та Південній Африці 3,9–2,0 млн років тому. Представники виду мали відносно невеликі розміри та помірні пропорції. Грацильні австралопітеки є нащадками ранніх австралопітеків та предками масивних австралопітеків (парантропів) і ранніх людей. Відомо 5 видів цих гомінідів: Австралопітек афарський, Kenyanthropus platyops, Австралопітек бахр-ель-газальський, Австралопітек африканський, Австралопітек гарі, із яких найбільш відомим і добре вивченим є Australopithecus afarensis (австралопітек афарський).
Загальні відомості
Зовнішній вигляд
Зріст цих гомінідів становив 105—110 см, а маса тіла коливалася від 12 — 15 до 36 — 37 кг (для порівняння: шестирічна дитина важить близько 35 кг). Об'єм головного мозку становив близько 500 см³ (для порівняння: у Шимпанзе — 345, а у горили — 420 см³) із тенденцією до зростання. До примітивних рис черепа цих істот можна віднести низький лоб, великий надочний валик, обличчя, що виступає вперед, плоский і широкий ніс, скошене підборіддя. Прогресивними рисами будови черепа можна вважати відносно зменшений лицьовий відділ, більший мозковий відділ, параболічну зубну дугу, редуковані ікла, «узор дріопітека» на нижніх молярах.
Способи харчування
За типом харчування грацильні австралопітеки були всеїдними. Зміна способу живлення була пов'язана з тим, що в умовах савани значно розширилися джерела одержання тваринного білка і різко обмежувалося споживання фруктів. Це всіляко сприяло розвитку характерної для приматів схильності до полювання. Перші гомініди були стервоїдні: поширеним було підбирання залишків трапези після традиційних хижаків від критих просторів. Із часом вони навчилися активно добувати собі м'ясну їжу. Полювали в основному на тварин дрібних та середніх розмірів. М'ясо вживали сирим. У жертв найчастіше виявлялися зламаними кістки черепа в лівій скроневій ділянці, тобто мисливці завдавали удару правою кінцівкою. Це дозволяє припустити, що більшість класичних австралопітеків була праворукою. Цю групу австралопітеків вважають безпосередніми предками людей.
Прямоходіння
Причини
Для австралопітеків важливим адаптивним досягненням виявилася двоногість і зумовлене нею прямоходіння. Виникнення саме такої, а не будь-якої іншої, локомоції можна пояснити кількома причинами: перехід до життя у саванах (відкрита місцевість), носіння в руках предметів, демонстрації, біоенергетичні переваги тощо.
Піднімання на задні кінцівки для оглядання більшої території є поширеним біологічним пристосуванням. Воно властиве усім ссавцям, але особливо — тим, що живуть на відкритих просторах. Збільшення зросту за рахунок біпедії(прямоходіння) від 0,5 до 1,5 м дозволяє розширити огляд місцевості до 4 –5 км. Це досить суттєва перевага, особливо коли згадати, що близько 90 % інформації про зовнішній світ людини одержує від органів зору. Завдяки цьому прямоходіння вникало неодноразово у різних лініях гомінідів, тобто біологічний комплекс морфологічних ознак, необхідний для біпедії, міг сформуватися внаслідок мутацій як преадаптація.
Остаточне формування біпедії потребувало суттєвих змін у будові тазового пояса. До них можна віднести розширення клубової кістки, ствердіння її передньої частини, зміщення і зближення крижовоклубових і тазовостегнових зчленувань, розвиток відповідного м'язового апарату, завдяки якому двонога хода людини потребує значно менше енергії, ніж у приматів.
Відсутність подібних структур в інших приматів спонукає їх пересуватися на двох ногах швидко, зігнувши тулуб уперед. Двонога хода австралопітеків також іще не була досконалою. Про це, зокрема, свідчить наявність у них таких ознак: не повністю розвинений механізм стабілізації тіла під час пересування; недосконала передача ваги тіла на нижні кін цівки; можливе неповне розгинання тазостегнового суглоба; певна зігнутість колінного суглоба; дещо відведений великий палець стопи; неповністю сформоване її склепіння; відносно короткі ноги тощо. Порівняно з тим, як пересуваються інші тварини, біпедія виглядає складним акробатичним номером: це безперервне балансування, яке потребує по чергового скорочення і розслаблення м'язів стопи, гомілки, стегна і спини відповідно до синхронних сигналів спинного і головного мозку.
Наслідки
Таке пристосування дорого обійшлося людям: важкі пологи, радикуліт тощо.
Багато тварин можуть епізодично пересуватися на двох кінцівках, але тільки люди — постійно. Біпедія не давала значних переваг у швидкості, зате забезпечувала колосальну витривалість і універсальність гомінідів, зокрема, людина може загнати оленя (у зебри настає колапс після
800 м бігу); в розрахунку на 1 кг ваги — нести більше за осла; бігти зі швидкістю 25 км/год., а на короткі відстані — понад 35 км/год.; стрибати в довжину більше ніж на 8 м; пройти за день понад 75 км; перепливати річки й підніматися в гори тощо. Для людей практично не залишилося недоступних місць на земній кулі.
Джерела
- Огінова І. О. Теорія еволюції (системний розвиток життя на Землі)
- Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных. В 3-х томах.
- Хрисанфова Е. Н., Перевозчиков И. В. Антропология.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstralopitek gracilnij lat gracilis strunkij vid avstralopitekiv sho buv rozpovsyudzhenij u Shidnij ta Pivdennij Africi 3 9 2 0 mln rokiv tomu Predstavniki vidu mali vidnosno neveliki rozmiri ta pomirni proporciyi Gracilni avstralopiteki ye nashadkami rannih avstralopitekiv ta predkami masivnih avstralopitekiv parantropiv i rannih lyudej Vidomo 5 vidiv cih gominidiv Avstralopitek afarskij Kenyanthropus platyops Avstralopitek bahr el gazalskij Avstralopitek afrikanskij Avstralopitek gari iz yakih najbilsh vidomim i dobre vivchenim ye Australopithecus afarensis avstralopitek afarskij Zagalni vidomostiZovnishnij viglyad Zrist cih gominidiv stanoviv 105 110 sm a masa tila kolivalasya vid 12 15 do 36 37 kg dlya porivnyannya shestirichna ditina vazhit blizko 35 kg Ob yem golovnogo mozku stanoviv blizko 500 sm dlya porivnyannya u Shimpanze 345 a u gorili 420 sm iz tendenciyeyu do zrostannya Do primitivnih ris cherepa cih istot mozhna vidnesti nizkij lob velikij nadochnij valik oblichchya sho vistupaye vpered ploskij i shirokij nis skoshene pidboriddya Progresivnimi risami budovi cherepa mozhna vvazhati vidnosno zmenshenij licovij viddil bilshij mozkovij viddil parabolichnu zubnu dugu redukovani ikla uzor driopiteka na nizhnih molyarah Sposobi harchuvannya Za tipom harchuvannya gracilni avstralopiteki buli vseyidnimi Zmina sposobu zhivlennya bula pov yazana z tim sho v umovah savani znachno rozshirilisya dzherela oderzhannya tvarinnogo bilka i rizko obmezhuvalosya spozhivannya fruktiv Ce vsilyako spriyalo rozvitku harakternoyi dlya primativ shilnosti do polyuvannya Pershi gominidi buli stervoyidni poshirenim bulo pidbirannya zalishkiv trapezi pislya tradicijnih hizhakiv vid kritih prostoriv Iz chasom voni navchilisya aktivno dobuvati sobi m yasnu yizhu Polyuvali v osnovnomu na tvarin dribnih ta serednih rozmiriv M yaso vzhivali sirim U zhertv najchastishe viyavlyalisya zlamanimi kistki cherepa v livij skronevij dilyanci tobto mislivci zavdavali udaru pravoyu kincivkoyu Ce dozvolyaye pripustiti sho bilshist klasichnih avstralopitekiv bula pravorukoyu Cyu grupu avstralopitekiv vvazhayut bezposerednimi predkami lyudej PryamohodinnyaPrichini Dlya avstralopitekiv vazhlivim adaptivnim dosyagnennyam viyavilasya dvonogist i zumovlene neyu pryamohodinnya Viniknennya same takoyi a ne bud yakoyi inshoyi lokomociyi mozhna poyasniti kilkoma prichinami perehid do zhittya u savanah vidkrita miscevist nosinnya v rukah predmetiv demonstraciyi bioenergetichni perevagi tosho Pidnimannya na zadni kincivki dlya oglyadannya bilshoyi teritoriyi ye poshirenim biologichnim pristosuvannyam Vono vlastive usim ssavcyam ale osoblivo tim sho zhivut na vidkritih prostorah Zbilshennya zrostu za rahunok bipediyi pryamohodinnya vid 0 5 do 1 5 m dozvolyaye rozshiriti oglyad miscevosti do 4 5 km Ce dosit suttyeva perevaga osoblivo koli zgadati sho blizko 90 informaciyi pro zovnishnij svit lyudini oderzhuye vid organiv zoru Zavdyaki comu pryamohodinnya vnikalo neodnorazovo u riznih liniyah gominidiv tobto biologichnij kompleks morfologichnih oznak neobhidnij dlya bipediyi mig sformuvatisya vnaslidok mutacij yak preadaptaciya Ostatochne formuvannya bipediyi potrebuvalo suttyevih zmin u budovi tazovogo poyasa Do nih mozhna vidnesti rozshirennya klubovoyi kistki stverdinnya yiyi perednoyi chastini zmishennya i zblizhennya krizhovoklubovih i tazovostegnovih zchlenuvan rozvitok vidpovidnogo m yazovogo aparatu zavdyaki yakomu dvonoga hoda lyudini potrebuye znachno menshe energiyi nizh u primativ Vidsutnist podibnih struktur v inshih primativ sponukaye yih peresuvatisya na dvoh nogah shvidko zignuvshi tulub upered Dvonoga hoda avstralopitekiv takozh ishe ne bula doskonaloyu Pro ce zokrema svidchit nayavnist u nih takih oznak ne povnistyu rozvinenij mehanizm stabilizaciyi tila pid chas peresuvannya nedoskonala peredacha vagi tila na nizhni kin civki mozhlive nepovne rozginannya tazostegnovogo sugloba pevna zignutist kolinnogo sugloba desho vidvedenij velikij palec stopi nepovnistyu sformovane yiyi sklepinnya vidnosno korotki nogi tosho Porivnyano z tim yak peresuvayutsya inshi tvarini bipediya viglyadaye skladnim akrobatichnim nomerom ce bezperervne balansuvannya yake potrebuye po chergovogo skorochennya i rozslablennya m yaziv stopi gomilki stegna i spini vidpovidno do sinhronnih signaliv spinnogo i golovnogo mozku Naslidki Take pristosuvannya dorogo obijshlosya lyudyam vazhki pologi radikulit tosho Bagato tvarin mozhut epizodichno peresuvatisya na dvoh kincivkah ale tilki lyudi postijno Bipediya ne davala znachnih perevag u shvidkosti zate zabezpechuvala kolosalnu vitrivalist i universalnist gominidiv zokrema lyudina mozhe zagnati olenya u zebri nastaye kolaps pislya 800 m bigu v rozrahunku na 1 kg vagi nesti bilshe za osla bigti zi shvidkistyu 25 km god a na korotki vidstani ponad 35 km god stribati v dovzhinu bilshe nizh na 8 m projti za den ponad 75 km pereplivati richki j pidnimatisya v gori tosho Dlya lyudej praktichno ne zalishilosya nedostupnih misc na zemnij kuli DzherelaOginova I O Teoriya evolyuciyi sistemnij rozvitok zhittya na Zemli Kerroll R Paleontologiya i evolyuciya pozvonochnyh V 3 h tomah Hrisanfova E N Perevozchikov I V Antropologiya Primitki