Авіаба за Сеймур Джонсон англ Seymour Johnson Air Force Base IATA KGSB ICAO GSB FAA ідент місц KGSB діюча військово пові

Авіаба́за Сеймур Джонсон (англ. Seymour Johnson Air Force Base, (IATA: KGSB, ICAO: GSB, FAA ідент. місц.: KGSB) — діюча військово-повітряна база Повітряних сил США розташована поблизу Ґолдсборо у штаті Північна Кароліна. За станом на 2020 рік база є пунктом постійної дислокації Бойового Командування та Командування Резерву ПС США.

Сеймур Джонсон
Seymour Johnson Air Force Base
Ґолдсборо, Північна Кароліна в США
Вигляд на авіабазу Сеймур Джонсон. 1993

Координати	41°07′10″ пн. ш. 095°54′31″ зх. д. / 41.11944° пн. ш. 95.90861° зх. д. / 41.11944; -95.90861Координати: 41°07′10″ пн. ш. 095°54′31″ зх. д. / 41.11944° пн. ш. 95.90861° зх. д. / 41.11944; -95.90861
Тип	військова база
Інформація про об'єкт
Власник	Бойове командування Повітряних сил США
Оператор	ПС США
Стан	діюча
Вебсайт	Seymour Johnson Air Force Base
Історія об'єкта
Побудовано	1942
Інформація гарнізону
Гарнізон
Американські винищувачі F-15E на аеродромі авіабази Сеймур Джонсон у Північній Кароліні. Операція «Щит пустелі». 1991
UTC−5

Історія

Військово-повітряна база імені Сеймура Джонсона примикає до Ґолдсборо, штат Північна Кароліна, міста на шосе 70 приблизно на півшляху між Ралі — столицею штату — та Нью-Берном — колишньою столицею — на узбережжі. База Сеймура Джонсона займає понад 3 300 гектарів у південно-східній частині Ґолдсборо. Військовий аеродром був відкритий у квітні 1942 року як штаб-квартира Технічного відділу Командування технічної підготовки повітряних сил армії США. З червня 1943 року базі було додано другорядну місію, яка включала підготовку офіцерів та пілотів для закордонних відряджень. Підрозділ був відомий як Тимчасовий заморський навчальний центр. У вересні 1943 року Сеймур Джонсон отримав третю місію: забезпечити базову військову підготовку курсантів, які готуються стати технічними офіцерами в повітряних силах армії.

Наприкінці Другої світової війни в Європі авіабаза Сеймур Джонсон стала центральною збірною станцією для переробки та навчання військ, що здійснювали переміщення через континентальні Сполучені Штати до Тихого океану. у вересні 1945 року, із завершенням світової війни в Азії, це завдання було скасоване, аеродром став центром демобілізації колишніх військових повітряних сил. У травні 1946 року авіабазу деактивували, а в 1956 році знову відновили.

1 квітня 1956 року авіабаза Сеймур Джонсон увійшла до Тактичного повітряного командування ПС, через три місяці вона стала пунктом постійної дислокації .

З 1957 року аеродром став центром базування , яке замінило 83-тє крило. З того часу і до 2020 року 4-те крило продовжує базуватися у Сеймур Джонсон, дві ескадрильї перебувають у постійній бойовій готовності до дій у будь-якому регіоні світу, ще дві ескадрильї є у резерві.

Формування на авіабазі Сеймур Джонсон (2020)

Бойове командування

9-та повітряна армія (Шоу, Південна Кароліна)
- (F-15E «Страйк Ігл»)

Командування Резерву ПС США

4-та повітряна армія (Марч, Каліфорнія)
- (KC-135R «Стратотанкер»)
10-та повітряна армія (Шоу, Південна Кароліна)
- 304-ма винищувальна ескадрилья (F-15E «Страйк Ігл»)

Див. також

Примітки

Джерела

Mueller, Robert. Air Force Bases Volume I, Active Air Force Bases Within the United States of America on 17 September 1982. Washington, DC: Office of Air Force History, 1989. .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сеймур Джонсон (авіабаза)

Seymour Johnson AFB, NC [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Seymour Johnson AFB Base Guide [ 15 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Seymour Johnson AFB In-depth Overview(англ.)
«Installations Worldwide — Seymour Johnson AFB» (PDF). Air Force Magazine — USAF Almanac 2019. Air Force Association [ 15 липня 2020 у Wayback Machine.]