Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ришка́ни, Ришканівка (рум. Rîșcani) — район міста Кишинева. Займає північну частину міста. Населення — 139800 осіб (2013).
| Ришкани | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Rîșcani | |||||
| |||||
 | |||||
| Вид на район | |||||
| район: Ришкани | |||||
| Країна | Молдова | ||||
| муніципій | Кишинів | ||||
| населені пункти | місто Криково села Гретьєшть, Чореску, Стеучень | ||||
| Офіційна мова | молдовська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 139800 (2013) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | |||||
| Часовий пояс | |||||
| створено | 25 березня 1977 | ||||
| Вебсайт | http://www.rascani.md/index.php/ro | ||||
 | |||||
| Розташування району на мапі міста Кишинева | |||||
| |||||
До району належать місто Криково, села Гретьєшть, Чореску, Стеучень.
Історія
Відомо, що в першій половині XV століття земля, на якій розташована сучасна Ришканівка, належала писарю Михайлу Оцелу, а пізніше його нащадкам. У 1717 році половину земельної ділянки за 130 татарських золотих монет купив Єремія Вістернікул (скарбник), за назвою посади якого була названа і куплена земля — Вістернічень (Вістернічени). Інша частина землеволодіння була розділена між кількома землевласниками. У 1772 році південно-східна частина Вістернічен перейшла у володіння боярина Костянтина Ришкана. На початку XIX століття власником Ришканівки і сусідніх слобідок (Бубуєч і Геціоань) стає його син — великий стольник і намісник Дмитро Костянтинович Ришкан.
На пагорбі біля річки Бик досі збереглася церква Святих імператорів Костянтина і Олени, побудована в 1777 році на гроші К. Ришкана. Біля підніжжя пагорба, на якому стоїть церква, розташовувалося Скакове поле, де в квітні 1877 року створювалися і проходили навчання загони болгарських ополченців, які потім брали участь у Російсько-турецькій війні 1877—1878 рр. 12 квітня 1877 роки там відбувся парад російських військ і болгарських ополченців. На місці параду була споруджена каплиця, перетворена пізніше в Меморіальний музей болгарських ополченців, а в 1966 році встановлено обеліск.
З середини XIX століття Ришканівка стала передмістям Кишинева. У 1870 році тут було 122 будинки і 512 жителів. В кінці XIX століття Ришканівка була викуплена містом у боярина і включена в межі міста. В кінці XIX — початку XX ст. на території Ришканівки виникли невеликі промислові підприємства. Під час входження Бессарабії до складу Румунії і аж до перших повоєнних років Ришканівка залишалася невпорядкованою територією з вузькими і кривими вуличками, малоповерховою забудовою і дахами, покритими очеретом.
Будівництво 4-5-поверхових будинків почалося тут тільки в кінці 1950-х років. Велика частина Ришканівки забудована 5-поверховими будинками з великих котельцових блоків. У 1970-ті роки починають споруджуватися перші 9-поверхові будинки вздовж Московського проспекту і в деяких місцях по вулицях Флорілор і Альошина (нині Богдан Воєвод). Адміністративний центр Ришканівки розмістився по вулиці Димитрова (нині Київська). Там був побудований райвиконком Октябрьського району (зараз Ришканівська претура), музична школа, палац культури профспілок і ін. будівлі. На перетині вулиць Федько (нині Аліку Руссо) і Димо був створений медичний центр, що складається з поліклініки для дорослих і багатопрофільної лікарні.
Вулиці
Основні магістралі:
- Московський проспект
- Мирон Костин (кол. бул. Карла Маркса)
- Студентська
- Флорілор (тобто, Квіткова)
- Київська (кол. Димитрова)
- Богдан Воєвод (кол. Альошина)
- Алеку Руссо (кол. Федько)
- Димо
- Пяца Єроїлор (площа Героїв, кол. площа Болгарських ополченців)
- Пяца Алеку Руссо (кол. площа Димитрова)
- Ришкану (кол. Карманова)
Посилання
- офіційний сайт [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.] (рум.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rishka ni Rishkanivka rum Rișcani rajon mista Kishineva Zajmaye pivnichnu chastinu mista Naselennya 139800 osib 2013 Rishkani Rișcani Gerb Prapor Vid na rajon Vid na rajon rajon Rishkani Krayina Moldova municipij Kishiniv naseleni punkti misto Krikovo sela Gretyesht Choresku Steuchen Oficijna mova moldovska Naselennya povne 139800 2013 Plosha povna Chasovij poyas UTC 2 stvoreno 25 bereznya 1977 Vebsajt http www rascani md index php ro Roztashuvannya rajonu na mapi mista Kishineva Roztashuvannya rajonu na mapi mista Kishineva Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rishkani Do rajonu nalezhat misto Krikovo sela Gretyesht Choresku Steuchen IstoriyaVidomo sho v pershij polovini XV stolittya zemlya na yakij roztashovana suchasna Rishkanivka nalezhala pisaryu Mihajlu Ocelu a piznishe jogo nashadkam U 1717 roci polovinu zemelnoyi dilyanki za 130 tatarskih zolotih monet kupiv Yeremiya Visternikul skarbnik za nazvoyu posadi yakogo bula nazvana i kuplena zemlya Visternichen Visternicheni Insha chastina zemlevolodinnya bula rozdilena mizh kilkoma zemlevlasnikami U 1772 roci pivdenno shidna chastina Visternichen perejshla u volodinnya boyarina Kostyantina Rishkana Na pochatku XIX stolittya vlasnikom Rishkanivki i susidnih slobidok Bubuyech i Gecioan staye jogo sin velikij stolnik i namisnik Dmitro Kostyantinovich Rishkan Na pagorbi bilya richki Bik dosi zbereglasya cerkva Svyatih imperatoriv Kostyantina i Oleni pobudovana v 1777 roci na groshi K Rishkana Bilya pidnizhzhya pagorba na yakomu stoyit cerkva roztashovuvalosya Skakove pole de v kvitni 1877 roku stvoryuvalisya i prohodili navchannya zagoni bolgarskih opolchenciv yaki potim brali uchast u Rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rr 12 kvitnya 1877 roki tam vidbuvsya parad rosijskih vijsk i bolgarskih opolchenciv Na misci paradu bula sporudzhena kaplicya peretvorena piznishe v Memorialnij muzej bolgarskih opolchenciv a v 1966 roci vstanovleno obelisk Z seredini XIX stolittya Rishkanivka stala peredmistyam Kishineva U 1870 roci tut bulo 122 budinki i 512 zhiteliv V kinci XIX stolittya Rishkanivka bula vikuplena mistom u boyarina i vklyuchena v mezhi mista V kinci XIX pochatku XX st na teritoriyi Rishkanivki vinikli neveliki promislovi pidpriyemstva Pid chas vhodzhennya Bessarabiyi do skladu Rumuniyi i azh do pershih povoyennih rokiv Rishkanivka zalishalasya nevporyadkovanoyu teritoriyeyu z vuzkimi i krivimi vulichkami malopoverhovoyu zabudovoyu i dahami pokritimi ocheretom Budivnictvo 4 5 poverhovih budinkiv pochalosya tut tilki v kinci 1950 h rokiv Velika chastina Rishkanivki zabudovana 5 poverhovimi budinkami z velikih kotelcovih blokiv U 1970 ti roki pochinayut sporudzhuvatisya pershi 9 poverhovi budinki vzdovzh Moskovskogo prospektu i v deyakih miscyah po vulicyah Florilor i Aloshina nini Bogdan Voyevod Administrativnij centr Rishkanivki rozmistivsya po vulici Dimitrova nini Kiyivska Tam buv pobudovanij rajvikonkom Oktyabrskogo rajonu zaraz Rishkanivska pretura muzichna shkola palac kulturi profspilok i in budivli Na peretini vulic Fedko nini Aliku Russo i Dimo buv stvorenij medichnij centr sho skladayetsya z polikliniki dlya doroslih i bagatoprofilnoyi likarni VuliciOsnovni magistrali Moskovskij prospekt Miron Kostin kol bul Karla Marksa Studentska Florilor tobto Kvitkova Kiyivska kol Dimitrova Bogdan Voyevod kol Aloshina Aleku Russo kol Fedko Dimo Pyaca Yeroyilor plosha Geroyiv kol plosha Bolgarskih opolchenciv Pyaca Aleku Russo kol plosha Dimitrova Rishkanu kol Karmanova Posilannyaoficijnij sajt 17 sichnya 2017 u Wayback Machine rum