Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михальки (біл. Міхалькі) — агромістечко в Довголіській сільраді Гомельського району Гомельської області Білорусі.
| агромістечко Михальки | ||||
| Транслітерація назви | Michaĺki | |||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| 52°15′02″ пн. ш. 30°46′58″ сх. д. / 52.250555555583332534° пн. ш. 30.78277777780555624° сх. д.Координати: 52°15′02″ пн. ш. 30°46′58″ сх. д. / 52.250555555583332534° пн. ш. 30.78277777780555624° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Довголіська | |||
| Перша згадка | 1526 | |||
| Населення | 530 осіб (2009) | |||
| Часовий пояс | ||||
| Телефонний код | +375-232 | |||
| Автомобільний код | 3 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 283 км | |||
  Михальки | ||||
  Михальки Михальки (Гомельська область) | ||||
Географія
Розташування
У 28 км від залізничної станції Прибор (на лінії Калинковичі — Гомель), в 30 км на південний захід від Гомеля.
На заході межує з лісом.
Гідрографія
На сході та півночі меліоративні канали, з'єднані з річкою Дніпро.
Транспортна мережа
Автодорога Калинковичі — Гомель.
В агромістечку ходить рейсовий автобус з автовокзалу Гомеля. Планування складається з прямолінійної вулиці, орієнтованої з південного сходу на північний захід, до якої зі сходу приєднується коротка вулиця.
Забудова дерев'яна, садибного типу.
Частину агромістечка займає зведена в 1987 — 1990 роках нова цегляна забудова (100 будинків котеджного типу), де розмістилися переселенці з Корм'янського району, забрудненого радіацією в результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Історія
У складі Великого князівства Литовського
За письмовими джерелами відоме з XVI століття як хутір в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського. Вперше згадується в 1526 — 1531 роках в матеріалах про уточнення меж між ВКЛ і Чернігівським князівством.
У складі Російської імперії
Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) — в складі Російської імперії.
Господиня маєтку Михальки поміщиця Володькович володіла в 1853 році 14 384 десятинами землі, питним будинком, вітряком, винокурним і цегляним заводами. Пізніше маєтком володіла поміщиця Хом'яновська. У 1876 році почав роботу цукровий завод.
Згідно з переписом 1897 року розташовувалися: школа грамоти, хлібозаготівельний магазин, кузня, винна лавка, трактир. Агромістечко входило в Дятловицьку волость Гомельського повіту Могильовської губернії. Діяло народне училище (в 1907 — 62 учні).
У складі БРСР (СРСР)
У 1926 році працювали поштовий пункт, початкова школа, хата-читальня. З 8 грудня 1926 року по 16 травня 1957 року центр Михальковської сільради Дятловицького, з 4 серпня 1927 року Гомельського районів Гомельського округу (до 26 липня 1930 року) з 20 лютого 1938 року Гомельської області. У 1930 році організований колгосп «Перше Серпня», працювали кузня і шерсточесальня.
Німецько-радянська війна
Під час німецько-радянської війни з серпня 1941 до червня 1942 року діяло патріотичне підпілля під керівництвом Морозова, Матвєєнко і Бурого. Підпільники мали зв'язок з Гомельським підпіллям. Патріоти спалили 11 мостів, підірвали автомашину, знищили 12 км телефонного зв'язку, 11 німецьких солдатів. Німецькі окупанти заарештували 20 підпільників. У листопаді 1943 року німецькі карателі спалили 58 дворів і вбили 19 жителів. 68 жителів загинули на фронті.
У 1948 році початкова школа перетворена в семирічну. У 1959 році центр радгоспу «Мирний». Розташовані дев'ятирічна школа, Будинок культури, бібліотека, дитячий сад, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, їдальня, 2 магазини, баня.
Населення
Чисельність
- 2009 — 530 жителів.
Динаміка
| |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Література
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihalki bil Mihalki agromistechko v Dovgoliskij silradi Gomelskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Bilorusi agromistechko Mihalki bil MihalkiTransliteraciya nazvi Michaĺki Osnovni dani52 15 02 pn sh 30 46 58 sh d 52 250555555583332534 pn sh 30 78277777780555624 sh d 52 250555555583332534 30 78277777780555624 Koordinati 52 15 02 pn sh 30 46 58 sh d 52 250555555583332534 pn sh 30 78277777780555624 sh d 52 250555555583332534 30 78277777780555624Krayina BilorusOblast GomelskaRajon GomelskijRada DovgoliskaPersha zgadka 1526Naselennya 530 osib 2009 Chasovij poyas UTC 3 00Telefonnij kod 375 232Avtomobilnij kod 3 Transport vidstani Do Minska fizichna 283 km Mihalki MihalkiMihalki Gomelska oblast GeografiyaRoztashuvannya U 28 km vid zaliznichnoyi stanciyi Pribor na liniyi Kalinkovichi Gomel v 30 km na pivdennij zahid vid Gomelya Na zahodi mezhuye z lisom GidrografiyaNa shodi ta pivnochi meliorativni kanali z yednani z richkoyu Dnipro Transportna merezhaAvtodoroga Kalinkovichi Gomel V agromistechku hodit rejsovij avtobus z avtovokzalu Gomelya Planuvannya skladayetsya z pryamolinijnoyi vulici oriyentovanoyi z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid do yakoyi zi shodu priyednuyetsya korotka vulicya Zabudova derev yana sadibnogo tipu Chastinu agromistechka zajmaye zvedena v 1987 1990 rokah nova ceglyana zabudova 100 budinkiv kotedzhnogo tipu de rozmistilisya pereselenci z Korm yanskogo rajonu zabrudnenogo radiaciyeyu v rezultati katastrofi na Chornobilskij AES IstoriyaU skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Za pismovimi dzherelami vidome z XVI stolittya yak hutir v Rechickomu poviti Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Vpershe zgaduyetsya v 1526 1531 rokah v materialah pro utochnennya mezh mizh VKL i Chernigivskim knyazivstvom U skladi Rosijskoyi imperiyi Pislya Pershogo podilu Rechi Pospolitoyi 1772 v skladi Rosijskoyi imperiyi Gospodinya mayetku Mihalki pomishicya Volodkovich volodila v 1853 roci 14 384 desyatinami zemli pitnim budinkom vitryakom vinokurnim i ceglyanim zavodami Piznishe mayetkom volodila pomishicya Hom yanovska U 1876 roci pochav robotu cukrovij zavod Zgidno z perepisom 1897 roku roztashovuvalisya shkola gramoti hlibozagotivelnij magazin kuznya vinna lavka traktir Agromistechko vhodilo v Dyatlovicku volost Gomelskogo povitu Mogilovskoyi guberniyi Diyalo narodne uchilishe v 1907 62 uchni U skladi BRSR SRSR U 1926 roci pracyuvali poshtovij punkt pochatkova shkola hata chitalnya Z 8 grudnya 1926 roku po 16 travnya 1957 roku centr Mihalkovskoyi silradi Dyatlovickogo z 4 serpnya 1927 roku Gomelskogo rajoniv Gomelskogo okrugu do 26 lipnya 1930 roku z 20 lyutogo 1938 roku Gomelskoyi oblasti U 1930 roci organizovanij kolgosp Pershe Serpnya pracyuvali kuznya i sherstochesalnya Nimecko radyanska vijna Pid chas nimecko radyanskoyi vijni z serpnya 1941 do chervnya 1942 roku diyalo patriotichne pidpillya pid kerivnictvom Morozova Matvyeyenko i Burogo Pidpilniki mali zv yazok z Gomelskim pidpillyam Patrioti spalili 11 mostiv pidirvali avtomashinu znishili 12 km telefonnogo zv yazku 11 nimeckih soldativ Nimecki okupanti zaareshtuvali 20 pidpilnikiv U listopadi 1943 roku nimecki karateli spalili 58 dvoriv i vbili 19 zhiteliv 68 zhiteliv zaginuli na fronti U 1948 roci pochatkova shkola peretvorena v semirichnu U 1959 roci centr radgospu Mirnij Roztashovani dev yatirichna shkola Budinok kulturi biblioteka dityachij sad feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku yidalnya 2 magazini banya NaselennyaChiselnist 2009 530 zhiteliv Dinamika Zmini naselennya Rik Naselennya Zmina1885 505 1897 735 45 5 1909 842 14 6 1926 1090 29 5 1959 349 68 0 2004 642 84 0 2009 530 17 4 LiteraturaGarady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0