Михайло Ілліч Казаков (нар. 9 жовтня 1901, село Великуша Нікольського повіту Вологодської губернії, тепер Кічмензько-Городецького району Вологодської області, Російська Федерація — 25 грудня 1979, місто Москва) — радянський військовий діяч, командувач Південної групи військ, командувач Уральського і Ленінградського військових округів, начальник штабу Об'єднаних збройних сил країн — учасниць Варшавського Договору, генерал армії (8.08.1955). Член Бюро ЦК КП(б) Естонії з 20 вересня 1945 по 3 жовтня 1946 року. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Депутат Верховної Ради Таджицької РСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 4—7-го скликань. Герой Радянського Союзу (21.02.1978)
Казаков Михайло Ілліч | |
---|---|
Народився | 26 вересня (9 жовтня) 1901 село Великуша Нікольського повіту Вологодської губернії, тепер Кічмензько-Городецького району Вологодської області, Російська Федерація |
Помер | 25 грудня 1979[1] (78 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Росія, СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик, офіцер |
Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Учасник | Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | генерал армії |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в селянській родині. Батько був колишнім матросом Балтійського флоту.
Закінчив чотирикласну початкову школу в селі Великуша, три зими навчався в двокласному училищі. З п'ятнадцятирічного віку працював у власному господарстві та на заготівлях лісу.
Після Жовтневого перевороту 1917 року брав активну участь у встановленні радянської влади у Вологодській губернії. Був членом ревкому і бійцем продовольчого загону.
Член РКП(б) з серпня 1919 року.
У Червоній армії з липня 1920 року. Служив політбійцем 3-го запасного полку. У вересні — листопаді 1920 року — на Південному фронті в складі 46-ї стрілецької дивізії: писар комісара 136-ї стрілецької бригади, червоноармієць 407-го стрілецького полку. Брав участь у боях проти військ генерала Врангеля в Північній Таврії та в Криму. Також воював проти військ отамана Нестора Махна.
З липня 1921 року — політрук роти, з січня 1922 року — політрук батальйону, військовий комісар (воєнком) 19-го стрілецького полку 3-ї Кримської стрілецької дивізії. З липня 1922 року — помічник воєнкома, з травня 1923 року — відповідальний партійний організатор 7-го стрілецького полку, з жовтня 1923 року — помічник воєнкома 9-го стрілецького полку.
З липня 1924 року — військовий комісар 8-го Чернігівського кавалерійського полку 2-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва, з жовтня 1924 року — інструктор політичного відділу 2-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва. З 1925 року — помічник із господарської частини командира 10-го Верхньо-Уральського кавалерійського полку Червоного козацтва.
У 1927 році закінчив кавалерійські курси удосконалення командного складу в місті Новочеркаську. З 1928 по 1931 рік навчався у Військовій академії РСЧА імені Фрунзе в Москві.
З травня 1931 року — помічник начальника сектора штабу Ленінградського військового округу. З травня 1932 року — заступник начальника адміністративно-господарського відділу Військової академії РСЧА імені Фрунзе.
З липня 1933 року — начальник частини, з січня 1935 року — начальник 1-го (оперативного) відділення штабу 2-го кавалерійського корпусу імені Раднаркому Української СРР у місті Житомирі.
З березня 1936 року командував 29-м кавалерійським полком 5-ї кавалерійської дивізії 2-го кавалерійського корпусу імені Раднаркому УСРР.
У жовтні 1936 — липні 1937 року — слухач першого набору Академії Генерального штабу РСЧА. У 1937 році достроково випущений з цієї академії.
З липня 1937 року — заступника начальника штабу Середньоазіатського військового округу.
У квітні 1938 — серпні 1941 року — начальник штабу Середньоазіатського військового округу. Навесні 1940 року брав участь в секретному поході оперативного угруповання на Памір з метою виявлення можливостей військ вирішувати оперативно-тактичні завдання у високогірних умовах.
У серпні 1941 року призначений начальником штабу сформованої на базі військ Середньоазіатського округу 53-й Окремої армії, яка в серпні — вересні 1941 року була введена в Іран і спільно з частинами Закавказького військового округу встановила контроль над північними районами Ірану.
Учасник німецько-радянської війни. З січня по липень 1942 року — начальник штабу Брянського фронту. З липня 1942 по лютий 1943 року — начальник штабу Воронезького фронтів. У лютому — березні 1943 року командував щойно сформованою 69-ю армією Воронезького фронту, що зазнали значних втрат в ході німецького контрнаступу під Харковом в березні 1943 року. З квітня 1943 року — помічник командувача військ Резервного (з червня 1943 року — Степового) фронту. З липня 1943 року — заступник командувача військ Брянського (з жовтня 1943 року — 2-го Прибалтійського) фронту. З січня 1944 по 1946 рік командував 10-ю гвардійською армією 2-го Прибалтійського і Ленінградського фронтів.
У 1946—1947 роках — заступник командувача військ Закавказького військового округу.
У 1947—1949 роках — начальник штабу Закавказького військового округу.
У 1949—1950 роках — помічник командувача військ Південно-Уральського військового округу.
У листопаді 1950 — червні 1952 року — начальник штабу Одеського військового округу.
У травні 1953 — січні 1956 року — командувач військ Уральського військового округу.
У 1956 році — заступник головнокомандувача Сухопутних військ Радянської армії з бойової підготовки.
24 листопада 1956 — 26 жовтня 1960 року — командувач Південної групи військ в Угорщині. Брав участь у придушенні Угорської революції 1956 року.
У жовтні 1960 — жовтні 1965 року — командувач військ Ленінградського військового округу.
У жовтні 1965 — серпні 1968 року — начальник штабу Об'єднаних збройних сил країн — учасниць Варшавського Договору — 1-й заступник начальника Генерального штабу Збройних сил СРСР.
З серпня 1968 по 25 грудня 1979 року — військовий інспектор-радник в Групі Генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
За вміле керівництво військами, особисту мужність і відвагу, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни, великий внесок у підготовку і підвищення бойової готовності військ у післявоєнний період і в зв'язку з 60-річчям Радянської армії і ВМФ Указом Президії Верховної ради СРСР від 21 лютого 1978 року генералу армії Казакову Михайлу Іллічу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Помер 25 грудня 1979 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка 7).
Військові звання
- Майор (13.12.1935)
- Полковник (13.07.1937)
- Комбриг (15.07.1938)
- Генерал-майор (4.06.1940)
- Генерал-лейтенант (19.01.1943)
- Генерал-полковник (13.09.1944)
- Генерал армії (8.08.1955)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (21.02.1978)
- три ордени Леніна (6.11.1945, 11.10.1961, 21.02.1978)
- орден Жовтневої Революції (8.10.1971)
- чотири ордени Червоного Прапора (4.02.1943, 3.11.1944, 28.10.1950, 22.02.1968)
- орден Суворова І ст. (30.07.1944)
- орден Суворова ІІ ст. (29.06.1945)
- орден Кутузова І ст. (18.09.1943)
- два ордени Червоної Зірки (22.01.1942, 28.10.1968)
- орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ст. (30.04.1975)
- медалі
Примітки
- Munzinger Personen
Джерела
- Казаков Михаил Ильич [ 5 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Illich Kazakov nar 9 zhovtnya 1901 19011009 selo Velikusha Nikolskogo povitu Vologodskoyi guberniyi teper Kichmenzko Gorodeckogo rajonu Vologodskoyi oblasti Rosijska Federaciya 25 grudnya 1979 misto Moskva radyanskij vijskovij diyach komanduvach Pivdennoyi grupi vijsk komanduvach Uralskogo i Leningradskogo vijskovih okrugiv nachalnik shtabu Ob yednanih zbrojnih sil krayin uchasnic Varshavskogo Dogovoru general armiyi 8 08 1955 Chlen Byuro CK KP b Estoniyi z 20 veresnya 1945 po 3 zhovtnya 1946 roku Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1971 rokah Deputat Verhovnoyi Radi Tadzhickoyi RSR 1 go sklikannya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go 4 7 go sklikan Geroj Radyanskogo Soyuzu 21 02 1978 Kazakov Mihajlo IllichNarodivsya 26 veresnya 9 zhovtnya 1901 selo Velikusha Nikolskogo povitu Vologodskoyi guberniyi teper Kichmenzko Gorodeckogo rajonu Vologodskoyi oblasti Rosijska FederaciyaPomer 25 grudnya 1979 1979 12 25 1 78 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist politik oficerAlma mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiUchasnik Gromadyanska vijna v Rosiyi i nimecko radyanska vijnaPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya general armiyiPartiya KPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kazakov ZhittyepisNarodivsya v selyanskij rodini Batko buv kolishnim matrosom Baltijskogo flotu Zakinchiv chotiriklasnu pochatkovu shkolu v seli Velikusha tri zimi navchavsya v dvoklasnomu uchilishi Z p yatnadcyatirichnogo viku pracyuvav u vlasnomu gospodarstvi ta na zagotivlyah lisu Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku brav aktivnu uchast u vstanovlenni radyanskoyi vladi u Vologodskij guberniyi Buv chlenom revkomu i bijcem prodovolchogo zagonu Chlen RKP b z serpnya 1919 roku U Chervonij armiyi z lipnya 1920 roku Sluzhiv politbijcem 3 go zapasnogo polku U veresni listopadi 1920 roku na Pivdennomu fronti v skladi 46 yi strileckoyi diviziyi pisar komisara 136 yi strileckoyi brigadi chervonoarmiyec 407 go strileckogo polku Brav uchast u boyah proti vijsk generala Vrangelya v Pivnichnij Tavriyi ta v Krimu Takozh voyuvav proti vijsk otamana Nestora Mahna Z lipnya 1921 roku politruk roti z sichnya 1922 roku politruk bataljonu vijskovij komisar voyenkom 19 go strileckogo polku 3 yi Krimskoyi strileckoyi diviziyi Z lipnya 1922 roku pomichnik voyenkoma z travnya 1923 roku vidpovidalnij partijnij organizator 7 go strileckogo polku z zhovtnya 1923 roku pomichnik voyenkoma 9 go strileckogo polku Z lipnya 1924 roku vijskovij komisar 8 go Chernigivskogo kavalerijskogo polku 2 yi kavalerijskoyi diviziyi Chervonogo kozactva z zhovtnya 1924 roku instruktor politichnogo viddilu 2 yi kavalerijskoyi diviziyi Chervonogo kozactva Z 1925 roku pomichnik iz gospodarskoyi chastini komandira 10 go Verhno Uralskogo kavalerijskogo polku Chervonogo kozactva U 1927 roci zakinchiv kavalerijski kursi udoskonalennya komandnogo skladu v misti Novocherkasku Z 1928 po 1931 rik navchavsya u Vijskovij akademiyi RSChA imeni Frunze v Moskvi Z travnya 1931 roku pomichnik nachalnika sektora shtabu Leningradskogo vijskovogo okrugu Z travnya 1932 roku zastupnik nachalnika administrativno gospodarskogo viddilu Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni Frunze Z lipnya 1933 roku nachalnik chastini z sichnya 1935 roku nachalnik 1 go operativnogo viddilennya shtabu 2 go kavalerijskogo korpusu imeni Radnarkomu Ukrayinskoyi SRR u misti Zhitomiri Z bereznya 1936 roku komanduvav 29 m kavalerijskim polkom 5 yi kavalerijskoyi diviziyi 2 go kavalerijskogo korpusu imeni Radnarkomu USRR U zhovtni 1936 lipni 1937 roku sluhach pershogo naboru Akademiyi Generalnogo shtabu RSChA U 1937 roci dostrokovo vipushenij z ciyeyi akademiyi Z lipnya 1937 roku zastupnika nachalnika shtabu Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu U kvitni 1938 serpni 1941 roku nachalnik shtabu Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu Navesni 1940 roku brav uchast v sekretnomu pohodi operativnogo ugrupovannya na Pamir z metoyu viyavlennya mozhlivostej vijsk virishuvati operativno taktichni zavdannya u visokogirnih umovah U serpni 1941 roku priznachenij nachalnikom shtabu sformovanoyi na bazi vijsk Serednoaziatskogo okrugu 53 j Okremoyi armiyi yaka v serpni veresni 1941 roku bula vvedena v Iran i spilno z chastinami Zakavkazkogo vijskovogo okrugu vstanovila kontrol nad pivnichnimi rajonami Iranu Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z sichnya po lipen 1942 roku nachalnik shtabu Bryanskogo frontu Z lipnya 1942 po lyutij 1943 roku nachalnik shtabu Voronezkogo frontiv U lyutomu berezni 1943 roku komanduvav shojno sformovanoyu 69 yu armiyeyu Voronezkogo frontu sho zaznali znachnih vtrat v hodi nimeckogo kontrnastupu pid Harkovom v berezni 1943 roku Z kvitnya 1943 roku pomichnik komanduvacha vijsk Rezervnogo z chervnya 1943 roku Stepovogo frontu Z lipnya 1943 roku zastupnik komanduvacha vijsk Bryanskogo z zhovtnya 1943 roku 2 go Pribaltijskogo frontu Z sichnya 1944 po 1946 rik komanduvav 10 yu gvardijskoyu armiyeyu 2 go Pribaltijskogo i Leningradskogo frontiv U 1946 1947 rokah zastupnik komanduvacha vijsk Zakavkazkogo vijskovogo okrugu U 1947 1949 rokah nachalnik shtabu Zakavkazkogo vijskovogo okrugu U 1949 1950 rokah pomichnik komanduvacha vijsk Pivdenno Uralskogo vijskovogo okrugu U listopadi 1950 chervni 1952 roku nachalnik shtabu Odeskogo vijskovogo okrugu U travni 1953 sichni 1956 roku komanduvach vijsk Uralskogo vijskovogo okrugu U 1956 roci zastupnik golovnokomanduvacha Suhoputnih vijsk Radyanskoyi armiyi z bojovoyi pidgotovki 24 listopada 1956 26 zhovtnya 1960 roku komanduvach Pivdennoyi grupi vijsk v Ugorshini Brav uchast u pridushenni Ugorskoyi revolyuciyi 1956 roku U zhovtni 1960 zhovtni 1965 roku komanduvach vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu U zhovtni 1965 serpni 1968 roku nachalnik shtabu Ob yednanih zbrojnih sil krayin uchasnic Varshavskogo Dogovoru 1 j zastupnik nachalnika Generalnogo shtabu Zbrojnih sil SRSR Z serpnya 1968 po 25 grudnya 1979 roku vijskovij inspektor radnik v Grupi Generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Za vmile kerivnictvo vijskami osobistu muzhnist i vidvagu proyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni velikij vnesok u pidgotovku i pidvishennya bojovoyi gotovnosti vijsk u pislyavoyennij period i v zv yazku z 60 richchyam Radyanskoyi armiyi i VMF Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 21 lyutogo 1978 roku generalu armiyi Kazakovu Mihajlu Illichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Pomer 25 grudnya 1979 roku Pohovanij v Moskvi na Novodivochomu cvintari dilyanka 7 Vijskovi zvannyaMajor 13 12 1935 Polkovnik 13 07 1937 Kombrig 15 07 1938 General major 4 06 1940 General lejtenant 19 01 1943 General polkovnik 13 09 1944 General armiyi 8 08 1955 NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 21 02 1978 tri ordeni Lenina 6 11 1945 11 10 1961 21 02 1978 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 8 10 1971 chotiri ordeni Chervonogo Prapora 4 02 1943 3 11 1944 28 10 1950 22 02 1968 orden Suvorova I st 30 07 1944 orden Suvorova II st 29 06 1945 orden Kutuzova I st 18 09 1943 dva ordeni Chervonoyi Zirki 22 01 1942 28 10 1968 orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III st 30 04 1975 medaliPrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683DzherelaKazakov Mihail Ilich 5 lipnya 2020 u Wayback Machine ros