професія роки діяльності Олаф ЛюбашенкоOlaf LubaszenkoІм я при народженні пол Olaf Sergiusz LindeНародилася 6 грудня 196

|професія= |роки діяльності=

Олаф Любашенко
Olaf Lubaszenko

Ім'я при народженні	пол. Olaf Sergiusz Linde
Народилася	6 грудня 1968(1968-12-06) (55 років) Вроцлав, Польська Народна Республіка
Країна	Республіка Польща
Діяльність	актор, кінорежисер, сценарист, телеактор
Знання мов	польська^[1]
Членство	^d
Роки активності	з 1982 року
Батько	^d
Мати	^d
У шлюбі з	Катажина Гронець (1992–1995, розлучення)
Діти	^d
Нагороди	Орли
IMDb	ID 0523821
Медіафайли у Вікісховищі

Олаф Любашенко (пол. Olaf Lubaszenko; нар. 6 грудня 1968, Вроцлав) — польський актор кіно і театру, режисер і продюсер, телеведучий, співак і диктор, пов'язаний з театром Буффо, художній керівник Фестивалю зірок у м. Мендзиздроє, лауреат премії «Орел і Богемський лев» за головну роль у фільмі «Убити Секаля».

Автобіографія

Ранні роки

Він син актора Едварда Лінде-Любашенки та актриси, художниці та поетеси Асі Ламтюгіної. У нього є зведена сестра Беата Лінде-Любашенко. Його хрещеним батьком став Ян Новицький.

Навчався в початковій школі № 9 у Білостоці (його мати була актрисою місцевого театру). Він випускник ЗОШ № Клементини Гофманової у Варшаві. Вивчав соціологію у Варшавському університеті (1986—1987), а згодом у Християнській богословській академії; він не закінчив обидва факультети. Закінчив коледж комунікацій та соціальних медіа у Варшаві.

Кар'єра

Дебютував у віці 14 років у серіалі «Життя Каміла Куранта» (1982), зігравши в дитинстві Каміля Куранта. Пізніше він зіграв хлопчика Рисєка у фільмі «Соната Маримонська» . Він став популярним завдяки ролям у фільмах «Футбольний покер» (реж. Януш Заорський) та «Короткометражний фільм про кохання» (реж. Кшиштоф Кесьльовський). Виступ у другому фільмі приніс йому нагороду на фестивалі «Зірки завтрашнього дня» в Женеві. Був асистентом режисера в постановці Кшиштофа Кесьльовського «Декалог», частиною якої є «Короткометражний фільм про кохання».

У 1991 році склав заочний акторський іспит. Брав участь у популярному мюзиклі «Метро» режисера Януша Юзефовича . Зіграв у «Кроллі» режисера Владислава Пасіковського. Став асистентом режисера у постановці фільму Анджея Вайди «Перстень з орлом у короні». У 1994 році зіграв у виставі «Емігранці» разом із Цезарі Пазурою.

У 1997 році він дебютував як режисер у фільмі Sztos, що поєднує елементи бойовика та драматичного кіно. У 1998 році під час 3-го фестивалю зірок у Мендзиздрої залишив руку на «Зоряному променаді». У 1999 році він зняв сенсаційну комедію Chłopaki nie cryą з Мацеєм Штуром у головній ролі. У 2001 році став членом Європейської кіноакадемії.

Він з'являвся у сенсаційних постановках, таких як: «Слодко-горькі», «Операція Самум» та «Моя Ангеліка». Зіграв з Євою Гаврилюк у фільмі «Операція Коза» та Магдаленою Целецькою в романтичній комедії «Любов».

Олаф Любашенко під час одного з благодійних матчів, 2009 р. (фото: J. Pijarowski)

Він з'являвся в таких телесеріалах, як Екстрадиція 2 і Переїзд. Зіграв роль поліцейського Станіслава Ольбріхта у серіалі «Сфора» режисера Войцеха Войцика. У 2007—2011 роках грав Романа Пирку в серіалі TVP2 «Барви щастя».

У серпні 2010 року він вів програму Polsat Play польської іноземної ліги, де було представлено закулісся життя польських футболістів, які грають в іноземних лігах. Він виступав у гостях у драматичному театрі у Білостоці у виставі Zakłręcenia w etherie.

Він з'являвся у кліпах на слова Starczy від Касі Ковальської, Na crooked ryj Electric guitars та Tango з рушницею Катажини Гронець. Він є капітаном збірної польських артистів з футболу. Він записав пісню Dream a Little Dream of Me до альбому Gra o miłość (пісні у виконанні учасників польської команди артистів).

Він є головним героєм книги «Chłopaki Let's Cry» (Prószyński i S-ka, Варшава 2015), інтерв'ю, даного журналісту Павлу Піотровичу.

Особисте життя

Розлучений з Катажиною Гронець, з якою має дочку Маріанну. З Ганною Вавровською пов'язаний з 2006 року.

Він є родичем політика Яна Рошковського, який був мером Прудника в 1990—1998 роках.

Фільмографія

Напрямок

Штош (1997)
Хлопчики не плачуть (1999)
Скарб секретаря (2000)
Ранковий койот (2001)
Король передмістя (2002)
E = mc² (2002)
Є випадок … (2002)
Інопланетяни (2004)
Люди для захоплення (2006—2007)
Золота середина (2009)
Штос 2 (2011)

Актор

1982: Життя Каміля Куранта — як Каміль Курант в молодості (серії 1-3)
1984: Trzy młyny — як Jarogniew (епізод 2)
1987: Табу — як Стефек
1987: Марімонська соната — у ролі Рисєка Левандовського
1987: Канібаліст — як солдат
1987: Поселення
1987: Арка Ероса — І.
Адам Каровський
1987: Бермудський трикутник — гравець у покер з Генріком
1987: Без гріха — як Ярек Каліта
1988: Футбольний покер — як Олек Гром
1988—1991: Pogranicze w ogniu — як Франек Рельке
1988: Короткометражний фільм про кохання — як Томек
1988: Декалог VI — як Томек
1988: Dekalog X — хлопчиком працював на пошті
1989: Після падіння. Сцени з життя номенклатури — як Петро
1989: Мигдаль у березні — як Томек
1989: Чарна ущелина — як Людвік
1990: Сейшельські острови в ролі Чувака
1990: Аморальна історія — як Марек
1990: Корчак — розстріляний водій трамвая
1991: Від'їзд — як священик
1991: Кролл — як Марцін Кролл
1992: Psy — як Krzyś «Young»
1992: Щоденник знайдено в горбі — 2 ролі: молодий Антоні; Янек, син Антонія
1993: Список Шиндлера — як охоронець в Освенцимі
1993: Країна світу — як письменник Стефан
1994: Les Amoureux — як Томек
1995: Від'їзд — як священик (еп. 3)
1995: Gnoje — як Gąsior
1995: Учень диявола — як Ришард
1996: Sweet Bitter — як брат Мати
1996: Познань 56 — танкістом
1996: Екстрадиція 2 — як Рафал Кульський
1996: Вірус — як Йозек Куява
1997: Штош — Метек
1997: Кілер — як Олаф Любашенко, «актор, що таке режисер»
1998: Демони війни за Гойєю — як лейтенант Чацкі
1998: Дружина приходить вночі як Адік
1998: Вбити Секаля — як Джура Баран
1999: Перший мільйон — як священик
1999: Операція «Самум» — як Kosiński
1999: Операція Коза — як Адам Горн
1999: Дочки Фортуни — як Янек
1999: Kiler -ów 2-óch — як Олаф Любашенко, «актор, що таке режисер»
1999: Моя Анжеліка — в ролі Анджея Куліка, керівника групи переслідування
1999: Я, Маліновський — як Корил
2000: Перший мільйон — як священик
2000: Егоїсти — як Сумні
2000: Байланд — асистент Райделя
2000—2001: Виселення — як Станіслав Щиґель
2000: Скарб Секретаря — як Зенон Внук
2000: Закохані — як Марек Здзерський, адвокат
2001: Жіночий гардероб — як Петро (серії 6 і 10)
2001: Станція — як поліцейський Завадзький
2001: Gods Scraps — як Gniecio Lipa
2001: Туди і назад — як Niewczas
2002: Є випадок … — як тренер Зенон Внук
2002: Сфора — як Станіслав Ольбріхт
2002: Пакет: Без милосердя — як Станіслав Ольбріхт
2002: Робіть свою роботу, ризик за вами — як Еміль Бакс
2002: E = mc² — як макс
2003: Марсінель — як Мартін
2005: Дефект — як радник Єжи Кулеша
2006: Фальшивомонетники — повернення пачки — як Станіслав Ольбрихт
2007—2012: Кольори щастя — як Роман Пирка
2007: Детермінатор — як інспектор Артур Вейман
2009: Менше зло — як СБ
2009: Dekalog 89+ — як листоноша Томаш (частина 2)
2009: Золота середина — клавішник
2010—2021: Блондинка — як священик Теофіл Блажейчик
2010: Вихідні — як чех
2012: Sztos 2 — як Mietek
2015: Пожежники — як Вітольд Міхалак, президент Добровільної пожежної охорони
2016: Бодо — як Франц Кеттлер (еп. 3)
2016: Операція Василіск — фільм із серії «Польські легенди».
2018: Любов — це все — як січ
2019: Перевернутий. Батьки і дочки — як прокурор Адам Голобек
2019: Хутро плюшевого ведмедика — як Nervous
2020: Сьогодні в лісі ніхто не засне — як поліцейський

Участь гостей

1998: 13-й відділок поліції — як сценарист (серія 34)
2001: На краще чи на гірше — як Леон
2005: Чого бояться хлопці чи сексу в маленькому місті — як Олаф Мільскі, зведений брат Густава
2005: Ангел-охоронець — як Єжи (еп. 6)

Польський дубляж

2001: Fallout Tactics: Brotherhood of Steel — як Гамморін / Сміт
2003: У пошуках Немо? — як Ідол
2003: Чарівна зірка — як Х'юберт
2003: Ненаситний — як оповідач
2004: Lucky Luke — як Lucky Luke
2006: Велика прогулянка
2007: Ліссі на льоду — як Єті
2008: Беверлі-Хіллз Чилі — як Дельгадо
2011: Beverly Hills Chili 2 — як Дельгадо
2012: Wreck-It Ralph — як Ральф
2013: Літаки — як Бека
2014: Аероплани 2 — як Бека
2014: Вартові Галактики — Ромман Дей
2017: Зоряні війни: Battlefront II — у ролі Ландо Калріссіана
2018: Wreck-It Ralph в Інтернеті — як Ральф

Виступи

Ролі

1986: Бідул (театр телебачення)
1987: Канібал
1989: Метро
1990: Шальбір у ролі Рибака (театр телебачення)
1992: Do życia як Філіп (театр телебачення)
1993: Одна історія з епілогом, як Джон (телевізійний театр)
1993: Повернення Кропечка в ролі Тома (Телевізійний театр)
1994: Анієлка в ролі єврея Шмуля (театр телебачення)
1994: Сарматське свято як гусар (театр телебачення)
1994: Емігранти як А. А. (Театр Сямашкова в Ряшеві)
1994: Два джентльмени з Верони в ролі Чибчика (Телевізійний театр)
1995: Мовчання як Петро (театр телебачення)
1995: Ясновидець у ролі Петра Міхальського (театр «13 Муз» у Щецині)
1995: Дон Карлос у ролі маркіза Поза (телевізійний театр)
1995: Ексцеленція в ролі Відопласова (театр телебачення)
1995: Мисливець на ясновидців у ролі Петра Міхальського
1995: Маркіз фон Кіт у ролі маркіза фон Кіта (Телевізійний театр)
1996: Філомена Матурано в ролі Мікеле (Телевізійний театр)
1996: Кімната, повна листя, як Слокенхаймер (телевізійний театр)
1996: Васса Железнова в ролі Сіміона (Телевізійний театр)
1997: Червона Шапочка в ролі зайчика (телевізійний театр)
1997: Кетчуп Шредера в ролі Рисіка (телевізійний театр)
1997: Майстер Дж. ako Seweryn Goszczyński (театр телебачення)
1998: Людина за все як інспектор Вашборн (телевізійний театр)
1998: Леді Максима в ролі доктора Петипона (театр телебачення)
1998: Едіт і Марлен у ролі Марселя (Телевізійний театр)
1999: Войцек як Войцек (телевізійний театр)
1999: Лялька як лялька (телевізійний театр)
2000: День народження майстра в молодості (телевізійний театр)
2003: Деякі види орлів, як Пепе (Teatr na Woli im. Łomnicki у Варшаві)
2004: Міс Тутлі Путлі як активістка (Театр Studio Buffo у Варшаві)
2007: Дитина в країні музики як актор (Мазовецький музичний театр оперети у Варшаві)
2010: Пекло візьми мене як Люцифера (Театр Новий у Лодзі)
2011: Місяць і магнолії в ролі Селзніка (Театр STU в Кракові)

Постановки

1996: Малгося (театр телебачення)
1998: Так, пане Малучан (театр телебачення)
2002: П'ять братів Мо (Музичний театр «Рома» у Варшаві)
2003: Деякі види орлів (Teatr na Woli імені Ломницького у Варшаві)
2004: Вечеря на 4 руки (Театр Новий у Познані)
2005: П'ять братів Мо (Музичний театр Бадушкової в Гдині)
2012: Сингли та ремікси (MY Theater)
2014: Люба в кредит (Мій театр)
2016: Одиночні по-японськи (MY Theatre)
2018: Дві пари для пари (Театр Капітолій у Варшаві)
2019: Паралельний акт (Театр Капітолій у Варшаві)

Участь у телевізійних програмах

Іспит на зрілість
Ананаси в моєму класі (2000)
Мільйонери (спеціальне видання, 2001)
Як лисі коні (2003)
Вечір з Ягельським (2003)
Зрозумів! (2004)
Спортивний м'яч чемпіонів (лідер, 2005)
Моя кров (2005)
Кращий з кращих (головний, 2005)
Мисливці на сміх (2005)
Куба Воєвудзкі (2006)
Від кохання до щастя — репортаж зі знімального майданчика серіалу Кольори щастя (2007, 2008)
Кольори щастя проти добра і зла (2008)
Орел чи решта? (2008)
Люблю тебе Польща! (2016)

Нагороди

1986 — Нагорода на Національному кінофестивалі для дітей та юнацтва в Познані за роль у фільмі «Бідул» (режисер Віктор Скшинецький, телешоу)
1988 — акторська премія, отримана за результатами плебісциту глядацьких симпатій у КФБ «Młodzi i Film» у Кошаліні за роль у фільмі «Без гріха».
1989 — «Золота качка» за 1988 рік, категорія: найкращий польський актор
1989 — нагорода за акторську роль на фестивалі «Зірка завтрашнього дня» в Женеві за роль у фільмі «Короткометражний фільм про кохання».
1993 — премія МКФ у Канкуні за чоловічу роль у фільмі «Щоденник, знайдений у горбі».
1998 — Премія за акторську роль на МКФ у Карлових Варах за роль у фільмі «Вбивство Секаля».
1999 — Чеський лев у номінації: головна чоловіча роль у фільмі «Вбити Секаля».
1999 — Орел у номінації: найкраща чоловіча роль у фільмі «Вбити Секаля».
2002 — Złoty Granat на фестивалі комедійних фільмів у Любомирі для койота Поранек
2003 — Срібний гранат на фестивалі комедійних фільмів у Любомирі за E = mc²
2003 — 1 місце на глядацькому плебісциті за акторську гру у виставі Деякі види орлів на XLII Ряшівських театральних зустрічах
2004 — Премія Walt Disney Company Polska за найкращих авторів польськомовної версії в анімаційних фільмах — за роль Ідола у фільмі Де Немо (Варшава)

Примітки

CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
Siewicz, Krzysztof (2012). Otwarty dostęp do publikacji naukowych. Kwestie prawne. doi:10.31338/uw.9788323509677. Процитовано 22 листопада 2021.
. festivalstars.com. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. www.wirtualnemedia.pl (пол.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
. Teatr w Polsce — polski wortal teatralny (pl-PL) . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
. www.proszynski.pl. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
. plejadapl (пол.). 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
. www.tygodnikprudnicki.pl. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Kwiecinski, Michal; Rosa, Michal (20 березня 2016), , Bodo, архів оригіналу за 22 листопада 2021, процитовано 22 листопада 2021
. Teatr w Polsce — polski wortal teatralny (pl-PL) . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела

Філлер Вітольд, Піотровський Лех, польські актори. Від Сольського до Лінди, Варшава 1998, ISBN 83-87571-54-7, запис тут: Олаф Любашенко, с. 184, 185.
Олаф Любашенко в базі даних filmpolski.pl
Олаф Любашенко, [в:] Енциклопедія польського театру (персон). [онлайн] [доступ 2021-04-09].
Олаф Любашенко на базі Filmweb
Інтерв'ю з О. Любасенкою та біографічна довідка
Kultura.dlastu Domu.pl

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-1] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[2] Siewicz, Krzysztof (2012). Otwarty dostęp do publikacji naukowych. Kwestie prawne. doi:10.31338/uw.9788323509677. Процитовано 22 листопада 2021.

[3] . festivalstars.com. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[4] . www.wirtualnemedia.pl (пол.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[5] . Teatr w Polsce — polski wortal teatralny (pl-PL) . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[6] . www.proszynski.pl. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[7] . plejadapl (пол.). 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[8] . www.tygodnikprudnicki.pl. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[9] Kwiecinski, Michal; Rosa, Michal (20 березня 2016), , Bodo, архів оригіналу за 22 листопада 2021, процитовано 22 листопада 2021

[10] . Teatr w Polsce — polski wortal teatralny (pl-PL) . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.

[1]