Олександра Львівна Соколовська 1872 1872 Верхньодніпровськ Катеринославська губернія 29 квітня 1938 Москва російська рев

Олександра Львівна Соколовська (1872(1872), Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія — 29 квітня 1938, Москва) — російська революціонерка-марксистка, дружина Льва Троцького.

Соколовська Олександра Львівна

Народилася	1872 Верхньодніпровськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Померла	29 квітня 1938(1938-04-29) Москва, СРСР
Країна	Російська імперія Російська СФРР СРСР
Діяльність	політична діячка, акушерка
Знання мов	російська
У шлюбі з	Троцький Лев Давидович
Діти	Волкова Зінаїда Львівна
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

За професією була акушеркою.

Соколовська стала революціонеркою в Миколаєві в 1890-х роках. Народниця, потім соціал-демократка (партстаж з 1897 року). Саме Соколовська познайомила та долучила до марксизму Льва Троцького, що входив в одну з нею гурток у Миколаєві, який з нею спочатку активно дискутував з народницьких позицій. Стала його дружиною в 1898 році.

Олександра Соколовська (стоїть) з Левом Троцьким (сидить праворуч), братом Іллею (сидить зліва) в 1897 році

Дочок Соколовської і Троцького виховували Давид і Анна Бронштейни, батьки Троцького, в Яновці.

Троцький і Соколовська були організаторами «Миколаївського південноросійського робітничого союзу». До 1902 року вони разом перебували у в'язниці і в сибірському засланні. У них було дві дочки — Зинаїда Волкова (народилася в 1901) та Ніна Невельсон (народилася в 1902).

Коли Троцький розглядав можливість втекти з Сибіру влітку 1902 року, Соколовська повністю погодилася. Після того, як Троцький зустрів Наталю Сєдову, свою другу дружину, в Парижі в кінці 1902 року, його перший шлюб розпався, попри те, що обидва підтримували дружні взаємини до кінця свого життя.

Після революції була на педагогічній роботі і зблизилася з Надією Крупської. Член ВКП(б) в 1917—1927 роках. Олександра Соколовська жила в Ленінграді і працювала завучем у до свого арешту 11 грудня 1934 року (за іншими даними персональний пенсіонер). Продовжувала листуватися з колишнім чоловіком, вигнаним з СРСР. Засуджена Особливою нарадою НКВС 10 лютого 1935 року до 5 років заслання у с. Демьянське Омської області. Постановою ОН НКВС від 01.07.1936 року засуджена до 5 років ВТТ; спрямована в Севвостлаг НКВС. В колимському трудовому таборі її бачила Надія Іоффе, дочка Адольфа Іоффе.

У 1937 році була етапована в Москву, засуджена Військовою колегією Верховного суду СРСР, 29 квітня 1938 року засуджена до розстрілу і розстріляна в той же день. Згідно з базою даних «Меморіалу» (Ленінградський мартиролог) в 1938 році її засуджено до вищої міри покарання. За твердженням одеського історика і краєзнавця , смертний вирок не був приведений у виконання і Соколовська дожила до хрущовської «відлиги»: в 1961 році КДБ зняло її з оперативного обліку внаслідок похилого віку". Реабілітована 7 березня 1990 року.

Примітки

. Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 8 січня 2021.
Брак был освящён где-то между 2 мая 1899 г. и 21 марта 1900-го, скорее же всего, весной 1900 г.
«Мемориал» (Бронштейн Александра Львовна)
Соколовская, Александра Львовна
СЕМЬЯ ТРОЦКОГО. КРАТКИЕ БИОГРАФИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ
История СССР. Хроника великой страны. 1917—1991 — Google Книги
Бронштейн(Соколовская) Александра Львовна
В. Нетребский. Троцкий в Одессе. Одесса: Инга, 2003. С.51.

[1] . Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 8 січня 2021.

[2] Брак был освящён где-то между 2 мая 1899 г. и 21 марта 1900-го, скорее же всего, весной 1900 г.

[3] «Мемориал» (Бронштейн Александра Львовна)

[4] Соколовская, Александра Львовна

[5] СЕМЬЯ ТРОЦКОГО. КРАТКИЕ БИОГРАФИЧЕСКИЕ СВЕДЕНИЯ

[6] История СССР. Хроника великой страны. 1917—1991 — Google Книги

[7] Бронштейн(Соколовская) Александра Львовна

[8] В. Нетребский. Троцкий в Одессе. Одесса: Инга, 2003. С.51.