Сли́вен (болг. Сливен; до 1945 року Сливень) — місто у південно-східній частині Болгарії, розташоване у районі міст Нова Загора і Ямбол. Сливен — восьме за чисельністю населення місто країни і є адміністративним центром Сливенської общини та Сливенської області. На відстані 102 км на схід від міста розташований найбільший порт Болгарії — Бургас. Сливен відомий як місце народження Хаджи Димитира — воєводи, революціонера, національного героя Болгарії. Назва міста семантично походить від злиття в межах Сливена трьох річок — Асеновська, Новоселська та Манастирська.
Сливен Сливен | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Панорама Слівена з високих гір на околицях | |||||
Основні дані | |||||
42°41′ пн. ш. 26°20′ сх. д. / 42.683° пн. ш. 26.333° сх. д.Координати: 42°41′ пн. ш. 26°20′ сх. д. / 42.683° пн. ш. 26.333° сх. д. | |||||
Країна | Болгарія | ||||
Регіон | Сливенська область | ||||
Столиця для | Сливенська область і d | ||||
Засновано | 6 тисячоліття до н.е. | ||||
Площа | 193,78 км² | ||||
Населення | 105 698 | ||||
Агломерація | 112 033 | ||||
Висота НРМ | 243 м | ||||
Міста-побратими | Тернопіль Україна Мелітополь Україна | ||||
Телефонний код | 044 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Код LAU (NUTS) | BG67338 | ||||
GeoNames | 727079 | ||||
OSM | ↑1947828 ·R (Sliven Municipality) | ||||
Поштові індекси | 8800 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Стефан Радев | ||||
Вебсайт | http://www.sliven.bg/ | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Сливен у Вікісховищі |
Розташування
Сливен розташований на південних схилах Сливенської планини, з якої починається східна частина гірського масиву Стара Планина. Межі Сливенської Планини визначаються перевалами «Вратник» і Сливенський прохід. Для неї характерні круті й скелясті схили, а також глибокі урвища. Найвища вершина гірського масиву — гора Болгарка (1181 м). На території гірського масиву на північ від міста розташований природний парк «Блакитні камені», який охоплює площу в майже 11,5 тис. га.
Клімат
Місто потрапляє в зону перехідного континентального клімату і географічно розташоване на суббалканський рівнині. Є яскраво виражена сезонність — зима м'яка, літо відносно тепле, осінь довша весни.
Клімат (2002-2013) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 6,7 | 8,5 | 13,0 | 18,5 | 24,0 | 28,1 | 30,8 | 31,3 | 26,1 | 19,5 | 13,6 | 7,7 | 19,0 |
Середня температура, °C | 2,3 | 3,5 | 8,2 | 13,4 | 18,7 | 23,2 | 25,2 | 25,6 | 20,9 | 14,7 | 9,6 | 3,7 | 14,3 |
Середній мінімум, °C | −0,5 | 0,6 | 3,5 | 8,7 | 12,7 | 17,0 | 19,0 | 19,2 | 15,0 | 10,2 | 5,6 | 1,1 | 9,3 |
Норма опадів, мм | 46 | 41 | 31 | 50 | 67 | 66 | 54 | 37 | 32 | 43 | 61 | 59 | 587 |
Кількість | 94 | 122 | 171 | 213 | 264 | 293 | 327 | 319 | 232 | 191 | 123 | 87 | 2441
|
Джерело: weatheronline.co.uk |
Історія
Назва
Старі форми назви «Сливен» — це «Савуллен, Цойда, Туйда, Іслімі, Істліфанос, Селимно, Свилен, Сливно, Сливне».
Назву Слівно («Sliwno») можна побачити на етнологічній карті поширення еллінізмів, складену професором Георгіосом Сотеріадісом з Афінського університету. Вона починається з початку 20 століття, ймовірно, до 1916 року. У своїй книзі «Произходъ и значение на имената на нашитѣ градове, села, рѣки, планини и мѣста» Васил Миков пояснює походження назви міста від слова зі значенням «місце, де зливаються дві річки».
Античність
Сліди найдавніших поселень на території м. Сливен датуються шостим тисячоліттям до нашої ери. У районі «Хісарлака» знаходили залишки примітивних кам'яних знарядь. Тут також були знайдені сліди фракійського поселення V—III ст. до н. е., включаючи фракійську кераміку та еллінські монети. Територія сучасного міста Сливен була заселена фракійськими племенами астів, кабелів та алеттів. Їхня незалежність існувала аж до часу Філіпа Македонського і Олександра Великого, які їх підкорили, але ненадовго. У цей же період через Сливен проходять перси, кельти і бастарни.
У 2 ст до н. е. римські завоювання починаються у Фракії, Північно-східній Фракії. Сливенський регіон став частиною Римської імперії, можливо, приблизно в 72 — 71 рр. до н. е. У 46 р. до н. е. територія міста входить до складу новоствореної римської провінції Фракія.
Новий етап окупації Хісарлика є початком нової ери — II—IV століття. З цього періоду були знайдені і перші письмові джерела імені тодішнього селища — Туйда чи Суйда і Цойда. Назва, швидше за все, фракійського походження з неясним досі значенням. Воно згадується Хієрокалом, який визначає його як один з чотирьох міст східноримської провінції Гемімонт, створеної в рамках діоцезу Фракії при Діоклетіані. Для цілей цього міста побудована римська дорога. У написі початку 3 століття селище називалося «ринком» і, ймовірно, збігалося з територію міста Августа Траяна (сьогодні Стара Загора). Знайдені святині Зевса і Аполлона, які відкриті на її території. Після переселення столиці Римської імперії в Константинополь селище було укріплене фортецею, побудованою на пагорбі. Використовується техніка з трирядними цегляними стрічками та опорами підвіконь, які закінчувалися арками з цегли. Існував також таємний прохід до річки на захід.
Фортеця уникнула вторгнення готів у 378 р., але була зруйнована гунами протягом 5-го століття. Воно воскресло під час імператора Анастасія I (491—518), нова фортеця зберегла старий план, але була значно зміцнена. Цегляні пояси вже п'ятирядні, до східних і південних стін додаються кам'яні сходи. Також почалося будівництво додаткового брандмауера на відстані одного метра і вісімдесят сантиметрів за межами головного. В інтер'єрі старовинної фортеці, біля східної стіни, знайдені залишки базиліки з баптистерією, що функціонувала в V—VI ст. Її було зруйновано, ймовірно, гунами і відновлено під час Юстиніана I. На південь від фортеці в сучасному Новосельському кварталі було відкрито велику церкву, яка була побудована у 5 столітті і розширена у 6 ст. і в околицях. З «Списку Епіфанів» зрозуміло, що місто Туйда / Цойда було резиденцією єпископа, підпорядкованого Адріанопольській єпархії. Остання пов'язане також з цікавим фактом, що до цього часу єпископське місце було більшим і найбагатшим містом Кабіле. Туйда перестає існувати коло 598, коли воно знову знищене, швидше за все, аварами і слов'янами. Існує гіпотеза, що це сталося після великої битви між аварським і візантійським генералом Коменсіусом.
Середньовіччя і османське ярмо
Сливенська область входила до території Першої Болгарської держави у 705 р. як частина району Загоре, наданого Тервелу відповідно договору з візантійським імператором Юстиніан II . На місці Туйди виникло старе болгарське поселення, ім'я якого невідоме. У ранніх болгарських поселеннях в місті Хисарлик палеоонитолог проф. Златозар Боєв знайшов кісткові залишки 14 видів дикої та свійської птиці. Птахівництво ґрунтувалося на вирощуванні домашньої курки (Gallus gallus f. Domestica) та домашнього гусака (Anser anser f. Domestica). Знахідки залишків великого яструба (Accipiter gentilis) припускає, що жителі села практикували полювання з підготовленими хижими птахами. Це є непрямим доказом їх високого матеріального стану. Місто продовжує існувати після знищення Першої Болгарської держави. У середині 10 століття Сливен ненадовго перебував у володінні печенігів, після чого почався спад. У 1153 році Сливен вперше згадується в його поточній назві арабським географом Аль-Ідрісі, який писав, що він «знаменитий ще в давнину».Фортеця була покинута і перестала використовуватися як оборонна споруда в 13 столітті.
Під час Другої Болгарської держави, місто є центром духовного життя. Навколо було побудовано 24 монастирі, які утворили комплекс під назвою «Маленька Афонська гора».
Під час османського вторгнення середньовічне місто і фортеці були зруйновані, а в 1388 році монастирі були спалені. Доповідь про Сливен під ім'ям Іслімі є в турецьких записах 1609 і 1668 роках.
У 1668 році в записці Маше Алевіра Назіра зазначається, що Сливен є єврейським центром. Станом на 1859 р. в Сливені проживає 30 єврейських сімей, існує синагога і єврейська школа.
Відродження
Місто стає зосередком сильного гайдукського руху проти османських завойовників і відоме як «місто сотень воєвод». У 17 столітті Сливен розвивався як ремісничий центр і прославився виробництвом рушниць, пістолетів, залізних інструментів. У епоху Відродження Слівен є важливим торгово-ремісничим і культурно-освітнім центром. Міський район поділяється на житловий, торговельно-ремісничий і адміністративний. Засновником болгарської театральної діяльності є народний і культурний діяч, що народився в Сливені, який написав першу п'єсу в болгарський історії — Міхал Мишкоєд. У 1813, 1843 рр. у м. Сливен було створено першу текстильну фабрику в межах Османської імперії на чолі з Добри Желязковим. Друга була відкрита у 1864 році, а в 1872 році створили спиртову фабрики і тютюнову. Під час російсько-турецької війни (1828—1829) Сливен був звільнений генералом Іваном Дибичем-Забалянським. Після взяття Сливена відбулися масові розправи проти мусульманського населення і осквернення мечетей, в яких брали участь як болгарські, так і російські солдати, а також натовпи місцевих жителів. Після закінчення війни тут було відкрито перше російське консульство, після виведення російських військ на південь емігрувало понад 15 тисяч людей і лише 2 — 3 тис. болгар залишаються в місті. Під час квітневого повстання Сливен є центром Другого революційного округу.
Сливен після визволення
У 1884 р. населення міста становило 20 248 жителів, а в 1934 р. — 30 600.
Від початку промислової революції на болгарських землях до початку соціалістичної економіки промисловість зосереджена в північних частинах міста — в ущелинах річок, що протікають через нього.
Нова влада поступово починає консолідувати існуючі заводи і будувати нові, причому промисловість зосереджується навколо новоствореної станції. Свого часу в промисловості зайнято 20 тис. робітників, половина з яких — в текстильній промисловості — шерстяні і бавовняні фабрики. Друга — харчова промисловість, третя — машинобудування (ЗММ — Сливен, завод «Динамо» та ін.)
Населення зростає, в 1946 р. налічує 34 291 жителів, у 1956 р. — 46 383 , а в 1975 р. — 90 137.
Релігія
У Сливені переважає християнська релігія. На неї припадає 4/5 респондентів. З них православних —(76,67 %, за ними йдуть протестанти (4,32 %) та католики (0,46 %). Як мусульманів ідентифіковано 2,84 % рреспондентів. Інші або не ідентифікували себе, або вказали, що вони нерелігійні. У місті діє євангельська церква.
Економіка та інфраструктура
Промисловість
У Сливені легка промисловість переважає над важкою промисловістю. У минулому був відомий як головний центр текстильної промисловості. Традиції в цій галузі зберігаються. Сьогодні[] основними промисловими товарами є вовняні нитки, килими, покриття для підлоги, махрові тканини та шкарпетки. Друге місце займає виробництво продуктів харчування — виноробство, переробка молока, м'ясна продукція, плодоовочева консервація, переробка та упаковка горіхів. У місті виробляють верстати для буріння, деревообробні верстати, металорізальні машини, сільськогосподарську техніку. На заводі «Язаки Болгарія» виробляються електричні установки для збирання фургонів, на яких працює близько 1500 чоловік.
Сільське господарство
Землі сільськогосподарського призначення займають 1827 тис. га, з яких 257 тис. га. — поливні. Рослинництво забезпечує виробництво продукції, необхідної для харчування населення і основної сировини для переробки рослин і продуктивного тваринництва. Вирощуються зернові культури (більше половини орної землі в районі), виноградні лози і персики. Великі площі навколо міста відомі під загальною назвою «Долина персиків». Тваринництво є другим основним підсектором сільського господарства в області — головним чином, розведення ВРХ і свинарство.
Освіта та наука
У Сливені функціонує уніфікована база Технічного університету (Софія). До його складу входить інженерно-педагогічний факультет, до складу якого входять чотири кафедри, і Коледж Сливен, до складу якого входять один факультет і один відділ. Функціонують сім професійних гімназії і три профільовані. На території міста функціонують 8 початкових і 4 середні школи, а також Сливенський Софійський університет «Аргира Жечкова».
Культура
Театри
Театральні традиції в Сливені почалися 140 років тому, коли в місті відкрилася перша театральна сцена. Перша професійна театральна студія була заснована в 1918 році в читальні «Зоря». Сьогодні Драматичний театр ім. Стефана Кирова — професійний державний театр. Новий театральний корпус був побудований в 1986 і має великий зал (484 місця), камерний зал (121 місце), просторе фоє на двох рівнях з баром для глядачів, адміністративну частину. У 2008 році театр святкував своє 90-річчя.
Державний театр ляльок Сливена був створений у 1961 році, розташований у відреставрованому будинку колишнього балканського кіно в 80-х роках ХХ століття.
Музеї
- Сливенський історичний музей «Симеон Табаков»
- Будинок-музей Хаджи Димитара
- Національний музей текстильної продукції
- Будинок-музей «Добри Чинтулов»
- Будинок-музей Сливенського міського мистецтва XIX століття
Галереї
- Зал Сирака Скитника
- Художня галерея Димитара Добровича
- Галерея «Травень»
Медіа
Друковані видання представлені газетами «Новини Сливена» та «Сливен сьогодні і завтра».
Уродженці
- Димитар Добрович (1816—1905) — болгарський художник.
- Добрі Желязков (1800—1865) — болгарський підприємець.
- Йордан Кювлієв (1877—1910) — болгарський живописець.
- Георгій Николов (1898—1945) — болгарський військовий.
- Асен Траянов (1885—1940) — болгарський військовий інженер та венесуельський картограф.
Примітки
- weatheronline.co.uk: Historical Weather for Sliven, Bulgaria. weatheronline.co.uk. 2012. Retrieved on May 9, 2013.
- Връзка към изображение на етноложката карта
- Димитров, Димитър (2013). Християнските храмове по българските земи I-IX век. София: Фондация „Покров Богородичен“. с. 50—51. ISBN .
- Между днешните Сливен и Ямбол
- . Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Райчевски, Стоян. Българи и евреи през вековете. «Български бестселър», С., 2008. .
- Там са родени също Черньо Пехливан, Дамян войвода, Дели Миндо, Арнаут Пеньо, братя Бунарджи, Кара Съби, Христо войвода, Кондо войвода, Миньо войвода, Добри войвода, Желязко Палабуюка, Добри Кръстев, , Стоян Кръстев, Стоян Папазов, , Никола Аджемов, Божил Бахов, Димитър Дишлиев, Георги Ченков, Илия Господинов (Гунчо войвода), Тодор Харбов и др.
- Жени Милчева, «Добри Желязков отхвърлил исляма и останал без фабрика», в. «24 часа», 19.05.2009 г.
- https://www.capital.bg/specialni_izdaniia/kapital_gradove/2018/09/15/3308441_kabelite_za_elektricheskata_revoljuciia/
- . Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Офіційний сайт театру ляльок Слівен
- . Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 23 лютого 2019.
- Будинок-музей Хаджи Дімітар[недоступне посилання з липня 2019]
- Національний музей текстильної промисловості[недоступне посилання з липня 2019]
- Будинок-музей міста Слівен століття[недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sliven znachennya Sli ven bolg Sliven do 1945 roku Sliven misto u pivdenno shidnij chastini Bolgariyi roztashovane u rajoni mist Nova Zagora i Yambol Sliven vosme za chiselnistyu naselennya misto krayini i ye administrativnim centrom Slivenskoyi obshini ta Slivenskoyi oblasti Na vidstani 102 km na shid vid mista roztashovanij najbilshij port Bolgariyi Burgas Sliven vidomij yak misce narodzhennya Hadzhi Dimitira voyevodi revolyucionera nacionalnogo geroya Bolgariyi Nazva mista semantichno pohodit vid zlittya v mezhah Slivena troh richok Asenovska Novoselska ta Manastirska Sliven Sliven praporPanorama Slivena z visokih gir na okolicyahPanorama Slivena z visokih gir na okolicyahOsnovni dani42 41 pn sh 26 20 sh d 42 683 pn sh 26 333 sh d 42 683 26 333 Koordinati 42 41 pn sh 26 20 sh d 42 683 pn sh 26 333 sh d 42 683 26 333 Krayina BolgariyaRegion Slivenska oblastStolicya dlya Slivenska oblast i dZasnovano 6 tisyacholittya do n e Plosha 193 78 km Naselennya 105 698Aglomeraciya 112 033Visota NRM 243 mMista pobratimi Ternopil Ukrayina Melitopol UkrayinaTelefonnij kod 044Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Kod LAU NUTS BG67338GeoNames 727079OSM 1947828 R Sliven Municipality Poshtovi indeksi 8800 Miska vlada Mer mista Stefan RadevVebsajt http www sliven bg Mapa Sliven u VikishovishiRoztashuvannya Blakitni kameni i bilya pidnizhzhya misto Sliven Sliven roztashovanij na pivdennih shilah Slivenskoyi planini z yakoyi pochinayetsya shidna chastina girskogo masivu Stara Planina Mezhi Slivenskoyi Planini viznachayutsya perevalami Vratnik i Slivenskij prohid Dlya neyi harakterni kruti j skelyasti shili a takozh gliboki urvisha Najvisha vershina girskogo masivu gora Bolgarka 1181 m Na teritoriyi girskogo masivu na pivnich vid mista roztashovanij prirodnij park Blakitni kameni yakij ohoplyuye ploshu v majzhe 11 5 tis ga Klimat Misto potraplyaye v zonu perehidnogo kontinentalnogo klimatu i geografichno roztashovane na subbalkanskij rivnini Ye yaskravo virazhena sezonnist zima m yaka lito vidnosno teple osin dovsha vesni Klimat 2002 2013 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij maksimum C 6 7 8 5 13 0 18 5 24 0 28 1 30 8 31 3 26 1 19 5 13 6 7 7 19 0 Serednya temperatura C 2 3 3 5 8 2 13 4 18 7 23 2 25 2 25 6 20 9 14 7 9 6 3 7 14 3 Serednij minimum C 0 5 0 6 3 5 8 7 12 7 17 0 19 0 19 2 15 0 10 2 5 6 1 1 9 3 Norma opadiv mm 46 41 31 50 67 66 54 37 32 43 61 59 587 Kilkist 94 122 171 213 264 293 327 319 232 191 123 87 2441 Dzherelo weatheronline co ukIstoriyaNazva Stari formi nazvi Sliven ce Savullen Cojda Tujda Islimi Istlifanos Selimno Svilen Slivno Slivne Nazvu Slivno Sliwno mozhna pobachiti na etnologichnij karti poshirennya ellinizmiv skladenu profesorom Georgiosom Soteriadisom z Afinskogo universitetu Vona pochinayetsya z pochatku 20 stolittya jmovirno do 1916 roku U svoyij knizi Proizhod i znachenie na imenata na nashitѣ gradove sela rѣki planini i mѣsta Vasil Mikov poyasnyuye pohodzhennya nazvi mista vid slova zi znachennyam misce de zlivayutsya dvi richki Antichnist Slidi najdavnishih poselen na teritoriyi m Sliven datuyutsya shostim tisyacholittyam do nashoyi eri U rajoni Hisarlaka znahodili zalishki primitivnih kam yanih znaryad Tut takozh buli znajdeni slidi frakijskogo poselennya V III st do n e vklyuchayuchi frakijsku keramiku ta ellinski moneti Teritoriya suchasnogo mista Sliven bula zaselena frakijskimi plemenami astiv kabeliv ta alettiv Yihnya nezalezhnist isnuvala azh do chasu Filipa Makedonskogo i Oleksandra Velikogo yaki yih pidkorili ale nenadovgo U cej zhe period cherez Sliven prohodyat persi kelti i bastarni U 2 st do n e rimski zavoyuvannya pochinayutsya u Frakiyi Pivnichno shidnij Frakiyi Slivenskij region stav chastinoyu Rimskoyi imperiyi mozhlivo priblizno v 72 71 rr do n e U 46 r do n e teritoriya mista vhodit do skladu novostvorenoyi rimskoyi provinciyi Frakiya Diocezis Frakiya Novij etap okupaciyi Hisarlika ye pochatkom novoyi eri II IV stolittya Z cogo periodu buli znajdeni i pershi pismovi dzherela imeni todishnogo selisha Tujda chi Sujda i Cojda Nazva shvidshe za vse frakijskogo pohodzhennya z neyasnim dosi znachennyam Vono zgaduyetsya Hiyerokalom yakij viznachaye jogo yak odin z chotiroh mist shidnorimskoyi provinciyi Gemimont stvorenoyi v ramkah diocezu Frakiyi pri Diokletiani Dlya cilej cogo mista pobudovana rimska doroga U napisi pochatku 3 stolittya selishe nazivalosya rinkom i jmovirno zbigalosya z teritoriyu mista Avgusta Trayana sogodni Stara Zagora Znajdeni svyatini Zevsa i Apollona yaki vidkriti na yiyi teritoriyi Pislya pereselennya stolici Rimskoyi imperiyi v Konstantinopol selishe bulo ukriplene forteceyu pobudovanoyu na pagorbi Vikoristovuyetsya tehnika z triryadnimi ceglyanimi strichkami ta oporami pidvikon yaki zakinchuvalisya arkami z cegli Isnuvav takozh tayemnij prohid do richki na zahid Fortecya uniknula vtorgnennya gotiv u 378 r ale bula zrujnovana gunami protyagom 5 go stolittya Vono voskreslo pid chas imperatora Anastasiya I 491 518 nova fortecya zberegla starij plan ale bula znachno zmicnena Ceglyani poyasi vzhe p yatiryadni do shidnih i pivdennih stin dodayutsya kam yani shodi Takozh pochalosya budivnictvo dodatkovogo brandmauera na vidstani odnogo metra i visimdesyat santimetriv za mezhami golovnogo V inter yeri starovinnoyi forteci bilya shidnoyi stini znajdeni zalishki baziliki z baptisteriyeyu sho funkcionuvala v V VI st Yiyi bulo zrujnovano jmovirno gunami i vidnovleno pid chas Yustiniana I Na pivden vid forteci v suchasnomu Novoselskomu kvartali bulo vidkrito veliku cerkvu yaka bula pobudovana u 5 stolitti i rozshirena u 6 st i v okolicyah Z Spisku Epifaniv zrozumilo sho misto Tujda Cojda bulo rezidenciyeyu yepiskopa pidporyadkovanogo Adrianopolskij yeparhiyi Ostannya pov yazane takozh z cikavim faktom sho do cogo chasu yepiskopske misce bulo bilshim i najbagatshim mistom Kabile Tujda perestaye isnuvati kolo 598 koli vono znovu znishene shvidshe za vse avarami i slov yanami Isnuye gipoteza sho ce stalosya pislya velikoyi bitvi mizh avarskim i vizantijskim generalom Komensiusom Serednovichchya i osmanske yarmo Slivenska oblast vhodila do teritoriyi Pershoyi Bolgarskoyi derzhavi u 705 r yak chastina rajonu Zagore nadanogo Tervelu vidpovidno dogovoru z vizantijskim imperatorom Yustinian II Na misci Tujdi viniklo stare bolgarske poselennya im ya yakogo nevidome U rannih bolgarskih poselennyah v misti Hisarlik paleoonitolog prof Zlatozar Boyev znajshov kistkovi zalishki 14 vidiv dikoyi ta svijskoyi ptici Ptahivnictvo gruntuvalosya na viroshuvanni domashnoyi kurki Gallus gallus f Domestica ta domashnogo gusaka Anser anser f Domestica Znahidki zalishkiv velikogo yastruba Accipiter gentilis pripuskaye sho zhiteli sela praktikuvali polyuvannya z pidgotovlenimi hizhimi ptahami Ce ye nepryamim dokazom yih visokogo materialnogo stanu Misto prodovzhuye isnuvati pislya znishennya Pershoyi Bolgarskoyi derzhavi U seredini 10 stolittya Sliven nenadovgo perebuvav u volodinni pechenigiv pislya chogo pochavsya spad U 1153 roci Sliven vpershe zgaduyetsya v jogo potochnij nazvi arabskim geografom Al Idrisi yakij pisav sho vin znamenitij she v davninu Fortecya bula pokinuta i perestala vikoristovuvatisya yak oboronna sporuda v 13 stolitti Pid chas Drugoyi Bolgarskoyi derzhavi misto ye centrom duhovnogo zhittya Navkolo bulo pobudovano 24 monastiri yaki utvorili kompleks pid nazvoyu Malenka Afonska gora Pid chas osmanskogo vtorgnennya serednovichne misto i forteci buli zrujnovani a v 1388 roci monastiri buli spaleni Dopovid pro Sliven pid im yam Islimi ye v tureckih zapisah 1609 i 1668 rokah U 1668 roci v zapisci Mashe Alevira Nazira zaznachayetsya sho Sliven ye yevrejskim centrom Stanom na 1859 r v Sliveni prozhivaye 30 yevrejskih simej isnuye sinagoga i yevrejska shkola Vidrodzhennya Muzej Slivenskij pobut Muzej Dobri Chintulov Istorichnij muzej Sliven Misto staye zoseredkom silnogo gajdukskogo ruhu proti osmanskih zavojovnikiv i vidome yak misto soten voyevod U 17 stolitti Sliven rozvivavsya yak remisnichij centr i proslavivsya virobnictvom rushnic pistoletiv zaliznih instrumentiv U epohu Vidrodzhennya Sliven ye vazhlivim torgovo remisnichim i kulturno osvitnim centrom Miskij rajon podilyayetsya na zhitlovij torgovelno remisnichij i administrativnij Zasnovnikom bolgarskoyi teatralnoyi diyalnosti ye narodnij i kulturnij diyach sho narodivsya v Sliveni yakij napisav pershu p yesu v bolgarskij istoriyi Mihal Mishkoyed U 1813 1843 rr u m Sliven bulo stvoreno pershu tekstilnu fabriku v mezhah Osmanskoyi imperiyi na choli z Dobri Zhelyazkovim Druga bula vidkrita u 1864 roci a v 1872 roci stvorili spirtovu fabriki i tyutyunovu Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 Sliven buv zvilnenij generalom Ivanom Dibichem Zabalyanskim Pislya vzyattya Slivena vidbulisya masovi rozpravi proti musulmanskogo naselennya i oskvernennya mechetej v yakih brali uchast yak bolgarski tak i rosijski soldati a takozh natovpi miscevih zhiteliv Pislya zakinchennya vijni tut bulo vidkrito pershe rosijske konsulstvo pislya vivedennya rosijskih vijsk na pivden emigruvalo ponad 15 tisyach lyudej i lishe 2 3 tis bolgar zalishayutsya v misti Pid chas kvitnevogo povstannya Sliven ye centrom Drugogo revolyucijnogo okrugu Sliven pislya vizvolennya U 1884 r naselennya mista stanovilo 20 248 zhiteliv a v 1934 r 30 600 Budinok mineralniyi vann u Sliveni 1930 r Vid pochatku promislovoyi revolyuciyi na bolgarskih zemlyah do pochatku socialistichnoyi ekonomiki promislovist zoseredzhena v pivnichnih chastinah mista v ushelinah richok sho protikayut cherez nogo Nova vlada postupovo pochinaye konsoliduvati isnuyuchi zavodi i buduvati novi prichomu promislovist zoseredzhuyetsya navkolo novostvorenoyi stanciyi Svogo chasu v promislovosti zajnyato 20 tis robitnikiv polovina z yakih v tekstilnij promislovosti sherstyani i bavovnyani fabriki Druga harchova promislovist tretya mashinobuduvannya ZMM Sliven zavod Dinamo ta in Naselennya zrostaye v 1946 r nalichuye 34 291 zhiteliv u 1956 r 46 383 a v 1975 r 90 137 ReligiyaHram Sv Dimitr v Sliveni U Sliveni perevazhaye hristiyanska religiya Na neyi pripadaye 4 5 respondentiv Z nih pravoslavnih 76 67 za nimi jdut protestanti 4 32 ta katoliki 0 46 Yak musulmaniv identifikovano 2 84 rrespondentiv Inshi abo ne identifikuvali sebe abo vkazali sho voni nereligijni U misti diye yevangelska cerkva Ekonomika ta infrastrukturaFabrika po virobnictvu vina Domejn Boyar Promislovist U Sliveni legka promislovist perevazhaye nad vazhkoyu promislovistyu U minulomu buv vidomij yak golovnij centr tekstilnoyi promislovosti Tradiciyi v cij galuzi zberigayutsya Sogodni koli osnovnimi promislovimi tovarami ye vovnyani nitki kilimi pokrittya dlya pidlogi mahrovi tkanini ta shkarpetki Druge misce zajmaye virobnictvo produktiv harchuvannya vinorobstvo pererobka moloka m yasna produkciya plodoovocheva konservaciya pererobka ta upakovka gorihiv U misti viroblyayut verstati dlya burinnya derevoobrobni verstati metalorizalni mashini silskogospodarsku tehniku Na zavodi Yazaki Bolgariya viroblyayutsya elektrichni ustanovki dlya zbirannya furgoniv na yakih pracyuye blizko 1500 cholovik Silske gospodarstvo Vinna kramnicya Zemli silskogospodarskogo priznachennya zajmayut 1827 tis ga z yakih 257 tis ga polivni Roslinnictvo zabezpechuye virobnictvo produkciyi neobhidnoyi dlya harchuvannya naselennya i osnovnoyi sirovini dlya pererobki roslin i produktivnogo tvarinnictva Viroshuyutsya zernovi kulturi bilshe polovini ornoyi zemli v rajoni vinogradni lozi i persiki Veliki ploshi navkolo mista vidomi pid zagalnoyu nazvoyu Dolina persikiv Tvarinnictvo ye drugim osnovnim pidsektorom silskogo gospodarstva v oblasti golovnim chinom rozvedennya VRH i svinarstvo Osvita ta naukaU Sliveni funkcionuye unifikovana baza Tehnichnogo universitetu Sofiya Do jogo skladu vhodit inzhenerno pedagogichnij fakultet do skladu yakogo vhodyat chotiri kafedri i Koledzh Sliven do skladu yakogo vhodyat odin fakultet i odin viddil Funkcionuyut sim profesijnih gimnaziyi i tri profilovani Na teritoriyi mista funkcionuyut 8 pochatkovih i 4 seredni shkoli a takozh Slivenskij Sofijskij universitet Argira Zhechkova KulturaTeatri Teatralni tradiciyi v Sliveni pochalisya 140 rokiv tomu koli v misti vidkrilasya persha teatralna scena Persha profesijna teatralna studiya bula zasnovana v 1918 roci v chitalni Zorya Sogodni Dramatichnij teatr im Stefana Kirova profesijnij derzhavnij teatr Novij teatralnij korpus buv pobudovanij v 1986 i maye velikij zal 484 miscya kamernij zal 121 misce prostore foye na dvoh rivnyah z barom dlya glyadachiv administrativnu chastinu U 2008 roci teatr svyatkuvav svoye 90 richchya Derzhavnij teatr lyalok Slivena buv stvorenij u 1961 roci roztashovanij u vidrestavrovanomu budinku kolishnogo balkanskogo kino v 80 h rokah HH stolittya Muzeyi Slivenskij istorichnij muzej Simeon Tabakov Budinok muzej Hadzhi Dimitara Nacionalnij muzej tekstilnoyi produkciyi Budinok muzej Dobri Chintulov Budinok muzej Slivenskogo miskogo mistectva XIX stolittya Galereyi Zal Siraka Skitnika Hudozhnya galereya Dimitara Dobrovicha Galereya Traven Media Drukovani vidannya predstavleni gazetami Novini Slivena ta Sliven sogodni i zavtra UrodzhenciDimitar Dobrovich 1816 1905 bolgarskij hudozhnik Dobri Zhelyazkov 1800 1865 bolgarskij pidpriyemec Jordan Kyuvliyev 1877 1910 bolgarskij zhivopisec Georgij Nikolov 1898 1945 bolgarskij vijskovij Asen Trayanov 1885 1940 bolgarskij vijskovij inzhener ta venesuelskij kartograf Primitkiweatheronline co uk Historical Weather for Sliven Bulgaria weatheronline co uk 2012 Retrieved on May 9 2013 Vrzka km izobrazhenie na etnolozhkata karta Dimitrov Dimitr 2013 Hristiyanskite hramove po blgarskite zemi I IX vek Sofiya Fondaciya Pokrov Bogorodichen s 50 51 ISBN 978 954 2972 17 4 Mezhdu dneshnite Sliven i Yambol Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Rajchevski Stoyan Blgari i evrei prez vekovete Blgarski bestselr S 2008 ISBN 9789544630218 Tam sa rodeni ssho Cherno Pehlivan Damyan vojvoda Deli Mindo Arnaut Peno bratya Bunardzhi Kara Sbi Hristo vojvoda Kondo vojvoda Mino vojvoda Dobri vojvoda Zhelyazko Palabuyuka Dobri Krstev Stoyan Krstev Stoyan Papazov Nikola Adzhemov Bozhil Bahov Dimitr Dishliev Georgi Chenkov Iliya Gospodinov Guncho vojvoda Todor Harbov i dr Zheni Milcheva Dobri Zhelyazkov othvrlil islyama i ostanal bez fabrika v 24 chasa 19 05 2009 g https www capital bg specialni izdaniia kapital gradove 2018 09 15 3308441 kabelite za elektricheskata revoljuciia Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Oficijnij sajt teatru lyalok Sliven Arhiv originalu za 16 bereznya 2017 Procitovano 23 lyutogo 2019 Budinok muzej Hadzhi Dimitar nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nacionalnij muzej tekstilnoyi promislovosti nedostupne posilannya z lipnya 2019 Budinok muzej mista Sliven stolittya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi