Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кочина країна - назва для території Сербії, яку тимчасово звільнили від Османської імперії сербські фрайкори (добровольчі загони) за допомогою Австрії під час австро-турецької війни 1788–1791 років. років. Крайну заснував і керував нею капітан , а після його смерті командування ненадовго взяв на себе Йован Брановацький. Війна закінчилася Свіштовським мирним договором, який повернув територію країни Османській імперії, але з деякими поступками сербському населенню: Австрія отримала вузьку смугу території навколо Цетинграда і Лапци, султан забороняє повернення яничарів до Смедеревського санджаку та збирати у ньому податки. Створення Кочини країни є початком історичного процесу, який призведе до першого повстання сербів під Караджордом та до незалежності Сербії в 1815 році. Не випадково серед добровольців сербського фрайкору був і Карагеоргій.
Передумови
З 1781р. Австрійський імператор Йосиф II Габсбург і російська імператриця Катерина Велика перебували в таємному оборонному союзі проти Туреччини.
Австрійці направили до Сербії кілька місій для збору даних та залучення населення, особливо князів, священиків та купців. Всі вони мали успіх (на відміну від тих, що в Боснії), оскільки ситуація в регіоні була вкрай напружена (спахи конфліктували проти яничарів), а населення невдоволене погіршенням їх стану (жорстока експлуатація та гніт яничарів), тому воно очікувало від австрійців визволення. Дедалі частіше виникають дрібні конфлікти з турками та втечі до Австрії.
У 1787р. Туреччина оголошує війну Росії. Австрія ще не готова до війни, але намагається скористатися ситуацією. План полягав у захопленні прикордонних фортець за допомогою місцевих сербів. Спроба відкрити ворота Белграда в грудні зазнала невдачі. З багатьох сербських біженців створюються фрайкори. У січні 1788р. була здійснена чергова невдала спроба нападу на Белград.
Хід війни
Австрія оголосила війну 9 лютого 1788 р., але ефект несподіванки був відсутній і вдалося захопити лише Ада-Кале. Австрійці не хочуть повстання в Сербії і не вважають фрайкорівців самостійними підрозділами, але оскільки армія не була готова до активних дій, трапляється навпаки - фрайкорівці змушені проводити майже всі операції та підбурювати населення до повстання. Головною метою Австрії є Белград, який вона хоче зайняти шляхом відсікання та виснаження - закрити дороги для підкріплення з Шабаца та Пожареваця. Зі свого боку, турки навіть не можуть зібрати армію з Румелії.
Загін Коче Анджелковича (від 400 до 500 людей) прибув із Банату до Сербії в день оголошення війни з завданням перерізати дорогу до Константинополя. За два тижні він взяв Пожареваць і Коларе, а через заворушення та небезпеку турки втекли з Паланки, Баточини та Багрдана, куди Коча увійшов без опору. Австрійська армія залишається бездіяльною (чекаючи перемоги Росії, яка зв’яже турецьку більшість), тому Коча відступає до Банату.
Коча Анжелкович повернувся в березні 1788 року з 1500 людьми. Вони розбили три турецькі армії, намагаючись зробити дорогу прохідною. Він отримав звання капітана, але жоден австрійський підрозділ досі не вступив до Сербії, що погано впливає на моральний стан населення. Незважаючи на підкріплення, привезене Йованом Брановацьким, у квітні турки прорвали блокаду з більшими силами і Коча відступив до монастиря Дуррес (поблизу Крагуєваця). Нові напади на конвої не вдалі, оскільки турки зміцнили свої сили в Купрії і Ягодині.
У квітні 1788р. фрайкорівець Станко Арамбашич прибув до Сербії під командування майора Михайла Михайлевича. Вони разом у тому ж місяці завоював Шабац за допомогою регулярної австрійської армії. Серед солдатів, які напали на Шабац, був майбутній видатний маршал Наполеона Йозеф Понятовський. Пізніше в червні їм вдалося завоювати і Валєво. Бацький єпископ Йован Йованович також з Михайлевичем та Арамбашичем, закликаючи до повстання.
В кінці червня турки повернули Пожаревац під свою владу, а в липні Коча з боєм перебрався до Банату. У серпні Хасан-паша перейшов у Банат і розгромив прикордонні підрозділи та зайняв Дунай на всій довжині, починаючи від Панчево і на півночі аж до Мехадії. У вересні, чекаючи допомоги австрійської армії, у битві біля Брзаської Коча потрапив у полон. Його та ще 30 полонених бойових товаришів, турки відвезли його до Текії де стратили. Після смерті Кочі Йован Брановацький взяв на себе верховне командування Країною з чином підполковника.
Австрійські війська були розтягнуті по всій лінії фронту і залишались неактивними. З початком війни мусульманському населенню було надіслано проголошення залишатися мирним, обіцяючи бути рівним з іншими підданими, особливо в релігійних питаннях. Корпусу під керівництвом Ліхтенштейна (тоді ще під Лаудоном) у Боснії а чотири місяці вдалося захопити лише Дрежник, люто воюючи заДубицю та Нові. Зимою війна припинилася.
Лаудон у 1789 році встиг захопити лише Бербір (Градишка). У серпні він взяв на себе верховне командування і витіснив турків з Баната, а у вересні оточив Белград, який здався йому (з вільним проходом для гарнізону) 9 жовтня. Потім були окуповані Смедерево, Позареваць і Кладово, тобто більша частина північної Сербії до Студениці та Крушеваця. Тягар війни знову беруть на себе фрайкорівці Михайла Михайлевича та Станка Арамбашича.
Кінець війни
Хоча це мало успіх у Сербії, поразка австрійської армії на інших фронтах та смерть імператора Йосифа II у 1790 році змусили нового імператора Леопольда II шукати миру. Австрійська армія окупує Цетинград. Фрайкорівці виводять із собою населення. Турки намагаються запобігти цьому іпереслідують зпідозрених у співпраці з австрійцями.
Свиштовським мирним договором був задоволенийЛеопольд II Габсбург: він отримав Цетинград, Дрежник і вузьку смужку землі Країни (Лапац і Срб). Турки гарантували загальну амністію для повстанців. Фрайкор розпускається, і багато сербів, розчарованих Австрією, навіть повертаються до Сербії. Султан Селім III (з 1789 р. рік) забороняє повернення яничарів до Смедеревського санджаку.
Вук Караджич писав: "З Кочини країни і серби воювати вміють".
Наслідки
Близько 18 000 сербів на стороні Австрії взяли участь у війні, набувши воєнного досвіду, деякі офіцерські звання та нагороди, а деякі військову освіту. Оскільки Свиштовський мир не суттєво змістив кордони Османської імперії, незважаючи на значні втрати на полі бою, однією з поступок була загальна амністія повстанців, а в наступні роки (1793 та 1794) султан Селім III дозволив ферманам свободу торгівлі та часткове розширення місцевого самоврядування. Торговельні та культурні зв’язки між сербами з Австрії та Туреччини зміцнюються.
У житті сербів в Австрії відбуваються зміни завдяки їхній участі та заслугам у війні з Туреччиною: було відкриття Іллірійську придворну канцелярію у Відні (для сербів з Воєводини), надано право на свободу віросповідання, право на працевлаштування на державну службі тощо.
Тиск турецького феодального суспільства слабшає, розвивається сільське господарство, посилюється торгівля, зростає вивіз худоби до Австрії, у містах розвиваються ремесла, поряд із зміцненням нахії та князівського самоврядування, все веде до значних соціальних змін. Національна свідомість та готовність до боротьби зміцнюються.
Примітки
- Ћирковић, 2004, с. 181.
- Други српски устанак, Миладин Стевановић, Горњи Милановац. 1990. pp. 14.
- Српска држава и настајање српске нације, Драгослав Јанковић, Зборник:Настанак и развитак српске нације, Београд. 1978. pp. 50.
- Историја политичке мисли у Србији XIX века, Васа Чубриловић, Народна књига, Београд. 1982. pp. 54.
Література
- Пантелић, Душан (1927). Београдски пашалук после Свиштовског мира 1791-1794. Београд: Српска краљевска академија.
- Пантелић, Душан (1930). Кочина крајина. Београд: Српска краљевска академија.
- Пантелић, Душан (1949). Београдски пашалук пред Први српски устанак 1794-1804. Београд: Научна књига.
- Ћирковић, Сима (2004). Срби међу европским народима. Београд: Equilibrium.
Зовнішні посилання
- У компанії капітана Кочі [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kochina krayina nazva dlya teritoriyi Serbiyi yaku timchasovo zvilnili vid Osmanskoyi imperiyi serbski frajkori dobrovolchi zagoni za dopomogoyu Avstriyi pid chas avstro tureckoyi vijni 1788 1791 rokiv rokiv Krajnu zasnuvav i keruvav neyu kapitan a pislya jogo smerti komanduvannya nenadovgo vzyav na sebe Jovan Branovackij Vijna zakinchilasya Svishtovskim mirnim dogovorom yakij povernuv teritoriyu krayini Osmanskij imperiyi ale z deyakimi postupkami serbskomu naselennyu Avstriya otrimala vuzku smugu teritoriyi navkolo Cetingrada i Lapci sultan zaboronyaye povernennya yanichariv do Smederevskogo sandzhaku ta zbirati u nomu podatki Stvorennya Kochini krayini ye pochatkom istorichnogo procesu yakij prizvede do pershogo povstannya serbiv pid Karadzhordom ta do nezalezhnosti Serbiyi v 1815 roci Ne vipadkovo sered dobrovolciv serbskogo frajkoru buv i Karageorgij Teritoriya zavojovana avstrijsko serbskimi frajkorivcyami u 1789 1790 rr PeredumoviZ 1781r Avstrijskij imperator Josif II Gabsburg i rosijska imperatricya Katerina Velika perebuvali v tayemnomu oboronnomu soyuzi proti Turechchini Avstrijci napravili do Serbiyi kilka misij dlya zboru danih ta zaluchennya naselennya osoblivo knyaziv svyashenikiv ta kupciv Vsi voni mali uspih na vidminu vid tih sho v Bosniyi oskilki situaciya v regioni bula vkraj napruzhena spahi konfliktuvali proti yanichariv a naselennya nevdovolene pogirshennyam yih stanu zhorstoka ekspluataciya ta gnit yanichariv tomu vono ochikuvalo vid avstrijciv vizvolennya Dedali chastishe vinikayut dribni konflikti z turkami ta vtechi do Avstriyi U 1787r Turechchina ogoloshuye vijnu Rosiyi Avstriya she ne gotova do vijni ale namagayetsya skoristatisya situaciyeyu Plan polyagav u zahoplenni prikordonnih fortec za dopomogoyu miscevih serbiv Sproba vidkriti vorota Belgrada v grudni zaznala nevdachi Z bagatoh serbskih bizhenciv stvoryuyutsya frajkori U sichni 1788r bula zdijsnena chergova nevdala sproba napadu na Belgrad Hid vijniAvstriya ogolosila vijnu 9 lyutogo 1788 r ale efekt nespodivanki buv vidsutnij i vdalosya zahopiti lishe Ada Kale Avstrijci ne hochut povstannya v Serbiyi i ne vvazhayut frajkorivciv samostijnimi pidrozdilami ale oskilki armiya ne bula gotova do aktivnih dij traplyayetsya navpaki frajkorivci zmusheni provoditi majzhe vsi operaciyi ta pidburyuvati naselennya do povstannya Golovnoyu metoyu Avstriyi ye Belgrad yakij vona hoche zajnyati shlyahom vidsikannya ta visnazhennya zakriti dorogi dlya pidkriplennya z Shabaca ta Pozharevacya Zi svogo boku turki navit ne mozhut zibrati armiyu z Rumeliyi Zagin Koche Andzhelkovicha vid 400 do 500 lyudej pribuv iz Banatu do Serbiyi v den ogoloshennya vijni z zavdannyam pererizati dorogu do Konstantinopolya Za dva tizhni vin vzyav Pozharevac i Kolare a cherez zavorushennya ta nebezpeku turki vtekli z Palanki Batochini ta Bagrdana kudi Kocha uvijshov bez oporu Avstrijska armiya zalishayetsya bezdiyalnoyu chekayuchi peremogi Rosiyi yaka zv yazhe turecku bilshist tomu Kocha vidstupaye do Banatu Kocha Anzhelkovich povernuvsya v berezni 1788 roku z 1500 lyudmi Voni rozbili tri turecki armiyi namagayuchis zrobiti dorogu prohidnoyu Vin otrimav zvannya kapitana ale zhoden avstrijskij pidrozdil dosi ne vstupiv do Serbiyi sho pogano vplivaye na moralnij stan naselennya Nezvazhayuchi na pidkriplennya privezene Jovanom Branovackim u kvitni turki prorvali blokadu z bilshimi silami i Kocha vidstupiv do monastirya Durres poblizu Kraguyevacya Novi napadi na konvoyi ne vdali oskilki turki zmicnili svoyi sili v Kupriyi i Yagodini U kvitni 1788r frajkorivec Stanko Arambashich pribuv do Serbiyi pid komanduvannya majora Mihajla Mihajlevicha Voni razom u tomu zh misyaci zavoyuvav Shabac za dopomogoyu regulyarnoyi avstrijskoyi armiyi Sered soldativ yaki napali na Shabac buv majbutnij vidatnij marshal Napoleona Jozef Ponyatovskij Piznishe v chervni yim vdalosya zavoyuvati i Valyevo Backij yepiskop Jovan Jovanovich takozh z Mihajlevichem ta Arambashichem zaklikayuchi do povstannya V kinci chervnya turki povernuli Pozharevac pid svoyu vladu a v lipni Kocha z boyem perebravsya do Banatu U serpni Hasan pasha perejshov u Banat i rozgromiv prikordonni pidrozdili ta zajnyav Dunaj na vsij dovzhini pochinayuchi vid Panchevo i na pivnochi azh do Mehadiyi U veresni chekayuchi dopomogi avstrijskoyi armiyi u bitvi bilya Brzaskoyi Kocha potrapiv u polon Jogo ta she 30 polonenih bojovih tovarishiv turki vidvezli jogo do Tekiyi de stratili Pislya smerti Kochi Jovan Branovackij vzyav na sebe verhovne komanduvannya Krayinoyu z chinom pidpolkovnika Avstrijski vijska buli roztyagnuti po vsij liniyi frontu i zalishalis neaktivnimi Z pochatkom vijni musulmanskomu naselennyu bulo nadislano progoloshennya zalishatisya mirnim obicyayuchi buti rivnim z inshimi piddanimi osoblivo v religijnih pitannyah Korpusu pid kerivnictvom Lihtenshtejna todi she pid Laudonom u Bosniyi a chotiri misyaci vdalosya zahopiti lishe Drezhnik lyuto voyuyuchi zaDubicyu ta Novi Zimoyu vijna pripinilasya Laudon u 1789 roci vstig zahopiti lishe Berbir Gradishka U serpni vin vzyav na sebe verhovne komanduvannya i vitisniv turkiv z Banata a u veresni otochiv Belgrad yakij zdavsya jomu z vilnim prohodom dlya garnizonu 9 zhovtnya Potim buli okupovani Smederevo Pozarevac i Kladovo tobto bilsha chastina pivnichnoyi Serbiyi do Studenici ta Krushevacya Tyagar vijni znovu berut na sebe frajkorivci Mihajla Mihajlevicha ta Stanka Arambashicha Kinec vijniHocha ce malo uspih u Serbiyi porazka avstrijskoyi armiyi na inshih frontah ta smert imperatora Josifa II u 1790 roci zmusili novogo imperatora Leopolda II shukati miru Avstrijska armiya okupuye Cetingrad Frajkorivci vivodyat iz soboyu naselennya Turki namagayutsya zapobigti comu iperesliduyut zpidozrenih u spivpraci z avstrijcyami Svishtovskim mirnim dogovorom buv zadovolenijLeopold II Gabsburg vin otrimav Cetingrad Drezhnik i vuzku smuzhku zemli Krayini Lapac i Srb Turki garantuvali zagalnu amnistiyu dlya povstanciv Frajkor rozpuskayetsya i bagato serbiv rozcharovanih Avstriyeyu navit povertayutsya do Serbiyi Sultan Selim III z 1789 r rik zaboronyaye povernennya yanichariv do Smederevskogo sandzhaku Vuk Karadzhich pisav Z Kochini krayini i serbi voyuvati vmiyut NaslidkiBlizko 18 000 serbiv na storoni Avstriyi vzyali uchast u vijni nabuvshi voyennogo dosvidu deyaki oficerski zvannya ta nagorodi a deyaki vijskovu osvitu Oskilki Svishtovskij mir ne suttyevo zmistiv kordoni Osmanskoyi imperiyi nezvazhayuchi na znachni vtrati na poli boyu odniyeyu z postupok bula zagalna amnistiya povstanciv a v nastupni roki 1793 ta 1794 sultan Selim III dozvoliv fermanam svobodu torgivli ta chastkove rozshirennya miscevogo samovryaduvannya Torgovelni ta kulturni zv yazki mizh serbami z Avstriyi ta Turechchini zmicnyuyutsya U zhitti serbiv v Avstriyi vidbuvayutsya zmini zavdyaki yihnij uchasti ta zaslugam u vijni z Turechchinoyu bulo vidkrittya Illirijsku pridvornu kancelyariyu u Vidni dlya serbiv z Voyevodini nadano pravo na svobodu virospovidannya pravo na pracevlashtuvannya na derzhavnu sluzhbi tosho Tisk tureckogo feodalnogo suspilstva slabshaye rozvivayetsya silske gospodarstvo posilyuyetsya torgivlya zrostaye viviz hudobi do Avstriyi u mistah rozvivayutsya remesla poryad iz zmicnennyam nahiyi ta knyazivskogo samovryaduvannya vse vede do znachnih socialnih zmin Nacionalna svidomist ta gotovnist do borotbi zmicnyuyutsya PrimitkiЋirkoviћ 2004 s 181 Drugi srpski ustanak Miladin Stevanoviћ Gorњi Milanovac 1990 pp 14 Srpska drzhava i nastaјaњe srpske naciјe Dragoslav Јankoviћ Zbornik Nastanak i razvitak srpske naciјe Beograd 1978 pp 50 Istoriјa politichke misli u Srbiјi XIX veka Vasa Chubriloviћ Narodna kњiga Beograd 1982 pp 54 LiteraturaPanteliћ Dushan 1927 Beogradski pashaluk posle Svishtovskog mira 1791 1794 Beograd Srpska kraљevska akademiјa Panteliћ Dushan 1930 Kochina kraјina Beograd Srpska kraљevska akademiјa Panteliћ Dushan 1949 Beogradski pashaluk pred Prvi srpski ustanak 1794 1804 Beograd Nauchna kњiga Ћirkoviћ Sima 2004 Srbi meђu evropskim narodima Beograd Equilibrium Zovnishni posilannyaU kompaniyi kapitana Kochi 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine