Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кавказький лісовий кіт або Кавказька лісова кішка (Felis silvestris caucasica) — найбільший з усіх представників виду Felis silvestris, підвид лісової кішки, що живе в горах Кавказу і в Туреччині.
| Кіт лісовий кавказький | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
| Рід: | Кіт (Felis) |
| Вид: | |
| Підвид: | F. s. caucasica |
| Триноміальна назва | |
| Felis silvestris caucasica , 1905 | |
 | |
 Вікісховище: Felis silvestris | |
Місця існування
Кавказькі лісовий кіт мешкає переважно на Кавказі до висот 2500—3000 м. Його можна зустріти в лісах Чечні, Дагестану, Адигеї, Північної Осетії, Кабардино-Балкарії, а також в Ставропольському і Краснодарському краї, в Туреччині. Селяться на глухих ділянках лісу (переважно в широколистих лісах) і ведуть поодинокий спосіб життя.
Кращі для життя біотопи — незаймані широколисті ліси, проте кавказький лісовий кіт зустрічається і в хвойних лісах Краснодарського краю і прилеглих до нього районах.
Глобальний ареал проживання — весь Кавказ і Мала Азія. Загальна площа тимчасових і постійних місць, де їх можна зустріти, налічує близько 1360 тисяч гектарів. Природа цих місць різноманітна: криволісся, букові гаї, піхтарники, кам'янисті схили, розріджений деревостій.
Дикі кішки Краснодарського краю і Кримського району складають найбільшу популяцію цих котячих. Особливо велика щільність відзначається на передгір'ях.
В основному харчуються гризунами, рідше — дрібними птахами. При нестачі основних об'єктів харчування, можуть нападати і на більших тварин — фазанів, зайців і навіть молодих копитних. Іноді селяться поблизу житла людини і можуть полювати на свійську птицю.
Коти непогано плавають, але без потреби в воду не заходять.
Короткий опис
Кавказький підвид — один з найбільших. Дорослі самці важать 6—11 кг, самки дещо легші — 4—10 кг. Довжина тіла 63—75 см, воно міцне, кремезне. Потужні лапи забезпечені гострими довгими кігтями, що дозволяють тварині з легкістю підійматися на дерева.
Між подушками лап зростає жорстка чорна шерсть. Хвіст великий і товстий, ніби обрубаний на кінці, у самця може досягати 60 % загальної довжини тіла. Голова широка, округла, вуха акуратні, прямостійні.
Очі великі, виразні й дуже серйозні. Колір переважно жовто-оливовий.
Забарвлення переважно сіре, іноді охристе. За лобі й уздовж хребта проступає чорна смуга. Боки також можуть бути з темними лініями, на більш світлому животі є невеликі темні плями. Багатий пухнастий хвіст прикрашають від 3 до 8 чорних кілець. У зимовий період шерсть стає густою, пишною і довшою.
Найбільший лісовий кіт може видавати звичайні для кішки звуки нявкання з хрипотою, але тональність їх набагато нижче, з більш вираженим емоційним забарвленням.
Дикі лісові кішки є відмінними мисливцями й нещадними хижаками, вони хитрі й обачні. Саме це дозволяє їм виживати в природному середовищі.
Харчування і спосіб життя
Кавказька лісова кішка веде потайний відокремлений спосіб життя, перетинаючись з собі подібними лише в період спарювання. Дикі коти, як і більшість їх найближчих родичів, тварини територіальні. На одну особину припадає територія в 2—3 км², яку вони охороняють і періодично мітять. Міграції відбуваються лише в разі мізерної кормової бази і втручання людини.
Лісові кішки вважають за краще селитися в скелястих ущелинах, дуплах і чужих кинутих норах. Людини та його житла цураються. Однак, відомі випадки, коли дикий кіт оселявся в межах сільських господарств, винищував в окрузі дрібних гризунів й цупив домашніх птахів.
В умовах гірських широколистих лісів ці кішки полюють на ящірок, гризунів, птахів невеликого розміру, в рідкісних випадках можуть нападати на ондатру, нутрію, молодняк копитних. У раціоні також присутні деякі трави і коріння, риба, комахи, свіже стерво.
Найбільшу активність лісовий кіт проявляє в темний час доби, але в літній період може полювати і вдень. Цей хижак віддає перевагу сидіти в засідці і нападати на жертву зненацька, а іноді і відкрито поринає в погоню, наприклад, полюючи на зайця.
Природа обдарувала його сіро-коричневим забарвленням, яке зливається з кольором опалого листя та дерев і робить його практично непомітним. Дика кавказька кішка добре лазить по деревах і непогано плаває, але лізе в воду тільки в разі крайньої потреби.
Розмноження
Період розмноження у кавказьких кішок спадає на кінець лютого. Вагітність триває 68—70 діб, після чого на світ народжуються частіше всього 3 малюки. Вони харчуються молоком матері до 4 місяців, ази полювання починають осягати вже в 2 місяці. Статевої зрілості дикі лісові кішки досягнутий лише через 3 роки.
Чисельність і охорона
У наш час за даними зоологів максимально можливу кількість особин на 1000 га (10 км²) становить 200—300 екземплярів, але в середньому ця цифра значно скромніше — всього 10—20.
Кавказький лісовий кіт занесений в Червону книгу як вид, який має малу чисельність і зустрічається на обмеженій території (3 категорія рідкості). Спеціальних заходів щодо збереження чисельності нині не розроблено, але лісових котів охороняють у кількох заповідниках Кавказу, зокрема в Тебердинському заповіднику та Сочинському національному парку.
Зменшення поголів'я диких котів пов'язано в першу чергу зі скороченням природних біотопів проживання внаслідок вирубки широколистих кавказьких лісів.
Другим важливим фактором є можливість спаровування кавказького лісового кота з домашніми кішками, з якими у нього багато спільного. В результаті подібних втрачається генетична чистота виду.
У наш час полювання на кавказьких диких кішок не ведеться цілеспрямовано і мало впливає на чисельність цих тварин.
Дикі кішки Краснодарського краю займають всі його екосистеми. На Кавказі і в інших районах проживання їх популяції нечисленні, але стабільні. Екологами ведеться точний облік чисельності особин, подібну інформацію добути вкрай складно, оскільки цей вид віддає перевагу найглухішім, важко прохідним лісовим угіддям.
Примітки
- Мир Животных. (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
- Аристов А. А., Барышников Г. Ф. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Хищные и ластоногие (В серии: Определители по фауне России, издаваемые Зоологическим институтом РАН. Вып. 169). — СПб., 2001. — С. 408. — 560 с.(рос.)
- . Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 9 листопада 2010.
Посилання
Кавказская лесная кошка // . Том 1. Животные. — М.: АСТ, 2001. — С. 643—645. — 862 с. — [1] [ 15 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття із зоології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavkazkij lisovij kit abo Kavkazka lisova kishka Felis silvestris caucasica najbilshij z usih predstavnikiv vidu Felis silvestris pidvid lisovoyi kishki sho zhive v gorah Kavkazu i v Turechchini Kit lisovij kavkazkij Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Kit Felis Vid F silvestris Pidvid F s caucasica Trinomialna nazva Felis silvestris caucasica 1905 Vikishovishe Felis silvestrisMiscya isnuvannyaKavkazki lisovij kit meshkaye perevazhno na Kavkazi do visot 2500 3000 m Jogo mozhna zustriti v lisah Chechni Dagestanu Adigeyi Pivnichnoyi Osetiyi Kabardino Balkariyi a takozh v Stavropolskomu i Krasnodarskomu krayi v Turechchini Selyatsya na gluhih dilyankah lisu perevazhno v shirokolistih lisah i vedut poodinokij sposib zhittya Krashi dlya zhittya biotopi nezajmani shirokolisti lisi prote kavkazkij lisovij kit zustrichayetsya i v hvojnih lisah Krasnodarskogo krayu i prileglih do nogo rajonah Globalnij areal prozhivannya ves Kavkaz i Mala Aziya Zagalna plosha timchasovih i postijnih misc de yih mozhna zustriti nalichuye blizko 1360 tisyach gektariv Priroda cih misc riznomanitna krivolissya bukovi gayi pihtarniki kam yanisti shili rozridzhenij derevostij Diki kishki Krasnodarskogo krayu i Krimskogo rajonu skladayut najbilshu populyaciyu cih kotyachih Osoblivo velika shilnist vidznachayetsya na peredgir yah V osnovnomu harchuyutsya grizunami ridshe dribnimi ptahami Pri nestachi osnovnih ob yektiv harchuvannya mozhut napadati i na bilshih tvarin fazaniv zajciv i navit molodih kopitnih Inodi selyatsya poblizu zhitla lyudini i mozhut polyuvati na svijsku pticyu Koti nepogano plavayut ale bez potrebi v vodu ne zahodyat Korotkij opisKavkazkij pidvid odin z najbilshih Dorosli samci vazhat 6 11 kg samki desho legshi 4 10 kg Dovzhina tila 63 75 sm vono micne kremezne Potuzhni lapi zabezpecheni gostrimi dovgimi kigtyami sho dozvolyayut tvarini z legkistyu pidijmatisya na dereva Mizh podushkami lap zrostaye zhorstka chorna sherst Hvist velikij i tovstij nibi obrubanij na kinci u samcya mozhe dosyagati 60 zagalnoyi dovzhini tila Golova shiroka okrugla vuha akuratni pryamostijni Ochi veliki virazni j duzhe serjozni Kolir perevazhno zhovto olivovij Zabarvlennya perevazhno sire inodi ohriste Za lobi j uzdovzh hrebta prostupaye chorna smuga Boki takozh mozhut buti z temnimi liniyami na bilsh svitlomu zhivoti ye neveliki temni plyami Bagatij puhnastij hvist prikrashayut vid 3 do 8 chornih kilec U zimovij period sherst staye gustoyu pishnoyu i dovshoyu Najbilshij lisovij kit mozhe vidavati zvichajni dlya kishki zvuki nyavkannya z hripotoyu ale tonalnist yih nabagato nizhche z bilsh virazhenim emocijnim zabarvlennyam Diki lisovi kishki ye vidminnimi mislivcyami j neshadnimi hizhakami voni hitri j obachni Same ce dozvolyaye yim vizhivati v prirodnomu seredovishi Felis silvestris silvestrisHarchuvannya i sposib zhittyaKavkazka lisova kishka vede potajnij vidokremlenij sposib zhittya peretinayuchis z sobi podibnimi lishe v period sparyuvannya Diki koti yak i bilshist yih najblizhchih rodichiv tvarini teritorialni Na odnu osobinu pripadaye teritoriya v 2 3 km yaku voni ohoronyayut i periodichno mityat Migraciyi vidbuvayutsya lishe v razi mizernoyi kormovoyi bazi i vtruchannya lyudini Lisovi kishki vvazhayut za krashe selitisya v skelyastih ushelinah duplah i chuzhih kinutih norah Lyudini ta jogo zhitla curayutsya Odnak vidomi vipadki koli dikij kit oselyavsya v mezhah silskih gospodarstv vinishuvav v okruzi dribnih grizuniv j cupiv domashnih ptahiv V umovah girskih shirokolistih lisiv ci kishki polyuyut na yashirok grizuniv ptahiv nevelikogo rozmiru v ridkisnih vipadkah mozhut napadati na ondatru nutriyu molodnyak kopitnih U racioni takozh prisutni deyaki travi i korinnya riba komahi svizhe stervo Najbilshu aktivnist lisovij kit proyavlyaye v temnij chas dobi ale v litnij period mozhe polyuvati i vden Cej hizhak viddaye perevagu siditi v zasidci i napadati na zhertvu znenacka a inodi i vidkrito porinaye v pogonyu napriklad polyuyuchi na zajcya Priroda obdaruvala jogo siro korichnevim zabarvlennyam yake zlivayetsya z kolorom opalogo listya ta derev i robit jogo praktichno nepomitnim Dika kavkazka kishka dobre lazit po derevah i nepogano plavaye ale lize v vodu tilki v razi krajnoyi potrebi RozmnozhennyaPeriod rozmnozhennya u kavkazkih kishok spadaye na kinec lyutogo Vagitnist trivaye 68 70 dib pislya chogo na svit narodzhuyutsya chastishe vsogo 3 malyuki Voni harchuyutsya molokom materi do 4 misyaciv azi polyuvannya pochinayut osyagati vzhe v 2 misyaci Statevoyi zrilosti diki lisovi kishki dosyagnutij lishe cherez 3 roki Chiselnist i ohoronaU nash chas za danimi zoologiv maksimalno mozhlivu kilkist osobin na 1000 ga 10 km stanovit 200 300 ekzemplyariv ale v serednomu cya cifra znachno skromnishe vsogo 10 20 Kavkazkij lisovij kit zanesenij v Chervonu knigu yak vid yakij maye malu chiselnist i zustrichayetsya na obmezhenij teritoriyi 3 kategoriya ridkosti Specialnih zahodiv shodo zberezhennya chiselnosti nini ne rozrobleno ale lisovih kotiv ohoronyayut u kilkoh zapovidnikah Kavkazu zokrema v Teberdinskomu zapovidniku ta Sochinskomu nacionalnomu parku Zmenshennya pogoliv ya dikih kotiv pov yazano v pershu chergu zi skorochennyam prirodnih biotopiv prozhivannya vnaslidok virubki shirokolistih kavkazkih lisiv Drugim vazhlivim faktorom ye mozhlivist sparovuvannya kavkazkogo lisovogo kota z domashnimi kishkami z yakimi u nogo bagato spilnogo V rezultati podibnih vtrachayetsya genetichna chistota vidu U nash chas polyuvannya na kavkazkih dikih kishok ne vedetsya cilespryamovano i malo vplivaye na chiselnist cih tvarin Diki kishki Krasnodarskogo krayu zajmayut vsi jogo ekosistemi Na Kavkazi i v inshih rajonah prozhivannya yih populyaciyi nechislenni ale stabilni Ekologami vedetsya tochnij oblik chiselnosti osobin podibnu informaciyu dobuti vkraj skladno oskilki cej vid viddaye perevagu najgluhishim vazhko prohidnim lisovim ugiddyam PrimitkiMir Zhivotnyh ros Arhiv originalu za 2 listopada 2020 Procitovano 8 listopada 2020 Aristov A A Baryshnikov G F Mlekopitayushie fauny Rossii i sopredelnyh territorij Hishnye i lastonogie V serii Opredeliteli po faune Rossii izdavaemye Zoologicheskim institutom RAN Vyp 169 SPb 2001 S 408 560 s ros Arhiv originalu za 12 sichnya 2017 Procitovano 9 listopada 2010 PosilannyaKavkazskaya lesnaya koshka Tom 1 Zhivotnye M AST 2001 S 643 645 862 s ISBN 5 17 004878 5 1 15 listopada 2020 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya iz zoologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi