Вейн Ві льям Макка лоу англ Wayne William McCullough 7 липня 1970 Белфаст північноірландський та ірландський професійний

Вейн Ві́льям Макка́лоу (англ. Wayne William McCullough; 7 липня 1970, Белфаст) — північноірландський та ірландський професійний боксер, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу за версією WBC (1995—1997) в легшій вазі.

Вейн Маккалоу

Загальна інформація
Прізвисько	«Кишенькова ракета» англ. Pocket Rocket
Громадянство	Ірландія
Народився	7 липня 1970(1970-07-07) (53 роки) Белфаст
Вагова категорія	найлегша вага, легша, напівлегка
Професіональна кар'єра
Перший бій	23 лютого 1993
Останній бій	20 червня 2008
Пояс	WBC (1995—1997)
Боїв	34
Перемог	27
Перемог нокаутом	18
Поразок	7

Спортивні медалі
Представник Ірландія
Олімпійські ігри
Срібло	Барселона 1992	до 54 кг
Ігри Співдружності
Золото		до 51 кг
Кубок світу з боксу
Бронза		до 54 кг

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маккалоу.

Аматорська кар'єра

Маккалоу був успішним аматором і в 18 років ввійшов до складу збірної та був обраний, як наймолодший учасник ірландської команди, прапороносцем на церемонії відкриття Олімпійських ігор 1988. На Олімпіаді у першій найлегшій вазі він переміг в першому бою та зазнав поразки в другому.

1990 року Маккалоу брав участь в Іграх Співдружності у складі збірної Північної Ірландії. На цих іграх Маккалоу здобув три перемоги, став чемпіоном в найлегшій вазі та проніс прапор Північної Ірландії на церемонії закриття ігор.

Цього ж року на Кубку світу в Мумбаї, Індія здобув три перемоги та зазнав поразки у півфіналі від Серафіма Тодорова (Болгарія) і отримав бронзову медаль.

1991 року на чемпіонаті світу переміг двох суперників, а в чвертьфіналі програв Енріке Карріону (Куба).

Маккалоу завоював одну з двох медалей збірної Ірландії на Олімпіаді 1992.

Виступ на Олімпіаді 1992

(кат. до 54 кг)

В першому раунді переміг Фреда Мутувета (Уганда) — 28-7
В другому раунді переміг Ахмеда Аббуда (Ірак) — 10-2
В чвертьфіналі переміг Мохамеда Сабо (Нігерія) — 31-13
В півфіналі переміг Рі Кван Сік (Північна Корея) — 21-16
У фіналі програв Хоелю Касамайору (Куба0 — 8-16

Професіональна кар'єра

Після Олімпійських ігор Маккалоу переїхав до США і 23 лютого 1993 року дебютував на професійному рингу. За два роки провів 15 переможних поєдинків, 12 з яких закінчив нокаутом.

30 липня 1995 року в бою проти чемпіона світу за версією WBC в легшій вазі японця Ясуеї Якусідзі здобув перемогу розділеним рішенням і став новим чемпіоном.

Маккалоу провів два успішних захиста титулу, а 11 січня 1997 року вийшов на бій за титул чемпіона світу за версією WBC в другій легшій вазі проти чемпіона мексиканця Даніеля Зарагози і програв розділеним рішенням.

Ще п'ять разів до закінчення кар'єри Маккалоу виходив на титульний бій в другій легшій і напівлегкій вазі, але кожного разу зазнавав поразки.

2008 року завершив виступи. Через конфлікт у Північній Ірландії Маккалоу завжди змагався в нейтральних кольорах і на його боях ніколи не виконували ні гімн Ірландії, ні гімн Північної Ірландії.

Посилання

На сайті МОК [ 7 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вейн Маккалоу(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec