Бартолінові залози

Бартолі́нові або великі вестибуля́рні залози (лат. glandulae vestibulares majores) — парні екзокринні статеві залози жінок, що відкриваються у переддвер'я (вестибулу) вагіни. Секрет виділяється в процесі сексу і сприяє лубрикації вагіни (входить до складу вагінальної лубрикації). Гомолог у чоловіків — бульбоуретральні залози.

Бартолінові залози
Жіночі статеві органи
Деталі
Попередник
Артерія
Ідентифікатори
Латина	glandula vestibularis major
Анатомія Грея	subject #270
MeSH	D001472
TA98	A09.2.01.016
TA2	3563
FMA	9598
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вестибулярні залози.

Залози розміром з біб, щільнувато-еластичної консистенції, розташовані на межі задньої і середньої третини великих статевих губ. Вивідні протоки бартолінових залоз сягають у довжину 1,5-2 см і відкриваються з внутрішнього боку малих статевих губ — у човноподібну ямку (fossa navicularis) переддвер'я вагіни. В альвеолах залоз виробляється секрет, що має білувате забарвлення, лужну реакцію, специфічний запах.

Назву отримали на честь данського анатома К. Бартоліна-молодшого, деякі джерела помилково приписують відкриття цих залоз його діду — теологу й анатому .

Примітки

1. Черкасов В. Г. та ін. (2010). . с. 125. ISBN . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 липня 2015. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author= ()
2. Неттер Ф. (переклад Цегельского А.А.) (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN .
3. Manual of Obstetrics. (3rd ed.). Elsevier. pp. 1-16. .
4. Heller, Debra S.; Bean, Sarah (2014). Lesions of the Bartholin Gland. Journal of Lower Genital Tract Disease. 18 (4): 351—357. doi:10.1097/LGT.0000000000000016. ISSN 1089-2591.
5. Lee, M. Y; Dalpiaz, A; Schwamb, R; Miao, Y; Waltzer, W; Khan, A (2015). Clinical Pathology of Bartholin's Glands: A Review of the Literature. Current Urology. 8 (1): 22—25. doi:10.1159/000365683. PMC 4483306.
6. C. C. Gillispie (ed.): Dictionary of Scientific Biography, New York 1970.^[].