Фація

Фа́ція  (лат. facies — обличчя) — науковий термін, який використовується в декількох природничих науках. Фація — основна систематична одиниця в геології, геохімії, седиментології і палеогеографії, як вид — в зоології. Крім того, використовується у ґрунтознавстві, ландшафтознавстві, ботаніці, біогеографії.

1. Фація (фізична географія). У фізичній географії — елементарна складова частина ландшафту — ділянка території з характерними для неї однорідною літогенною основою, рельєфом, мікрокліматом, ґрунтами, рослинним і тваринним світом. Інколи можна спостерігати мутацію фацій (мутаційна шаруватість).
2. Фація (геологія). У геології:
   • умови відкладення осадової породи ( озерні, лагунові, морські)
   • Фація (геохімія) — сукупність фізико-хімічних умов середовища, що визначають характер седиментації і діагенезу осадів.
   • Пласт або свита пластів, що відрізняються на всьому протязі однаковими літологічними властивостями і включають однакові Скам'янілості.
   • Фація метаморфізму — сукупність метаморфічних гірських порід різного складу, але з однаковими умовами утворення.
   • Комплекс гірських порід, що утворилися в чітко визначених фізико-географічних умовах і характеризуються специфічними літологічними, палеонтологічними та іншими особливостями.
   • Фація мінеральна — асоціація мінеральних комплексів, які утворились за однакових умов температури та тиску.
   • Мінералогічні фації глибинності — сукупність парагенезисів мінералів.
3. Фація (ландшафтознавство) — елементарний природно-територіальний комплекс, найменша морфологічна складова частина географічного ландшафту.
4. Фація (ґрунтознавство) — частина ґрунтово-біокліматичного пояса, ґрунтової зони або підзони.
5.  — ділянки з незначними відмінностями умов місцепроживання всередині одного і того ж біотопу.
6.  — таксономічна категорія в фітоценології.
7. Сейсмофація — сейсмічна фаціальна одиниця

Див. також

• Топофації
• Фаціальний аналіз