Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ровеньки місто в Україні адміністративний центр Ровеньківської міської громади Ровеньківського району Луганської області

Ровеньки

Ровеньки

Ровеньки́ — місто в Україні, адміністративний центр Ровеньківської міської громади Ровеньківського району Луганської області.

Ровеньки
image image
Герб Ровеньків Прапор Ровеньків
image
Основні дані
Країна image Україна
Область Луганська область
Район Ровеньківський район
Громада Ровеньківська міська громада
Код КАТОТТГ: UA44080030010061353
Засноване 1705
Статус міста з 1934 року
Населення ▼ 46 734 (01.01.2017)
Площа 21,7 км²
Густота населення 2154 осіб/км²
Поштові індекси 94700—779
Телефонний код +380-6433
Координати 48°04′16″ пн. ш. 39°20′34″ сх. д. / 48.07111° пн. ш. 39.34278° сх. д. / 48.07111; 39.34278Координати: 48°04′16″ пн. ш. 39°20′34″ сх. д. / 48.07111° пн. ш. 39.34278° сх. д. / 48.07111; 39.34278
Висота над рівнем моря 296 м
Назва мешканців ровенча́нин, ровенча́нка, ровенча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Ровеньки
До обл./респ. центру
 - залізницею 127 км
 - автошляхами 58,9 км
До Києва
 - автошляхами 822 км
Міська влада
Адреса 94700, Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Леніна, 41 [1]
Вебсторінка Ровеньківська міськрада
Міський голова Княжев Сергій Миколайович (т.в.о.)[2]

image Ровеньки у Вікісховищі

Карта
image
image
Ровеньки
image
image
Ровеньки
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ровеньки.

Назва

Офіційна українська назва у першій половині XX століття— Рівеньки.

Загальні відомості

Місто розташоване на півдні Луганської області. Ровеньківській міській раді підпорядковані 7 селищних (Дзержинська, Кленова, , Нагольно-Тарасівська, Новодар'ївська, Пролетарська, Ясенівська) і одна сільська рада (Благівська).

Промисловий потенціал міста представляють близько 30 промислових підприємств. У структурі випуску валової продукції на частку промисловості припадає 100 %, в обсязі товарної продукції 95 % складає вугільна промисловість, 5 % — обробна промисловість.

Історія

Вперше в документальних джерелах Осиновий Ровенек згадується 14 травня 1705 року, серед інших незаконно заснованих містечок у Дикому полі. Петро I наказував «знести містечка, а людей-утікачів повернути поміщикам». Козаки не підкорилися цьому розпорядженню. В 1707 році спалахнуло Булавінське повстання, це був стихійний бунт козацтва проти царської влади — вільні люди намагалися утримати в своїх руках великі нічийні земельні володіння в Дикому полі. Козаки зазнали поразки і Петро I наказав спалити всі козацькі селища, розташовані по Дінцю та Бузулуку. Згідно з цим наказом 49 козацьких селищ були спалені у вересні 1708 року, в тому числі і населений пункт Осіновий Ровенек, розташований на р. Айдар. Вільні козаки, рятуючися від царського гніву, пішли в малонаселені землі так званого «Дикого поля». Деякі з них оселилися в мальовничому місці, де протікала невелика річка, яку назвали ім'ям залишеного рідного містечка — Ровенек. Ці козаки й заснували поселення, яке в результаті стало Ровенецькою слободою.

Походження назви «Ровеньки» цікаво пояснює знаменитий український поет і філософ Григорій Сковорода: "Ровеньки є те ж саме, що й ровеннікі, сиріч злодії, що живуть по ровам. «Хай не зведе в мені ровеннік уст своїх (Псалом)». Цю гіпотезу можна вважати цілком справедливою, оскільки козаки крім військових здійснювали й розбійні набіги. Офіційних історичних документів, що підтверджують цю версію, немає, але є багато непрямих фактів, які свідчать про її достовірність.

У 1793 році власником слободи став граф Василь Петрович Орлов, який у 1796 році став військовим отаманом Війська Донського. (Ним він залишався до самої своєї смерті в 1801 році від бойових ран). При ньому відбулося масове заселення українцями. Після смерті Орлова хазяйкою слободи стала його дружина Катерина Дмитрівна, вона неодноразово перебудовувала садибу, розширювала й без того великі володіння, купувала й продавала селян. За її ініціативою та на її кошти 29 травня 1793 року в слободі була побудована кам'яна церква в ім'я святителя Миколая Чудотворця, яка представляла історичну цінність не тільки як культова споруда, але ще більше як архітектурна пам'ятка. Церкву було знищено на початку 30-х рр. XX століття.

У 1829 році відкрита школа грамоти, а в 1852 — початкове училище. У слободі створюється 4 ярмарку в році: 9 травня та 6 грудня Миколаївська, 20 червня — Іллінська і на Веселої тижня перед Масляной.

Жителі слободи здебільшого займалися сільськими господарством — обробляли землю, вирощували худобу, розводили овець.

Падіння кріпосництва дало поштовх розвитку нових капіталістичних відносин та сприяло розвитку промисловості в Ровенецькій слободі, оскільки земля ця містить багатства вугілля, глиняних порід — металоносіїв, аспідного шиферу і чорної крейди, який використовували для виготовлення фарби і олії.

Відкриття шахт в слободі було пов'язано з будівництвом Катерининської (тепер Донецької) залізниці. Ровеньки були однією з її станцій. Перша примітивна шахта «мишоловка» була відкрита приблизно в 1877 році. У 1900 році поблизу Ровенецької слободи вже функціонували вугільні копальні купців Маркова, Отто, Вальяна, Карнеева, шахти княгині Юсупової, сина данського козака Лобова. На вугільних шахтах працювали поруйновані селяни з усіх куточків Російської Імперії. Вони приходили сюди заробити грошей і повернутися в рідні краї, але заводили сім'ї і господарством і залишалися жити в слободі.

На початку XX століття слобода входила до Таганрозького округу області Війська Донського і вже була розвиненим в торговельному та промисловому відношенні волосним центром. Щорічно тут проводилися ярмарки із загальним збором 300 тис. рублів, працювали магазини і лавки, парова і водяний млини. У слободі були шиферна фабрика, шкіряний, цегельний і пивоварний заводи.

Німецька колонія

Ровеньки (Червоний Колос (Олексіївка), до 1917 — німецьке село в Катеринославській губернії, Слов'яносербський повіт; у радянський період — Ворошиловградська область, Ровеньківський/Успенський район. Землі 1560 десятин. Мешканці: 115/114 німці (1926).

Радянський час

Історичні катаклізми 1905 і 1917 років, які проходили в Російській Імперії, наклали свій революційний відбиток і на події в слободі. Влада постійно змінювалася і тільки в 1920 році в слободі Ровеньки Таганрозького округу Донської області була остаточно встановлена влада Рад.

З 1920 по 1923 року Ровенецька слобода входить до Шахтинського округу УРСР. З 1923 по 1929 роки — в Луганський округ Донбасу. У 1934 році Ровеньки одержали статус міста, а з 1937 року входять до складу Ворошиловградської (тепер Луганської) області.

На той час на вулицях були прокладені тротуари, автошляхи, проведено електричне освітлення та водогони. На території колишньої садиби графів Орловських була відкрита міська лікарня, працювали 11 шкіл, гірничий технікум, 8 шахт, об'єднаних у трест «Фрунзеуголь».

18 липня 1942 року місто було окуповане. Було підірвано борошномельний завод, залізничний вокзал, елеватор, виведені з ладу практично всі шахти. За час окупації в Гримучому лісі були розстріляні 375 мирних жителів, тут же були страчені герої-молодогвардійці: Олег Кошовий, Любов Шевцова, Віктор Суботін, Дмитро Огурцов, Семен Остапенко.

17 березня 1943 року 39-я Танкова і 56-я мотострілецької бригади 23-го танкового корпусу, 203-я та 333-я стрілецькі дивізії Південно-західного фронту звільнили місто Ровеньки.

У місті та селищах є 17 братських могил, де поховані останки більш ніж 1400 воїнів.

У 1950-ті роки йшло масове відновлення шахт Донбасу, оголошеної ударним комсомольським будівництвом. На Донбас з усіх куточків країни їхала молодь. Найбільша кількість молодих будівельників були з Київської та Чернігівської областей. На їхню честь у м. Ровеньки названі два мікрорайони.

1960-1970-ті і початок 1980-х років стали в місті часом великого будівництва. У Ровеньках виросли нові квартали: Ворошилова (пізніше названий Шахтарським), Гагаріна, Молодіжний. Були побудовані нові будівлі взуттєвої фабрики, гірничого технікуму, телевізійний завод «Протон», інфекційна лікарня, центральна поліклініка, центральна аптека, автовокзал, кінотеатр «Космос», спорткомплекс «Ювілейний», реконструйований дитячий оздоровчий комплекс «Лісові зорі». У 1982 році був відбудований заново Палац культури ім. Горького. У 1985 році відкрився санаторій-профілакторій «Шахтарські зорі».

У 1990-х роках у місті починають з'являтися приватні підприємства: торговельні, транспортні, побутового обслуговування. Заявила про себе ювелірна фірма «Агат», продукція якої відома в далекому зарубіжжі.

Але основу економіки міста складають вугільні підприємства, на частку яких припадає 95 % всієї яка виробляється в місті продукції. У 1980 році було створено вугільне об'єднання «Ровенькиантрацит», в 2000-ті роки перетворено в державне підприємство «Ровенькиантрацит», у 2012 році було взято у концесію підприємством ДТЕК та перетворено у ДТЕК «Ровенькиантрацит». Відтепер до його складу входять 6 шахт, 3 збагачувальних фабрики, ремонтно-механічній завод, автобаза, управління соціальної сфери. Підприємства вугільної промисловості надають велику допомогу закладам культури, спорту, навчальним закладам і дитячих садках міста.

Війна на сході України

23 серпня 2014 року в Ровеньках ЗСУ знищили базу терористів; прес-центр АТО: «В місті Ровеньки, що на Луганщині, було встановлено скупчення на автобазі близько 40 броньованих машин, 3 ЗРК типу „Стріла-10“ та до 500 найманців незаконних збройних формувань. Ймовірно — це екіпажі до виявленої техніки».

Після подальшого масованого наступу за безпосередньої участі російських військ місто перейшло під контроль терористично-російських сил.

30 жовтня 2014 року мешканці Ровеньок повідомляють про значне збільшення кількості терористів у місті протягом останніх кількох днів, лише цього дня увійшло приблизно 700 проросійських бойовиків.

23 січня 2015 року надходить повідомлення, що в Ровеньках збройні зіткнення між бойовиками «ЛНР» і російськими «козаками», у місто зайшла важка техніка та формування бойовиків «ЛНР». Бойовики перекрили центр міста, почалася автоматна стрілянина, озброєні  «ЛНРівці» проводять «зачистку» серед «козаків» — не хочуть йти на передову воювати.

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, населення міста становить 91,5 тис. осіб. Серед них 42,3 тис. чоловіків і 49,2 тис. жінок. Поділ за етнічними групами:

  • українці — 63,6 %
  • росіяни — 33,7 %
  • білоруси — 1 %

Мова

За даними перепису 2001 року 19,66 % населення міста вказали українську мову рідною, 79,79 % — російську, 0,55 % — інші мови.

Економіка

Промисловий потенціал міста представляють близько 30 промислових підприємств. У структурі випуску валової продукції на частку промисловості припадає 100 %, в обсязі товарної продукції 95 % складає вугільна промисловість, 5 % переробної промисловості.

Головна галузь міста — видобуток кам'яного вугілля (антрациту):

  • ДП «Ровенькиантрацит»
  • 7 видобувних шахт;
  • 2 збагачувальні фабрики з переробки вугілля.

Підприємства легкої промисловості:

  • меблева фабрика;
  • взуттєва фабрика.

Підприємства харчової промисловості:

  • комбінат хлібопродуктів;
  • комбікормовий завод;
  • пивзавод;
  • хлібокомбінат.

Від заводу верстатних вузлів і взуттєвої фабрики залишилися тільки будівлі. Дохід бюджету міста у 2004 році склав 25 579,6 тис. гривень, з них перерахував до державного бюджету України 342,9 тис. гривень.

Культура і освіта

У 2000-ні роки Ровеньки стали студентським містом. Філіали Донбаського гірничо-металургійного інституту і Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 3 професійно-технічні установи, 27 загальноосвітніх шкіл.

У Ровеньках працюють дві телевізійних компанії: «Ніка-ТВ» та «РТВ», випускаються три газети «Ровеньковські вести», «Вперед-Ровеньки», «Діалог».

У Ровеньках (Нагольно-Тарасівці) є дерев'яна церква — рідкість для цього регіону. Храму — понад 200 років, він присвячений Успінню Пресв. Богородиці.

Відомі люди

Народилися

Поховані

Галерея

  • image
  • image
  • image

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
  3. Німці Росії(рос.)
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2012.
  5. ДТЭК победила в конкурсе по концессии угольных предприятий с перевесом в 434 млн грн.
  6. У Ровеньках сили АТО знищили базу терористів
  7. Ровеньки заполонили бойовики, — ЗМІ
  8. У Ровеньках бойовики Плотницького роззброїли російських «козаків»
  9. Банк даних — перепис 2001

Література

  • Донцов Павел Фёдорович. Мемориальный музей «Памяти погибших». Путеводитель. — Донецк : «Донбас», 1987. — 52 с. — 110 000 прим. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ровеньки
  • Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
  • Прогноз погоди в м. Ровеньки
  • Успенська церква у Ровеньках (Нагольно-Тарасівці) на сайті «Дерев'яні храми України»
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (Березень 2010)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rovenki misto v Ukrayini administrativnij centr Rovenkivskoyi miskoyi gromadi Rovenkivskogo rajonu Luganskoyi oblasti RovenkiGerb Rovenkiv Prapor RovenkivOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Rovenkivskij rajonGromada Rovenkivska miska gromadaKod KATOTTG UA44080030010061353Zasnovane 1705Status mista z 1934 rokuNaselennya 46 734 01 01 2017 Plosha 21 7 km Gustota naselennya 2154 osib km Poshtovi indeksi 94700 779Telefonnij kod 380 6433Koordinati 48 04 16 pn sh 39 20 34 sh d 48 07111 pn sh 39 34278 sh d 48 07111 39 34278 Koordinati 48 04 16 pn sh 39 20 34 sh d 48 07111 pn sh 39 34278 sh d 48 07111 39 34278Visota nad rivnem morya 296 mNazva meshkanciv rovencha nin rovencha nka rovencha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya RovenkiDo obl resp centru zalizniceyu 127 km avtoshlyahami 58 9 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 822 kmMiska vladaAdresa 94700 Luganska obl m Rovenki vul Lenina 41 1 Vebstorinka Rovenkivska miskradaMiskij golova Knyazhev Sergij Mikolajovich t v o 2 Rovenki u Vikishovishi KartaRovenkiRovenkiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rovenki NazvaOficijna ukrayinska nazva u pershij polovini XX stolittya Rivenki Zagalni vidomostiMisto roztashovane na pivdni Luganskoyi oblasti Rovenkivskij miskij radi pidporyadkovani 7 selishnih Dzerzhinska Klenova Nagolno Tarasivska Novodar yivska Proletarska Yasenivska i odna silska rada Blagivska Promislovij potencial mista predstavlyayut blizko 30 promislovih pidpriyemstv U strukturi vipusku valovoyi produkciyi na chastku promislovosti pripadaye 100 v obsyazi tovarnoyi produkciyi 95 skladaye vugilna promislovist 5 obrobna promislovist IstoriyaVpershe v dokumentalnih dzherelah Osinovij Rovenek zgaduyetsya 14 travnya 1705 roku sered inshih nezakonno zasnovanih mistechok u Dikomu poli Petro I nakazuvav znesti mistechka a lyudej utikachiv povernuti pomishikam Kozaki ne pidkorilisya comu rozporyadzhennyu V 1707 roci spalahnulo Bulavinske povstannya ce buv stihijnij bunt kozactva proti carskoyi vladi vilni lyudi namagalisya utrimati v svoyih rukah veliki nichijni zemelni volodinnya v Dikomu poli Kozaki zaznali porazki i Petro I nakazav spaliti vsi kozacki selisha roztashovani po Dincyu ta Buzuluku Zgidno z cim nakazom 49 kozackih selish buli spaleni u veresni 1708 roku v tomu chisli i naselenij punkt Osinovij Rovenek roztashovanij na r Ajdar Vilni kozaki ryatuyuchisya vid carskogo gnivu pishli v malonaseleni zemli tak zvanogo Dikogo polya Deyaki z nih oselilisya v malovnichomu misci de protikala nevelika richka yaku nazvali im yam zalishenogo ridnogo mistechka Rovenek Ci kozaki j zasnuvali poselennya yake v rezultati stalo Roveneckoyu slobodoyu Pohodzhennya nazvi Rovenki cikavo poyasnyuye znamenitij ukrayinskij poet i filosof Grigorij Skovoroda Rovenki ye te zh same sho j rovenniki sirich zlodiyi sho zhivut po rovam Haj ne zvede v meni rovennik ust svoyih Psalom Cyu gipotezu mozhna vvazhati cilkom spravedlivoyu oskilki kozaki krim vijskovih zdijsnyuvali j rozbijni nabigi Oficijnih istorichnih dokumentiv sho pidtverdzhuyut cyu versiyu nemaye ale ye bagato nepryamih faktiv yaki svidchat pro yiyi dostovirnist U 1793 roci vlasnikom slobodi stav graf Vasil Petrovich Orlov yakij u 1796 roci stav vijskovim otamanom Vijska Donskogo Nim vin zalishavsya do samoyi svoyeyi smerti v 1801 roci vid bojovih ran Pri nomu vidbulosya masove zaselennya ukrayincyami Pislya smerti Orlova hazyajkoyu slobodi stala jogo druzhina Katerina Dmitrivna vona neodnorazovo perebudovuvala sadibu rozshiryuvala j bez togo veliki volodinnya kupuvala j prodavala selyan Za yiyi iniciativoyu ta na yiyi koshti 29 travnya 1793 roku v slobodi bula pobudovana kam yana cerkva v im ya svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya yaka predstavlyala istorichnu cinnist ne tilki yak kultova sporuda ale she bilshe yak arhitekturna pam yatka Cerkvu bulo znisheno na pochatku 30 h rr XX stolittya U 1829 roci vidkrita shkola gramoti a v 1852 pochatkove uchilishe U slobodi stvoryuyetsya 4 yarmarku v roci 9 travnya ta 6 grudnya Mikolayivska 20 chervnya Illinska i na Veseloyi tizhnya pered Maslyanoj Zhiteli slobodi zdebilshogo zajmalisya silskimi gospodarstvom obroblyali zemlyu viroshuvali hudobu rozvodili ovec Padinnya kriposnictva dalo poshtovh rozvitku novih kapitalistichnih vidnosin ta spriyalo rozvitku promislovosti v Roveneckij slobodi oskilki zemlya cya mistit bagatstva vugillya glinyanih porid metalonosiyiv aspidnogo shiferu i chornoyi krejdi yakij vikoristovuvali dlya vigotovlennya farbi i oliyi Vidkrittya shaht v slobodi bulo pov yazano z budivnictvom Katerininskoyi teper Doneckoyi zaliznici Rovenki buli odniyeyu z yiyi stancij Persha primitivna shahta misholovka bula vidkrita priblizno v 1877 roci U 1900 roci poblizu Roveneckoyi slobodi vzhe funkcionuvali vugilni kopalni kupciv Markova Otto Valyana Karneeva shahti knyagini Yusupovoyi sina danskogo kozaka Lobova Na vugilnih shahtah pracyuvali porujnovani selyani z usih kutochkiv Rosijskoyi Imperiyi Voni prihodili syudi zarobiti groshej i povernutisya v ridni krayi ale zavodili sim yi i gospodarstvom i zalishalisya zhiti v slobodi Na pochatku XX stolittya sloboda vhodila do Taganrozkogo okrugu oblasti Vijska Donskogo i vzhe bula rozvinenim v torgovelnomu ta promislovomu vidnoshenni volosnim centrom Shorichno tut provodilisya yarmarki iz zagalnim zborom 300 tis rubliv pracyuvali magazini i lavki parova i vodyanij mlini U slobodi buli shiferna fabrika shkiryanij cegelnij i pivovarnij zavodi Nimecka koloniya Rovenki Chervonij Kolos Oleksiyivka do 1917 nimecke selo v Katerinoslavskij guberniyi Slov yanoserbskij povit u radyanskij period Voroshilovgradska oblast Rovenkivskij Uspenskij rajon Zemli 1560 desyatin Meshkanci 115 114 nimci 1926 Radyanskij chas Istorichni kataklizmi 1905 i 1917 rokiv yaki prohodili v Rosijskij Imperiyi naklali svij revolyucijnij vidbitok i na podiyi v slobodi Vlada postijno zminyuvalasya i tilki v 1920 roci v slobodi Rovenki Taganrozkogo okrugu Donskoyi oblasti bula ostatochno vstanovlena vlada Rad Z 1920 po 1923 roku Rovenecka sloboda vhodit do Shahtinskogo okrugu URSR Z 1923 po 1929 roki v Luganskij okrug Donbasu U 1934 roci Rovenki oderzhali status mista a z 1937 roku vhodyat do skladu Voroshilovgradskoyi teper Luganskoyi oblasti Na toj chas na vulicyah buli prokladeni trotuari avtoshlyahi provedeno elektrichne osvitlennya ta vodogoni Na teritoriyi kolishnoyi sadibi grafiv Orlovskih bula vidkrita miska likarnya pracyuvali 11 shkil girnichij tehnikum 8 shaht ob yednanih u trest Frunzeugol 18 lipnya 1942 roku misto bulo okupovane Bulo pidirvano boroshnomelnij zavod zaliznichnij vokzal elevator vivedeni z ladu praktichno vsi shahti Za chas okupaciyi v Grimuchomu lisi buli rozstrilyani 375 mirnih zhiteliv tut zhe buli stracheni geroyi molodogvardijci Oleg Koshovij Lyubov Shevcova Viktor Subotin Dmitro Ogurcov Semen Ostapenko 17 bereznya 1943 roku 39 ya Tankova i 56 ya motostrileckoyi brigadi 23 go tankovogo korpusu 203 ya ta 333 ya strilecki diviziyi Pivdenno zahidnogo frontu zvilnili misto Rovenki U misti ta selishah ye 17 bratskih mogil de pohovani ostanki bilsh nizh 1400 voyiniv U 1950 ti roki jshlo masove vidnovlennya shaht Donbasu ogoloshenoyi udarnim komsomolskim budivnictvom Na Donbas z usih kutochkiv krayini yihala molod Najbilsha kilkist molodih budivelnikiv buli z Kiyivskoyi ta Chernigivskoyi oblastej Na yihnyu chest u m Rovenki nazvani dva mikrorajoni 1960 1970 ti i pochatok 1980 h rokiv stali v misti chasom velikogo budivnictva U Rovenkah virosli novi kvartali Voroshilova piznishe nazvanij Shahtarskim Gagarina Molodizhnij Buli pobudovani novi budivli vzuttyevoyi fabriki girnichogo tehnikumu televizijnij zavod Proton infekcijna likarnya centralna poliklinika centralna apteka avtovokzal kinoteatr Kosmos sportkompleks Yuvilejnij rekonstrujovanij dityachij ozdorovchij kompleks Lisovi zori U 1982 roci buv vidbudovanij zanovo Palac kulturi im Gorkogo U 1985 roci vidkrivsya sanatorij profilaktorij Shahtarski zori U 1990 h rokah u misti pochinayut z yavlyatisya privatni pidpriyemstva torgovelni transportni pobutovogo obslugovuvannya Zayavila pro sebe yuvelirna firma Agat produkciya yakoyi vidoma v dalekomu zarubizhzhi Ale osnovu ekonomiki mista skladayut vugilni pidpriyemstva na chastku yakih pripadaye 95 vsiyeyi yaka viroblyayetsya v misti produkciyi U 1980 roci bulo stvoreno vugilne ob yednannya Rovenkiantracit v 2000 ti roki peretvoreno v derzhavne pidpriyemstvo Rovenkiantracit u 2012 roci bulo vzyato u koncesiyu pidpriyemstvom DTEK ta peretvoreno u DTEK Rovenkiantracit Vidteper do jogo skladu vhodyat 6 shaht 3 zbagachuvalnih fabriki remontno mehanichnij zavod avtobaza upravlinnya socialnoyi sferi Pidpriyemstva vugilnoyi promislovosti nadayut veliku dopomogu zakladam kulturi sportu navchalnim zakladam i dityachih sadkah mista Vijna na shodi Ukrayini 23 serpnya 2014 roku v Rovenkah ZSU znishili bazu teroristiv pres centr ATO V misti Rovenki sho na Luganshini bulo vstanovleno skupchennya na avtobazi blizko 40 bronovanih mashin 3 ZRK tipu Strila 10 ta do 500 najmanciv nezakonnih zbrojnih formuvan Jmovirno ce ekipazhi do viyavlenoyi tehniki Pislya podalshogo masovanogo nastupu za bezposerednoyi uchasti rosijskih vijsk misto perejshlo pid kontrol teroristichno rosijskih sil 30 zhovtnya 2014 roku meshkanci Rovenok povidomlyayut pro znachne zbilshennya kilkosti teroristiv u misti protyagom ostannih kilkoh dniv lishe cogo dnya uvijshlo priblizno 700 prorosijskih bojovikiv 23 sichnya 2015 roku nadhodit povidomlennya sho v Rovenkah zbrojni zitknennya mizh bojovikami LNR i rosijskimi kozakami u misto zajshla vazhka tehnika ta formuvannya bojovikiv LNR Bojoviki perekrili centr mista pochalasya avtomatna strilyanina ozbroyeni LNRivci provodyat zachistku sered kozakiv ne hochut jti na peredovu voyuvati NaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku naselennya mista stanovit 91 5 tis osib Sered nih 42 3 tis cholovikiv i 49 2 tis zhinok Podil za etnichnimi grupami ukrayinci 63 6 rosiyani 33 7 bilorusi 1 Mova Za danimi perepisu 2001 roku 19 66 naselennya mista vkazali ukrayinsku movu ridnoyu 79 79 rosijsku 0 55 inshi movi EkonomikaPromislovij potencial mista predstavlyayut blizko 30 promislovih pidpriyemstv U strukturi vipusku valovoyi produkciyi na chastku promislovosti pripadaye 100 v obsyazi tovarnoyi produkciyi 95 skladaye vugilna promislovist 5 pererobnoyi promislovosti Golovna galuz mista vidobutok kam yanogo vugillya antracitu DP Rovenkiantracit 7 vidobuvnih shaht 2 zbagachuvalni fabriki z pererobki vugillya Pidpriyemstva legkoyi promislovosti mebleva fabrika vzuttyeva fabrika Pidpriyemstva harchovoyi promislovosti kombinat hliboproduktiv kombikormovij zavod pivzavod hlibokombinat Vid zavodu verstatnih vuzliv i vzuttyevoyi fabriki zalishilisya tilki budivli Dohid byudzhetu mista u 2004 roci sklav 25 579 6 tis griven z nih pererahuvav do derzhavnogo byudzhetu Ukrayini 342 9 tis griven Kultura i osvitaU 2000 ni roki Rovenki stali studentskim mistom Filiali Donbaskogo girnicho metalurgijnogo institutu i Luganskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 3 profesijno tehnichni ustanovi 27 zagalnoosvitnih shkil U Rovenkah pracyuyut dvi televizijnih kompaniyi Nika TV ta RTV vipuskayutsya tri gazeti Rovenkovski vesti Vpered Rovenki Dialog U Rovenkah Nagolno Tarasivci ye derev yana cerkva ridkist dlya cogo regionu Hramu ponad 200 rokiv vin prisvyachenij Uspinnyu Presv Bogorodici Vidomi lyudiNarodilisya Patalaha Yevgen Ivanovich 1933 2006 doktor geolog mineralogichnih nauk profesor chlen korespondent AN Kazahskoyi RSR chlen korespondent NAN Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR ta derzhavnoyi premiyi Ukrayini Shonin Georgij Stepanovich 1935 1997 kosmonavt Dmitriyev Eduard Dmitrovich 1937 2017 ukrayinskij telerezhiser Tertichnij Anatolij Viktorovich nar 1954 ukrayinskij hudozhnik Mironov Valerij Yevgenovich nar 1962 derzhavnij kerivnik i suspilno politichnij diyach zastupnik golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi KMDA Pustovit Ganna Anatoliyivna nar 1977 poetesa chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Butchenko Maksim Anatolijovich nar 1977 pismennik ta zhurnalist Avtor knig Kurkul 1918 Misto nadij Petlyura Borotba Hudozhnik vojny Lyudi vojny Tri chasa bez vojny Posle ognya Myerkulov Andrij Yurijovich 1979 2017 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pohovani Poblizu mista buv pohovanij u bratskij mogili pismennik Mikola Trublayini 1907 1941 GalereyaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritoriyalnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variyant 1 H 1932 Nimci Rosiyi ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2012 DTEK pobedila v konkurse po koncessii ugolnyh predpriyatij s perevesom v 434 mln grn U Rovenkah sili ATO znishili bazu teroristiv Rovenki zapolonili bojoviki ZMI U Rovenkah bojoviki Plotnickogo rozzbroyili rosijskih kozakiv Bank danih perepis 2001LiteraturaDoncov Pavel Fyodorovich Memorialnyj muzej Pamyati pogibshih Putevoditel Doneck Donbas 1987 52 s 110 000 prim ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RovenkiOblikova kartka na sajti VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 Prognoz pogodi v m Rovenki Uspenska cerkva u Rovenkah Nagolno Tarasivci na sajti Derev yani hrami Ukrayini Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Berezen 2010

Дата публікації:
Топ