Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Московський райо н колишній адміністративно територіальний район міста Києва Був розміщений у південній частині міста До

Московський район (Київ)

Московський район (Київ)

Московський райо́н — колишній адміністративно-територіальний район міста Києва. Був розміщений у південній частині міста. До складу району входили місцевості Голосіїв, Деміївка, Добрий Шлях, Саперне Поле, Нова Забудова, Ширма, Китаїв, Мишоловка, Феофанія, Саперна Слобідка, Пирогів, масиви Теремки 1 та 2.

Голосіївський район
image
Основні дані
Країна: image Україна
Місто: Київ
Утворений: 1918 ; 1921 ; 1957
Населення: 219 000 осіб
Площа: 146,0 км²
Поштові індекси: 252026, 252028, 252039, 252040, 252083, 252109, 252118, 252127, 252143, 252150, 252187, 252191
Станції метро: image «Республіканський стадіон», «Палац Україна», «Либідська»
Районна влада
Адреса адміністрації: вулиця Димитрова, 2

Територією району протікали річки Горіхуватка, Совка, Нивка та .

Межував із Залізничним, Старокиївським, Печерським та Харківським (з 1987 року) районами Києва, Києво-Святошинським районом Київської області.

Межі району пролягали: з півночі вулицею Саксаганського від вулиці Толстого до вулиці Еспланадної, з північного сходу, сходу та південного сходу західною межею музею «Київська фортеця», Лабораторний провулок до вулиці Літньої, вулиця Літня, промислова зона від вулиці Літньої до Тверського тупика, Тверський тупик, вулиці Івана Павла ІІ, Миколи Раєвського, Глазунова, Джона Маккейна, Академіка Філатова, бульвар Дружби Народів, залізниця Київ-Дарниця до залізниці Київ-Миронівка, залізниця Київ-Миронівка до Корчуватського переїзду, вул. Пирогівський Шлях, Дніпровське шосе до межі міста (до 1987 року - по залізниці Київ-Миронівка до озера Єрик, по акваторії Дніпра до межі міста), на півдні та південному заходу по межі міста до виходу вулиці Дмитра Луценка на Кільцеву дорогу, по вулицях Дмитра Луценка, Юрія Смолича, Московській, Московському провулку, вулиці Михайла Максимовича, Охтирському провулку, вулицям Кайсарова, Володимира Брожка, по західній та північній межі Байкового кладовища до вулиці Миколи Грінченка, з заходу через залізницю Київ-Дарниця до вул. Лабораторної, по вул. Лабораторній до вул. Малевича, по вулицях Малевича, Короленківській та Володимирській до вулиці Саксаганського.

Найбільші вулиці: Столичне шосе, проспекти Валерія Лобановського, Голосіївський, Академіка Глушкова, Науки, вулиці Велика Васильківська, Заболотного.

Історія

Район був утворений 1918 року як Деміївський, 1921 року був сформований наново під такою ж назвою. У 1930-х роках існував у складі укрупненого Ленінського району.

4 квітня 1937 року ЦВК УРСР було затверджено постанову, за якою новоутворений район отримав назву Кагановичський. 1957 року було розширено межі міста та до складу району включено села Пирогів, Чапаєвка, Жуків острів, Феофанію, дачні масиви Конча-Заспи, того ж року район було перейменовано на Московський. Після включення 1975 року до складу міста та району житлового масиву поблизу Метрологічної вулиці, збудованого на території Києво-Святошинського району Київської області, набув тих меж, які в цілому зберігалися до кінця існування.

1987 року внаслідок утворення Харківського району до останнього увійшла територія між Столичним шосе і залізницею Київ-Миронівка та Дніпром із селищами Корчувате та Чапаєвка.

У 2001 році у ході адміністративно-територіальної реформи в Києві територія (із включенням до меж частини Залізничного району, обмеженої вулицями Лабораторною, Казимира Малевича, Короленківською, Володимирською, Саксаганського та Льва Толстого; із включенням до меж частини Харківського району, обмеженої акваторією Дніпра, залізницею Київ-Дарниця, Столичним шосе, Пирогівським шляхом та Дніпровським шосе до міської межі; із виключенням у межі Печерського району території вздовж непарного боку вулиці Великої Васильківської від вул. Саксаганського до бульвару Дружби Народів) увійшла до складу новоутвореного Голосіївського району.

Примітки

  1. Станом на 1 січня 1981 року.
  2. Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету УРСР від 4 квітня 1937 року «Про організацію в м. Києві 3-х нових районних рад» // Збірник законів та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України. — 1937. — № 16. — 29 квітня. — С. 1. — Стаття 64.
  3. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 21 березня 1957 року «Про включення в смугу міста Києва деяких населених пунктів Київської області» // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1957. — № 2. — 30 березня. — С. 76—78.
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 жовтня 1957 року «Про перейменування деяких районів міста Києва» // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1957. — № 9. — 30 жовтня. — С. 186. — Стаття 122.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 20 січня 1975 року «Про включення в межі міста Києва житлового масиву, збудованого на території Київської області» // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1975. — № 5. — 4 лютого. — С. 81. — Стаття 50.
  6. Рішення Київської міської ради від 30 січня 2001 року № 162/1139 «Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва» [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Веб-енциклопедія Києва.


image Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moskovskij rajo n kolishnij administrativno teritorialnij rajon mista Kiyeva Buv rozmishenij u pivdennij chastini mista Do skladu rajonu vhodili miscevosti Golosiyiv Demiyivka Dobrij Shlyah Saperne Pole Nova Zabudova Shirma Kitayiv Misholovka Feofaniya Saperna Slobidka Pirogiv masivi Teremki 1 ta 2 Golosiyivskij rajonOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto KiyivUtvorenij 1918 1921 1957Naselennya 219 000 osibPlosha 146 0 km Poshtovi indeksi 252026 252028 252039 252040 252083 252109 252118 252127 252143 252150 252187 252191Stanciyi metro Respublikanskij stadion Palac Ukrayina Libidska Rajonna vladaAdresa administraciyi vulicya Dimitrova 2 Teritoriyeyu rajonu protikali richki Gorihuvatka Sovka Nivka ta Mezhuvav iz Zaliznichnim Starokiyivskim Pecherskim ta Harkivskim z 1987 roku rajonami Kiyeva Kiyevo Svyatoshinskim rajonom Kiyivskoyi oblasti Mezhi rajonu prolyagali z pivnochi vuliceyu Saksaganskogo vid vulici Tolstogo do vulici Esplanadnoyi z pivnichnogo shodu shodu ta pivdennogo shodu zahidnoyu mezheyu muzeyu Kiyivska fortecya Laboratornij provulok do vulici Litnoyi vulicya Litnya promislova zona vid vulici Litnoyi do Tverskogo tupika Tverskij tupik vulici Ivana Pavla II Mikoli Rayevskogo Glazunova Dzhona Makkejna Akademika Filatova bulvar Druzhbi Narodiv zaliznicya Kiyiv Darnicya do zaliznici Kiyiv Mironivka zaliznicya Kiyiv Mironivka do Korchuvatskogo pereyizdu vul Pirogivskij Shlyah Dniprovske shose do mezhi mista do 1987 roku po zaliznici Kiyiv Mironivka do ozera Yerik po akvatoriyi Dnipra do mezhi mista na pivdni ta pivdennomu zahodu po mezhi mista do vihodu vulici Dmitra Lucenka na Kilcevu dorogu po vulicyah Dmitra Lucenka Yuriya Smolicha Moskovskij Moskovskomu provulku vulici Mihajla Maksimovicha Ohtirskomu provulku vulicyam Kajsarova Volodimira Brozhka po zahidnij ta pivnichnij mezhi Bajkovogo kladovisha do vulici Mikoli Grinchenka z zahodu cherez zaliznicyu Kiyiv Darnicya do vul Laboratornoyi po vul Laboratornij do vul Malevicha po vulicyah Malevicha Korolenkivskij ta Volodimirskij do vulici Saksaganskogo Najbilshi vulici Stolichne shose prospekti Valeriya Lobanovskogo Golosiyivskij Akademika Glushkova Nauki vulici Velika Vasilkivska Zabolotnogo IstoriyaRajon buv utvorenij 1918 roku yak Demiyivskij 1921 roku buv sformovanij nanovo pid takoyu zh nazvoyu U 1930 h rokah isnuvav u skladi ukrupnenogo Leninskogo rajonu 4 kvitnya 1937 roku CVK URSR bulo zatverdzheno postanovu za yakoyu novoutvorenij rajon otrimav nazvu Kaganovichskij 1957 roku bulo rozshireno mezhi mista ta do skladu rajonu vklyucheno sela Pirogiv Chapayevka Zhukiv ostriv Feofaniyu dachni masivi Koncha Zaspi togo zh roku rajon bulo perejmenovano na Moskovskij Pislya vklyuchennya 1975 roku do skladu mista ta rajonu zhitlovogo masivu poblizu Metrologichnoyi vulici zbudovanogo na teritoriyi Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti nabuv tih mezh yaki v cilomu zberigalisya do kincya isnuvannya 1987 roku vnaslidok utvorennya Harkivskogo rajonu do ostannogo uvijshla teritoriya mizh Stolichnim shose i zalizniceyu Kiyiv Mironivka ta Dniprom iz selishami Korchuvate ta Chapayevka U 2001 roci u hodi administrativno teritorialnoyi reformi v Kiyevi teritoriya iz vklyuchennyam do mezh chastini Zaliznichnogo rajonu obmezhenoyi vulicyami Laboratornoyu Kazimira Malevicha Korolenkivskoyu Volodimirskoyu Saksaganskogo ta Lva Tolstogo iz vklyuchennyam do mezh chastini Harkivskogo rajonu obmezhenoyi akvatoriyeyu Dnipra zalizniceyu Kiyiv Darnicya Stolichnim shose Pirogivskim shlyahom ta Dniprovskim shose do miskoyi mezhi iz viklyuchennyam u mezhi Pecherskogo rajonu teritoriyi vzdovzh neparnogo boku vulici Velikoyi Vasilkivskoyi vid vul Saksaganskogo do bulvaru Druzhbi Narodiv uvijshla do skladu novoutvorenogo Golosiyivskogo rajonu PrimitkiStanom na 1 sichnya 1981 roku Postanova Prezidiyi Centralnogo Vikonavchogo Komitetu URSR vid 4 kvitnya 1937 roku Pro organizaciyu v m Kiyevi 3 h novih rajonnih rad Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen Robitnicho Selyanskogo Uryadu Ukrayini 1937 16 29 kvitnya S 1 Stattya 64 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 21 bereznya 1957 roku Pro vklyuchennya v smugu mista Kiyeva deyakih naselenih punktiv Kiyivskoyi oblasti Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1957 2 30 bereznya S 76 78 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 12 zhovtnya 1957 roku Pro perejmenuvannya deyakih rajoniv mista Kiyeva Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1957 9 30 zhovtnya S 186 Stattya 122 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 20 sichnya 1975 roku Pro vklyuchennya v mezhi mista Kiyeva zhitlovogo masivu zbudovanogo na teritoriyi Kiyivskoyi oblasti Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1975 5 4 lyutogo S 81 Stattya 50 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 30 sichnya 2001 roku 162 1139 Pro administrativno teritorialnij ustrij m Kiyeva 25 grudnya 2013 u Wayback Machine DzherelaVeb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 288 ISBN 5 88500 070 0 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 361 362 ros Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ