Куцура (серб. Куцура, русин. Коцур) — селище у Сербії в автономному краї Воєводина у районі Вербас в округу Южно-бачки. Станом на 2002 рік селище налічувало 4663 жителів (у 1991 році було 4713 жителів). Селище цікаве тим, що більшість населення становлять русини — 47 відсотків. Далі йдуть серби, угорці і українці (1 відсоток). У селищі є три церкви — православна, греко-католицька та католицька. У 1971 році Панонські русини становили більшість (60 %) населення.
Куцура
Координати 45°31′08″ пн. ш. 19°35′17″ сх. д. / 45.518900000027777253° пн. ш. 19.58810000002777940° сх. д.Координати: 45°31′08″ пн. ш. 19°35′17″ сх. д. / 45.518900000027777253° пн. ш. 19.58810000002777940° сх. д.
Куцура у Вікісховищі |
Демографія
У селищі Куцура живе 3587 повнолітніх мешканця, а середній вік — 38,3 років (36,6 у чоловіків і 40,0 у жінок). 1623 сімей, тобто середня сім'я складається 2,86 чоловік.
Чисельність населення:
- 1948=4731
- 1953=4783
- 1961=4881
- 1971=4655
- 1981=4687
- 1991=4713
- 2002=4663
Русинська громада
У старовинних містечках Руський Керестур і Куцура зберігаються історичні згадки про прибуття в 1745 році одинадцяти русинських родин на постійне поселення. Селища до прибуття переселенців пустували. З 1751 року розпочався масовий наплив русинів із Закарпаття до Керестура. Минуть ще десятиліття, і до Сербії, Боснії прибудуть тисячі не лише закарпатців, а й галичан, жителів Пряшівщини, а також вісім тисяч козаків із зруйнованої Катериною II Запорозької Січі. Але в основній масі переселенці були селянами. Відносно мало було ремісників, торговців, а з інтелігенції приїхали лише священики і вчителі. Розмовна мова зазнала значного впливу сербохорватської, а як літературно-писемна використовувалась церковно-слов'янська, яка однак була обмежена своїм конфесійним (релігійним) застосуванням.
Етнічний склад за переписом 2002 року у Сербії (чол. (відсоток)):
- Русини — 2200 (47.17)
- Серби — 1808 (38.77)
- Угорці — 352 (7.54)
- Чорногорці — 90 (1.93)
- Українці — 49 (1.05)
Відомі особистості
В поселенні народився:
- Інокентій Іван Тимко (1906—1945) — місіонер та провідник.
Посилання
- Українські та русинські організації національної меншини в РС
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kucura serb Kucura rusin Kocur selishe u Serbiyi v avtonomnomu krayi Voyevodina u rajoni Verbas v okrugu Yuzhno bachki Stanom na 2002 rik selishe nalichuvalo 4663 zhiteliv u 1991 roci bulo 4713 zhiteliv Selishe cikave tim sho bilshist naselennya stanovlyat rusini 47 vidsotkiv Dali jdut serbi ugorci i ukrayinci 1 vidsotok U selishi ye tri cerkvi pravoslavna greko katolicka ta katolicka U 1971 roci Panonski rusini stanovili bilshist 60 naselennya Kucura Koordinati 45 31 08 pn sh 19 35 17 sh d 45 518900000027777253 pn sh 19 58810000002777940 sh d 45 518900000027777253 19 58810000002777940 Koordinati 45 31 08 pn sh 19 35 17 sh d 45 518900000027777253 pn sh 19 58810000002777940 sh d 45 518900000027777253 19 58810000002777940 Krayina Serbiya SerbiyaAdminodinicya Verbas obshina Visota centru 81 mChasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 21466GeoNames 3197018KucuraKucura Serbiya Kucura u VikishovishiGreko katolicka cerkva Pravoslavna cerkva Katolicka cerkva vsih svyatihDemografiyaU selishi Kucura zhive 3587 povnolitnih meshkancya a serednij vik 38 3 rokiv 36 6 u cholovikiv i 40 0 u zhinok 1623 simej tobto serednya sim ya skladayetsya 2 86 cholovik Chiselnist naselennya 1948 4731 1953 4783 1961 4881 1971 4655 1981 4687 1991 4713 2002 4663Rusinska gromadaU starovinnih mistechkah Ruskij Kerestur i Kucura zberigayutsya istorichni zgadki pro pributtya v 1745 roci odinadcyati rusinskih rodin na postijne poselennya Selisha do pributtya pereselenciv pustuvali Z 1751 roku rozpochavsya masovij napliv rusiniv iz Zakarpattya do Kerestura Minut she desyatilittya i do Serbiyi Bosniyi pribudut tisyachi ne lishe zakarpatciv a j galichan zhiteliv Pryashivshini a takozh visim tisyach kozakiv iz zrujnovanoyi Katerinoyu II Zaporozkoyi Sichi Ale v osnovnij masi pereselenci buli selyanami Vidnosno malo bulo remisnikiv torgovciv a z inteligenciyi priyihali lishe svyasheniki i vchiteli Rozmovna mova zaznala znachnogo vplivu serbohorvatskoyi a yak literaturno pisemna vikoristovuvalas cerkovno slov yanska yaka odnak bula obmezhena svoyim konfesijnim religijnim zastosuvannyam Etnichnij sklad za perepisom 2002 roku u Serbiyi chol vidsotok Rusini 2200 47 17 Serbi 1808 38 77 Ugorci 352 7 54 Chornogorci 90 1 93 Ukrayinci 49 1 05 Horvati 44 0 94 Slovaki 16 0 34 Musulmani 15 0 32 Cigani 12 0 25 Makedonci 11 0 23 Nimci 4 0 08 Slovenci 3 0 06 Rosiyani 2 0 04 bez pevnoyi prinalezhnosti 36 0 77 Vidomi osobistostiV poselenni narodivsya Inokentij Ivan Timko 1906 1945 misioner ta providnik PosilannyaUkrayinski ta rusinski organizaciyi nacionalnoyi menshini v RS