Журавли́не — село в Україні, в Смідинській об'єднаній сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 540 осіб.
село Журавлине | |
---|---|
Пам'ятник землякам (1962 рік) | |
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Громада | Смідинська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA07060390040092680 |
Облікова картка | с. Журавлине |
Основні дані | |
Засноване | 1538 |
Колишня назва | Шайно |
Населення | 514 |
Площа | 3,035 км² |
Густота населення | 169,36 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44455 |
Телефонний код | +380 3346 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°18′28″ пн. ш. 24°31′55″ сх. д. / 51.30778° пн. ш. 24.53194° сх. д.Координати: 51°18′28″ пн. ш. 24°31′55″ сх. д. / 51.30778° пн. ш. 24.53194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 178 м |
Водойми | річка Мизівка |
Відстань до обласного центру | 97 км |
Відстань до районного центру | 25 км |
Найближча залізнична станція | Гредьки |
Відстань до залізничної станції | 4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Журавлине, Ковельський р-н, Волинська обл., 44455 |
Карта | |
Журавлине | |
Журавлине | |
Мапа | |
Журавлине у Вікісховищі |
Колишня назва — Шайно. 7 червня 1946 року Указом Верховної Ради село було перейменовано з Шайна в Журавлине.
Історія
Кожне село, як і людина, має свої таємниці. Припорошені сивиною давнини, прикриті тяжкими замками вікової історії, вони завжди ваблять до себе, запрошуючи зазирнути у незвідане, що й намагаються зробити найбільш неспокійні серця. І передають найдопитливіші свої свідчення з покоління в покоління — від батьків до дітей. Так і в селі Шайну, нині Журавлиному. Вже кілька століть прагнуть люди зазирнути в історію «Панських могилок», як називають тут давно старовинне кладовище. Старожили розповідають, що вона ведеться від тих часів, коли гетьман Іван Мазепа воював із солдатами Петра І.
Один із церковно-приходських літописців назву села пояснює тим, що поблизу його є три могильні насипи чи кургани, які свідчать про те, що на цьому місці була велика битва росіян із поляками і шведами. За історичними свідченнями, могутній російський імператор Петро Великий посилає своє військо на допомогу польському королю, своєму союзнику Августу Саксонському, на якого напав шведський король Карл XII. У цій місцевості відбулася велика битва російських військ зі шведами. Загинуло багато воїнів. Насипали на горі три великих могили, обнесли їх валом. А посередині посадили молоденьку грушу, котра з часом виросла, розкинула своє віття. Так як загін росіян воював під керівництвом боярина Шейна, то і місцевість назвали його іменем. У 1933—1935 роках у пам'ять про полеглих на середній могилі поставили хрест, священик освятив це місце, щоб було усе по-Божому, по- християнському. І так тривалий час село називали Шейном, Шайном. Микола Теодорович пише, що ця історія не є чимось більшим, як плід фантазії літописця. Село Шейно походить від древнього Шайно, яке за історичними даними існувало на два століття раніше від російського полководця Шейна.
Перша писемна згадка про село Шайно (Журавлине) датується першою половиною XVI століття (1538 рік), коли воно належало князю Василю Михайловичу Сангушку-Ковельському.
У 1543 році село разом з іншими поселеннями Ковельського маєтку стало власністю королеви Бони. Перекази про цю королеву довгий час були поширені серед людей старшого віку. В неприступній болотистій місцевості на підвищенні був розташований її замок. До цього часу це урочище називається «Замкова». Коли королева добиралась до нього, карета загрузла в болоті. Ще й дуже голосно кавкали жаби. Королева Бона сердилась і довго наказувала їм замовкнути, але ті не слухали. За непослух жаби були прокляті Боною на «вічне мовчання». Тому і по сьогоднішній день, хоч і пройшла там меліорація, у канавах ніколи не чути квакання жаб.
Після смерті Бони село увійшло в число королівських маєтків. Через рік король подарував Шайно російському князю Андрію Михайловичу Курбському. Після смерті Андрія Курбського (1583 рік) деякий період Шайно було у володінні його дружини Олександри Петрівни Семашківни. З 1583 року село належало до маєтку Визва (також володіння Курбського) і входило до складу Ковельського староства.
В одному з історичних документів сказано, що князь Курбський передав княгині «замок» Ковель з усіма будовами та вогнепальною зброєю, також місто, передмістя з фільварками і млинами Ковельськими, палаци і волость, до того палацу прилеглі: палац Гридковичі, палац Шайно, палац Хотешово та інші.
18 травня 1585 року слуги, бояри і селяни покійного князя Курбського скаржилися уряду Володимирському про образи, спричинені їм княгинею, про те, що Курбська «в Шайно віддала фільварок якомусь Сокольницькому, людині, яка не мала ніяких заслуг перед домом Курбських».
У 1590 році Ковельський маєток, а також село Шайно були відібрані в Олександри Петрівни і передані Андрію Фірлею із Домбровиці, каштеляну радомському, який був зобов'язаний сплачувати податок на користь королівської казни з 55 полупанів 742 гроша, з одного ремісника по 4 гроша (Теодорович, твори, ст.. 178—181).
У 1832 році село належало поміщиці Ржевуцькій. Після падіння кріпосного права селяни мали невеликі наділи землі по 2-3 га. Основна ж маса земель належала церкві і поміщикові, який жив у селі Кругель. У 1872 році частина села була продана священиком Дашкевичем дяку Тарановському.
Відомий історик і дослідник О. М. Цинкаловський у своїй книжці-довіднику «Стара Волинь і волинське Полісся» писав: «Я вивчав все, що можна було знайти на землі волинян, і про них. У 19 столітті в селі Шейно було 164 двори, 1064 жителі, початкова школа, дерев'яна церква і два вітряки».
Церква в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці в селі збудована невідомо ким і коли. Вона була дерев'яна, на кам'яному фундаменті, із дзвіницею. В 1877 році її заново перебудували. За словами приходського літописця, священиками у церкві були Кирило Точинський, Іоан Концевич, Яків Абрамович, Євстафій Коссаковський, Никанор Любачевський.
Церковно-приходська школа існувала тут з 7 жовтня 1885 року. Навчання в школі тоді було обов'язковим. У 1903—1907 роках у школі навчалося близько 60 учнів. Навчальний рік розпочинався 1 жовтня і закінчувався перед Вербницею. Для учнів 4 класу, які вже закінчували школу, навчання продовжувалося ще на місяць, після чого спеціальна комісія екзаменувала їх і випускала зі школи. Лазарук Яким Іванович згадував прізвища вчителів школи: Лобачевського Милітона, Філюка Михайла. За часів панської Польщі в селі була побудована нова чотирьохкласна школа, у якій вчителювали: настоятель храму Досінчук, поляк Осінський зі своєю дружиною, поляк Куклінський.
Внаслідок триразового поділу Польщі Волинь, як і ряд інших земель, увійшла до складу Російської держави. Тому багато селян села Шайно служили в царській армії, на Балтійському флоті, воювали в І Світовій та Громадянській війні. Одним із провідних полководців був виходець із Шайна Охримук Василь, який все своє післявоєнне життя прожив у м. Харкові.
Після 1921 року Волинь, і в тому числі с. Шайно, була окупована Польщею.
За статистичними даними 1939 року в селі було 1094 жителі, 242 селянських і 6 куркульських господарств. Половина господарств була безкінною. Одна початкова школа на 30 дітей, церква. У Свято — Покровській церкві служба в ті часи здійснювалася українською мовою. В 1932 році у Волинському воєводстві розгортається рух, який охопив і Шайно. Рухом цим керувала КПЗУ. В селі з'являлися комуністичні листівки, вивішувалися прапори. Членами КПЗУ були з 1924 року Шум Каністрат Іванович, в 1932 року — Лавринюк Євлампій Гаврилович, Яцина Михайло Ійович, Підбільський Трохим Євдокимович, а 1936 року — Тишик Григорій Якович.
Але, на противагу комуністам, у селі були патріоти своєї землі, свого народу, які об'єднувались і боролися за національну ідею, за волю України. Членами ОУН в 30-ті роки були Яцина Микола, Шум Федір і Шум Олексій.
У 1939 році відбулося возз'єднання Західної України з УРСР. У 1940 році були розділені між бідняками церковні і куркульські землі. У цьому ж році було організовано колгосп ім. Димитрова, який проіснував недовго.
24 червня 1941 року село було окуповане німцями, які відразу спалили 26 дворів с. Шайно. У червні 1943 року за вбивство німецького солдата спалено 302 двори. Решта села була спалена в 1944 році при проходженні через село лінії фронту. За роки війни від рук загарбників загинула 21 людина, бандерівцями вбито 37.
Довго радянські війська не могли прорвати оборону міста Ковеля. Лінія фронту проходила біля села з березня по липень 1944 року якраз через вище згадані «Панські могилки». Загиблі лежали на полях, як снопи, кров звідти стікала рікою до села. Ще й сьогодні тут можна знайти «подарунки війни» — міни та снаряди.
Про те, як була прорвана оборона, описується в книзі Володимира Жарка «Особливо небезпечний для рейху». Командування фронтом направило сюди 41 штурмовий батальйон під командуванням вірменина Мірзояна Арама Шаміровича з завданням негайно визволити село. Перша атака позицій противника була невдалою. Щоб уникнути втрат, Арам Шамірович вирішив діяти по-іншому. Пізно ввечері 4 липня розвідники батальйону безшумно зняли вартових на німецьких позиціях, зайняли доти, з яких, як і німці, давали кулеметні черги (щоб загарбники, які знаходилися в селі, нічого не запідозрили). Червона і зелена ракети сповістили воїнам батальйону про початок атаки. Все пройшло миттєво. З місць ночівлі нацисти вискакували в спідній білизні, бігли в болото, що було в центрі села, піднімали руки і кричали: «Капут». 5 липня 1944 р. стало днем вигнання німців з села. Також 5—6 липня було визволено м. Ковель. У 1982—1986 роках Арам Мірзоян тричі приїжджав у с. Журавлине, бо воно було йому дуже дороге. У сімдесятих роках гостями учнів школи були учасники визволення району: казах Мусаєв Єргалі Мусаєвич зі своїми бойовими товаришами.
Під час боїв за визволення села загинуло немало воїнів, які були поховані у братській могилі села, а пізніше їх останки перевезені у братську могилу селища Луків (Журавлине до 1959 року належало до Луківського району). А в 1968 році при будівництві нової хати житель с. Журавлине Лукашук Іван розкопав могилу з рештками невідомих радянських солдатів, які урочисто було перепоховані на сільському кладовищі.
Кінець ХХ століття
У роки війни приміщення школи згоріло. Після визволення села навчання дітей проводив Шум Федір Маркіянович, який закінчив Ковельську гімназію. Навчання проводилося в хаті, яка ледве уціліла. У 1946 році навчання проводилось у хатах Томашука Петра Сидоровича, Ланця Степана Родіоновича, Яцини Степана Тимофійовича.
Будівництво нової школи почалося в 1947 році, коли директором був Патій Володимир Микитович. Матеріал для будівництва був привезений з с. Кукуріки. Відразу було побудовано дві класні кімнати (від центральної вулиці села), а згодом решта дерев'яного приміщення. Цегляна частина школи була добудована в 1964 році при директору Мірошнику Івану Савичу (родом з Сумщини). З 1949 року і до виходу на пенсію в школі працювала Лазарук Марія Миколаївна (родом з Сумщини). До 1961 року школа була семирічною, згодом — восьмирічною
За бойові подвиги в роки Другої світової війни орденами і медалями нагороджено 38 громадян села:
- медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 30;
- медаллю «За відвагу» — 3;
- медаллю «За бойові заслуги» — 2;
- медаллю «За перемогу над Японією» — 2;
- медаллю «За взяття Берліна» — 1.
Серед нагороджених Карпук К. В., Оліщук І. А., Томашук М. Д., Денега А., Ланець С. Р., Лукашук С. І., Лазарук М. П. та інші.
У рік святкування 37 річниці Перемоги в селі було відкрито обеліск Слави.
У селі Шайно в 1943 році діяли і здійснювали військові операції воїни УПА. Особливо потрібно відзначити участь Шума Олексія, він же «Олекса», псевдонім «Вовчак». Юнаком вступив до ОУН, проводив ще за Польщі серед молоді Ковельщини підпільну організаційну роботу. Пройшов військовий вишкіл при Ковельському окружному проводі. За дорученням ОУН на початку березня 1943 р. організував перехід до лав УПА всієї української поліції Ковеля. Під керівництвом Олекси Шума було звільнено всіх в'язнів німецької тюрми, а також невільників з табору полонених.
Однією з найвдаліших була військова операція, коли після кропіткої розвідки 15 травня 1943 року спецзагін УПА «Помста Полісся» під особистим командуванням Олексія Шума зробив засідку на шляху Ковель — Брест, неподалік села Кортеліси. У результаті вдалої засідки та коротенького, але запеклого бою було ліквідовано шефа німецьких штурмовиків генерала Лютце з його штабом. «Вовчак» був здібним бойовим старшиною, командував серйозними військовими операціями УПА проти німців. Під час однієї з таких акцій хоробрий командир загинув. Сталося це 20 березня 1944 року на хуторі Луковичі Іваничівського району. Смерть Шума Олекси стала великою втратою для повстанського руху Волині, бо він належав до найвидатніших бойових старшин УПА. Бойові побратими поховали свого командира на кладовищі с. Жашковичі Іваничівського району. У 2004 році в березні на могилі героя України зібралися патріоти з усієї Волині, щоб вшанувати світлу пам'ять великого борця за волю рідної землі.
У селі Шайно таких вояків було багато, яких знали на всю округу. Це Яцина Василь і Яцина Андрій, Лазарук Василь і Лазарук Михайло, Шум Микола (брат Олекси), Самолюк Степан і Самолюк Євгенія, Самолюк Андрій, Лавринюк Михайло, Роюк Роман, Яцина Михайло і Яцина Трохим, Хом'як Йосип, Лавринюк Яків, Солодуха Омелян, Судима Самійло, Шум Федір, Підбільський Михайло та інші. Після закінчення війни ті, хто залишився в живих, були замучені, закатовані, відправлені на 25-річне ув'язнення за національну ідею, за українську душу, за те, що були патріотами своєї землі, свого народу.
Розбудова у сучасне село
5 грудня 1974 року в селі було відкрито новий Будинок культури, а в 1988 році — дитячий садок.
У 1994 році побудована двоповерхова простора школа. Будівництво школи розпочалося в 1992 році, а 10 листопада 1994 року вчительський та учнівський колективи святкували новосілля. За роки існування школи з 1947 року і по даний час зі школи вийшло 1360 випускників. Серед них визнані інженери: Лукашук Григорій Григорович — лауреат Державної премії в Києві, Хом'як Григорій — інженер космічного конструкторського бюро в Москві, Лазарук Євген — у Львові, Ничипорук Євген — у Дніпропетровську. Багато теперішніх випускників стали працівниками банків, економістами, юристами, лікарями та вчителями.
У 1995 р. с. Журавлине вдруге була відбудована Свято-Покровська церква. Першим настоятелем був священик Володимир Береш. У 2009 р. відкрито Будинок молитви релігійної громади ХВЄ.
На базі сільськогосподарського підприємства «Перемога» у 2000 році утворено ТзОВ «Журавлине». Його співзасновниками були Лазарук Ю. Є., Самолюк А. А., Батильчук М. М., Яцина Р. К., Приступчук О. В., Шух Н. Є.. Директором його став Лазарук Ю. Є. У серпні 2009 року ТзОВ «Журавлине» припинило господарську діяльність і було ліквідоване.
На даний час в селі нараховується 130 дворів, проживає 540 жителів.
До 22 грудня 2019 року — адміністративний центр Журавлинської сільської ради Старовижівського району Волинської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 537 осіб, з яких 239 чоловіків та 298 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 496 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
Українська | 99,81 % |
Білоруська | 0,19 % |
Відомі люди
- Шум Олекса (псевдо «Вовчак») — (* 1919 — † 1944), воєначальник УПА, шеф штабу ВО-3 «Турів», керівник військової операції з ліквідації генерала Вермахту Віктора Лютце.
Примітки
- Смідинська сільська об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Процитовано 28 вересня 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Журавли́не // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.675
Посилання
- Погода в селі Журавлине [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuravli ne selo v Ukrayini v Smidinskij ob yednanij silskij gromadi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 540 osib selo ZhuravlinePam yatnik zemlyakam 1962 rik Krayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Kovelskij rajonGromada Smidinska silska gromadaKod KATOTTG UA07060390040092680Oblikova kartka s Zhuravline Osnovni daniZasnovane 1538Kolishnya nazva ShajnoNaselennya 514Plosha 3 035 km Gustota naselennya 169 36 osib km Poshtovij indeks 44455Telefonnij kod 380 3346Geografichni daniGeografichni koordinati 51 18 28 pn sh 24 31 55 sh d 51 30778 pn sh 24 53194 sh d 51 30778 24 53194 Koordinati 51 18 28 pn sh 24 31 55 sh d 51 30778 pn sh 24 53194 sh d 51 30778 24 53194Serednya visota nad rivnem morya 178 mVodojmi richka MizivkaVidstan do oblasnogo centru 97 kmVidstan do rajonnogo centru 25 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya GredkiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 4 kmMisceva vladaAdresa radi s Zhuravline Kovelskij r n Volinska obl 44455KartaZhuravlineZhuravlineMapa Zhuravline u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zhuravline Avtobusna zupinka Kolishnya nazva Shajno 7 chervnya 1946 roku Ukazom Verhovnoyi Radi selo bulo perejmenovano z Shajna v Zhuravline IstoriyaKozhne selo yak i lyudina maye svoyi tayemnici Priporosheni sivinoyu davnini prikriti tyazhkimi zamkami vikovoyi istoriyi voni zavzhdi vablyat do sebe zaproshuyuchi zazirnuti u nezvidane sho j namagayutsya zrobiti najbilsh nespokijni sercya I peredayut najdopitlivishi svoyi svidchennya z pokolinnya v pokolinnya vid batkiv do ditej Tak i v seli Shajnu nini Zhuravlinomu Vzhe kilka stolit pragnut lyudi zazirnuti v istoriyu Panskih mogilok yak nazivayut tut davno starovinne kladovishe Starozhili rozpovidayut sho vona vedetsya vid tih chasiv koli getman Ivan Mazepa voyuvav iz soldatami Petra I Odin iz cerkovno prihodskih litopisciv nazvu sela poyasnyuye tim sho poblizu jogo ye tri mogilni nasipi chi kurgani yaki svidchat pro te sho na comu misci bula velika bitva rosiyan iz polyakami i shvedami Za istorichnimi svidchennyami mogutnij rosijskij imperator Petro Velikij posilaye svoye vijsko na dopomogu polskomu korolyu svoyemu soyuzniku Avgustu Saksonskomu na yakogo napav shvedskij korol Karl XII U cij miscevosti vidbulasya velika bitva rosijskih vijsk zi shvedami Zaginulo bagato voyiniv Nasipali na gori tri velikih mogili obnesli yih valom A poseredini posadili molodenku grushu kotra z chasom virosla rozkinula svoye vittya Tak yak zagin rosiyan voyuvav pid kerivnictvom boyarina Shejna to i miscevist nazvali jogo imenem U 1933 1935 rokah u pam yat pro poleglih na serednij mogili postavili hrest svyashenik osvyativ ce misce shob bulo use po Bozhomu po hristiyanskomu I tak trivalij chas selo nazivali Shejnom Shajnom Mikola Teodorovich pishe sho cya istoriya ne ye chimos bilshim yak plid fantaziyi litopiscya Selo Shejno pohodit vid drevnogo Shajno yake za istorichnimi danimi isnuvalo na dva stolittya ranishe vid rosijskogo polkovodcya Shejna Persha pisemna zgadka pro selo Shajno Zhuravline datuyetsya pershoyu polovinoyu XVI stolittya 1538 rik koli vono nalezhalo knyazyu Vasilyu Mihajlovichu Sangushku Kovelskomu Pokrovska cerkva U 1543 roci selo razom z inshimi poselennyami Kovelskogo mayetku stalo vlasnistyu korolevi Boni Perekazi pro cyu korolevu dovgij chas buli poshireni sered lyudej starshogo viku V nepristupnij bolotistij miscevosti na pidvishenni buv roztashovanij yiyi zamok Do cogo chasu ce urochishe nazivayetsya Zamkova Koli koroleva dobiralas do nogo kareta zagruzla v boloti She j duzhe golosno kavkali zhabi Koroleva Bona serdilas i dovgo nakazuvala yim zamovknuti ale ti ne sluhali Za neposluh zhabi buli proklyati Bonoyu na vichne movchannya Tomu i po sogodnishnij den hoch i projshla tam melioraciya u kanavah nikoli ne chuti kvakannya zhab Pislya smerti Boni selo uvijshlo v chislo korolivskih mayetkiv Cherez rik korol podaruvav Shajno rosijskomu knyazyu Andriyu Mihajlovichu Kurbskomu Pislya smerti Andriya Kurbskogo 1583 rik deyakij period Shajno bulo u volodinni jogo druzhini Oleksandri Petrivni Semashkivni Z 1583 roku selo nalezhalo do mayetku Vizva takozh volodinnya Kurbskogo i vhodilo do skladu Kovelskogo starostva V odnomu z istorichnih dokumentiv skazano sho knyaz Kurbskij peredav knyagini zamok Kovel z usima budovami ta vognepalnoyu zbroyeyu takozh misto peredmistya z filvarkami i mlinami Kovelskimi palaci i volost do togo palacu prilegli palac Gridkovichi palac Shajno palac Hoteshovo ta inshi 18 travnya 1585 roku slugi boyari i selyani pokijnogo knyazya Kurbskogo skarzhilisya uryadu Volodimirskomu pro obrazi sprichineni yim knyagineyu pro te sho Kurbska v Shajno viddala filvarok yakomus Sokolnickomu lyudini yaka ne mala niyakih zaslug pered domom Kurbskih U 1590 roci Kovelskij mayetok a takozh selo Shajno buli vidibrani v Oleksandri Petrivni i peredani Andriyu Firleyu iz Dombrovici kashtelyanu radomskomu yakij buv zobov yazanij splachuvati podatok na korist korolivskoyi kazni z 55 polupaniv 742 grosha z odnogo remisnika po 4 grosha Teodorovich tvori st 178 181 U 1832 roci selo nalezhalo pomishici Rzhevuckij Pislya padinnya kriposnogo prava selyani mali neveliki nadili zemli po 2 3 ga Osnovna zh masa zemel nalezhala cerkvi i pomishikovi yakij zhiv u seli Krugel U 1872 roci chastina sela bula prodana svyashenikom Dashkevichem dyaku Taranovskomu Vidomij istorik i doslidnik O M Cinkalovskij u svoyij knizhci dovidniku Stara Volin i volinske Polissya pisav Ya vivchav vse sho mozhna bulo znajti na zemli volinyan i pro nih U 19 stolitti v seli Shejno bulo 164 dvori 1064 zhiteli pochatkova shkola derev yana cerkva i dva vitryaki Silskij magazin Cerkva v im ya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v seli zbudovana nevidomo kim i koli Vona bula derev yana na kam yanomu fundamenti iz dzviniceyu V 1877 roci yiyi zanovo perebuduvali Za slovami prihodskogo litopiscya svyashenikami u cerkvi buli Kirilo Tochinskij Ioan Koncevich Yakiv Abramovich Yevstafij Kossakovskij Nikanor Lyubachevskij Cerkovno prihodska shkola isnuvala tut z 7 zhovtnya 1885 roku Navchannya v shkoli todi bulo obov yazkovim U 1903 1907 rokah u shkoli navchalosya blizko 60 uchniv Navchalnij rik rozpochinavsya 1 zhovtnya i zakinchuvavsya pered Verbniceyu Dlya uchniv 4 klasu yaki vzhe zakinchuvali shkolu navchannya prodovzhuvalosya she na misyac pislya chogo specialna komisiya ekzamenuvala yih i vipuskala zi shkoli Lazaruk Yakim Ivanovich zgaduvav prizvisha vchiteliv shkoli Lobachevskogo Militona Filyuka Mihajla Za chasiv panskoyi Polshi v seli bula pobudovana nova chotirohklasna shkola u yakij vchitelyuvali nastoyatel hramu Dosinchuk polyak Osinskij zi svoyeyu druzhinoyu polyak Kuklinskij Vnaslidok trirazovogo podilu Polshi Volin yak i ryad inshih zemel uvijshla do skladu Rosijskoyi derzhavi Tomu bagato selyan sela Shajno sluzhili v carskij armiyi na Baltijskomu floti voyuvali v I Svitovij ta Gromadyanskij vijni Odnim iz providnih polkovodciv buv vihodec iz Shajna Ohrimuk Vasil yakij vse svoye pislyavoyenne zhittya prozhiv u m Harkovi Vishiti rushniki Pislya 1921 roku Volin i v tomu chisli s Shajno bula okupovana Polsheyu Za statistichnimi danimi 1939 roku v seli bulo 1094 zhiteli 242 selyanskih i 6 kurkulskih gospodarstv Polovina gospodarstv bula bezkinnoyu Odna pochatkova shkola na 30 ditej cerkva U Svyato Pokrovskij cerkvi sluzhba v ti chasi zdijsnyuvalasya ukrayinskoyu movoyu V 1932 roci u Volinskomu voyevodstvi rozgortayetsya ruh yakij ohopiv i Shajno Ruhom cim keruvala KPZU V seli z yavlyalisya komunistichni listivki vivishuvalisya prapori Chlenami KPZU buli z 1924 roku Shum Kanistrat Ivanovich v 1932 roku Lavrinyuk Yevlampij Gavrilovich Yacina Mihajlo Ijovich Pidbilskij Trohim Yevdokimovich a 1936 roku Tishik Grigorij Yakovich Ale na protivagu komunistam u seli buli patrioti svoyeyi zemli svogo narodu yaki ob yednuvalis i borolisya za nacionalnu ideyu za volyu Ukrayini Chlenami OUN v 30 ti roki buli Yacina Mikola Shum Fedir i Shum Oleksij U 1939 roci vidbulosya vozz yednannya Zahidnoyi Ukrayini z URSR U 1940 roci buli rozdileni mizh bidnyakami cerkovni i kurkulski zemli U comu zh roci bulo organizovano kolgosp im Dimitrova yakij proisnuvav nedovgo 24 chervnya 1941 roku selo bulo okupovane nimcyami yaki vidrazu spalili 26 dvoriv s Shajno U chervni 1943 roku za vbivstvo nimeckogo soldata spaleno 302 dvori Reshta sela bula spalena v 1944 roci pri prohodzhenni cherez selo liniyi frontu Za roki vijni vid ruk zagarbnikiv zaginula 21 lyudina banderivcyami vbito 37 Dovgo radyanski vijska ne mogli prorvati oboronu mista Kovelya Liniya frontu prohodila bilya sela z bereznya po lipen 1944 roku yakraz cherez vishe zgadani Panski mogilki Zagibli lezhali na polyah yak snopi krov zvidti stikala rikoyu do sela She j sogodni tut mozhna znajti podarunki vijni mini ta snaryadi Pro te yak bula prorvana oborona opisuyetsya v knizi Volodimira Zharka Osoblivo nebezpechnij dlya rejhu Komanduvannya frontom napravilo syudi 41 shturmovij bataljon pid komanduvannyam virmenina Mirzoyana Arama Shamirovicha z zavdannyam negajno vizvoliti selo Persha ataka pozicij protivnika bula nevdaloyu Shob uniknuti vtrat Aram Shamirovich virishiv diyati po inshomu Pizno vvecheri 4 lipnya rozvidniki bataljonu bezshumno znyali vartovih na nimeckih poziciyah zajnyali doti z yakih yak i nimci davali kulemetni chergi shob zagarbniki yaki znahodilisya v seli nichogo ne zapidozrili Chervona i zelena raketi spovistili voyinam bataljonu pro pochatok ataki Vse projshlo mittyevo Z misc nochivli nacisti viskakuvali v spidnij bilizni bigli v boloto sho bulo v centri sela pidnimali ruki i krichali Kaput 5 lipnya 1944 r stalo dnem vignannya nimciv z sela Takozh 5 6 lipnya bulo vizvoleno m Kovel U 1982 1986 rokah Aram Mirzoyan trichi priyizhdzhav u s Zhuravline bo vono bulo jomu duzhe doroge U simdesyatih rokah gostyami uchniv shkoli buli uchasniki vizvolennya rajonu kazah Musayev Yergali Musayevich zi svoyimi bojovimi tovarishami Mogila bratska radyanskih voyiniv Pid chas boyiv za vizvolennya sela zaginulo nemalo voyiniv yaki buli pohovani u bratskij mogili sela a piznishe yih ostanki perevezeni u bratsku mogilu selisha Lukiv Zhuravline do 1959 roku nalezhalo do Lukivskogo rajonu A v 1968 roci pri budivnictvi novoyi hati zhitel s Zhuravline Lukashuk Ivan rozkopav mogilu z reshtkami nevidomih radyanskih soldativ yaki urochisto bulo perepohovani na silskomu kladovishi Kinec HH stolittya U roki vijni primishennya shkoli zgorilo Pislya vizvolennya sela navchannya ditej provodiv Shum Fedir Markiyanovich yakij zakinchiv Kovelsku gimnaziyu Navchannya provodilosya v hati yaka ledve ucilila U 1946 roci navchannya provodilos u hatah Tomashuka Petra Sidorovicha Lancya Stepana Rodionovicha Yacini Stepana Timofijovicha Budivnictvo novoyi shkoli pochalosya v 1947 roci koli direktorom buv Patij Volodimir Mikitovich Material dlya budivnictva buv privezenij z s Kukuriki Vidrazu bulo pobudovano dvi klasni kimnati vid centralnoyi vulici sela a zgodom reshta derev yanogo primishennya Ceglyana chastina shkoli bula dobudovana v 1964 roci pri direktoru Miroshniku Ivanu Savichu rodom z Sumshini Z 1949 roku i do vihodu na pensiyu v shkoli pracyuvala Lazaruk Mariya Mikolayivna rodom z Sumshini Do 1961 roku shkola bula semirichnoyu zgodom vosmirichnoyu Za bojovi podvigi v roki Drugoyi svitovoyi vijni ordenami i medalyami nagorodzheno 38 gromadyan sela medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 30 medallyu Za vidvagu 3 medallyu Za bojovi zaslugi 2 medallyu Za peremogu nad Yaponiyeyu 2 medallyu Za vzyattya Berlina 1 Sered nagorodzhenih Karpuk K V Olishuk I A Tomashuk M D Denega A Lanec S R Lukashuk S I Lazaruk M P ta inshi U rik svyatkuvannya 37 richnici Peremogi v seli bulo vidkrito obelisk Slavi Pam yatna doshka prisvyachena O Shumu U seli Shajno v 1943 roci diyali i zdijsnyuvali vijskovi operaciyi voyini UPA Osoblivo potribno vidznachiti uchast Shuma Oleksiya vin zhe Oleksa psevdonim Vovchak Yunakom vstupiv do OUN provodiv she za Polshi sered molodi Kovelshini pidpilnu organizacijnu robotu Projshov vijskovij vishkil pri Kovelskomu okruzhnomu provodi Za doruchennyam OUN na pochatku bereznya 1943 r organizuvav perehid do lav UPA vsiyeyi ukrayinskoyi policiyi Kovelya Pid kerivnictvom Oleksi Shuma bulo zvilneno vsih v yazniv nimeckoyi tyurmi a takozh nevilnikiv z taboru polonenih Odniyeyu z najvdalishih bula vijskova operaciya koli pislya kropitkoyi rozvidki 15 travnya 1943 roku speczagin UPA Pomsta Polissya pid osobistim komanduvannyam Oleksiya Shuma zrobiv zasidku na shlyahu Kovel Brest nepodalik sela Kortelisi U rezultati vdaloyi zasidki ta korotenkogo ale zapeklogo boyu bulo likvidovano shefa nimeckih shturmovikiv generala Lyutce z jogo shtabom Vovchak buv zdibnim bojovim starshinoyu komanduvav serjoznimi vijskovimi operaciyami UPA proti nimciv Pid chas odniyeyi z takih akcij horobrij komandir zaginuv Stalosya ce 20 bereznya 1944 roku na hutori Lukovichi Ivanichivskogo rajonu Smert Shuma Oleksi stala velikoyu vtratoyu dlya povstanskogo ruhu Volini bo vin nalezhav do najvidatnishih bojovih starshin UPA Bojovi pobratimi pohovali svogo komandira na kladovishi s Zhashkovichi Ivanichivskogo rajonu U 2004 roci v berezni na mogili geroya Ukrayini zibralisya patrioti z usiyeyi Volini shob vshanuvati svitlu pam yat velikogo borcya za volyu ridnoyi zemli U seli Shajno takih voyakiv bulo bagato yakih znali na vsyu okrugu Ce Yacina Vasil i Yacina Andrij Lazaruk Vasil i Lazaruk Mihajlo Shum Mikola brat Oleksi Samolyuk Stepan i Samolyuk Yevgeniya Samolyuk Andrij Lavrinyuk Mihajlo Royuk Roman Yacina Mihajlo i Yacina Trohim Hom yak Josip Lavrinyuk Yakiv Soloduha Omelyan Sudima Samijlo Shum Fedir Pidbilskij Mihajlo ta inshi Pislya zakinchennya vijni ti hto zalishivsya v zhivih buli zamucheni zakatovani vidpravleni na 25 richne uv yaznennya za nacionalnu ideyu za ukrayinsku dushu za te sho buli patriotami svoyeyi zemli svogo narodu Rozbudova u suchasne selo 5 grudnya 1974 roku v seli bulo vidkrito novij Budinok kulturi a v 1988 roci dityachij sadok Silska doroga U 1994 roci pobudovana dvopoverhova prostora shkola Budivnictvo shkoli rozpochalosya v 1992 roci a 10 listopada 1994 roku vchitelskij ta uchnivskij kolektivi svyatkuvali novosillya Za roki isnuvannya shkoli z 1947 roku i po danij chas zi shkoli vijshlo 1360 vipusknikiv Sered nih viznani inzheneri Lukashuk Grigorij Grigorovich laureat Derzhavnoyi premiyi v Kiyevi Hom yak Grigorij inzhener kosmichnogo konstruktorskogo byuro v Moskvi Lazaruk Yevgen u Lvovi Nichiporuk Yevgen u Dnipropetrovsku Bagato teperishnih vipusknikiv stali pracivnikami bankiv ekonomistami yuristami likaryami ta vchitelyami Dityachij majdanchik U 1995 r s Zhuravline vdruge bula vidbudovana Svyato Pokrovska cerkva Pershim nastoyatelem buv svyashenik Volodimir Beresh U 2009 r vidkrito Budinok molitvi religijnoyi gromadi HVYe Na bazi silskogospodarskogo pidpriyemstva Peremoga u 2000 roci utvoreno TzOV Zhuravline Jogo spivzasnovnikami buli Lazaruk Yu Ye Samolyuk A A Batilchuk M M Yacina R K Pristupchuk O V Shuh N Ye Direktorom jogo stav Lazaruk Yu Ye U serpni 2009 roku TzOV Zhuravline pripinilo gospodarsku diyalnist i bulo likvidovane Na danij chas v seli narahovuyetsya 130 dvoriv prozhivaye 540 zhiteliv Do 22 grudnya 2019 roku administrativnij centr Zhuravlinskoyi silskoyi radi Starovizhivskogo rajonu Volinskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 537 osib z yakih 239 cholovikiv ta 298 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 496 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova VidsotokUkrayinska 99 81 Biloruska 0 19 Vidomi lyudiShum Oleksa psevdo Vovchak 1919 1944 voyenachalnik UPA shef shtabu VO 3 Turiv kerivnik vijskovoyi operaciyi z likvidaciyi generala Vermahtu Viktora Lyutce PrimitkiSmidinska silska ob yednana teritorialna gromada https decentralization gov ua Procitovano 28 veresnya 2020 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 LiteraturaZhuravli ne Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 675PosilannyaPogoda v seli Zhuravline 17 listopada 2016 u Wayback Machine