Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джака рта колишня назва Батавія офіційна назва Спеціальний столичний регіон Джакарта індонез Daerah Khusus Ibukota Jakar

Джакарта

Джакарта

Джака́рта (колишня назва Батавія, офіційна назва Спеціальний столичний регіон Джакарта, індонез. Daerah Khusus Ibukota Jakarta) — найбільше місто і столиця Індонезії, одне з найбільших міст світу.

Джакарта
індонез. Jakarta
image image
d
image
Панорама Джакарти
Панорама Джакарти
image
Основні дані
06°10′00″ пд. ш. 106°48′00″ сх. д. / 6.16667° пд. ш. 106.80000° сх. д. / -6.16667; 106.80000Координати: 06°10′00″ пд. ш. 106°48′00″ сх. д. / 6.16667° пд. ш. 106.80000° сх. д. / -6.16667; 106.80000
Країна image Індонезія
Регіон Спеціальний столичний регіон Джакарта
Столиця для Індонезія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Бантен, Західна Ява ?
Поділ
  • d[1][2], d[1][2], d[1][2], d[1][2], d[1][2], d[1][2]
    • Засновано 22 червня 1527[3]
    Перша згадка 397
    Площа 750,28 км²
    Населення 8 489 910 (2008)
    · густота 13 290,6 осіб/км²
    Висота НРМ 8 м
    Географічна зона Ява
    Водойма Яванське море, Чилівунг
    Офіційна мова індонез.
    Назва мешканців англ. Jakartan, фр. Jakartanais[4], фр. Jakartanaise[4], словен. Džakartčan і словен. Džakartčanka
    Міста-побратими Берлін (13 квітня 1994), Ісламабад, Токіо (23 жовтня 1989), Пекін, Маніла, Куала-Лумпур, Сеул, Абу-Дабі, Джидда, Пхеньян, Ханой, Бангкок (21 січня 2002), Єзд, Лондон, Стамбул, Москва, Роттердам, Лос-Анджелес, Мехіко, Нью-Йорк, Касабланка, Новий Південний Вельс, Амстердам, Астана, Київ (21 червня 2007)[5][6]
    Телефонний код (+62) 021
    Часовий пояс і d
    Номери автомобілів B
    GeoNames 1642907, 1642911
    OSM r6362934  ·R
    Поштові індекси 10110–14540 і 19110–19130
    Міська влада
    d Херу Буді Хартоно (Heru Budi Hartono)
    Вебсайт www.jakarta.go.id
    Мапа
    image
    image
    Джакарта
    Джакарта (Індонезія)
    image Джакарта у Вікісховищі

    Місто розташоване на північно-західному узбережжі острова Ява при впадінні річки Чилівунг у Яванське море. Адміністративно входить у .

    Географія

    image
    Парусна шлюпка в затоці Джакарти.

    Джакарта розташована на північно-західному узбережжі Яви, у гирлі річки Чилівунг у [en], яка є затокою Яванського моря. Офіційно, територія Спеціального Округу Джакарти займає 662 км² на поверхні суші та 6 977 км² акваторії моря. Джакарта лежить на плоскій низині, середня висота якої становить 8 метрів над рівнем моря. 40 % території Джакарти, особливо північні райони, знаходиться нижче рівня моря, у той час як південні частини порівняно горбисті. Через Джакарту протікають близько 13 рік, більшість з них течуть з [id] через горбисті південні частини міста і впадають на півночі до Яванського моря. Найзначиміша річка — Чилівунг, котра ділить місто на західний і східний райони. Інші важливими річками є Песанґґаган (Pesanggrahan) та Сунтер (Sunter).

    Ці річки в поєднанні з низьким рельєфом Джакарти, спричинюють підйомом рівня річок у сезон дощів аж до повеней, та високими припливами на морі. Іншими факторами є засмічення каналізаційних труб і водних шляхів, які обслуговують зростаюче населення, вирубка лісу разом зі швидкими темпами урбанізації місцевостей Богор та Депок у тилу Джакарти. Крім того, Джакарта є міською місцевістю зі складними соціально-економічними проблемами, які побічно сприяють посиленню повеней. Великі повені відбулися в 1996 році, коли були затоплені 5 000 гектарів землі і у 2007 роках. Збитки від пошкодження інфраструктури становили, принаймні, 5 200 млрд рупій (572 млн. доларів США) і щонайменше 85 людей загинули і близько 350 тисяч людей були змушені покинути свої будинки. Близько 70 % від загальної площі Джакарти було затоплено водою, що, у деяких районах міста, сягала глибини до чотирьох метрів.

    У травні 2011 року, Джакартське агентство з управління навколишнім середовищем (англ. Jakarta Environmental Management Agency) класифікувало всі забруднені річки в Джакарті; 71 % з них були сильно забруднені, 20 % були частково забруднені і 9 % були легко забруднені.

    Східний протипаводковий канал у східній частині Джакарти був національним проектом, який розпочався у 2003 р. і на кінець 2009 року досяг Яванського моря і завершення якого планувалося на 2011 рік. Після завершення його довжина склала 23,5 кілометрів, і зв'язує він п'ять річок: Сіпінанг (Cipinang), Сунтер (Sunter), Буаран (Buaran), Джаті Крамат (Jati Kramat) та (Cakung). Він знизить силу повеней, а також одна з його ділянок довжиною 2 км має слугувати як місце для веслувального спорту. Для послаблення повеней, у Джакарті збудують підземний канал від річки Чилівунг (Ciliwung) до річки Сіпінанг який далі виходитиме у Східний протипаводковий канал. Це знизить повені у районах Чаванґ (Cawang), Кампунґ Мелаю (Kampung Melayu), Букіт-Дурі (Bukit Duri) і Кебун Бару (Kebun Baru). Довжина його становитиме один кілометр і будівництво його планується завершити у 2016 році.

    Крім повеней з річок, Джакарта також занурюється на приблизно від 5 до 10 сантиметрів на рік і до 20 сантиметрів у материковій північній Джакарті. Для вирішення цього питання, Нідерланди нададуть $ 4 млн на технічну документацію по створенню греблі навколо затоки Джакарти. Кільце дамби буде забезпечене системою відкачування і утримання води, буде регулювати і контролювати морську воду а також використовуватиметься як додаткові платні дороги. Проект буде побудований до 2025 року.

    Місто межує із провінцією Західна Ява на сході, і з провінцією Бантен на заході. Територія архіпелагу «Тисячі островів», котрі адміністративно підпорядковуються Джакарті, знаходиться в однойменній затоці північніше від основної частини міста.

    Клімат

    Клімат міста субекваторіальний, жаркий, з чітко вираженим сухим сезоном у червні-серпні і вологою рештою частиною року. Опадів випадає 400 мм у січні і 70 мм у червні-липні. Вологість 73 %. Середньорічна кількість опадів — 2 000 мм.

    Клімат Джакарти
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 34 33 33 34 34 34 33 34 36 37 36 34 34,3
    Середній максимум, °C 29 29 30 31 31 31 31 31 31 31 30 29 30,3
    Середня температура, °C 26 26 26,5 27,5 27,5 27 27 27 27 27 26,5 26 26,75
    Середній мінімум, °C 23 23 23 24 24 23 23 23 23 23 23 23 23,2
    Абсолютний мінімум, °C 21 21 21 21 21 19 19 19 19 21 20 19 20,1
    Годин сонячного сяйва 155 140 248 210 217 210 217 248 240 217 180 155 2437
    Норма опадів, мм 300 300 211 147 114 97 64 43 66 112 142 203 1799
    Днів з дощем 18 17 15 11 9 7 5 4 5 8 12 14 125
    Джерело: weather2travel.com, BBC Weather

    Історія

    image
    Батавія, 1897 рік

    Офіційною датою заснування вважається 22 червня 1527 року (цей день вважається також Днем міста), коли війська султана Депмак отримали перемогу над португальським флотом і, захопивши поселення Сунда-Келапа, де португальці прагнули створити форт, назвали його Джаякертою (містом перемоги).

    Демографія

    Населення міста дуже швидко зростає. Так з 1930 року воно збільшилося майже у 17 разів. На початку 1950-х років населення становило 823 тисячі, у 1961 році — 2,9 млн, у 1971 році — 4,6 млн, у 1980 — 6,5 млн. У 1980-х роках густота населення в середньому становила 8 тис. жителів на 1 км², у районі Сенен (Центральна Джакарта) — 50 тис. жителів на 1 км², Танах-Абанг (Центральна Джакарта) — 25-30 тис. жителів на 1 км², районах Гамбір (Центральна Джакарта) і Гроголь (Західна Джакарта) — 10-15 тис. жителів на 1 км².

    Нині в міській агломерації Джакарти проживає 23 мільйони людей.

    Рік Населення (млн осіб)
    1930 0,533
    1960 2,9
    1970 4,6
    1980 6,5
    2006 9

    Етнічний склад населення Джакарти, за даними переписів населення 2000 і 2010 років, був таким:

    Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010)
    Яванці 2 927 340 35,16 % 3 453 453 36,17 %
    Батавці 2 301 587 27,65 % 2 700 722 28,29 %
    Сунданці 1 271 531 15,27 % 1 395 025 14,61 %
    Китайці 460 002 5,53 % 632 372 6,62 %
    Батаки 300 562 3,61 % 326 645 3,42 %
    Мінангкабау 264 639 3,18 % 272 018 2,85 %
    Інші 799 046 9,60 % 767 306 8,04 %
    Всього 8 324 707 100,00 % 9 547 541 100,00 %

    Адміністративний поділ

    image
    Центр міста
    image
    Мапа Джакарти

    Офіційно Джакарта не є містом, це провінція із статусом столиці, тому управляється не мером, а губернатором. Як провінція, Джакарта ділиться на п'ять міських муніципалітетів (kota) (раніше муніципалітетів — kotamadya), кожен з яких очолює мер (walikota) і один округ (кабупатен), котрим керує бупаті (bupati).

    У серпні 2007 року, у Джакарті провели перші в її історії вибори губернатора, тоді як раніше губернатори міста призначалися місцевою палатою представників. Вибори є частиною вседержавної кампанії з децентралізації, що дозволяє проводити прямі місцеві вибори у кількох регіонах.

    Список міських муніципалітетів Джакарти:

    • (індонез. Jakarta Pusat) — це найменший муніципалітет Джакарти, де розташовуються більшість адміністративно-політичних установ Джакарти. Він характеризується великими парками і голландськими колоніальними будівлями. Цікаві місця включають Національний монумент (), мечеть Істікляль, собор Джакарти та різні музеї.
    • (індонез. Jakarta Timur) характеризується різними галузями промисловості, спорудженими в цьому районі. Також тут є райони боліт і рисових полів.
    • (індонез. Jakarta Utara) є єдиним муніципалітетом у Джакарті, що межує з морем. Тут розташовується порт Танджунг-Пріок, зосереджені великий і середні підприємства. Північна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти, який з 17-го століття був відомий як Батавія і був центром торговельної діяльності ГОК в Голландській Ост-Індії. Крім того, розташована у Північній Джакарті Анкол Дрімленд (Ancol Dreamland) (Тамань Impian Джая Ancol), у наш час[] є найбільшою інтегрованою туристичною площею в Південно-Східній Азії.
    • (індонез. Jakarta Selatan), що спочатку планувалася як місто-супутник, нині є місцем розташування великих висококласних торгових центрів і багатих житлових районів. Джакарта Селатан функціонує як буфер ґрунтових вод у Джакарті, але останнім часом зелені зони району перебувають під загрозою нових будівництв. Більша частина ділового району Джакарти зосереджена в Сетіа-Буді (Setia Budi) в Південній Джакарті, на кордоні з районом Танах-Абанґ Центральної Джакарти.
    • (індонез. Jakarta Barat) має найвищу концентрацію малих підприємств у Джакарті. Область включає Китайський квартал Джакарти та деякі визначні пам'ятки, що включають Китайський будинок Ланґґам (Langgam) та будівлю Токо Мера (Toko Merah). Західна Джакарта містить частину Старого міста Джакарти.
    • (індонез. Kepulauan Seribu), що раніше входив до складу Північної Джакарти, являє собою розсип з 105 невеликих островів, розташованих у Яванському морі. Він має особливе значення для збереження через його унікальну екосистему. Морський туризм, зокрема дайвінг, водні велосипеди і віндсерфінг, є найважливішою туристичною діяльністю на цій території. Основним транспортом між цими островами є швидкісні човни або невеликі пороми.
    Муніципалітети/округ Джакарти
    Муніципалітет/округ Площа (км²) Населення (зареєстроване)(2007) Населення (2007) Населення (перепис 2010) Щільність населення
    (на км²) 2010
    (Jakarta Selatan) 141,27 1 730 680 2 100 930 2 057 080 14 561
    (Jakarta Timur) 188,03 2 159 785 2 421 419 2 687 027 14 290
    (Jakarta Pusat) 48,13 880 286 889 680 898 883 18 676
    (Jakarta Barat) 129,54 1 562 837 2 172 878 2 278 825 17 592
    (Jakarta Utara) 146,66 1 200 958 1 453 106 1 645 312 11 219
    (Kepulauan Seribu) 8,7 19 915 19 980 21 071 2 422

    Економіка

    Найбільший промисловий центр країни (понад 27 тис. підприємств, у тому числі понад 8 тис. кустарних). Автоскладальна, текстильна, швейна, взуттєва, електронна, харчова, хімічна, фармацевтична, поліграфічна, скляна, паперова, деревообробна, судноремонтна, суднобудівельна, металообробна промисловості. Активно освоюються нові промислові зони (Пуло-Гадунг, Анчол, Пуло-Мас, Чемпака-Путіх, Гандаріа, Плуїт).

    Освіта та медицина

    У Джакарті розташовані понад сто академій і вищих навчальних закладів, у тому числі 18 університетів, з яких Університет Індонезії є найбільшим.

    Стовія була першою середньою школою в Джакарті, створена в 1851 році. Як у найбільшому місті і столиці, у Джакарті знаходиться велика кількість студентів з різних районів Індонезії, багато з яких проживають у гуртожитках або в орендованих помешканнях. Для базової освіти, є цілий ряд початкових і середніх шкіл, державних, приватних та міжнародних. Дві найбільших міжнародних школи, розташовані в Джакарті, це Міжнародна школа Джакарти і Британська міжнародна школа. Інші міжнародні школи включають Міжнародну корейську школу Джакарти, Джакартську Міжнародну мультикультурну школу, Австралійську Міжнародну Школу, Новозеландську Міжнародну Школу, Міжнародну школу Сингапуру та християнську школу Секола-Пеліта-Гарапан (Sekolah Pelita Harapan).

    Також у місті знаходяться 65 лікарень.

    Транспорт

    Важливий вузол шосейних доріг та залізниць, повітряного і морського сполучень. Міжнародний аеропорт Сукарно-Хатта в Ченкаренгу. За 13 км на північ знаходиться (1877—1883) — основний контейнерний термінал країни. Вивезення чаю, кори хінного дерева, кассави, кави, каучуку, копри, пальмової олії та ін.

    Суспільний транспорт представлений в основному автобусами. Із традиційних видів транспорту поширений . До заборони на початку 1970-х рр. були поширені велорикші-бечаки.

    Визначні пам'ятки

    Міста-побратими

    Місто Країна Дата угоди
    Берлін image Німеччина 1993
    Пекін image КНР 8 жовтня 1992
    Стамбул image Туреччина
    Лос-Анджелес image США
    Париж image Франція (місто-партнер)
    Манчестер image Велика Британія
    Токіо image Японія
    Будапешт image Угорщина
    Маніла image Філіппіни
    Сеул image Південна Корея
    Роттердам image Нідерланди
    Мумбаї image Індія
    Джидда image Південно-Африканська Республіка
    Новий Південний Уельс (штат) image Австралія
    Пхеньян image Північна Корея
    Київ image Україна 2007

    Джерела

    1. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan Provinsi DKI Jakarta
      d:Track:Q23895055
    2. Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
      d:Track:Q112136164
    3. Ulang Tahun Jakarta 22 Juni: Sejarah hingga Kumpulan Ucapan untuk Diupload Di Medsos — 2021.
      d:Track:Q12481355
    4. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    5. https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
    6. https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
    7. (англ.). Jakarta Globe. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 14 березня 2011.
    8. (англ.). The Jakarta Post. 22 березня 2008. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 14 березня 2011.
    9. (англ.)Asian News. Asiaviews. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2010.
    10. (англ.). ReliefWeb. 19 лютого 2007. Архів оригіналу за 10 травня 2007. Процитовано 18 листопада 2011. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
    11. (англ.). Dartmouth Flood Observatory. Dartmouth College. Архів 1996 оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 18 листопада 2011.
    12. (англ.). Bloomberg. 4 лютого 2007. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 27 квітня 2010.
    13. (англ.)Three killed, 90,000 evacuated in Jakarta floods: officials — Yahoo! News
    14. (англ.)Disease fears as floods ravage Jakarta [Архівовано 6 лютого 2007 у Archive.is]
    15. (англ.)
    16. (англ.)2007 Global Register of Major Flood Events [ 22 вересня 2019 у Wayback Machine.], Dartmouth Flood Observatory, 1 May 2008
    17. (англ.)Jakartans lament the sorry state of the capital's rivers [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. The Jakarta Post, Jakarta. May, 20, 2011
    18. (індонез.)Minister: Jakarta East Flood Canal accomplished in 2011 [ 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]. Waspada.co.id (30 November 2010). Retrieved on 12 June 2011.
    19. (індонез.):: Wartakotalive.com | Berita: Kali Ciliwung Disodet [ 26 березня 2012 у Wayback Machine.]. Wartakota.co.id (14 April 2010). Retrieved on 12 June 2011.
    20. (англ.) http://www.thejakartapost.com/news/2011/07/27/dutch-study-new-dike-jakarta-bay.html [ 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
    21. . weather2travel.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 28 листопада 2009.
    22. . BBC Weather. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 27 березня 2011.
    23. Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 19: TABLE 1.2.13. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: Jakarta, 2000 [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
    24. Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
    25. (англ.). BBC News. BBC. 8 серпня 2007. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 23 листопада 2011.
    26. (англ.). The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 11 вересня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    27. (англ.). The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 14 жовтня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    28. (англ.). The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 13 вересня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    29. (англ.). The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    30. (англ.). The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 11 вересня 2009. Процитовано 24 лютого 2010.
    31. (англ.). The City Jakarta Administration. Jakarta.go.id. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 19 грудня 2009.
    32. Jakarta in Figures. Statistics DKI Jakarta Provincial Office, Jakarta. 2008.
    33. (англ.)Profile | Universitas Indonesia. Ui.ac.id. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 27 квітня 2010.
    34. (англ.). Majalah-farmacia.com. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 27 квітня 2010.
    35. (англ.). Jimsch.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 14 березня 2011.
    36. (англ.). Ais-indonesia.com. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 14 березня 2011.
    37. (англ.)Welcome to New Zealand International School. Nzis.net. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 14 березня 2011.
    38. (англ.)Sekolah Pelita Harapan. Sph.edu. Архів оригіналу за 20 жовтня 2009. Процитовано 14 березня 2011.
    39. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 11 серпня 2011.

    Посилання


    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Dzhaka rta kolishnya nazva Bataviya oficijna nazva Specialnij stolichnij region Dzhakarta indonez Daerah Khusus Ibukota Jakarta najbilshe misto i stolicya Indoneziyi odne z najbilshih mist svitu Dzhakarta indonez JakartadPanorama DzhakartiPanorama DzhakartiOsnovni dani06 10 00 pd sh 106 48 00 sh d 6 16667 pd sh 106 80000 sh d 6 16667 106 80000 Koordinati 06 10 00 pd sh 106 48 00 sh d 6 16667 pd sh 106 80000 sh d 6 16667 106 80000Krayina IndoneziyaRegion Specialnij stolichnij region DzhakartaStolicya dlya IndoneziyaMezhuye z susidni nas punktiBanten Zahidna Yava Podil d 1 2 d 1 2 d 1 2 d 1 2 d 1 2 d 1 2 Zasnovano 22 chervnya 1527 3 Persha zgadka 397Plosha 750 28 km Naselennya 8 489 910 2008 gustota 13 290 6 osib km Visota NRM 8 mGeografichna zona YavaVodojma Yavanske more ChilivungOficijna mova indonez Nazva meshkanciv angl Jakartan fr Jakartanais 4 fr Jakartanaise 4 sloven Dzakartcan i sloven DzakartcankaMista pobratimi Berlin 13 kvitnya 1994 Islamabad Tokio 23 zhovtnya 1989 Pekin Manila Kuala Lumpur Seul Abu Dabi Dzhidda Phenyan Hanoj Bangkok 21 sichnya 2002 Yezd London Stambul Moskva Rotterdam Los Andzheles Mehiko Nyu Jork Kasablanka Novij Pivdennij Vels Amsterdam Astana Kiyiv 21 chervnya 2007 5 6 Telefonnij kod 62 021Chasovij poyas UTC 7 i dNomeri avtomobiliv BGeoNames 1642907 1642911OSM r6362934 RPoshtovi indeksi 10110 14540 i 19110 19130Miska vladad Heru Budi Hartono Heru Budi Hartono Vebsajt www jakarta go idMapaDzhakartaDzhakarta Indoneziya Dzhakarta u Vikishovishi Misto roztashovane na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi ostrova Yava pri vpadinni richki Chilivung u Yavanske more Administrativno vhodit u GeografiyaParusna shlyupka v zatoci Dzhakarti Dzhakarta roztashovana na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Yavi u girli richki Chilivung u en yaka ye zatokoyu Yavanskogo morya Oficijno teritoriya Specialnogo Okrugu Dzhakarti zajmaye 662 km na poverhni sushi ta 6 977 km akvatoriyi morya Dzhakarta lezhit na ploskij nizini serednya visota yakoyi stanovit 8 metriv nad rivnem morya 40 teritoriyi Dzhakarti osoblivo pivnichni rajoni znahoditsya nizhche rivnya morya u toj chas yak pivdenni chastini porivnyano gorbisti Cherez Dzhakartu protikayut blizko 13 rik bilshist z nih techut z id cherez gorbisti pivdenni chastini mista i vpadayut na pivnochi do Yavanskogo morya Najznachimisha richka Chilivung kotra dilit misto na zahidnij i shidnij rajoni Inshi vazhlivimi richkami ye Pesanggagan Pesanggrahan ta Sunter Sunter Ci richki v poyednanni z nizkim relyefom Dzhakarti sprichinyuyut pidjomom rivnya richok u sezon doshiv azh do povenej ta visokimi priplivami na mori Inshimi faktorami ye zasmichennya kanalizacijnih trub i vodnih shlyahiv yaki obslugovuyut zrostayuche naselennya virubka lisu razom zi shvidkimi tempami urbanizaciyi miscevostej Bogor ta Depok u tilu Dzhakarti Krim togo Dzhakarta ye miskoyu miscevistyu zi skladnimi socialno ekonomichnimi problemami yaki pobichno spriyayut posilennyu povenej Veliki poveni vidbulisya v 1996 roci koli buli zatopleni 5 000 gektariv zemli i u 2007 rokah Zbitki vid poshkodzhennya infrastrukturi stanovili prinajmni 5 200 mlrd rupij 572 mln dolariv SShA i shonajmenshe 85 lyudej zaginuli i blizko 350 tisyach lyudej buli zmusheni pokinuti svoyi budinki Blizko 70 vid zagalnoyi ploshi Dzhakarti bulo zatopleno vodoyu sho u deyakih rajonah mista syagala glibini do chotiroh metriv U travni 2011 roku Dzhakartske agentstvo z upravlinnya navkolishnim seredovishem angl Jakarta Environmental Management Agency klasifikuvalo vsi zabrudneni richki v Dzhakarti 71 z nih buli silno zabrudneni 20 buli chastkovo zabrudneni i 9 buli legko zabrudneni Shidnij protipavodkovij kanal u shidnij chastini Dzhakarti buv nacionalnim proektom yakij rozpochavsya u 2003 r i na kinec 2009 roku dosyag Yavanskogo morya i zavershennya yakogo planuvalosya na 2011 rik Pislya zavershennya jogo dovzhina sklala 23 5 kilometriv i zv yazuye vin p yat richok Sipinang Cipinang Sunter Sunter Buaran Buaran Dzhati Kramat Jati Kramat ta Cakung Vin znizit silu povenej a takozh odna z jogo dilyanok dovzhinoyu 2 km maye sluguvati yak misce dlya vesluvalnogo sportu Dlya poslablennya povenej u Dzhakarti zbuduyut pidzemnij kanal vid richki Chilivung Ciliwung do richki Sipinang yakij dali vihoditime u Shidnij protipavodkovij kanal Ce znizit poveni u rajonah Chavang Cawang Kampung Melayu Kampung Melayu Bukit Duri Bukit Duri i Kebun Baru Kebun Baru Dovzhina jogo stanovitime odin kilometr i budivnictvo jogo planuyetsya zavershiti u 2016 roci Krim povenej z richok Dzhakarta takozh zanuryuyetsya na priblizno vid 5 do 10 santimetriv na rik i do 20 santimetriv u materikovij pivnichnij Dzhakarti Dlya virishennya cogo pitannya Niderlandi nadadut 4 mln na tehnichnu dokumentaciyu po stvorennyu grebli navkolo zatoki Dzhakarti Kilce dambi bude zabezpechene sistemoyu vidkachuvannya i utrimannya vodi bude regulyuvati i kontrolyuvati morsku vodu a takozh vikoristovuvatimetsya yak dodatkovi platni dorogi Proekt bude pobudovanij do 2025 roku Misto mezhuye iz provinciyeyu Zahidna Yava na shodi i z provinciyeyu Banten na zahodi Teritoriya arhipelagu Tisyachi ostroviv kotri administrativno pidporyadkovuyutsya Dzhakarti znahoditsya v odnojmennij zatoci pivnichnishe vid osnovnoyi chastini mista KlimatKlimat mista subekvatorialnij zharkij z chitko virazhenim suhim sezonom u chervni serpni i vologoyu reshtoyu chastinoyu roku Opadiv vipadaye 400 mm u sichni i 70 mm u chervni lipni Vologist 73 Serednorichna kilkist opadiv 2 000 mm Klimat DzhakartiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 34 33 33 34 34 34 33 34 36 37 36 34 34 3Serednij maksimum C 29 29 30 31 31 31 31 31 31 31 30 29 30 3Serednya temperatura C 26 26 26 5 27 5 27 5 27 27 27 27 27 26 5 26 26 75Serednij minimum C 23 23 23 24 24 23 23 23 23 23 23 23 23 2Absolyutnij minimum C 21 21 21 21 21 19 19 19 19 21 20 19 20 1Godin sonyachnogo syajva 155 140 248 210 217 210 217 248 240 217 180 155 2437Norma opadiv mm 300 300 211 147 114 97 64 43 66 112 142 203 1799Dniv z doshem 18 17 15 11 9 7 5 4 5 8 12 14 125Dzherelo weather2travel com BBC WeatherIstoriyaBataviya 1897 rik Oficijnoyu datoyu zasnuvannya vvazhayetsya 22 chervnya 1527 roku cej den vvazhayetsya takozh Dnem mista koli vijska sultana Depmak otrimali peremogu nad portugalskim flotom i zahopivshi poselennya Sunda Kelapa de portugalci pragnuli stvoriti fort nazvali jogo Dzhayakertoyu mistom peremogi DemografiyaNaselennya mista duzhe shvidko zrostaye Tak z 1930 roku vono zbilshilosya majzhe u 17 raziv Na pochatku 1950 h rokiv naselennya stanovilo 823 tisyachi u 1961 roci 2 9 mln u 1971 roci 4 6 mln u 1980 6 5 mln U 1980 h rokah gustota naselennya v serednomu stanovila 8 tis zhiteliv na 1 km u rajoni Senen Centralna Dzhakarta 50 tis zhiteliv na 1 km Tanah Abang Centralna Dzhakarta 25 30 tis zhiteliv na 1 km rajonah Gambir Centralna Dzhakarta i Grogol Zahidna Dzhakarta 10 15 tis zhiteliv na 1 km Nini v miskij aglomeraciyi Dzhakarti prozhivaye 23 miljoni lyudej Rik Naselennya mln osib 1930 0 5331960 2 91970 4 61980 6 52006 9 Etnichnij sklad naselennya Dzhakarti za danimi perepisiv naselennya 2000 i 2010 rokiv buv takim Narodi Chiselnist 2000 Dolya v naselenni 2000 Chiselnist 2010 Dolya v naselenni 2010 Yavanci 2 927 340 35 16 3 453 453 36 17 Batavci 2 301 587 27 65 2 700 722 28 29 Sundanci 1 271 531 15 27 1 395 025 14 61 Kitajci 460 002 5 53 632 372 6 62 Bataki 300 562 3 61 326 645 3 42 Minangkabau 264 639 3 18 272 018 2 85 Inshi 799 046 9 60 767 306 8 04 Vsogo 8 324 707 100 00 9 547 541 100 00 Administrativnij podilCentr mistaMapa Dzhakarti Oficijno Dzhakarta ne ye mistom ce provinciya iz statusom stolici tomu upravlyayetsya ne merom a gubernatorom Yak provinciya Dzhakarta dilitsya na p yat miskih municipalitetiv kota ranishe municipalitetiv kotamadya kozhen z yakih ocholyuye mer walikota i odin okrug kabupaten kotrim keruye bupati bupati U serpni 2007 roku u Dzhakarti proveli pershi v yiyi istoriyi vibori gubernatora todi yak ranishe gubernatori mista priznachalisya miscevoyu palatoyu predstavnikiv Vibori ye chastinoyu vsederzhavnoyi kampaniyi z decentralizaciyi sho dozvolyaye provoditi pryami miscevi vibori u kilkoh regionah Spisok miskih municipalitetiv Dzhakarti indonez Jakarta Pusat ce najmenshij municipalitet Dzhakarti de roztashovuyutsya bilshist administrativno politichnih ustanov Dzhakarti Vin harakterizuyetsya velikimi parkami i gollandskimi kolonialnimi budivlyami Cikavi miscya vklyuchayut Nacionalnij monument mechet Istiklyal sobor Dzhakarti ta rizni muzeyi indonez Jakarta Timur harakterizuyetsya riznimi galuzyami promislovosti sporudzhenimi v comu rajoni Takozh tut ye rajoni bolit i risovih poliv indonez Jakarta Utara ye yedinim municipalitetom u Dzhakarti sho mezhuye z morem Tut roztashovuyetsya port Tandzhung Priok zoseredzheni velikij i seredni pidpriyemstva Pivnichna Dzhakarta mistit chastinu Starogo mista Dzhakarti yakij z 17 go stolittya buv vidomij yak Bataviya i buv centrom torgovelnoyi diyalnosti GOK v Gollandskij Ost Indiyi Krim togo roztashovana u Pivnichnij Dzhakarti Ankol Drimlend Ancol Dreamland Taman Impian Dzhaya Ancol u nash chas koli ye najbilshoyu integrovanoyu turistichnoyu plosheyu v Pivdenno Shidnij Aziyi indonez Jakarta Selatan sho spochatku planuvalasya yak misto suputnik nini ye miscem roztashuvannya velikih visokoklasnih torgovih centriv i bagatih zhitlovih rajoniv Dzhakarta Selatan funkcionuye yak bufer gruntovih vod u Dzhakarti ale ostannim chasom zeleni zoni rajonu perebuvayut pid zagrozoyu novih budivnictv Bilsha chastina dilovogo rajonu Dzhakarti zoseredzhena v Setia Budi Setia Budi v Pivdennij Dzhakarti na kordoni z rajonom Tanah Abang Centralnoyi Dzhakarti indonez Jakarta Barat maye najvishu koncentraciyu malih pidpriyemstv u Dzhakarti Oblast vklyuchaye Kitajskij kvartal Dzhakarti ta deyaki viznachni pam yatki sho vklyuchayut Kitajskij budinok Langgam Langgam ta budivlyu Toko Mera Toko Merah Zahidna Dzhakarta mistit chastinu Starogo mista Dzhakarti indonez Kepulauan Seribu sho ranishe vhodiv do skladu Pivnichnoyi Dzhakarti yavlyaye soboyu rozsip z 105 nevelikih ostroviv roztashovanih u Yavanskomu mori Vin maye osoblive znachennya dlya zberezhennya cherez jogo unikalnu ekosistemu Morskij turizm zokrema dajving vodni velosipedi i vindserfing ye najvazhlivishoyu turistichnoyu diyalnistyu na cij teritoriyi Osnovnim transportom mizh cimi ostrovami ye shvidkisni chovni abo neveliki poromi Municipaliteti okrug Dzhakarti Municipalitet okrug Plosha km Naselennya zareyestrovane 2007 Naselennya 2007 Naselennya perepis 2010 Shilnist naselennya na km 2010 Jakarta Selatan 141 27 1 730 680 2 100 930 2 057 080 14 561 Jakarta Timur 188 03 2 159 785 2 421 419 2 687 027 14 290 Jakarta Pusat 48 13 880 286 889 680 898 883 18 676 Jakarta Barat 129 54 1 562 837 2 172 878 2 278 825 17 592 Jakarta Utara 146 66 1 200 958 1 453 106 1 645 312 11 219 Kepulauan Seribu 8 7 19 915 19 980 21 071 2 422EkonomikaNajbilshij promislovij centr krayini ponad 27 tis pidpriyemstv u tomu chisli ponad 8 tis kustarnih Avtoskladalna tekstilna shvejna vzuttyeva elektronna harchova himichna farmacevtichna poligrafichna sklyana paperova derevoobrobna sudnoremontna sudnobudivelna metaloobrobna promislovosti Aktivno osvoyuyutsya novi promislovi zoni Pulo Gadung Anchol Pulo Mas Chempaka Putih Gandaria Pluyit Osvita ta medicinaU Dzhakarti roztashovani ponad sto akademij i vishih navchalnih zakladiv u tomu chisli 18 universitetiv z yakih Universitet Indoneziyi ye najbilshim Stoviya bula pershoyu serednoyu shkoloyu v Dzhakarti stvorena v 1851 roci Yak u najbilshomu misti i stolici u Dzhakarti znahoditsya velika kilkist studentiv z riznih rajoniv Indoneziyi bagato z yakih prozhivayut u gurtozhitkah abo v orendovanih pomeshkannyah Dlya bazovoyi osviti ye cilij ryad pochatkovih i serednih shkil derzhavnih privatnih ta mizhnarodnih Dvi najbilshih mizhnarodnih shkoli roztashovani v Dzhakarti ce Mizhnarodna shkola Dzhakarti i Britanska mizhnarodna shkola Inshi mizhnarodni shkoli vklyuchayut Mizhnarodnu korejsku shkolu Dzhakarti Dzhakartsku Mizhnarodnu multikulturnu shkolu Avstralijsku Mizhnarodnu Shkolu Novozelandsku Mizhnarodnu Shkolu Mizhnarodnu shkolu Singapuru ta hristiyansku shkolu Sekola Pelita Garapan Sekolah Pelita Harapan Takozh u misti znahodyatsya 65 likaren TransportVazhlivij vuzol shosejnih dorig ta zaliznic povitryanogo i morskogo spoluchen Mizhnarodnij aeroport Sukarno Hatta v Chenkarengu Za 13 km na pivnich znahoditsya 1877 1883 osnovnij kontejnernij terminal krayini Vivezennya chayu kori hinnogo dereva kassavi kavi kauchuku kopri palmovoyi oliyi ta in Suspilnij transport predstavlenij v osnovnomu avtobusami Iz tradicijnih vidiv transportu poshirenij Do zaboroni na pochatku 1970 h rr buli poshireni velorikshi bechaki Viznachni pam yatkiNacionalnij muzej 1778 Indonezijskij muzej 1975 Istorichnij muzej Dzhakarti 1974 Muzej Vayang 1975 Morskij muzej 1977 Muzej zbrojnih sil Satriya Mandala 1972 Muzej Purna Bhakti Pertivi podarunkiv prezidentu 1993 Muzej Basuki Abdullah 2001 Nacionalna galereya Indoneziyi 1999 Muzej progoloshennya nezalezhnosti 1992 Muzej nacionalnogo probudzhennya 1999 Planetarij 1964 Zoopark Ragunan 1864 Safari 1990 Etnografichnij park Prekrasna Indoneziya v miniatyuri 1975 Park mrij v Ancholi 1966 Pam yatniki gollandskij kolonialnij arhitekturi rajon Kota Nacionalnij monument 1976 132 metri zobrazhenij na gerbi i prapori mista Palac Merdeka 1816 oficijna rezidenciya prezidenta Indoneziyi 1962 100 tis misc pobudovanij za dopomogoyu SRSR Telecentr Silaban Indoneziyi Mista pobratimiMisto Krayina Data ugodiBerlin Nimechchina 1993Pekin KNR 8 zhovtnya 1992Stambul TurechchinaLos Andzheles SShAParizh Franciya misto partner Manchester Velika BritaniyaTokio YaponiyaBudapesht UgorshinaManila FilippiniSeul Pivdenna KoreyaRotterdam NiderlandiMumbayi IndiyaDzhidda Pivdenno Afrikanska RespublikaNovij Pivdennij Uels shtat AvstraliyaPhenyan Pivnichna KoreyaKiyiv Ukrayina 2007DzherelaKode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan Provinsi DKI Jakarta d Track Q23895055 Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 Ulang Tahun Jakarta 22 Juni Sejarah hingga Kumpulan Ucapan untuk Diupload Di Medsos 2021 d Track Q12481355 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf https kyivcity gov ua kyiv ta miska vlada pro kyiv mista pobratimi z yakimi kiyevom pidpisani dokumenti pro poridnennya druzhbu spivrobitnitstvo partnerstvo angl Jakarta Globe Arhiv originalu za 20 lyutogo 2011 Procitovano 14 bereznya 2011 angl The Jakarta Post 22 bereznya 2008 Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 14 bereznya 2011 angl Asian News Asiaviews Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 angl ReliefWeb 19 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 10 travnya 2007 Procitovano 18 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka angl Dartmouth Flood Observatory Dartmouth College Arhiv 1996 originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 18 listopada 2011 angl Bloomberg 4 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2007 Procitovano 27 kvitnya 2010 angl Three killed 90 000 evacuated in Jakarta floods officials Yahoo News angl Disease fears as floods ravage Jakarta Arhivovano 6 lyutogo 2007 u Archive is angl angl 2007 Global Register of Major Flood Events 22 veresnya 2019 u Wayback Machine Dartmouth Flood Observatory 1 May 2008 angl Jakartans lament the sorry state of the capital s rivers 5 bereznya 2016 u Wayback Machine The Jakarta Post Jakarta May 20 2011 indonez Minister Jakarta East Flood Canal accomplished in 2011 1 veresnya 2011 u Wayback Machine Waspada co id 30 November 2010 Retrieved on 12 June 2011 indonez Wartakotalive com Berita Kali Ciliwung Disodet 26 bereznya 2012 u Wayback Machine Wartakota co id 14 April 2010 Retrieved on 12 June 2011 angl http www thejakartapost com news 2011 07 27 dutch study new dike jakarta bay html 18 sichnya 2012 u Wayback Machine weather2travel com Arhiv originalu za 27 veresnya 2011 Procitovano 28 listopada 2009 BBC Weather Arhiv originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 27 bereznya 2011 Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 19 TABLE 1 2 13 Ethnic Groups of Indonesian Citizens Jakarta 2000 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez angl BBC News BBC 8 serpnya 2007 Arhiv originalu za 1 sichnya 2016 Procitovano 23 listopada 2011 angl The City Jakarta Administration Jakarta go id Arhiv originalu za 11 veresnya 2009 Procitovano 19 grudnya 2009 angl The City Jakarta Administration Jakarta go id Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2009 Procitovano 19 grudnya 2009 angl The City Jakarta Administration Jakarta go id Arhiv originalu za 13 veresnya 2009 Procitovano 19 grudnya 2009 angl The City Jakarta Administration Jakarta go id Arhiv originalu za 5 lipnya 2009 Procitovano 19 grudnya 2009 angl The City Jakarta Administration Jakarta go id Arhiv originalu za 11 veresnya 2009 Procitovano 24 lyutogo 2010 angl The City Jakarta Administration Jakarta go id Arhiv originalu za 16 chervnya 2009 Procitovano 19 grudnya 2009 Jakarta in Figures Statistics DKI Jakarta Provincial Office Jakarta 2008 angl Profile Universitas Indonesia Ui ac id Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 27 kvitnya 2010 angl Majalah farmacia com Arhiv originalu za 14 lipnya 2011 Procitovano 27 kvitnya 2010 angl Jimsch org Arhiv originalu za 22 lyutogo 2011 Procitovano 14 bereznya 2011 angl Ais indonesia com Arhiv originalu za 3 bereznya 2011 Procitovano 14 bereznya 2011 angl Welcome to New Zealand International School Nzis net Arhiv originalu za 1 lyutogo 2013 Procitovano 14 bereznya 2011 angl Sekolah Pelita Harapan Sph edu Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2009 Procitovano 14 bereznya 2011 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 Procitovano 11 serpnya 2011 PosilannyaDzhakarta Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt www jakarta go id 31 lipnya 2009 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ