Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конгрес місцевих і регіональних влад Європи є установою що представляє місцеві та регіональні влади сорока шести держав

Конгрес місцевих та регіональних влад Європи

Конгрес місцевих та регіональних влад Європи

Конгрес місцевих і регіональних влад Європи є установою, що представляє місцеві та регіональні влади сорока шести держав-членів Ради Європи. Він складається з двох палат: і . Конгрес проводить свої пленарні засідання в Палаці Європи в Страсбурзі, де знаходиться його постійний секретаріат. Конгрес був заснований в 1994 році і зараз є невід'ємною частиною Ради Європи. Функціонування Конгресу забезпечується Секретаріатом, очолюваним Генеральним секретарем, що обирається Конгресом терміном на 5 років з можливістю переобрання. Місцем роботи Секретаріату є Палац Європи у Страсбурзі, Франція.

Конгрес Місцевих і Регіональних Влад
image
Материнські організації Рада Європи
Заснована 12 січня 1957
Штаб-квартира Страсбурзі, Франція
Вебсайт https://www.coe.int/en/web/congress

Історія

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи заснований рішенням Комітету Міністрів Ради Європи № 94 (3) від 14 січня 1994 року. Прийняття Статуту і закріплення в ньому повноважень Конгресу є результатом інституційної еволюції, що почалася в 1953 р., коли Парламентська асамблея Ради Європи провела міжнародну конференцію, присвячену питанням місцевого самоврядування, після підписання Європейською Радою місцевих органів влади (фр. Conseil des communes et régions d'Europe (CCRE)) Європейської хартії місцевих свобод в тому ж році. Ідея періодичного проведення конференцій була підтримана Комітетом Міністрів в 1956 р., і вже 12 січня 1957 року в Страсбурзі відбулося наступне засідання під головуванням Жака Шабан-Дельмаса, який очолював Європейську конференцію місцевого самоврядування до січня 1960 року.

У 1960 р. під час проведення щорічної конференції вперше була висловлена ідея інституціоналізувати конференцію, надавши їй відповідний юридичний статус. Рішенням Комітету Міністрів 13 вересня 1961 р. був схвалений Статут (Хартія) Конференції. Відповідно до статті 17 Статуту «Комітет міністрів може створити для цілей, які вважатиме необхідними, різного роду комітети або комісії консультативного або технічного характеру».

19 лютого 1975 Комітет міністрів вніс поправки до Статуту Конференції з метою розширення її компетенції, в тому числі як консультаційного органу відносно регіонів. Крім того, було змінено назву органу, що став Конференцією місцевих і регіональних влад Європи. Найменування органу змінювалося згодом неоднократно. Отже, у 1979 р. Конференція стає Постійною конференцією місцевих та регіональних влад Європи. Найважливішим досягненням Постійної конференції є розробка Європейської хартії місцевого самоврядування, відкритої для підписання країнами членами Ради Європи 15 жовтня 1985 року. Хартія набула чинності 9 вересня 1988 року. Країни, що підписали Хартію, беруть на себе зобов'язання про визнання принципу автономії місцевих органів влади і закріплення його у внутрішньодержавному праві.

Під час першого саміту Ради Європи у Відні 9 жовтня 1993 року, глави держав та урядів країн-учасниць підтвердили свій намір створити спеціальний консультативний орган, що представляє місцеві та регіональні органи влади держав-членів Ради Європи. Внаслідок цієї заяви, в 1994 році рішенням Комітету Міністрів був прийнятий статутний документ про заснування Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи та виділення в ньому двох палат. У 2005 році під час саміту у Варшаві глави держав та урядів членів Ради Європи знову повернулися до питання про важливість місцевої і регіональної демократії в Європі і підкреслили провідну роль Конгресу у реалізації цієї місії.

Роль

image
Сесія Конгресу

Конгрес представляє понад 200 тисяч європейських муніципалітетів і регіонів, будучи місцем для обговорення загальних проблем, обміну досвідом і розвитку взаємодії. Найважливішими метою Конгресу є забезпечення участі муніципалітетів і регіонів у процесі європейської уніфікації та функціонування Ради Європи, просування демократії і співробітництвом між органами влади різних рівнів і різних держав. Конгрес займається такими специфічними питаннями як, наприклад, безпека в муніципалітетах, міжкультурний і міжрелігійний діалог, міграція, культура, освіта та багатьма іншими. У зв'язку з цим Конгрес заохочує ефективну організацію місцевих та регіональних влад в усіх державах-членах Ради Європи, особливо в так званих «молодих демократіях», досліджує стан місцевої і регіональної демократії, ступінь реальної участі громадян в реалізації влади, представляє інтереси місцевих та регіональних влад при виробленні європейської політики, заохочує прикордоннє співробітництво з метою встановлення та підтримання миру, толерантності і довгострокового розвитку, а також створення Єврорегіонів. Крім того, Конгрес здійснює наглядові місії при проведенні муніципальних та регіональних виборів за запитом держав-членів Ради Європи.

Конгрес виносить рекомендації з питань свого ведення і представляє їх до Комітету міністрів і (або) в Парламентську Асамблею. Конгрес також приймає резолюції, доводить їх до відома місцевих та регіональних органів влади в Європі та здійснює контроль за їх виконанням за допомогою моніторингу. У рамках своєї компетенції Конгрес виконує переважно три типи звітів:

1) Звіти з моніторингу. Мова йде про вивчення стану місцевої та регіональної демократії в країнах — членах Ради Європи, і такі звіти готуються окремо по кожній державі. Діяльність з моніторингу є важливою передумовою для конструктивного політичного діалогу з органами влади держав-членів Ради Європи стосовно муніципальної та регіональної демократії, і, крім того, дозволяє Конгресу виробити ефективні юридичні інструменти для взаємодії з виконавчими, законодавчими (представницькими) органами публічної влади, ЗМІ в різних державах. Законодавство багатьох країн зазнало змін внаслідок звітів Конгресу. В наш час[] держави зобов'язані письмово повідомити Конгрес про прийняті ними заходи щодо зміни внутрішнього законодавства, що, безумовно, сприяє підвищенню ролі Конгресу.

2) Звіти загального характеру. Дана форма роботи передбачає загальний аналіз дотримання Європейської хартії місцевого самоврядування в державах-членах, а також в державах-кандидатах на вступ до Ради Європи.

3) Звіти по . Конгрес періодично здійснює місію спостереження за муніципальними та регіональними виборами, що є найважливішою складовою компетенції Конгресу, оскільки вибори є індикатором фактичного стану муніципальної та регіональної демократії. включає в себе не тільки спостереження за процедурою голосування, але й аналіз виборчої кампанії, внаслідок чого представники Конгресу проводять зустрічі з політичними партіями, з керівництвом країни і опозицією, з виборчими комісіями, так само як з представниками ЗМІ та правозахисниками. За результатами спостереження Конгрес ухвалює та резолюції для органів державної влади відповідних держав.

Структура

Відповідно до нової Хартії Конгресу, прийнятої 2 травня 2007 року Комітетом міністрів, Конгрес формується з представників муніципалітетів та регіонів, що обираються прямим голосуванням. Асамблея обох палат Конгресу налічує 318 повноправних членів та 318 заступників. Члени Конгресу групуються за національними делегаціями і згідно зі своїми політичними поглядами: PPE-DC (група християнської демократичної європейської партії), SOC (група соціалістів), GILD (незалежна ліберально-демократична група), NI (члени, які не належать до жодної з перерахованих політичних груп Конгресу). Участь всіх делегацій підпорядковується принципу справедливого географічного розподілу, рівного представництва різних органів влади та політичних сил, а також однакового представництва чоловіків та жінок. Кожна держава-учасник має право на кількість місць у Конгресі, яка дорівнює кількості місць в Парламентській Асамблеї.

Конгрес збирається три рази на рік (пленарна сесія в травні, осіння сесія в листопаді і весняна в березні). У засіданнях беруть участь делегації країн-членів Ради Європи, а також представники держав, які не мають членства в Раді Європи, запрошені як спостерігачі. Сесії кожної з палат Конгресу проходять в Стразбурзі і передують або ілудують за ординарною щорічною сесією Конгресу.

У складі Конгресу також є чотири комісії — інституціональна, комісія культури та освіти, комісія соціальної взаємодії, комісія сталого розвитку. Членом комісії сталого розвитку від України є Віталій Кличко.

Органіграма

Країни-учасники

Країна Делегати Країна Делегати Країна Делегати
image Албанія 4/4 image Німеччина 18/18 image Андорра 2/2
image Вірменія 4/4 image Австрія 6/6 image Азербайджан 6/6
image Бельгія 7/7 image Боснія і Герцеговина 5/5 image Болгарія 6/6
image Кіпр 3/3 image Хорватія 5/5 image Данія 5/5
image Іспанія 12/12 image Естонія 3/3 image Північна Македонія 3/3
image Росія 18/18 image Фінляндія 5/5 image Франція 18/18
image Грузія 5/5 image Греція 7/7 image Угорщина 7/7
image Ірландія 4/4 image Ісландія 3/3 image Італія 18/18
image Латвія 3/3 image Ліхтенштейн 2/2 image Литва 4/4
image Люксембург 3/3 image Мальта 3/3 image Молдова 5/5
image Монако 2/2 image Чорногорія 3/3 image Норвегія 5/5
image Нідерланди 7/7 image Польща 12/12 image Португалія 7/7
image Чехія 7/7 image Румунія 10/10 image Велика Британія 18/18
image Сан-Марино 2/2 image Сербія 7/7 image Словаччина 5/5
image Словенія 3/3 image Швеція 6/6 image Швейцарія 6/6
image Туреччина 18/18 image Україна 12/12
ВСЬОГО 324/324

Посилання

  • Офіційна сторінка Віталія Кличка: [1] [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Офіційний сайт Конгресу Офіційний сайт Конгресу Місцевих і Регіональних Влад [ 7 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  2. Архівована копія. оригіналу за 14 лютого 2009. Процитовано 14 лютого 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kongres miscevih i regionalnih vlad Yevropi ye ustanovoyu sho predstavlyaye miscevi ta regionalni vladi soroka shesti derzhav chleniv Radi Yevropi Vin skladayetsya z dvoh palat i Kongres provodit svoyi plenarni zasidannya v Palaci Yevropi v Strasburzi de znahoditsya jogo postijnij sekretariat Kongres buv zasnovanij v 1994 roci i zaraz ye nevid yemnoyu chastinoyu Radi Yevropi Funkcionuvannya Kongresu zabezpechuyetsya Sekretariatom ocholyuvanim Generalnim sekretarem sho obirayetsya Kongresom terminom na 5 rokiv z mozhlivistyu pereobrannya Miscem roboti Sekretariatu ye Palac Yevropi u Strasburzi Franciya Kongres Miscevih i Regionalnih Vlad Materinski organizaciyi Rada Yevropi Zasnovana 12 sichnya 1957 Shtab kvartira Strasburzi Franciya Vebsajt https www coe int en web congressIstoriyaKongres miscevih i regionalnih vlad Radi Yevropi zasnovanij rishennyam Komitetu Ministriv Radi Yevropi 94 3 vid 14 sichnya 1994 roku Prijnyattya Statutu i zakriplennya v nomu povnovazhen Kongresu ye rezultatom institucijnoyi evolyuciyi sho pochalasya v 1953 r koli Parlamentska asambleya Radi Yevropi provela mizhnarodnu konferenciyu prisvyachenu pitannyam miscevogo samovryaduvannya pislya pidpisannya Yevropejskoyu Radoyu miscevih organiv vladi fr Conseil des communes et regions d Europe CCRE Yevropejskoyi hartiyi miscevih svobod v tomu zh roci Ideya periodichnogo provedennya konferencij bula pidtrimana Komitetom Ministriv v 1956 r i vzhe 12 sichnya 1957 roku v Strasburzi vidbulosya nastupne zasidannya pid golovuvannyam Zhaka Shaban Delmasa yakij ocholyuvav Yevropejsku konferenciyu miscevogo samovryaduvannya do sichnya 1960 roku U 1960 r pid chas provedennya shorichnoyi konferenciyi vpershe bula vislovlena ideya institucionalizuvati konferenciyu nadavshi yij vidpovidnij yuridichnij status Rishennyam Komitetu Ministriv 13 veresnya 1961 r buv shvalenij Statut Hartiya Konferenciyi Vidpovidno do statti 17 Statutu Komitet ministriv mozhe stvoriti dlya cilej yaki vvazhatime neobhidnimi riznogo rodu komiteti abo komisiyi konsultativnogo abo tehnichnogo harakteru 19 lyutogo 1975 Komitet ministriv vnis popravki do Statutu Konferenciyi z metoyu rozshirennya yiyi kompetenciyi v tomu chisli yak konsultacijnogo organu vidnosno regioniv Krim togo bulo zmineno nazvu organu sho stav Konferenciyeyu miscevih i regionalnih vlad Yevropi Najmenuvannya organu zminyuvalosya zgodom neodnokratno Otzhe u 1979 r Konferenciya staye Postijnoyu konferenciyeyu miscevih ta regionalnih vlad Yevropi Najvazhlivishim dosyagnennyam Postijnoyi konferenciyi ye rozrobka Yevropejskoyi hartiyi miscevogo samovryaduvannya vidkritoyi dlya pidpisannya krayinami chlenami Radi Yevropi 15 zhovtnya 1985 roku Hartiya nabula chinnosti 9 veresnya 1988 roku Krayini sho pidpisali Hartiyu berut na sebe zobov yazannya pro viznannya principu avtonomiyi miscevih organiv vladi i zakriplennya jogo u vnutrishnoderzhavnomu pravi Pid chas pershogo samitu Radi Yevropi u Vidni 9 zhovtnya 1993 roku glavi derzhav ta uryadiv krayin uchasnic pidtverdili svij namir stvoriti specialnij konsultativnij organ sho predstavlyaye miscevi ta regionalni organi vladi derzhav chleniv Radi Yevropi Vnaslidok ciyeyi zayavi v 1994 roci rishennyam Komitetu Ministriv buv prijnyatij statutnij dokument pro zasnuvannya Kongresu miscevih ta regionalnih vlad Radi Yevropi ta vidilennya v nomu dvoh palat U 2005 roci pid chas samitu u Varshavi glavi derzhav ta uryadiv chleniv Radi Yevropi znovu povernulisya do pitannya pro vazhlivist miscevoyi i regionalnoyi demokratiyi v Yevropi i pidkreslili providnu rol Kongresu u realizaciyi ciyeyi misiyi RolSesiya Kongresu Kongres predstavlyaye ponad 200 tisyach yevropejskih municipalitetiv i regioniv buduchi miscem dlya obgovorennya zagalnih problem obminu dosvidom i rozvitku vzayemodiyi Najvazhlivishimi metoyu Kongresu ye zabezpechennya uchasti municipalitetiv i regioniv u procesi yevropejskoyi unifikaciyi ta funkcionuvannya Radi Yevropi prosuvannya demokratiyi i spivrobitnictvom mizh organami vladi riznih rivniv i riznih derzhav Kongres zajmayetsya takimi specifichnimi pitannyami yak napriklad bezpeka v municipalitetah mizhkulturnij i mizhreligijnij dialog migraciya kultura osvita ta bagatma inshimi U zv yazku z cim Kongres zaohochuye efektivnu organizaciyu miscevih ta regionalnih vlad v usih derzhavah chlenah Radi Yevropi osoblivo v tak zvanih molodih demokratiyah doslidzhuye stan miscevoyi i regionalnoyi demokratiyi stupin realnoyi uchasti gromadyan v realizaciyi vladi predstavlyaye interesi miscevih ta regionalnih vlad pri viroblenni yevropejskoyi politiki zaohochuye prikordonnye spivrobitnictvo z metoyu vstanovlennya ta pidtrimannya miru tolerantnosti i dovgostrokovogo rozvitku a takozh stvorennya Yevroregioniv Krim togo Kongres zdijsnyuye naglyadovi misiyi pri provedenni municipalnih ta regionalnih viboriv za zapitom derzhav chleniv Radi Yevropi Kongres vinosit rekomendaciyi z pitan svogo vedennya i predstavlyaye yih do Komitetu ministriv i abo v Parlamentsku Asambleyu Kongres takozh prijmaye rezolyuciyi dovodit yih do vidoma miscevih ta regionalnih organiv vladi v Yevropi ta zdijsnyuye kontrol za yih vikonannyam za dopomogoyu monitoringu U ramkah svoyeyi kompetenciyi Kongres vikonuye perevazhno tri tipi zvitiv 1 Zviti z monitoringu Mova jde pro vivchennya stanu miscevoyi ta regionalnoyi demokratiyi v krayinah chlenah Radi Yevropi i taki zviti gotuyutsya okremo po kozhnij derzhavi Diyalnist z monitoringu ye vazhlivoyu peredumovoyu dlya konstruktivnogo politichnogo dialogu z organami vladi derzhav chleniv Radi Yevropi stosovno municipalnoyi ta regionalnoyi demokratiyi i krim togo dozvolyaye Kongresu virobiti efektivni yuridichni instrumenti dlya vzayemodiyi z vikonavchimi zakonodavchimi predstavnickimi organami publichnoyi vladi ZMI v riznih derzhavah Zakonodavstvo bagatoh krayin zaznalo zmin vnaslidok zvitiv Kongresu V nash chas koli derzhavi zobov yazani pismovo povidomiti Kongres pro prijnyati nimi zahodi shodo zmini vnutrishnogo zakonodavstva sho bezumovno spriyaye pidvishennyu roli Kongresu 2 Zviti zagalnogo harakteru Dana forma roboti peredbachaye zagalnij analiz dotrimannya Yevropejskoyi hartiyi miscevogo samovryaduvannya v derzhavah chlenah a takozh v derzhavah kandidatah na vstup do Radi Yevropi 3 Zviti po Kongres periodichno zdijsnyuye misiyu sposterezhennya za municipalnimi ta regionalnimi viborami sho ye najvazhlivishoyu skladovoyu kompetenciyi Kongresu oskilki vibori ye indikatorom faktichnogo stanu municipalnoyi ta regionalnoyi demokratiyi vklyuchaye v sebe ne tilki sposterezhennya za proceduroyu golosuvannya ale j analiz viborchoyi kampaniyi vnaslidok chogo predstavniki Kongresu provodyat zustrichi z politichnimi partiyami z kerivnictvom krayini i opoziciyeyu z viborchimi komisiyami tak samo yak z predstavnikami ZMI ta pravozahisnikami Za rezultatami sposterezhennya Kongres uhvalyuye ta rezolyuciyi dlya organiv derzhavnoyi vladi vidpovidnih derzhav StrukturaVidpovidno do novoyi Hartiyi Kongresu prijnyatoyi 2 travnya 2007 roku Komitetom ministriv Kongres formuyetsya z predstavnikiv municipalitetiv ta regioniv sho obirayutsya pryamim golosuvannyam Asambleya oboh palat Kongresu nalichuye 318 povnopravnih chleniv ta 318 zastupnikiv Chleni Kongresu grupuyutsya za nacionalnimi delegaciyami i zgidno zi svoyimi politichnimi poglyadami PPE DC grupa hristiyanskoyi demokratichnoyi yevropejskoyi partiyi SOC grupa socialistiv GILD nezalezhna liberalno demokratichna grupa NI chleni yaki ne nalezhat do zhodnoyi z pererahovanih politichnih grup Kongresu Uchast vsih delegacij pidporyadkovuyetsya principu spravedlivogo geografichnogo rozpodilu rivnogo predstavnictva riznih organiv vladi ta politichnih sil a takozh odnakovogo predstavnictva cholovikiv ta zhinok Kozhna derzhava uchasnik maye pravo na kilkist misc u Kongresi yaka dorivnyuye kilkosti misc v Parlamentskij Asambleyi Kongres zbirayetsya tri razi na rik plenarna sesiya v travni osinnya sesiya v listopadi i vesnyana v berezni U zasidannyah berut uchast delegaciyi krayin chleniv Radi Yevropi a takozh predstavniki derzhav yaki ne mayut chlenstva v Radi Yevropi zaprosheni yak sposterigachi Sesiyi kozhnoyi z palat Kongresu prohodyat v Strazburzi i pereduyut abo iluduyut za ordinarnoyu shorichnoyu sesiyeyu Kongresu U skladi Kongresu takozh ye chotiri komisiyi institucionalna komisiya kulturi ta osviti komisiya socialnoyi vzayemodiyi komisiya stalogo rozvitku Chlenom komisiyi stalogo rozvitku vid Ukrayini ye Vitalij Klichko OrganigramaKrayini uchasnikiKrayina Delegati Krayina Delegati Krayina Delegati Albaniya 4 4 Nimechchina 18 18 Andorra 2 2 Virmeniya 4 4 Avstriya 6 6 Azerbajdzhan 6 6 Belgiya 7 7 Bosniya i Gercegovina 5 5 Bolgariya 6 6 Kipr 3 3 Horvatiya 5 5 Daniya 5 5 Ispaniya 12 12 Estoniya 3 3 Pivnichna Makedoniya 3 3 Rosiya 18 18 Finlyandiya 5 5 Franciya 18 18 Gruziya 5 5 Greciya 7 7 Ugorshina 7 7 Irlandiya 4 4 Islandiya 3 3 Italiya 18 18 Latviya 3 3 Lihtenshtejn 2 2 Litva 4 4 Lyuksemburg 3 3 Malta 3 3 Moldova 5 5 Monako 2 2 Chornogoriya 3 3 Norvegiya 5 5 Niderlandi 7 7 Polsha 12 12 Portugaliya 7 7 Chehiya 7 7 Rumuniya 10 10 Velika Britaniya 18 18 San Marino 2 2 Serbiya 7 7 Slovachchina 5 5 Sloveniya 3 3 Shveciya 6 6 Shvejcariya 6 6 Turechchina 18 18 Ukrayina 12 12 VSOGO 324 324PosilannyaKongres miscevih i regionalnih vlad Yevropi 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 ros Oficijnij sajt Kongresu http www coe int t congress Default en asp 7 serpnya 2013 u Wayback Machine http www coe int t congress default FR asp 25 lyutogo 2011 u Wayback Machine fr Resolution statutaire 94 03 relative a l institution du Congres des pouvoirs locaux et regionaux de l Europe 16 zhovtnya 2009 u Wayback Machine fr Resolution statutaire 2000 1 relative au Congres des pouvoirs locaux et regionaux de l Europe 16 zhovtnya 2009 u Wayback Machine fr http conventions coe int Treaty rus Treaties Html 122 htm 18 sichnya 2014 u Wayback Machine Oficijna storinka Vitaliya Klichka 1 31 travnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiOficijnij sajt Kongresu Oficijnij sajt Kongresu Miscevih i Regionalnih Vlad 7 serpnya 2013 u Wayback Machine Arhivovana kopiya originalu za 14 lyutogo 2009 Procitovano 14 lyutogo 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya

Дата публікації:
Топ