Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Підкамінський район колишній район Львівської області із центром у смт Підкамінь Історія10 січня 1940 року політбюро ЦК

Підкамінський район

Підкамінський район

Підкамінський район — колишній район Львівської області із центром у смт. Підкамінь.

Історія

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР, у тому числі про утворення Підкамінського району із центром у смт. Підкамінь.

Однак вже у червні 1941 року радянські війська були вимушені покинути територію району, він припинив своє функціонування. Відновив свою діяльність лише у 1944 році після того, як війська 1-го Українського фронту зайняли районний центр. Район було ліквідовано у травні 1959 року після того, як його територія відійшла до Бродівського району.

Територія

Окрім смт. Підкаменя до складу району входило ряд сіл, серед яких Батьків, Боратин, Гаї, Салашка,Паликорови, Кутище, Яснище, Микити, Накваша.

Окрім тенденції до укрупнення районів спостерігалася така ж тенденція і щодо сільрад. Зокрема у березні 1959 року було об'єднано ряд сільрад у Підкамінському районі.

Підкамінський райком КП(б)У

Підкамінський райком КП(б)У був створений у січні 1940 року, однак у червні 1941 року він призупинив свою діяльність. Відновив її у травні 1944 року. У жовтні 1952 року перейменований на Підкамінський райком КПУ. Ліквідований у травні 1959 року після ліквідації Підкамінського району, територія якого відійшла до Бродівського району. Райком складався з наступних підрозділів: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.

Репресії

У 1939—1941 роках начальником Підкамінського районного відділу НКВД був І. Г. Купріянов.

Дуже часто місцеві керівники НКВД зловживали наданою їм владою, навіть вдавалась до бандитських дій. Свідченням цього є доповідна записка секретаря Підкамінського РК КП(б)У Котова секретарю Львівського обкому КП(б)У про грабіжницькі дії банд НКДБ на території району. У ній, зокрема, зазначається, що з 25 квітня по 16 травня 1945 року в районі діяла банда на чолі з оперуповноваженим РВ НКДБ Юматовим та старшим оперативним уповноваженим Черних, а також 6 бійцями винищувального батальйону — всі «стребки» були поляками за національністю. Під виглядом УПА вони грабували місцевих мешканців та ділили між собою майно. Загалом ця бандитська група нанесла збитків на 45000 рублів.

В Підкамінському районі з 1 листопада 1945 року по 1 березня 1946 року силами органів НКВС та НКДБ, винищувальними батальйонами та військовими підрозділами було проведено 97 операцій (з них 78 результативних), 134 засади, внаслідок яких вбито 42 повстанці, затримано 34 учасники упівських формувань та 81 оунівців, 55 дезертирів, явилося 50 підпільників.

Тактика і методи НКВС

В цілому терені оперують провокаційні більшевицькі боївки. При помочі провокації вони хочуть завдати тих ударів, яких не можуть завдати іншим робом. Тими боївками оперують опер[ативні] упол[номочені] або участкові. В Глинянському районі така боївка в різних одностроях і різною зброєю ходить по терені. До села заходять вночі, закватировують конспіративно в якогось господаря, сидять до передвечора. Тоді вилізають. Кажуть, що вони є з боївки Грози чи Ігоря і шукають за Чайкою. В терені вони кватерують там, де нема війська, рівночасно в тім селі тоді більшевики не роблять облав. Подібна група оперує в Олещині і Підкам’янеччині. Боївка під командуванням Воскобойнікова, користаючи з послуг людей, котрі зголосилися з повинною і знали старі зв’язки, ходить по терені і по тих зв’язках старається арештувати людей. Напр[иклад], в групі Воскобойнікова є тр[ь] ох бувших стрільців з УПА. Вони знають всіх довколишніх дівчат і всі зв’язкові хати.

В Підкам'янецькому р[айо] ні к[оло] с. Нем’яч вбито участкового Перміна. В Підкам’янецькому районі є ескадрон кавалєрії в числі 113 бійців. Їхня частина дня 29/IX 1945 р. о год[ині] 11 вечера наскочили на присілку Микити к[оло] с. Нем’яч в хаті на рой[ового] Дібрового. Він, відбиваючись, вбив одного більшевика, сам зістав тяжко ранений. На другий день з причини облави Дібровий застрілився сам. В районі Підкамінь є постійно около 100 бійців військ нквд. По терені стало рейдує боївка в числі 18 осіб. Нею оперує Воскобойніков.

Дня 6/Х 1945 р. зайшла боївка до с. Стиборівка, в них був нібито один ранений і вони шукали нібито за санітаркою. Стрихалюк Гриць, якого знав один з боївкарів, запровадив їх до Марії Сторожук, а та до Софії Дубини, однак цеї останньої не було вдома. Мати сказала, де вона спить. Воскобойніков з групою пішов туди. Один з тих, що був в відділі, застукав до вікна, дівчина його пізнала і відчинила. В хаті зробили перев’язку, в часі якої дівчина говорила зі знакомим стрільцем про різні конспіративні справи. На домагання боївки завела ця дівчина їх на присілок Бандеру к[оло] с. Шишківці, де вони получилися з д[ругом] Прямим. З Шишковець вислали вони Софію Дубину за дівчатами Вербою та Орисею, щоб вони зготовили на другий день сніданок. Самі вони пішли кватирувати до ліса. Другого дня в першій год[ині] прийшли до с. Шишковець, роз[з] броїли і арештували д[руга] Прямого, його брата і східняка Грішу, котрой крився від Ч.А. Рівно ж арештували дівчат Орисю, Вербу і Софію Дубину.

В Підкамінському районі на 10 березня 1946 р. було організовано батальйони стрибків в таких населених пунктах: Підкамінь (32 осіб), Паликорови (20 осіб), Кутище (13 осіб), Яснище (12 осіб), Стиборівка (15 осіб), Черниця та Нем’яч (по 15 осіб), Накваша та Паньківці (по 14 осіб), Гаї-Старобрідські (12 осіб) . Загалом 10 ВБ з 162 стрибками.

В Підкамінецькому районі дальше діє боївка Воскобойнікова, який повер нув з відпустки 11.VI 1946 р. Боївка в числі 20 бійців, переважно бувші «красні партизани». Боївка дуже часто перебирається у вишивки, надіваючи мазепинки з тризубами. Ходять по господарях, просять, щоб дали їм їсти або переводять грошеві збірки. Хто охоче дає їсти чи гроші і до цього ще дещо говорить на більшовиків, то на другий день рано приходять і арештують. Дня 8.VII 1946 р. та сама боївка робила труси на хуторі Микити. Після трусів пішла робити облаву на малий лісок коло с. Тетильківці. Під час облави зайшли на постій, де кватерував боєвик «Січовий» (ранений, втратив зір) і санітар «Ничай». «Ничай», побачивши більшовиків, пустив пару серій з авто мата, вбив одного більшовика і втік. Боєвик «Січовий» застрілився. Опісля довкола цього ліска боївка робила застави, думаючи, що хтось прийде ховати «Січового». Воскобойніков, це лейтінант, начальник районного «истребительного» баталіону. Рівночасно ходить з боївкою по селах. З відпустки приїхав зі своєю родиною, яку примістив в районі.

В червні [1946 р.] привезли до Підкаміня 50 в’язнів (правдоподібно, з харківської тюрми). Їх приміщено у польському кляшторі. Між ними є бувший секретар партії Підкамінецького р[айо] ну Котов. (Був засуджений на 15 років за це, що в с. Кутищі застрілив по п’яному учительку). Він часами дістає перепустки і ходить вільно по місті. Говорить, що в кляшторі буде організована т[ак] зв[ана] «пром-колонія», в якій в’язні будуть працювати в різних варстатах. В’язні зараз ремонтують кімнати і забудування кляштору. (с1013 -Том 23. Золочівська округа ОУН: Документи і матеріали референтури СБ 1944-1951. Книга 1,)

Дня 29.VI 1946 р. гарнізони дістали наказ вбити найменше одного повстанця з тієї нагоди, що 30.VI [1946 р.] припадають роковини проголошення Самос тійної України (говорив по п’яному боєць гарнізону с. Нем’яч). Тому були посилені засідки, також краще берегли себе. Вдень більшовики по гарнізо нах переважно сплять, а вночі роблять засідки. Засідки роблять всюди. Переважно від 5-7 бійців іде на засідку. На засідку беруть кулеме та або автоматичні зарядки. Вночі також роблять труси по хатах і стодолах. Господарям говорять, що шукають за самогонкою.

СПИСОК РОДИН, ВИВЕЗЕНИХ НА СИБІР під час операції «Захід» (в час вивізки, яка відбулась 22.Х.1947 р.)

Пеняки; вивезено 6-ть родин: 1. Попович Дмитро 3 осіб родини 2. Семчук Марія– 1 особа 3. Шамро Степан –"– 3 осіб 4. Чижевський Антін - 3 особи 5. Мельничук Стах –"– 4 осіб 6. Крохмалюк Іван -3 особи

Чепелі : вивезено Дружило Ярину.

Шишківці: вивезено Яріш Емілію та Гавришко Кирила

Літовище: вивезено Гавришко Іван –"– 3 особи родини. 2. Яріш Ілько –"– 2 особи 3. Телеватий Андрій- 2 осіб

Черниця; вивезено одну родину: Соколовська Стефа

Нем’яч; вивезено дві родини: 1. Кубіяковський Григорій –"– 2 особи родини. 2. Вільчинський Степан - 2 особи.

Попівці; вивезено 9-ть родин: 1. Грех Михайло –"– 2 особи родини 2. Могильницька Марія –"– 2; 3. Пасічник Петро –"– 6 ; 4. Журавська Катерина –"– 3; 5. Зварич Анна –"– 1 ; 6. Костюк Марія –"– 1 ; 7. Пасічник Григорій –"– 3.

8. Худзік Михайло –"– 2 ; 9. Худзік Степан- 2 особи родини.

Тетильківці; вивезено 9-ть родин: 1. Журавський Іван –"– 4 особи родинри ; 2. Адамчук Наум –"– 5 ;3. Нагірняк Петро –"– 2; 4. Галандюк Анна –"– 7 ;5. Мазурик Текля –"– 3 ; 6. Деревянка Іван –"– 2 ;7. Дубина Павло –"– 2 ;

8. Кучабська Тетяна –"– 3 ;9. Галушка Миколай –"– 3 особи родини.

Накваша; вивезено 12-ть родин: 1. Пасічник Юлія –"– 3 –"– 2. Федоркович Анна –"– 1 –"– 3. Гетьман Михайло –"– 2 –"– 4. Степанюк Текля –"– 1 –"– 5. Щирба Іван –"– 2 –"– 6. Попадич Юрій –"– 7 осіб родини 7. Семчук Михайло –"– 3 –"– 8. Шевчук Петро –"– 2 –"– 9. Назарчук Текля –"– 3 –"– 10. Козодій Іван –"– 2 –"– 11. Наконечний Степан –"– 1 –"– 12. Щирба Микола –"– 1 –"–

Суховоля; вивезено три родини: 1. Матвіїв Евгенія –"– 2 –"– 2. Ваврик Параскевія –"– 4 –"– 3. Гутняк Іван- 8 осіб.

Бучина; вивезено 7-м родин: 1. Видивецький Василь –"– 3 –"– 2. Романич Іван –"– 3 –"– 3. Романич Степан –"– 4 –"– 4. Крук Евгенія –"– 3 –"– 5. Довбета Йосиф –"– 3 –"– 6. Руд[а]кевич Анна –"– 5 –"– 7. Гаврилюк Іван –"– 1 –"–

Боратин; вивезено 9-ть родин: 1. Кли[м]чук Марія –"– 2 особи; 2. Матвіїв Ілько –"– 2 –"– 3. Гром’як Микита –"– 3 –"– 4. Семенюк Володимир –"– 5 –"– 5. Гром’як Петро –"– 3 –"– 6. Грицишин Андрій –"– 2 –"– 7. Гавришків Семен –"– 2 –"– 8. Гарасимчук Софія –"– 1 –"– 9. Коваль Марія –"– 3 –"–

Вербівчик; вивезено 6-ть родин: 1. Букай Василь –"– 3 особи; 2. Биць Софія –"– 2 –"– 3. Писаревич Іван –"– 2 –"– 4. Музичка Іван –"– 2 –"– 5. Цимбаліста Пелагія –"– 1 –"– 6. Тартинюк Анна –"– 1 особа.

Стиборівка; вивезено 14-ть родин: 1. Букай Василь –"– 2 особиродини. 2. Панькевич Анна –"– 1 –"– 3. Ст[о]рожук Марія –"– 4 –"– 4. Борак Анна –"– 3 –"– 5. Саган Магдалина –"– 1 –"– 6. Дубинський Василь –"– 5 –"– 7. Саган Василь –"– 2 –"– 8. Кутняк Параскевія –"– 5 –"– 9. Любунь Параскевія –"– 2 –"– 10. Кручкевич Ева –"– 3 –"– 11. Льорин Володимир –"– 1 –"– 12. Любунь Степан –"– 4 –"– 13. Горбаль Анастазія –"– 3 –"– 14. Гуляр Іван –"– 2 особи родини

Орихівчик; вивезено дві родини: 1. Колос Михайло –"– 5 осіб родини 2. Дубина Параскевія –"– 1 особа.

Яснище; вивезено 8-м родин: 1. Трускалюк Анна –"– 3 –"– 2. Телега Анна –"– 2 –"– 3. Коретчук Петро –"– 4 –"– 4. Слотюк Петро –"– 2 –"– 5. Гнип Олекса –"– 5 –"– 6. Музичка Марія –"– 1 –"– 336 7. Демчук Іван –"– 3 –"– 8. Слотюк Григорій –"– 3 –"–

Родин разом – 94 Осіб разом – 253

інформ[аційний] звіт за квітень 1949 р. Найбільші большев[ицькі] акції в цьому терені розпочалися в місяці березні [1949 р.], котрі тривають до сьогодні. По цілому терені оперують групи гарнізонців з уч[астковими] М.Г.Б. і М.В.Д. Ці групи є часом 61613 чоловік, часом 12[-] ть. По селах роблять труски днем, а навіть ночею. Дуже стосують засідки в селах. В інших місцях перебираються в цивільні мундури. Так само менші чи більші групи большевиків1614 почали перевірки1615 по лісах. В селах знущаються над населенням. Самі ловлять кури, збирають яйця, масло, хліб чи інше та варять собі їсти. Крім курей, масла і яєць не хочуть більше нічого їсти. Є дуже багато випадків прямо грабежу. До району прибуло ще кількох оперативників. На разі завважено двох. Прізвища їх ще неусталені. Крім опер[ативних] груп, по цілому терені шляються ще ріжні адміністрації. Вони все знаходять ще якісь «недоїмки». За ці недоїм ки граблять селян з останнього збіж[ж] а чи навіть забирають останню корову. Все живе на харчах селян. Населення в районі около 50% вже не має хліба ні бараболь. Тепер розпочалася акція «добровільно[ї] позички державі». З браку грошей селяни випродують різні речі. Москалі сміються з того. Говорять «Ми міняли в 1946 р. в вас, а ви тепер міняєте в кого».

Протягом звітового періоду на ліси і села терену большевики зробили 10-ть більших облав (не враховуючи менших трусів, які є нормальним явищем в терені).

18.VI.[19]50 р. в т[ак] зв[аних] Пеняцьких лісах відбулась велика облава, яка тривала до 27.VI.[1950 р.]. В облаві цій брало участь около 5000 большевиків. Через цілий час ліс був бльокований від с. Майдан Пеняцький почерез с[ела] Жарків, Голубиця, Пеняки, Чепелі, Звижень, Батьків, Лукавець, Верхобуж заче- 723 пили тільки частинно, а дальше через ліс в напрямі с. Майдан Пеняцький. Застави стояли на віддалі 100-150 м. по 5-6 большевиків зі собакою. В середині ліса діяли спеціяльні групи, кажуть, що були вони дуже легко убрані і обуті в якісь шлапаки. По лісі застави були по всіх крижівках, доріжках і кринички тоже були обложені. Застави по лісі були ще довший час і після облави. Стислу перевірку зробили в с. Жаркові. В цьому селі цілковито зруйнували господарство Лозового Івана Ф., не найшовши нічого, арештували господиню Лозову Анну.

26.VI.[19]50 р. відбулась облава на поля і ліски в околиці сіл Орихівчик, Вербівчик і Стиборівка, де брало участь 12-ть автомашин большевиків. Після були передрапані пальцями, як рівно ж ґрунтовно перевірені поля. Всі інші облави були також стислі. В них брало участь по 100- 150 большевиків. Під час облав жертв з нашої сторони в людях не було. В с. Пеняки майже через цілий місяць травень [1950 р.] проходило арештовання. Кромі переслухань, в с[ільській] раді арештовано 20 осіб, з того числа звільнено тільки одну четверту, а решту відставили до Львова. В великій мірі до арештовання спричинилися Турчин Юрко і Луцків Василь (хлопці), які ставали наочно селянам, доказуючи співпрацю з повстанцями.

23.V.[19]50 р. в с. Чепелі міліціонер Гаврисюк і лейтенант зі Львова за це, що були в селі кличі, арешт[у]вали Вегеру Тетяну та так її побили, що жінка збожеволіла. Вже як божевільну звільнили. Рівно ж арештували Максимів Андрея і Тивонюк Павла за те, що хтось вложив ключі в с[ільській] раді до стола в той час, коли вони були на дижурстві. Селянинові Максимів вибили зуби. 24.IV.[19]50 р. в с. Пеняки оперуполномочений Погодін арешт[у]вав священика Рахлецького Миколу. Арештованого відставили до Львова.

17.V.[19]50 р. в с. Орихівчик оперуполномочений Молд[а]вкін арештував таких селян: Саган Івана, Чумак Василя, Саган Григорія, Мартинюк Григорія, Музичку Івана, Різника Івана, Саган Григорія, Польового Василя, Букай Андрея, Букай Івана. Арештованих відставлено до Львова. Всім накидали співпрац[ю] з повстанцями. В с. Яснищі арешт[у]вали і засудили на 10 років тюрми крамарку кооперативи. Не помогло й те, що крамарка гроші звернула. 26.VI.[19]50 р. в с. Шишківці замісник голови уповмінзагу Рудь, прокурор Макогонов і інші пограбили таких селян: Федусь Івана, Вовк Миколу, Борок Володимира. В Борок В. забрали корову, свиню, білизну, перину і подушки. Речі ці на ліцитації закупив вищезгаданий Рудь по такій ціні: перина – 50 крб, подушки – 20 крб, машина до шитя – 70 крб, решту речей віддали до колгоспу. Це зграблено за позику

Репресивно - кральні органи в Підкамінському районі (1951р)

М Г Б: Панкрачов Василь – нач[альник], рус[кий], парт[ійний], ур[оджений] 1912 р., майор. Пащенко – заступник, укр[аїнець], парт[ійний], около 38 літ, капітан, Кладько – слідчий. Оперуполномочені по селах: Боратин, Салашка, Суховоля і Бучина – лейт[енант] Шєнкарєнко, Жарків, Голубиця, Пеняки і Чепелі – лейт[енант] Пагодін, Літовиська, Черниця, Паньківці і Шишківці– лейт[енант] Скороход, Стиборівка, Орехівчик, Вербівчик, Паликорови, Кутищі і Яснищі – лейт[енант] Молдавкін, Маркопіль, Звижень, Батьків і Лукавець – м[о]л[одший] лейт[енант] Теплов, Накваша, Нем’яч, Попівці, Тетильківці і Дудин – ст[арший] лейт[енант] Худошін. Останньо на мгб відбулись персональні зміни і стан мгб-истів до тепер не удалось устійнити. Прийшли зовсім нові і віком молоді мгб-исти. Участкові по селах: Боратин і Салашка – Ковтун, укр[аїнець], парт[ійний], старшина, зі СУЗ, Суховоля – Смоляр, укр[аїнець] СУЗ, парт[ійний], старшина, Бучина – Чорний, укр[аїнець] СУЗ, Паньківці – Пашко, укр[аїнець], Літовиська – Ананьскі, поляк, Черниця – Зазуля Гр[игорій], укр[аїнець], парт[ійний], Шишківці – Потап Тим[офій], білорус, парт[ійний], старшина, Чепелі – Форостяни[й], укр[аїнець] СУЗ, парт[ійний], старшина, Пеняки – Солтис Р., укр[аїнець], Голубиця – Клименко, укр[аїнець] СУЗ, Нем’яч – Посохов, рус[кий], парт[ійний], Попівці – Шигін, рус[кий], парт[ійний], Тетильківці – Жук Ол., укр[аїнець] СУЗ, парт[ійний], Накваша – Юрченко, укр[аїнець] СУЗ, парт[ійний].

Діяльність ОУН та УПА

Підкамінський районний провід ОУН Підкамінеччина впродовж функціонування збройного підпілля ОУН була місцем укриття члена Проводу ОУН, а відтак керівника націоналістичного підпілля на українських землях Василя

Кука – «Леміша», що привертало до неї особливу увагу каральних органів радянської влади.Особливою рисою даного терену було й те, що він «кишів» агентурою МГБ різного рівня та підпорядкування, що ускладнювало діяльність повстанців та змушувало їх витрачати багато зусиль на боротьбу з нею.Керівниками Підкамінського районного проводу ОУН були Михайло Накельський – «Тарас» (весна 1949 – вересень 1950), Володимир Качур –«Лиман» (вересень 1950 – весна 1951), ЙосипМаслюк – «Черник» (квітень-липень 1951) та Микола Рудий – «Джміль» (серпень 1951 – липень 1953).

Референтура СБ райпроводу, як окрема структурна одиниця, функціонувала до вересня 1950 р.під керівництвом В. Качура – «Лимана». Як досвідчений есбіст останній, після призначення провідником району, залишив під своїм контролем і справи СБ. На теренах Підкамінського району діяло ряд кущових проводів чисельність і кадровий склад яких через плинність кадрів постійно змінювався.Найбільшими із них були:

1. Кущ, в обслуговування якого входили села Пеняки, Літовище, Шишківці, Чепелі, Голубиця, Жарків, Черниця та Паньківці Бродівського району. До його складу належали повстанці: провідник Йосип Маслюк – «Черник», стрільці: Пахом Бедрій– «Лук», Павло Безрукий – «Хмара», Іван Романич – «Чорний» та ін.

2. Кущ, що діяв у районі містечка Підкамінь, сіл Нем’яч, Попівці, Тетильківці та Накваша Бродівського району. До складу його боївки входили:кущовий Микола Рудий – «Джміль», стрільці Петро Кучабський – «Павич» (згодом переведений у Бродівський райпровід ОУН), Микола Крет –«Шишка [5, 191], Василь Дубина – «Вогник» (від весни 1951 р. діяв у Золочівському районі) та ін.

Підкамінський районний провід ОУН припинив своє існування у липні 1953 р. із загибеллю останнього керівника. 18 липня 1953 р. о 00 год. 30 хв., як і було заздалегідь домовлено, райпровідник М. Рудий – «Джміль» та його бойовик Іван Гуляр – «Ігор» зайшли у с. Попівці Бродівського району за продуктами харчування, але там їх очікувала засідка під керівництвом сержанта Ковякова, яка й відкрила вогонь. «Джміль» загинув на місці від перших же пострілів, а його побратимові, який перебував на стійці за кутом хати вдалося відступити Ще понад місяць він переховувався у місцевих жителів, а 31 серпня 1953 р. загинув у с. Стиборівка Бродівського району, наскочивши на більшовицьку засідку.

Незважаючи на постійні облави та ворожий підступ, стрільці останньої боївки, що діяла на теренах Підкамінеччини, протрималися до 23 квітня 1954 р., коли в с. Лукаші Бродівського району були оточені та загинули у нерівному бою. Тоді смертю героїв полягли Іван Романич – «Чорний» із Микитів, Павло Безрукий – «Хмара» з Черниці та Пахом Бедрій – «Лук» із Голубиці 20 жовтня 1954 р. у с. Нем’яч Бродівського району внаслідок зради загинув останній пов-

станець Брідщини кавалер Бронзового хреста бойової заслуги Василь Дубина – «Славко».Із загибеллю останнього повстанця збройна боротьба націоналістичного підпілля на Брідщині припинилася, але це не означало, що місцеве населення скорилося тоталітарній системі.

Втім на території Підкамінського району активно діяли і реальні загони УПА. Зокрема 25 січня 1945 року у селі Батьків відбулось зіткнення УПА з облавниками НКВС. А 30 березня 1945 року напад УПА-Захід у райцентрі Підкамінь на приміщення гарнізону НКВС під час виїзду підрозділу на каральну акцію (захоплений архів, спалена будівля)

В травні 1945 р в селі Жаркові було роззброєно "12 червоних апостолів"- переодягнутих енкаведистів, які мали завдання вбити як найбільше керівників ОУН- УПА.

1948 р - антиколгоспна акція УПА в районі.

Станом на травень 1955року в Підкамінському районі ще тривала боротьба ОУН-УПА.

Діячі ОУН-УПА

image

1. Бутинський Степан-Микола Миколайович («Кудеяр», «Оріх», «Пібрус» «Сян», «К-16», «К-14», «715», «С-5»);

17.12.1919, смт. Підкамінь Бродівського р-ну Львівської обл. – 30.05.1952, м. Львів. Закінчив 7 класів народноїшколи в Підкамені та бухгалтерські курси. Член Товариства «Просвіта» з 1937 р., ОУН з 1940 р. Головний

бухгалтер Підкамінського райфінвідділу (1939-1940). У 1940 р. мобілізований до Червоної армії. Учасник радянсько-німецької війни. На початку 1943 р. під Курськом потрапив у німецький полон. У вересні 1943 р., вирвавшись із полону, повернувся у рідні сторони, де відразу ж влився у лави підпілля ОУН. Командир групи розвідки при Бродівському повітовому проводі ОУН (10.1943 – 03.1944), комендант боївки охорони Самбірського окружного проводу ОУН (03.-08.1944), організаційний референт Підкамінського районного проводу ОУН (08.1944 – 03.1945),керівник Підкамінського районного проводу ОУН (03.1945 – 11.1947), організаційний референт (11.1947 – 04.1948),а відтак провідник (04.1948 – 04.1951) Бродівського надрайонного проводу ОУН. В ніч з 16 на 17 квітня 1951 р. захоплений важкопораненим співробітниками МҐБ у Баймацькому лісі Буського р-ну Львівської обл. (під час затримання намагався застрілитися). Засуджений 27.02.1952 р. Військовим Трибуналом військ ПрикарпатськогоВійськового Округу за ст. 54-1а, 54-1б, 54-11 Кримінального кодексу УРСР до вищої міри покарання – розстрілу. Вирок виконано 30.05.1952 р. у м. Львові. Місце поховання невідоме. Детальніше про цю постать див.: РоманюкМ. Провідник ОУН Брідщини Степан Бутинський – «Оріх» // Голос відродження (Броди). – 2011. – 20 травня. – С.3; Романюк М. Надрайонний провідник ОУН Степан Бутинський – «Оріх» // Воля народу (Буськ). – 2011. – 7 квітня. – С. 3.[10 ]

2. Альбус (Голбус) Степан Миколайович - "Пугач" - заступник районного провідника; загинув 28.02.1946р в с. Літовище.

3.Бойцун Йосиф Федорович. нар в с. Літовище в 1925 р, загинув в 7.10.1945 р на хуторі Ревегів -Гай.

Релігійне життя

Попри атеїстичні заборони на території Підкамінського району не припинялось релігійне життя. Зокрема у 1957 році у селі Боратин діяла громада євангельських християн-баптистів, яка налічувала 36 вірних.

Районна преса

У 1945 році в Підкамені виходила газета "Вперед". У бібліотеці ім. В. Стефаника у м. Львів зберігаються кілька примірників цієї газети.

З 1946 року газета мала назву "Радянська нива". У Львові зберігаються примірники починаючи з 1949 року.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  2. 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 22 серпня 2013.
  3. . history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2013.
  4. Михайло Романюк. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 березня 2022.
  5. Редько А. Г. (PDF). archive.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2013.
  6. Державний архів Львівської області. (PDF). archives.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2018. Процитовано 22 серпня 2013.
  7. ЦеговГороховский. forum.fraza.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 22 серпня 2013.
  8. . poshuk.lviv.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 22 серпня 2013.
  9. . Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  10. (PDF). litopysupa.com. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  11. [1] [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] - [2] [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  12. [3] [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] - [4][недоступне посилання]
  13. [5] [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] - [6] [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  14. . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  15. . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  16. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  17. (PDF). litopysupa.com. Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2021. Процитовано 1 грудня 2019.
  18. Ярослав Стоцький. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2013.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pidkaminskij rajon kolishnij rajon Lvivskoyi oblasti iz centrom u smt Pidkamin Istoriya10 sichnya 1940 roku politbyuro CK KP b U obgovorilo pitannya pro utvorennya rajoniv u Lvivskij oblasti URSR u tomu chisli pro utvorennya Pidkaminskogo rajonu iz centrom u smt Pidkamin Odnak vzhe u chervni 1941 roku radyanski vijska buli vimusheni pokinuti teritoriyu rajonu vin pripiniv svoye funkcionuvannya Vidnoviv svoyu diyalnist lishe u 1944 roci pislya togo yak vijska 1 go Ukrayinskogo frontu zajnyali rajonnij centr Rajon bulo likvidovano u travni 1959 roku pislya togo yak jogo teritoriya vidijshla do Brodivskogo rajonu TeritoriyaOkrim smt Pidkamenya do skladu rajonu vhodilo ryad sil sered yakih Batkiv Boratin Gayi Salashka Palikorovi Kutishe Yasnishe Mikiti Nakvasha Okrim tendenciyi do ukrupnennya rajoniv sposterigalasya taka zh tendenciya i shodo silrad Zokrema u berezni 1959 roku bulo ob yednano ryad silrad u Pidkaminskomu rajoni Pidkaminskij rajkom KP b UPidkaminskij rajkom KP b U buv stvorenij u sichni 1940 roku odnak u chervni 1941 roku vin prizupiniv svoyu diyalnist Vidnoviv yiyi u travni 1944 roku U zhovtni 1952 roku perejmenovanij na Pidkaminskij rajkom KPU Likvidovanij u travni 1959 roku pislya likvidaciyi Pidkaminskogo rajonu teritoriya yakogo vidijshla do Brodivskogo rajonu Rajkom skladavsya z nastupnih pidrozdiliv Byuro zagalnij viddil organizacijno instruktorskij viddil z 1949 r viddil partijnih profspilkovih ta komsomolskih organizacij sektor partijnoyi statistiki viddil propagandi i agitaciyi silskogospodarskij viddil vijskovij viddil viddil po roboti sered zhinok viddil kadriv RepresiyiU 1939 1941 rokah nachalnikom Pidkaminskogo rajonnogo viddilu NKVD buv I G Kupriyanov Duzhe chasto miscevi kerivniki NKVD zlovzhivali nadanoyu yim vladoyu navit vdavalas do banditskih dij Svidchennyam cogo ye dopovidna zapiska sekretarya Pidkaminskogo RK KP b U Kotova sekretaryu Lvivskogo obkomu KP b U pro grabizhnicki diyi band NKDB na teritoriyi rajonu U nij zokrema zaznachayetsya sho z 25 kvitnya po 16 travnya 1945 roku v rajoni diyala banda na choli z operupovnovazhenim RV NKDB Yumatovim ta starshim operativnim upovnovazhenim Chernih a takozh 6 bijcyami vinishuvalnogo bataljonu vsi strebki buli polyakami za nacionalnistyu Pid viglyadom UPA voni grabuvali miscevih meshkanciv ta dilili mizh soboyu majno Zagalom cya banditska grupa nanesla zbitkiv na 45000 rubliv V Pidkaminskomu rajoni z 1 listopada 1945 roku po 1 bereznya 1946 roku silami organiv NKVS ta NKDB vinishuvalnimi bataljonami ta vijskovimi pidrozdilami bulo provedeno 97 operacij z nih 78 rezultativnih 134 zasadi vnaslidok yakih vbito 42 povstanci zatrimano 34 uchasniki upivskih formuvan ta 81 ounivciv 55 dezertiriv yavilosya 50 pidpilnikiv Taktika i metodi NKVS V cilomu tereni operuyut provokacijni bilshevicki boyivki Pri pomochi provokaciyi voni hochut zavdati tih udariv yakih ne mozhut zavdati inshim robom Timi boyivkami operuyut oper ativni upol nomocheni abo uchastkovi V Glinyanskomu rajoni taka boyivka v riznih odnostroyah i riznoyu zbroyeyu hodit po tereni Do sela zahodyat vnochi zakvatirovuyut konspirativno v yakogos gospodarya sidyat do peredvechora Todi vilizayut Kazhut sho voni ye z boyivki Grozi chi Igorya i shukayut za Chajkoyu V tereni voni kvateruyut tam de nema vijska rivnochasno v tim seli todi bilsheviki ne roblyat oblav Podibna grupa operuye v Oleshini i Pidkam yanechchini Boyivka pid komanduvannyam Voskobojnikova koristayuchi z poslug lyudej kotri zgolosilisya z povinnoyu i znali stari zv yazki hodit po tereni i po tih zv yazkah starayetsya areshtuvati lyudej Napr iklad v grupi Voskobojnikova ye tr oh buvshih strilciv z UPA Voni znayut vsih dovkolishnih divchat i vsi zv yazkovi hati V Pidkam yaneckomu r ajo ni k olo s Nem yach vbito uchastkovogo Permina V Pidkam yaneckomu rajoni ye eskadron kavalyeriyi v chisli 113 bijciv Yihnya chastina dnya 29 IX 1945 r o god ini 11 vechera naskochili na prisilku Mikiti k olo s Nem yach v hati na roj ovogo Dibrovogo Vin vidbivayuchis vbiv odnogo bilshevika sam zistav tyazhko ranenij Na drugij den z prichini oblavi Dibrovij zastrilivsya sam V rajoni Pidkamin ye postijno okolo 100 bijciv vijsk nkvd Po tereni stalo rejduye boyivka v chisli 18 osib Neyu operuye Voskobojnikov Dnya 6 H 1945 r zajshla boyivka do s Stiborivka v nih buv nibito odin ranenij i voni shukali nibito za sanitarkoyu Strihalyuk Gric yakogo znav odin z boyivkariv zaprovadiv yih do Mariyi Storozhuk a ta do Sofiyi Dubini odnak ceyi ostannoyi ne bulo vdoma Mati skazala de vona spit Voskobojnikov z grupoyu pishov tudi Odin z tih sho buv v viddili zastukav do vikna divchina jogo piznala i vidchinila V hati zrobili perev yazku v chasi yakoyi divchina govorila zi znakomim strilcem pro rizni konspirativni spravi Na domagannya boyivki zavela cya divchina yih na prisilok Banderu k olo s Shishkivci de voni poluchilisya z d rugom Pryamim Z Shishkovec vislali voni Sofiyu Dubinu za divchatami Verboyu ta Oriseyu shob voni zgotovili na drugij den snidanok Sami voni pishli kvatiruvati do lisa Drugogo dnya v pershij god ini prijshli do s Shishkovec roz z broyili i areshtuvali d ruga Pryamogo jogo brata i shidnyaka Grishu kotroj krivsya vid Ch A Rivno zh areshtuvali divchat Orisyu Verbu i Sofiyu Dubinu V Pidkaminskomu rajoni na 10 bereznya 1946 r bulo organizovano bataljoni stribkiv v takih naselenih punktah Pidkamin 32 osib Palikorovi 20 osib Kutishe 13 osib Yasnishe 12 osib Stiborivka 15 osib Chernicya ta Nem yach po 15 osib Nakvasha ta Pankivci po 14 osib Gayi Starobridski 12 osib Zagalom 10 VB z 162 stribkami V Pidkamineckomu rajoni dalshe diye boyivka Voskobojnikova yakij pover nuv z vidpustki 11 VI 1946 r Boyivka v chisli 20 bijciv perevazhno buvshi krasni partizani Boyivka duzhe chasto perebirayetsya u vishivki nadivayuchi mazepinki z trizubami Hodyat po gospodaryah prosyat shob dali yim yisti abo perevodyat groshevi zbirki Hto ohoche daye yisti chi groshi i do cogo she desho govorit na bilshovikiv to na drugij den rano prihodyat i areshtuyut Dnya 8 VII 1946 r ta sama boyivka robila trusi na hutori Mikiti Pislya trusiv pishla robiti oblavu na malij lisok kolo s Tetilkivci Pid chas oblavi zajshli na postij de kvateruvav boyevik Sichovij ranenij vtrativ zir i sanitar Nichaj Nichaj pobachivshi bilshovikiv pustiv paru serij z avto mata vbiv odnogo bilshovika i vtik Boyevik Sichovij zastrilivsya Opislya dovkola cogo liska boyivka robila zastavi dumayuchi sho htos prijde hovati Sichovogo Voskobojnikov ce lejtinant nachalnik rajonnogo istrebitelnogo batalionu Rivnochasno hodit z boyivkoyu po selah Z vidpustki priyihav zi svoyeyu rodinoyu yaku primistiv v rajoni V chervni 1946 r privezli do Pidkaminya 50 v yazniv pravdopodibno z harkivskoyi tyurmi Yih primisheno u polskomu klyashtori Mizh nimi ye buvshij sekretar partiyi Pidkamineckogo r ajo nu Kotov Buv zasudzhenij na 15 rokiv za ce sho v s Kutishi zastriliv po p yanomu uchitelku Vin chasami distaye perepustki i hodit vilno po misti Govorit sho v klyashtori bude organizovana t ak zv ana prom koloniya v yakij v yazni budut pracyuvati v riznih varstatah V yazni zaraz remontuyut kimnati i zabuduvannya klyashtoru s1013 Tom 23 Zolochivska okruga OUN Dokumenti i materiali referenturi SB 1944 1951 Kniga 1 Dnya 29 VI 1946 r garnizoni distali nakaz vbiti najmenshe odnogo povstancya z tiyeyi nagodi sho 30 VI 1946 r pripadayut rokovini progoloshennya Samos tijnoyi Ukrayini govoriv po p yanomu boyec garnizonu s Nem yach Tomu buli posileni zasidki takozh krashe beregli sebe Vden bilshoviki po garnizo nah perevazhno splyat a vnochi roblyat zasidki Zasidki roblyat vsyudi Perevazhno vid 5 7 bijciv ide na zasidku Na zasidku berut kuleme ta abo avtomatichni zaryadki Vnochi takozh roblyat trusi po hatah i stodolah Gospodaryam govoryat sho shukayut za samogonkoyu SPISOK RODIN VIVEZENIH NA SIBIR pid chas operaciyi Zahid v chas vivizki yaka vidbulas 22 H 1947 r Penyaki vivezeno 6 t rodin 1 Popovich Dmitro 3 osib rodini 2 Semchuk Mariya 1 osoba 3 Shamro Stepan 3 osib 4 Chizhevskij Antin 3 osobi 5 Melnichuk Stah 4 osib 6 Krohmalyuk Ivan 3 osobi Chepeli vivezeno Druzhilo Yarinu Shishkivci vivezeno Yarish Emiliyu ta Gavrishko Kirila Litovishe vivezeno Gavrishko Ivan 3 osobi rodini 2 Yarish Ilko 2 osobi 3 Televatij Andrij 2 osib Chernicya vivezeno odnu rodinu Sokolovska Stefa Nem yach vivezeno dvi rodini 1 Kubiyakovskij Grigorij 2 osobi rodini 2 Vilchinskij Stepan 2 osobi Popivci vivezeno 9 t rodin 1 Greh Mihajlo 2 osobi rodini 2 Mogilnicka Mariya 2 3 Pasichnik Petro 6 4 Zhuravska Katerina 3 5 Zvarich Anna 1 6 Kostyuk Mariya 1 7 Pasichnik Grigorij 3 8 Hudzik Mihajlo 2 9 Hudzik Stepan 2 osobi rodini Tetilkivci vivezeno 9 t rodin 1 Zhuravskij Ivan 4 osobi rodinri 2 Adamchuk Naum 5 3 Nagirnyak Petro 2 4 Galandyuk Anna 7 5 Mazurik Teklya 3 6 Derevyanka Ivan 2 7 Dubina Pavlo 2 8 Kuchabska Tetyana 3 9 Galushka Mikolaj 3 osobi rodini Nakvasha vivezeno 12 t rodin 1 Pasichnik Yuliya 3 2 Fedorkovich Anna 1 3 Getman Mihajlo 2 4 Stepanyuk Teklya 1 5 Shirba Ivan 2 6 Popadich Yurij 7 osib rodini 7 Semchuk Mihajlo 3 8 Shevchuk Petro 2 9 Nazarchuk Teklya 3 10 Kozodij Ivan 2 11 Nakonechnij Stepan 1 12 Shirba Mikola 1 Suhovolya vivezeno tri rodini 1 Matviyiv Evgeniya 2 2 Vavrik Paraskeviya 4 3 Gutnyak Ivan 8 osib Buchina vivezeno 7 m rodin 1 Vidiveckij Vasil 3 2 Romanich Ivan 3 3 Romanich Stepan 4 4 Kruk Evgeniya 3 5 Dovbeta Josif 3 6 Rud a kevich Anna 5 7 Gavrilyuk Ivan 1 Boratin vivezeno 9 t rodin 1 Kli m chuk Mariya 2 osobi 2 Matviyiv Ilko 2 3 Grom yak Mikita 3 4 Semenyuk Volodimir 5 5 Grom yak Petro 3 6 Gricishin Andrij 2 7 Gavrishkiv Semen 2 8 Garasimchuk Sofiya 1 9 Koval Mariya 3 Verbivchik vivezeno 6 t rodin 1 Bukaj Vasil 3 osobi 2 Bic Sofiya 2 3 Pisarevich Ivan 2 4 Muzichka Ivan 2 5 Cimbalista Pelagiya 1 6 Tartinyuk Anna 1 osoba Stiborivka vivezeno 14 t rodin 1 Bukaj Vasil 2 osobirodini 2 Pankevich Anna 1 3 St o rozhuk Mariya 4 4 Borak Anna 3 5 Sagan Magdalina 1 6 Dubinskij Vasil 5 7 Sagan Vasil 2 8 Kutnyak Paraskeviya 5 9 Lyubun Paraskeviya 2 10 Kruchkevich Eva 3 11 Lorin Volodimir 1 12 Lyubun Stepan 4 13 Gorbal Anastaziya 3 14 Gulyar Ivan 2 osobi rodini Orihivchik vivezeno dvi rodini 1 Kolos Mihajlo 5 osib rodini 2 Dubina Paraskeviya 1 osoba Yasnishe vivezeno 8 m rodin 1 Truskalyuk Anna 3 2 Telega Anna 2 3 Koretchuk Petro 4 4 Slotyuk Petro 2 5 Gnip Oleksa 5 6 Muzichka Mariya 1 336 7 Demchuk Ivan 3 8 Slotyuk Grigorij 3 Rodin razom 94 Osib razom 253 inform acijnij zvit za kviten 1949 r Najbilshi bolshev icki akciyi v comu tereni rozpochalisya v misyaci berezni 1949 r kotri trivayut do sogodni Po cilomu tereni operuyut grupi garnizonciv z uch astkovimi M G B i M V D Ci grupi ye chasom 61613 cholovik chasom 12 t Po selah roblyat truski dnem a navit nocheyu Duzhe stosuyut zasidki v selah V inshih miscyah perebirayutsya v civilni munduri Tak samo menshi chi bilshi grupi bolshevikiv1614 pochali perevirki1615 po lisah V selah znushayutsya nad naselennyam Sami lovlyat kuri zbirayut yajcya maslo hlib chi inshe ta varyat sobi yisti Krim kurej masla i yayec ne hochut bilshe nichogo yisti Ye duzhe bagato vipadkiv pryamo grabezhu Do rajonu pribulo she kilkoh operativnikiv Na razi zavvazheno dvoh Prizvisha yih she neustaleni Krim oper ativnih grup po cilomu tereni shlyayutsya she rizhni administraciyi Voni vse znahodyat she yakis nedoyimki Za ci nedoyim ki grablyat selyan z ostannogo zbizh zh a chi navit zabirayut ostannyu korovu Vse zhive na harchah selyan Naselennya v rajoni okolo 50 vzhe ne maye hliba ni barabol Teper rozpochalasya akciya dobrovilno yi pozichki derzhavi Z braku groshej selyani viproduyut rizni rechi Moskali smiyutsya z togo Govoryat Mi minyali v 1946 r v vas a vi teper minyayete v kogo Protyagom zvitovogo periodu na lisi i sela terenu bolsheviki zrobili 10 t bilshih oblav ne vrahovuyuchi menshih trusiv yaki ye normalnim yavishem v tereni 18 VI 19 50 r v t ak zv anih Penyackih lisah vidbulas velika oblava yaka trivala do 27 VI 1950 r V oblavi cij bralo uchast okolo 5000 bolshevikiv Cherez cilij chas lis buv blokovanij vid s Majdan Penyackij pocherez s ela Zharkiv Golubicya Penyaki Chepeli Zvizhen Batkiv Lukavec Verhobuzh zache 723 pili tilki chastinno a dalshe cherez lis v napryami s Majdan Penyackij Zastavi stoyali na viddali 100 150 m po 5 6 bolshevikiv zi sobakoyu V seredini lisa diyali speciyalni grupi kazhut sho buli voni duzhe legko ubrani i obuti v yakis shlapaki Po lisi zastavi buli po vsih krizhivkah dorizhkah i krinichki tozhe buli oblozheni Zastavi po lisi buli she dovshij chas i pislya oblavi Stislu perevirku zrobili v s Zharkovi V comu seli cilkovito zrujnuvali gospodarstvo Lozovogo Ivana F ne najshovshi nichogo areshtuvali gospodinyu Lozovu Annu 26 VI 19 50 r vidbulas oblava na polya i liski v okolici sil Orihivchik Verbivchik i Stiborivka de bralo uchast 12 t avtomashin bolshevikiv Pislya buli peredrapani palcyami yak rivno zh gruntovno perevireni polya Vsi inshi oblavi buli takozh stisli V nih bralo uchast po 100 150 bolshevikiv Pid chas oblav zhertv z nashoyi storoni v lyudyah ne bulo V s Penyaki majzhe cherez cilij misyac traven 1950 r prohodilo areshtovannya Kromi peresluhan v s ilskij radi areshtovano 20 osib z togo chisla zvilneno tilki odnu chetvertu a reshtu vidstavili do Lvova V velikij miri do areshtovannya sprichinilisya Turchin Yurko i Luckiv Vasil hlopci yaki stavali naochno selyanam dokazuyuchi spivpracyu z povstancyami 23 V 19 50 r v s Chepeli milicioner Gavrisyuk i lejtenant zi Lvova za ce sho buli v seli klichi aresht u vali Vegeru Tetyanu ta tak yiyi pobili sho zhinka zbozhevolila Vzhe yak bozhevilnu zvilnili Rivno zh areshtuvali Maksimiv Andreya i Tivonyuk Pavla za te sho htos vlozhiv klyuchi v s ilskij radi do stola v toj chas koli voni buli na dizhurstvi Selyaninovi Maksimiv vibili zubi 24 IV 19 50 r v s Penyaki operupolnomochenij Pogodin aresht u vav svyashenika Rahleckogo Mikolu Areshtovanogo vidstavili do Lvova 17 V 19 50 r v s Orihivchik operupolnomochenij Mold a vkin areshtuvav takih selyan Sagan Ivana Chumak Vasilya Sagan Grigoriya Martinyuk Grigoriya Muzichku Ivana Riznika Ivana Sagan Grigoriya Polovogo Vasilya Bukaj Andreya Bukaj Ivana Areshtovanih vidstavleno do Lvova Vsim nakidali spivprac yu z povstancyami V s Yasnishi aresht u vali i zasudili na 10 rokiv tyurmi kramarku kooperativi Ne pomoglo j te sho kramarka groshi zvernula 26 VI 19 50 r v s Shishkivci zamisnik golovi upovminzagu Rud prokuror Makogonov i inshi pograbili takih selyan Fedus Ivana Vovk Mikolu Borok Volodimira V Borok V zabrali korovu svinyu biliznu perinu i podushki Rechi ci na licitaciyi zakupiv vishezgadanij Rud po takij cini perina 50 krb podushki 20 krb mashina do shitya 70 krb reshtu rechej viddali do kolgospu Ce zgrableno za poziku Represivno kralni organi v Pidkaminskomu rajoni 1951r M G B Pankrachov Vasil nach alnik rus kij part ijnij ur odzhenij 1912 r major Pashenko zastupnik ukr ayinec part ijnij okolo 38 lit kapitan Kladko slidchij Operupolnomocheni po selah Boratin Salashka Suhovolya i Buchina lejt enant Shyenkaryenko Zharkiv Golubicya Penyaki i Chepeli lejt enant Pagodin Litoviska Chernicya Pankivci i Shishkivci lejt enant Skorohod Stiborivka Orehivchik Verbivchik Palikorovi Kutishi i Yasnishi lejt enant Moldavkin Markopil Zvizhen Batkiv i Lukavec m o l odshij lejt enant Teplov Nakvasha Nem yach Popivci Tetilkivci i Dudin st arshij lejt enant Hudoshin Ostanno na mgb vidbulis personalni zmini i stan mgb istiv do teper ne udalos ustijniti Prijshli zovsim novi i vikom molodi mgb isti Uchastkovi po selah Boratin i Salashka Kovtun ukr ayinec part ijnij starshina zi SUZ Suhovolya Smolyar ukr ayinec SUZ part ijnij starshina Buchina Chornij ukr ayinec SUZ Pankivci Pashko ukr ayinec Litoviska Ananski polyak Chernicya Zazulya Gr igorij ukr ayinec part ijnij Shishkivci Potap Tim ofij bilorus part ijnij starshina Chepeli Forostyani j ukr ayinec SUZ part ijnij starshina Penyaki Soltis R ukr ayinec Golubicya Klimenko ukr ayinec SUZ Nem yach Posohov rus kij part ijnij Popivci Shigin rus kij part ijnij Tetilkivci Zhuk Ol ukr ayinec SUZ part ijnij Nakvasha Yurchenko ukr ayinec SUZ part ijnij Diyalnist OUN ta UPAPidkaminskij rajonnij provid OUN Pidkaminechchina vprodovzh funkcionuvannya zbrojnogo pidpillya OUN bula miscem ukrittya chlena Provodu OUN a vidtak kerivnika nacionalistichnogo pidpillya na ukrayinskih zemlyah Vasilya Kuka Lemisha sho privertalo do neyi osoblivu uvagu karalnih organiv radyanskoyi vladi Osoblivoyu risoyu danogo terenu bulo j te sho vin kishiv agenturoyu MGB riznogo rivnya ta pidporyadkuvannya sho uskladnyuvalo diyalnist povstanciv ta zmushuvalo yih vitrachati bagato zusil na borotbu z neyu Kerivnikami Pidkaminskogo rajonnogo provodu OUN buli Mihajlo Nakelskij Taras vesna 1949 veresen 1950 Volodimir Kachur Liman veresen 1950 vesna 1951 JosipMaslyuk Chernik kviten lipen 1951 ta Mikola Rudij Dzhmil serpen 1951 lipen 1953 Referentura SB rajprovodu yak okrema strukturna odinicya funkcionuvala do veresnya 1950 r pid kerivnictvom V Kachura Limana Yak dosvidchenij esbist ostannij pislya priznachennya providnikom rajonu zalishiv pid svoyim kontrolem i spravi SB Na terenah Pidkaminskogo rajonu diyalo ryad kushovih provodiv chiselnist i kadrovij sklad yakih cherez plinnist kadriv postijno zminyuvavsya Najbilshimi iz nih buli 1 Kush v obslugovuvannya yakogo vhodili sela Penyaki Litovishe Shishkivci Chepeli Golubicya Zharkiv Chernicya ta Pankivci Brodivskogo rajonu Do jogo skladu nalezhali povstanci providnik Josip Maslyuk Chernik strilci Pahom Bedrij Luk Pavlo Bezrukij Hmara Ivan Romanich Chornij ta in 2 Kush sho diyav u rajoni mistechka Pidkamin sil Nem yach Popivci Tetilkivci ta Nakvasha Brodivskogo rajonu Do skladu jogo boyivki vhodili kushovij Mikola Rudij Dzhmil strilci Petro Kuchabskij Pavich zgodom perevedenij u Brodivskij rajprovid OUN Mikola Kret Shishka 5 191 Vasil Dubina Vognik vid vesni 1951 r diyav u Zolochivskomu rajoni ta in Pidkaminskij rajonnij provid OUN pripiniv svoye isnuvannya u lipni 1953 r iz zagibellyu ostannogo kerivnika 18 lipnya 1953 r o 00 god 30 hv yak i bulo zazdalegid domovleno rajprovidnik M Rudij Dzhmil ta jogo bojovik Ivan Gulyar Igor zajshli u s Popivci Brodivskogo rajonu za produktami harchuvannya ale tam yih ochikuvala zasidka pid kerivnictvom serzhanta Kovyakova yaka j vidkrila vogon Dzhmil zaginuv na misci vid pershih zhe postriliv a jogo pobratimovi yakij perebuvav na stijci za kutom hati vdalosya vidstupiti She ponad misyac vin perehovuvavsya u miscevih zhiteliv a 31 serpnya 1953 r zaginuv u s Stiborivka Brodivskogo rajonu naskochivshi na bilshovicku zasidku Nezvazhayuchi na postijni oblavi ta vorozhij pidstup strilci ostannoyi boyivki sho diyala na terenah Pidkaminechchini protrimalisya do 23 kvitnya 1954 r koli v s Lukashi Brodivskogo rajonu buli otocheni ta zaginuli u nerivnomu boyu Todi smertyu geroyiv polyagli Ivan Romanich Chornij iz Mikitiv Pavlo Bezrukij Hmara z Chernici ta Pahom Bedrij Luk iz Golubici 20 zhovtnya 1954 r u s Nem yach Brodivskogo rajonu vnaslidok zradi zaginuv ostannij pov stanec Bridshini kavaler Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi Vasil Dubina Slavko Iz zagibellyu ostannogo povstancya zbrojna borotba nacionalistichnogo pidpillya na Bridshini pripinilasya ale ce ne oznachalo sho misceve naselennya skorilosya totalitarnij sistemi Vtim na teritoriyi Pidkaminskogo rajonu aktivno diyali i realni zagoni UPA Zokrema 25 sichnya 1945 roku u seli Batkiv vidbulos zitknennya UPA z oblavnikami NKVS A 30 bereznya 1945 roku napad UPA Zahid u rajcentri Pidkamin na primishennya garnizonu NKVS pid chas viyizdu pidrozdilu na karalnu akciyu zahoplenij arhiv spalena budivlya V travni 1945 r v seli Zharkovi bulo rozzbroyeno 12 chervonih apostoliv pereodyagnutih enkavedistiv yaki mali zavdannya vbiti yak najbilshe kerivnikiv OUN UPA 1948 r antikolgospna akciya UPA v rajoni Stanom na traven 1955roku v Pidkaminskomu rajoni she trivala borotba OUN UPA Diyachi OUN UPA 1 Butinskij Stepan Mikola Mikolajovich Kudeyar Orih Pibrus Syan K 16 K 14 715 S 5 17 12 1919 smt Pidkamin Brodivskogo r nu Lvivskoyi obl 30 05 1952 m Lviv Zakinchiv 7 klasiv narodnoyishkoli v Pidkameni ta buhgalterski kursi Chlen Tovaristva Prosvita z 1937 r OUN z 1940 r Golovnij buhgalter Pidkaminskogo rajfinviddilu 1939 1940 U 1940 r mobilizovanij do Chervonoyi armiyi Uchasnik radyansko nimeckoyi vijni Na pochatku 1943 r pid Kurskom potrapiv u nimeckij polon U veresni 1943 r virvavshis iz polonu povernuvsya u ridni storoni de vidrazu zh vlivsya u lavi pidpillya OUN Komandir grupi rozvidki pri Brodivskomu povitovomu provodi OUN 10 1943 03 1944 komendant boyivki ohoroni Sambirskogo okruzhnogo provodu OUN 03 08 1944 organizacijnij referent Pidkaminskogo rajonnogo provodu OUN 08 1944 03 1945 kerivnik Pidkaminskogo rajonnogo provodu OUN 03 1945 11 1947 organizacijnij referent 11 1947 04 1948 a vidtak providnik 04 1948 04 1951 Brodivskogo nadrajonnogo provodu OUN V nich z 16 na 17 kvitnya 1951 r zahoplenij vazhkoporanenim spivrobitnikami MGB u Bajmackomu lisi Buskogo r nu Lvivskoyi obl pid chas zatrimannya namagavsya zastrilitisya Zasudzhenij 27 02 1952 r Vijskovim Tribunalom vijsk PrikarpatskogoVijskovogo Okrugu za st 54 1a 54 1b 54 11 Kriminalnogo kodeksu URSR do vishoyi miri pokarannya rozstrilu Virok vikonano 30 05 1952 r u m Lvovi Misce pohovannya nevidome Detalnishe pro cyu postat div RomanyukM Providnik OUN Bridshini Stepan Butinskij Orih Golos vidrodzhennya Brodi 2011 20 travnya S 3 Romanyuk M Nadrajonnij providnik OUN Stepan Butinskij Orih Volya narodu Busk 2011 7 kvitnya S 3 10 2 Albus Golbus Stepan Mikolajovich Pugach zastupnik rajonnogo providnika zaginuv 28 02 1946r v s Litovishe 3 Bojcun Josif Fedorovich nar v s Litovishe v 1925 r zaginuv v 7 10 1945 r na hutori Revegiv Gaj Religijne zhittyaPopri ateyistichni zaboroni na teritoriyi Pidkaminskogo rajonu ne pripinyalos religijne zhittya Zokrema u 1957 roci u seli Boratin diyala gromada yevangelskih hristiyan baptistiv yaka nalichuvala 36 virnih Rajonna presaU 1945 roci v Pidkameni vihodila gazeta Vpered U biblioteci im V Stefanika u m Lviv zberigayutsya kilka primirnikiv ciyeyi gazeti Z 1946 roku gazeta mala nazvu Radyanska niva U Lvovi zberigayutsya primirniki pochinayuchi z 1949 roku Primitki Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 31 grudnya 2019 1940 rik v istoriyi history org ua Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 22 serpnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2013 Mihajlo Romanyuk Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 bereznya 2022 Redko A G PDF archive nbuv gov ua Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2013 Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti PDF archives gov ua Arhiv originalu PDF za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2013 CegovGorohovskij forum fraza ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2013 poshuk lviv ua Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 22 serpnya 2013 Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 31 grudnya 2019 PDF litopysupa com Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2019 Procitovano 27 listopada 2019 1 25 listopada 2020 u Wayback Machine 2 25 listopada 2020 u Wayback Machine 3 25 listopada 2020 u Wayback Machine 4 nedostupne posilannya 5 25 listopada 2020 u Wayback Machine 6 25 listopada 2020 u Wayback Machine Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 29 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 27 grudnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF litopysupa com Arhiv originalu PDF za 18 kvitnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2019 Yaroslav Stockij Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2013

Дата публікації:
Топ