Селець (Дрогобицький район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Селець.

Селе́ць — село у Дрогобицькому районі Львівської області. Розташоване за 10 км на південний схід від Самбора. У селі є оригінальна дерев'яна церква.

село Селець
Церква та сільський цвинтар (2009) Церква та сільський цвинтар (2009)
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Дрогобицький район
Громада	Дрогобицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA46020030290040532
Облікова картка
Основні дані
Засноване	1430
Перша згадка	1538
Населення	164
Територія	2,1 км²
Густота населення	78,1 осіб/км²
Поштовий індекс	82123
Телефонний код	+380 3244
Географічні дані
Географічні координати	49°26′43″ пн. ш. 23°17′42″ сх. д. / 49.44528° пн. ш. 23.29500° сх. д. / 49.44528; 23.29500Координати: 49°26′43″ пн. ш. 23°17′42″ сх. д. / 49.44528° пн. ш. 23.29500° сх. д. / 49.44528; 23.29500
Водойми	Бистриця, Черхавка
Місцева влада
Адреса ради	м.Дрогобич,площа Ринок 1
Карта
Селець
Селець
Мапа
Селець у Вікісховищі

Розташування

На півночі села Селець знаходиться село Сіде, на сході село Городище, на півдні село Мокряни та на заході село Вільшаник. У географічному плані село розташоване в Придністров'ї річкового басейну, у якому річки Бистриця і Черхавка є притоками.

Економіка

Цей район характеризується пагорбами й сільськогосподарськими угіддями, а також багатим чорноземом. Місцева економіка в основному складається з сільського господарства, з тваринництвом, представленим вирощуванням великої рогатої худоби та коней.

Історія

Інтер'єр церкви Пресвятої Богородиці (2009)

Село вперше згадується у 1538, потім в документі 1559 року. Король Міхал Корибут Вишневецький заснував парафію між 1669 і 1673, протягом цього періоду була побудована королівська церква. Ще одна церква зі своєю власною парафією для місцевої дрібної галицької шляхти (Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці) була побудована в 1713 році. Обидві парафії окремо співіснували до 1804 року, а коли стара (королівська) церква занепала, то парафії об'єдналися.

Поки територія була власністю Корони, половина її була передана родині Джурдж у власність. Приблизно 1650 року король Ян II Казимир подарував козацькому отаману Скребецьовичу другу половину власності в Селеці, Саса за віддану службу короні під час повстання Хмельницького. Після поділів Польщі в 1772 році південна частина Польщі потрапила до Австрії. Привілеї знатної родини Скребецьовичів Селецьких підтвердили нові правителі у Відні.

Згідно з історичними документами, в 1880 населення становило 781 особу, з яких 657 були греко-католики, 32 — римські католики, 85 — юдеї, і сім — інших конфесій. За даними перепису населення 1889 року, 728 жителів розмовляли українською мовою як першою, 50 — польською та 3 — німецькою. На той час у місті було 172 будинки, у садибі та маєтках працювало приблизно сорок сім чоловік.

Територія переходила з рук в руки кілька разів: після розпаду Австро-Угорської імперії в 1918 році, Селець повернувся у склад Польщі та адміністративно увійшов до складу гміни Городище Самбірського повіту Львівського воєводства. Після німецько-радянського вторгнення в Польщу наприкінці вересня 1939 року й відповідно до німецько-радянського пакту про ненапад Львівське воєводство було розділене обома сторонами. Селець було окуповано Радянським Союзом та включено до складу Української РСР. Улітку 1941 року німецький вермахт знову перехопив владу в поселенні. Після війни Селець знову включений у склад України. Чисельність населення істотно знизилася через Другу світову війну і сталінський радянський режим. Місцеве єврейське населення було вбито під час Голокосту. Після війни комуністи або стратили або депортували до Сибіру місцеву шляхту, а також багатих селян і не українців, де депортовані загинули. Землевласники були змушені віддати свою землю на колективізацію. Після падіння залізної завіси в 1989 році і крах місцевого колгоспу, високий рівень безробіття змушує багатьох, особливо молодих людей залишити рідну землю, й переїжджати до великих міст.

У 2001 році згідно з національним переписом населення в селі було 164 жителів, а в 2009 році село складалася з 40 будинків, у порівнянні з 300 у минулому.

Пам'ятки

Старий особняк з часом був утрачений, як і королівська церква згадана в історичних літописах. Греко-католицька церква Пресвятої Богородиці розташована на пагорбі. Поряд розташована триярусна дзвіниця стовпової конструкції. Разом вони формують типовий комплекс сільської дерев'яної церкви в Україні. Побудована в сімнадцятому столітті, вона оточена історичним кладовищем. Церкву фінансувала місцева знать, члени якої поховані на кладовищі. За часів комуністичного правління церква була закрита і зруйнувалась. Лише після розпаду Радянського Союзу церкву відновили за пожертвами. Іконостас датується, мабуть, XIX століттям. Спочатку церква мала вищий головний купол, але qjuj довелося знести приблизно в 1970-х роках через напівзруйнованість.

Трохи далі від підніжжя пагорба є менша каплиця святих апостолів Петра і Павла. Побудована з бетону, вона була урочисто відкрита 12 липня 2000 року, щоб відсвяткувати рубіж тисячоліть. Вона замінила попередню дерев'яну каплицю, яка була напівзруйнованою.

Від Сельця по дорозі до Дрогобича в лісі є меморіал євреям цього району, які загинули в Голокост.

Галерея

• В'їзд у село
• Церква Богородиці з дзвіницею
• Краєвид села (2009)
• Каплиця святих апостолів Петра і Павла
• Одна із найстаріших могил на старому кладовищі родини Сілецьких
• Могили на старому кладовищі Ольга Сілецька (1908-1931)

Література

• Крушинська Олена (2007). Сорок чотири дерев'яних церкви Львівської області. Грані-Т, Київ. с. 62-64. .
• Слободян В. (1998). Церкви України. Перемишльська єпархія, Львів. с. 863.
• Sielec (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 530. (пол.).— S. 530—531. (пол.)

Примітки

1. Селець (Дрогобицький район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
2. . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
3. . Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.

Посилання

• https://drohobych-rada.gov.ua/ [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• https://decentralization.gov.ua/newgromada/4200/composition [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]