Посаду політичного і військового губернатора Монтевідео ісп Gobierno Político y Militar de Montevideo створено 1751 року

Посаду політичного і військового губернатора Монтевідео (ісп. Gobierno Político y Militar de Montevideo) створено 1751 року, коли згідно з Мадридським договором Іспанія отримала південну частину Східної смуги.

Gobierno de Montevideo

Life span?

Столиця

Монтевідео

Державний устрій

Не вказано

Історія

- Засновано

Введіть дату заснування

- Ліквідовано

Введіть дату зникнення

Тоді ця територія була мало населена, і беззахисна, як у випадку португальського вторгнення, так і в разі набігів індіанців, тому Іспанія вирішила заснувати тут окрему адміністративну одиницю, голова якої мав би як цивільну, так і військову владу. Насправді губернатор контролював лише територію, що простиралася на два кінних переходи (приблизно 70 км) від Монтевідео (у той час — невеликого села).

8 червня 1784 року під юрисдикцію Монтевідео віддано порт Мальдонадо, а також фортеці Санта-Тереза і ^[es].

4 вересня 1788 року за наказом віцекороля Ріо-де-ла-Плати територія, підпорядкована губернатору Монтевідео, значно зросла.

1806 року, коли ^[ru] звільнив Буенос-Айрес від англійців, Королівська аудієнсія Буенос-Айреса не дозволила віцекоролю ^[es] повернутися до виконання своїх обов'язків, і обрала Сантьяго де Ліньєрса тимчасовим віцекоролем. Губернатор Монтевідео Франсіско Хав'єр де Еліо зажадав, щоб новий віцекороль був призначений королем, бо іншого порядку іспанські закони не передбачали, а поки створив ^[es], яка мала підтверджувати всі укази з Буенос-Айреса (залишаючи за собою право відхилити їх). 1809 року ^[es] спробував підняти в Буенос-Айресі заколот проти Ліньєрса, але заколот було придушено, а Еліо надав притулок повстанцям у Монтевідео. Верховна центральна хунта призначила віцекоролем Бальтасара Ідальго де Сіснероса, який особисто прибув до Монтевідео; Еліо визнав владу Сіснероса і розпустив Хунту Монтевідео.

У 1810 році, коли стало відомо про те, що Наполеон змусив іспанського короля зректися престолу, сталася Травнева революція, і владу в Буенос-Айресі взяла в свої руки ^[es]. Монтевідео стало оплотом роялістів, і Регентська рада проголосила його новою столицею віцекоролівства Ріо-де-ла-Плата, а Еліо — новим віцекоролем. Однак інші міста Східної смуги підтримали Аргентинську хунту, і в ході ^[es] до Монтевідео 23 червня 1814 року увійшли аргентинсько-повстанські війська. Так було покінчено з іспанським пануванням, і нові губернатори Монтевідео представляли вже Об'єднані провінції Південної Америки.

В липні 1816 року внаслідок португальського вторгнення губернаторство було ліквідовано, а територію анексувало Сполучене королівство Португалії, Бразилії й Алгарве.

Література

Bosquejo de nuestra propiedad territorial. Pág. 79. Escrito por Alberto A. Márquez. Edición: 2. Publicado por Talleres de A. Barreiro y Ramos, 1904. (ісп.)
Raíces coloniales de la Revolución Oriental de 1811. Pág. 141. Escrito por Juan E. Pivel Devoto. Publicado en 1952. (ісп.)
Revista de historia del derecho. Pág. 273. Escrito por Instituto de Investigaciones de Historia del Derecho (Buenos Aires, Argentina). Publicado por Instituto de Investigaciones de Historia del Derecho, 2005. (ісп.)