Дорифо́р (грец. Δορυφόρος — «Списоносець») — одна з найзнаменитіших статуй античності, ідеальна фігура юнака зі списом-дорі, робота скульптора Поліклета Старшого, втілення його «Канону», яка була створена близько 450-440 років до н. е. Оригінал статуї не зберігся. Існують численні копії «Дорифора».
англ. Doryphoros (Spear-Bearer)[1] | |
---|---|
Творець: | Поліклет із Аргоса[1] |
Час створення: | 450-440 рр. до н. е. |
Висота: | 212 см |
Матеріал: | бронза[2] |
Жанр: | Героїчна нагота |
Зберігається: | Національний археологічний музей (Неаполь) |
Музей: | Національний археологічний музей (Неаполь) |
Дорифор у Вікісховищі |
Статуя
У «Доріфора» складна поза, відмінна від статичної пози античних куросів. Він є раннім прикладом класичного контрапосту, адже його творець Поліклет першим додумався надавати фігурам таку поставу, щоб вони спиралися на нижню частину лише однієї ноги. Крім того, постать здається рухомою і жвавою, завдяки тому, що горизонтальні осі не є паралельними (див. Хіазм).
Канон Поліклета
«Доріфор» — це не зображення конкретного спортсмена-переможця, а ілюстрація канонів чоловічої ідеальної краси. Іноді цю статую так і називали — «Канон Поліклета», слідом за однойменним теоретичним трактатом його творця. Поліклет виклав у ньому цифровий закон ідеальних пропорцій чоловічого тіла. Ці пропорції знаходяться одна з однією у цифровому співвідношенні. До того ж, у ньому втілюються теоретичні ідеї про перехрещений розподіл напруги в руках і ногах. Основи піфагореїзму, цієї числової магії, якої дотримувався Поліклет, теж вплинули на пропорції «Списоносця». Сама праця «Канон» здійснила великий вплив на європейську культуру, попри те, що від теоретичного твору збереглося всього два фрагмента, відомості про нього уривчасті, а математична основа досі остаточно не виведена.
Параметри статуї
Якщо перерахувати пропорції «Дорифора» для зросту 178 см, то параметри ідеальної фігури чоловіка будуть такими:
|
|
Копії
Оригінал не зберігся. Існують численні копії, у тому числі у Неаполі, Ватикані (Музей Кьярамонті), Мюнхені, Флоренції. (У мармурових копіях позаду лівої ноги споруджена підпірка, що в бронзовому оригіналі не була присутня).
Збереглася 31 копія Дорифора Поліклета, як вказують: "найзнаменитіша і найвірніша — у Неаполі; найкраща репліка голови — з Геркуланума, з сигнатурою афінського копіїста Аполлонія; найкращі репліки торсу — у Галереї Уффіці у Флоренції, з базальту, Пурталеса".
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дорифор |
Примітки
- Make Lists, Not War — 2013.
- http://viamus.uni-goettingen.de/fr/sammlung/ab_rundgang/q/05/02
- Плиний Старший. Естественная история. Книга тридцать четвертая (компиляция переведенных фрагментов). annales.info. Процитовано 24 грудня 2022.
Посилання
- Дорифор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dorifo r grec Doryforos Spisonosec odna z najznamenitishih statuj antichnosti idealna figura yunaka zi spisom dori robota skulptora Polikleta Starshogo vtilennya jogo Kanonu yaka bula stvorena blizko 450 440 rokiv do n e Original statuyi ne zberigsya Isnuyut chislenni kopiyi Dorifora Doriforangl Doryphoros Spear Bearer 1 Tvorec Poliklet iz Argosa 1 Chas stvorennya 450 440 rr do n e Visota 212 smMaterial bronza 2 Zhanr Geroyichna nagotaZberigayetsya Nacionalnij arheologichnij muzej Neapol Muzej Nacionalnij arheologichnij muzej Neapol Dorifor u Vikishovishi Dorifor kopiya Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina MoskvaStatuyaU Dorifora skladna poza vidminna vid statichnoyi pozi antichnih kurosiv Vin ye rannim prikladom klasichnogo kontrapostu adzhe jogo tvorec Poliklet pershim dodumavsya nadavati figuram taku postavu shob voni spiralisya na nizhnyu chastinu lishe odniyeyi nogi Krim togo postat zdayetsya ruhomoyu i zhvavoyu zavdyaki tomu sho gorizontalni osi ne ye paralelnimi div Hiazm Kanon Polikleta Dorifor ce ne zobrazhennya konkretnogo sportsmena peremozhcya a ilyustraciya kanoniv cholovichoyi idealnoyi krasi Inodi cyu statuyu tak i nazivali Kanon Polikleta slidom za odnojmennim teoretichnim traktatom jogo tvorcya Poliklet viklav u nomu cifrovij zakon idealnih proporcij cholovichogo tila Ci proporciyi znahodyatsya odna z odniyeyu u cifrovomu spivvidnoshenni Do togo zh u nomu vtilyuyutsya teoretichni ideyi pro perehreshenij rozpodil naprugi v rukah i nogah Osnovi pifagoreyizmu ciyeyi chislovoyi magiyi yakoyi dotrimuvavsya Poliklet tezh vplinuli na proporciyi Spisonoscya Sama pracya Kanon zdijsnila velikij vpliv na yevropejsku kulturu popri te sho vid teoretichnogo tvoru zbereglosya vsogo dva fragmenta vidomosti pro nogo urivchasti a matematichna osnova dosi ostatochno ne vivedena Parametri statuyi Yaksho pererahuvati proporciyi Dorifora dlya zrostu 178 sm to parametri idealnoyi figuri cholovika budut takimi ob yem shiyi 44 sm grudi 119 biceps 38 taliya 93 peredplichchya 33 zap yastok 19 penis 7 sidnici 108 stegna 60 kolina 40 gomilki 42 shikolotki 25 kistochki 30 sm KopiyiOriginal ne zberigsya Isnuyut chislenni kopiyi u tomu chisli u Neapoli Vatikani Muzej Kyaramonti Myunheni Florenciyi U marmurovih kopiyah pozadu livoyi nogi sporudzhena pidpirka sho v bronzovomu originali ne bula prisutnya Zbereglasya 31 kopiya Dorifora Polikleta yak vkazuyut najznamenitisha i najvirnisha u Neapoli najkrasha replika golovi z Gerkulanuma z signaturoyu afinskogo kopiyista Apolloniya najkrashi repliki torsu u Galereyi Uffici u Florenciyi z bazaltu Purtalesa DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DoriforPrimitkiMake Lists Not War 2013 d Track Q97309629 http viamus uni goettingen de fr sammlung ab rundgang q 05 02 Plinij Starshij Estestvennaya istoriya Kniga tridcat chetvertaya kompilyaciya perevedennyh fragmentov annales info Procitovano 24 grudnya 2022 PosilannyaDorifor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006