Боббі Мур англ Bobby Moore 12 квітня 1941 24 лютого 1993 Лондон англійський футболіст захисник По завершенні ігрової кар

Роки	Клуб	І (г)
1958–1974	«Вест Гем Юнайтед»	544	(24)
1974–1977	«Фулгем»	124	(1)
1977	«Сан-Антоніо Тандер»	24	(1)
1978	«Сіетл Саундерс»	7	(0)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1962–1973	Англія	108	(2)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1980
1981–1982
1984–1986	«Саутенд Юнайтед»

Звання, нагороди

Нагороди

^d (1966)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Боббі Мур у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мур.

Кавалер Ордена Британської імперії. 1996 року нагороджений ФІФА орденом «За заслуги». Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший англійський футболіст 50-річчя (1954—2003). 2000 року ввійшов до переліку найкращих польових гравців XX століття, складеного Міжнародною федерацією футбольної історії і статистики (займає 24-е місце серед 50-ти обраних до переліку футболістів).

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду клубу «Вест Гем Юнайтед», в якій провів шістнадцять сезонів, взявши участь у 544 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Вест Гем Юнайтед», був основним гравцем захисту команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Англії, ставав володарем Суперкубка Англії з футболу, володарем Кубка Кубків УЄФА.

Згодом з 1974 по 1977 рік грав у складі команди лондонського «Фулгема». 1977 року переїхав до США, де спочатку грав за команду «Сан-Антоніо Тандер», а у 1978 — за «Сіетл Саундерс», який й став останнім клубом ігрової кар'єри Мура.

Скульптура в ознаменування перемоги збірної Англії на ЧС 1966,
Боббі Мур зображений на плечах товаришів по команді

Виступи за збірну

1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 108 матчів, забивши 2 голи.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, домашнього для англійців чемпіонату світу 1966 року, на якому Мур вже був капітаном команди і здобув з нею титул чемпіона світу, чемпіонату Європи 1968 року в Італії, на якому команда здобула бронзові нагороди, а також чемпіонату світу 1970 року у Мексиці.