Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сміттєспалювальний завод, сміттєпа́льня — підприємство, що використовує технологію утилізації промислових і твердих побутових відходів (ТПВ), за допомогою термічного розкладання (спалювання) в котлах або печах.
| Сміттєспалювальний завод | |
 | |
 Сміттєспалювальний завод у Вікісховищі |
Історія
Вперше «сміттєспалювальний заклад» було побудовано ще в 1870 р. поблизу Лондона. Там спочатку сміття спалювали без сортування, потім зі шлаків стали витягувати брухт. З середини 1970-х років, у розпал світової енергетичної кризи, на відходи стали дивитися як на додаткове джерело енергії. Тепло відхідних газів, що утворюються при спалюванні сміття, можна утилізувати. Це призвело до інтенсивного розвитку технологій зі знищення сміття на сміттєспалювальних установках та заводах. Вже до 1980-х років на їх основі створено кілька типів сміттєспалювальних заводів, що відрізняються умовами та режимами спалювання, технологією розділення і підготовки сміття до спалювання, очищенням летких відходів від важких металів і токсичних газів, перероблюванням твердих відходів спалювання.
Розвиток технології та загрози
Дотепер достеменно встановлено, що сміттєспалювальні заводи (ССЗ) становлять величезну загрозу для здоров'я людей. У всіх промислових країнах світу ССЗ є основними та найпотужнішими джерелами викидів діоксинів. Їх існування пов'язане з фатальною помилкою при виборі стратегії знищення твердих побутових відходів у містах Європи та Америки.
Встановлено, що запропоновані способи спалювання ТПВ не дозволяють виключити появи у відхідних газах сміттєспалювальних заводів діоксинів та подібних їм токсикантів.
Вміст діоксинів та їх аналогів в продуктах спалювання пропорційно вмісту в ТПВ хлорорганічних речовин і хлорполімерів, особливо таких небезпечних попередників діоксинів, як , та ін.
У процесі спалювання ТПВ утворюються й інші галогеновмісні токсичні речовини (хлоровані ароматичні сполуки, хлоровані поліхроматичних вуглеводні). Відзначено вторинне утворення діоксинів на каталізаторах і в очисних спорудах ССЗ.
Діоксини активно накопичуються у ґрунтах. Так, у Нідерландах при загальному забрудненні ґрунтів (на глибину до 10 см) у 2-5 нг/кг ґрунту близько ССЗ забруднення може доходити до 250 нг/кг ґрунту і вище, а близько несанкціонованих пожеж на звалищах до тисячі нг/кг. Першою країною, що оголосила мораторій на будівництво ССЗ у зв'язку з проблемою діоксинів, стала в лютому 1985 р. Швеція. У цій же країні у 1986 р. вперше були прийняті допустимі норми концентрації діоксинів у повітрі.
Сучасні вимоги до ССЗ
На зарубіжних сміттєспалювальних заводах (ССЗ) для забезпечення норм гранично допустимих викидів реалізується двостадійне очищення газів, що відходять, а на вітчизняних заводах практично тільки одностадійне — за допомогою електрофільтрів (нормування викидів проводиться лише за 4 групами речовин).
У 1989 р. була прийнята офіційна директива ЄС, яка регламентує умови будівництва та експлуатації ССЗ у країнах співтовариства. Найважливіші вимоги директиви наведені нижче:
- Сміття повинно сепаруватися, з нього мають бути видалені метали. Негорючого залишку повинно бути не більше 6 % від маси всього сміття. Склад спалюваного сміття повинен реєструватися безперервно.
- Печей на ССЗ повинно бути не менше двох, щоб процес був неперервним. Ця вимога (дублювання) відноситься і до всіх інших систем процесу.
- Згідно з Нормативами Європейського Союзу геометрія гарячої зони повинна забезпечити перебування газів у зоні з температурою не нижче 850 °С протягом не менше 2 с («Правило 2 секунд»), при концентрації кисню не менше 6 %.
Сучасний стан
Нині у світі продовжують працювати близько 2000 сміттєспалювальних установок різної потужності. Більшість з них не задовольняють жорстким екологічним вимогам. Однак найсучасніші установки являють собою високомеханізовані та автоматизовані підприємства, та практично не забруднюють навколишнє середовище. У Німеччині передбачається будівництво ряду теплоелектростанцій, що працюють на побутових відходах. Одна з них — поблизу м. Брауншвайг — введена в експлуатацію у 2001 р.
Див. також
Примітки
- Сміттєпальня // Українсько-англійський словник / К. Андрусишин, Я. Крет — 1955.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сміттєспалювальний завод |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smittyespalyuvalnij zavod smittyepa lnya pidpriyemstvo sho vikoristovuye tehnologiyu utilizaciyi promislovih i tverdih pobutovih vidhodiv TPV za dopomogoyu termichnogo rozkladannya spalyuvannya v kotlah abo pechah Smittyespalyuvalnij zavod Smittyespalyuvalnij zavod u Vikishovishi Smittyespalyuvalnij zavod v Malme Shveciya produktivnistyu 25 tonn pobutovih vidhodiv na godinu Dispetcherska smittyespalyuvalnogo zavodu Spalyuvannya tverdih pobutovih vidhodiv v pechi na ruhomij reshitci Otvori v reshitci sluguyut dlya postavki pervinnogo povitrya dlya pidtrimannya procesu gorinnyaIstoriyaVpershe smittyespalyuvalnij zaklad bulo pobudovano she v 1870 r poblizu Londona Tam spochatku smittya spalyuvali bez sortuvannya potim zi shlakiv stali vityaguvati bruht Z seredini 1970 h rokiv u rozpal svitovoyi energetichnoyi krizi na vidhodi stali divitisya yak na dodatkove dzherelo energiyi Teplo vidhidnih gaziv sho utvoryuyutsya pri spalyuvanni smittya mozhna utilizuvati Ce prizvelo do intensivnogo rozvitku tehnologij zi znishennya smittya na smittyespalyuvalnih ustanovkah ta zavodah Vzhe do 1980 h rokiv na yih osnovi stvoreno kilka tipiv smittyespalyuvalnih zavodiv sho vidriznyayutsya umovami ta rezhimami spalyuvannya tehnologiyeyu rozdilennya i pidgotovki smittya do spalyuvannya ochishennyam letkih vidhodiv vid vazhkih metaliv i toksichnih gaziv pereroblyuvannyam tverdih vidhodiv spalyuvannya Rozvitok tehnologiyi ta zagroziDoteper dostemenno vstanovleno sho smittyespalyuvalni zavodi SSZ stanovlyat velicheznu zagrozu dlya zdorov ya lyudej U vsih promislovih krayinah svitu SSZ ye osnovnimi ta najpotuzhnishimi dzherelami vikidiv dioksiniv Yih isnuvannya pov yazane z fatalnoyu pomilkoyu pri vibori strategiyi znishennya tverdih pobutovih vidhodiv u mistah Yevropi ta Ameriki Vstanovleno sho zaproponovani sposobi spalyuvannya TPV ne dozvolyayut viklyuchiti poyavi u vidhidnih gazah smittyespalyuvalnih zavodiv dioksiniv ta podibnih yim toksikantiv Vmist dioksiniv ta yih analogiv v produktah spalyuvannya proporcijno vmistu v TPV hlororganichnih rechovin i hlorpolimeriv osoblivo takih nebezpechnih poperednikiv dioksiniv yak ta in U procesi spalyuvannya TPV utvoryuyutsya j inshi galogenovmisni toksichni rechovini hlorovani aromatichni spoluki hlorovani polihromatichnih vuglevodni Vidznacheno vtorinne utvorennya dioksiniv na katalizatorah i v ochisnih sporudah SSZ Dioksini aktivno nakopichuyutsya u gruntah Tak u Niderlandah pri zagalnomu zabrudnenni gruntiv na glibinu do 10 sm u 2 5 ng kg gruntu blizko SSZ zabrudnennya mozhe dohoditi do 250 ng kg gruntu i vishe a blizko nesankcionovanih pozhezh na zvalishah do tisyachi ng kg Pershoyu krayinoyu sho ogolosila moratorij na budivnictvo SSZ u zv yazku z problemoyu dioksiniv stala v lyutomu 1985 r Shveciya U cij zhe krayini u 1986 r vpershe buli prijnyati dopustimi normi koncentraciyi dioksiniv u povitri Suchasni vimogi do SSZNa zarubizhnih smittyespalyuvalnih zavodah SSZ dlya zabezpechennya norm granichno dopustimih vikidiv realizuyetsya dvostadijne ochishennya gaziv sho vidhodyat a na vitchiznyanih zavodah praktichno tilki odnostadijne za dopomogoyu elektrofiltriv normuvannya vikidiv provoditsya lishe za 4 grupami rechovin U 1989 r bula prijnyata oficijna direktiva YeS yaka reglamentuye umovi budivnictva ta ekspluataciyi SSZ u krayinah spivtovaristva Najvazhlivishi vimogi direktivi navedeni nizhche Smittya povinno separuvatisya z nogo mayut buti vidaleni metali Negoryuchogo zalishku povinno buti ne bilshe 6 vid masi vsogo smittya Sklad spalyuvanogo smittya povinen reyestruvatisya bezperervno Pechej na SSZ povinno buti ne menshe dvoh shob proces buv neperervnim Cya vimoga dublyuvannya vidnositsya i do vsih inshih sistem procesu Zgidno z Normativami Yevropejskogo Soyuzu geometriya garyachoyi zoni povinna zabezpechiti perebuvannya gaziv u zoni z temperaturoyu ne nizhche 850 S protyagom ne menshe 2 s Pravilo 2 sekund pri koncentraciyi kisnyu ne menshe 6 Suchasnij stanNini u sviti prodovzhuyut pracyuvati blizko 2000 smittyespalyuvalnih ustanovok riznoyi potuzhnosti Bilshist z nih ne zadovolnyayut zhorstkim ekologichnim vimogam Odnak najsuchasnishi ustanovki yavlyayut soboyu visokomehanizovani ta avtomatizovani pidpriyemstva ta praktichno ne zabrudnyuyut navkolishnye seredovishe U Nimechchini peredbachayetsya budivnictvo ryadu teploelektrostancij sho pracyuyut na pobutovih vidhodah Odna z nih poblizu m Braunshvajg vvedena v ekspluataciyu u 2001 r Div takozh en Tverdofazne spalyuvannya tverdih pobutovih vidhodiv Ridkofazne spalyuvannya tverdih pobutovih vidhodiv Smittyespalyuvalnij zavod ShpitelauPrimitkiSmittyepalnya Ukrayinsko anglijskij slovnik K Andrusishin Ya Kret 1955 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Smittyespalyuvalnij zavod