Олекса ндр Фе дорович Зноско Боро вський 27 14 лютого 1908 Київ 8 березня 1983 Київ український композитор заслужений ді

Олекса́ндр Фе́дорович Зноско́-Боро́вський (* 27 (14) лютого 1908, Київ — † 8 березня 1983, Київ) — український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1979), нагороджений медалями.

Зноско-Боровський Олександр Федорович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	27 лютого 1908(1908-02-27)
Місце народження	Київ
Дата смерті	8 березня 1983(1983-03-08) (75 років)
Місце смерті	Київ
Громадянство	Російська імперія → УРСР
Професії	композитор
Освіта	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зноско-Боровський.

Біографія

Протягом 1925—1927 років навчався в Київській музичній профшколі по класу скрипки у Я. С. Магазинера.

1932 року закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Учень Л. Ревуцького.

В 1931—1941 роках працював консультантом Київської кіностудії художніх фільмів — з 1941 в Ашхабаді.

У 1942—1945 роках служив в рядах радянської армії.

У 1945—1963 роках завідував редакцією музики видавництва «Мистецтво» (Київ).

З 1963 року перебував на творчій роботі.

В 1946—1968 був членом правління спілки композиторів України, входив до складу ревізійної комісії, згодом головою правління Українського відділу Музфонду СРСР — в 1958—1968 роках.

Є автором балету «Акпамик» (у співавторстві з Велі Мухатовим), низки симфонічних творів, в тому числі 3 симфоній, великої кількості камерно-інструментальних, камерно-вокальних та хорових творів. Використовував елементи українського та туркменського музичного фольклору. Автор музикознавчих праць.

Донька - відомий український музикознавець і педагог Лідія Кухтіна.

Твори

Балет «Акпамик» (у співпраці з туркменським композитором , 1945)

Симфонічні твори:

Симфонія № 1 (1958)
Симфонія № 2, тв. 30 (1960) — «Джан-Туркменистан»,
Симфонія № 3, тв. 39 (1967)
Концерт для скрипки з оркестром, тв. 26 (1951—1955)
Концерт для віолончелі з оркестром, тв. 43 (1968-69)
Концерт для валторни з оркестром, тв. 54 (1975)
Симфонічна поема «Кос-Арал», тв. 33 (1963)
Симфонічна картина «Біля Мавзолею», тв. 45 (1969)
Увертюри:
- «Російська», тв. 10 (1931—1933)
- «Привітальна», тв. 24 (1949)
- «Свято дружби» (1964)
- «Молодіжна» (1970)
- «Піонерська» (1970)

Серед камерно-інструментальних творів:

композиції для струнного квартету
три сонати для скрипки-соло
дві сонати для скрипки і віолончелі
сюїти для скрипки і фортепіано
твори для камерного оркестру

Серед камерно-вокальних та хорових творів:

Вокальний цикл «Вірність» на слова В. Сосюри, тв. 16 (1939—1962)
Урочиста кантата «Наша перемога» на слова О. Суркова та А. Софронова, тв. 21 (1946—1947),

музика до радіопостановок та мультиплікаційних фільмів.

Джерела

Лексика [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Композитор Олександр Зноско-Боровський. Невідомі сторінки біографії^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Музичні аналізи творів для народного оркестру [ 26 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Зноско-Боровський [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Зноско-Боровський Олександр Федорович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 161.