У ФРН розташовані зах. частина Північно-Німецького артезіанського басейну, Мюнстерський і Південно-Німецький басейни та гірничо-складчасті гідрогеол. структури Рейнських Сланцевих гір, Тевтобурзького Лісу, Франконського і Швабського Альбу. Головна тенденція — порівняно багаті підземними водами північні райони країни і порівняно бідніші південні гористі.
Гол. горизонти прісних вод в Мюнстерському бас. пов'язані з пісками і вапняками сантону і сеноман-туронськими вапняками. Ефективна пористість піщаних відкладів сантону 18-22%, коеф. фільтрації до 102 м/с, ресурси підземних вод 190х106 м³/рік, запаси 17х109 м³. Ресурси прісних підземних вод в закарстованих вапняках сеноман-турону значні, сумарний дебіт числ. джерел понад 10 M³/С. Кордон розділу між прісними і солоними водами проводиться по ниж. кордону мергелей, на положення яких істотно впливають шахтні роботи, напр. в Рурі. У Південно-Німецькому басейні гол. водоносні горизонти пов'язані з вапняками сер. тріасу, верх. юри — крейди і четвертинним алювієм. У відкладах сер. тріасу, де прісні води формуються в зонах інтенсивної тріщинуватості і закарстованості, сер. дебіти колодязів і свердловин 5 л/с, макс. до 40 л/с, витрати джерел від 1-5 до 200 л/с, рідше 0,4 M³/С. Експлуатаційні ресурси вод на окр. ділянках 12-70 л/с. Води прісні, магнієво-кальцієві. В місцях розвитку гіпсовоносних порід мінералізація вод зростає до 7 г/л, склад змінюється на хлоридно-натрієвий. Водоносність сучасного алювію в долинах pp. Дунай, Неккар, Майн та ін. значна, витрати водозаборів 5-12 л/с. У межах гірських складчастих споруд водоносні горизонти прісних вод формуються в зоні активного водообміну, що охоплює породи різні за віком і складом. На півночі країни (Рейнські Сланцеві гори, Тевтобурзький Ліс та ін.) найбільші ресурси пов'язані з тріщинуватими вапняками і пісковиками, на півдні (Франконський і Швабський Альб) з інтенсивно закарстованими гірських порід верх. юри — крейди, де витрати карстових джерел 10-200 л/с, модуль підземного стоку до 16 л/с км², запаси карстових вод (6-8)106 м³, ресурси до 2х106 м³/рік. Термальні високомінералізовані (20-300 г/л і більше) води з високим вмістом мікрокомпонентів (Br до 1,6-3,9 г/л; Sr до 1,2 г/л та ін.) розвинені в глибоких горизонтах артезіанських басейнів. Розсоли використовуються для пром. цілей. Розсоли і мінер. води — в бальнеології (курорти Баден-Баден, Бад-Заров, Герінґсдорф, , Бад-Емс, Бад-Зюльце, , Бад-Франкенгаузен, Тале та ін.).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U FRN roztashovani zah chastina Pivnichno Nimeckogo artezianskogo basejnu Myunsterskij i Pivdenno Nimeckij basejni ta girnicho skladchasti gidrogeol strukturi Rejnskih Slancevih gir Tevtoburzkogo Lisu Frankonskogo i Shvabskogo Albu Golovna tendenciya porivnyano bagati pidzemnimi vodami pivnichni rajoni krayini i porivnyano bidnishi pivdenni goristi Gol gorizonti prisnih vod v Myunsterskomu bas pov yazani z piskami i vapnyakami santonu i senoman turonskimi vapnyakami Efektivna poristist pishanih vidkladiv santonu 18 22 koef filtraciyi do 102 m s resursi pidzemnih vod 190h106 m rik zapasi 17h109 m Resursi prisnih pidzemnih vod v zakarstovanih vapnyakah senoman turonu znachni sumarnij debit chisl dzherel ponad 10 M S Kordon rozdilu mizh prisnimi i solonimi vodami provoditsya po nizh kordonu mergelej na polozhennya yakih istotno vplivayut shahtni roboti napr v Ruri U Pivdenno Nimeckomu basejni gol vodonosni gorizonti pov yazani z vapnyakami ser triasu verh yuri krejdi i chetvertinnim alyuviyem U vidkladah ser triasu de prisni vodi formuyutsya v zonah intensivnoyi trishinuvatosti i zakarstovanosti ser debiti kolodyaziv i sverdlovin 5 l s maks do 40 l s vitrati dzherel vid 1 5 do 200 l s ridshe 0 4 M S Ekspluatacijni resursi vod na okr dilyankah 12 70 l s Vodi prisni magniyevo kalciyevi V miscyah rozvitku gipsovonosnih porid mineralizaciya vod zrostaye do 7 g l sklad zminyuyetsya na hloridno natriyevij Vodonosnist suchasnogo alyuviyu v dolinah pp Dunaj Nekkar Majn ta in znachna vitrati vodozaboriv 5 12 l s U mezhah girskih skladchastih sporud vodonosni gorizonti prisnih vod formuyutsya v zoni aktivnogo vodoobminu sho ohoplyuye porodi rizni za vikom i skladom Na pivnochi krayini Rejnski Slancevi gori Tevtoburzkij Lis ta in najbilshi resursi pov yazani z trishinuvatimi vapnyakami i piskovikami na pivdni Frankonskij i Shvabskij Alb z intensivno zakarstovanimi girskih porid verh yuri krejdi de vitrati karstovih dzherel 10 200 l s modul pidzemnogo stoku do 16 l s km zapasi karstovih vod 6 8 106 m resursi do 2h106 m rik Termalni visokomineralizovani 20 300 g l i bilshe vodi z visokim vmistom mikrokomponentiv Br do 1 6 3 9 g l Sr do 1 2 g l ta in rozvineni v glibokih gorizontah artezianskih basejniv Rozsoli vikoristovuyutsya dlya prom cilej Rozsoli i miner vodi v balneologiyi kurorti Baden Baden Bad Zarov Geringsdorf Bad Ems Bad Zyulce Bad Frankengauzen Tale ta in Div takozhKorisni kopalini Nimechchini Geologiya NimechchiniDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X