Вибухонебезпечна суміш (ВС) — суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом та волокнами, в якій за нормальних атмосферних умов після запалення процес горіння (вибух) поширюється на весь об'єм суміші.
Основні визначення
ВС створюють суміші горючих газів, пари легкозаймистих рідин, вибухонебезпечні пил або волокна з окислювачами (кисень, хлор тощо).
Горючий газ (ГГ) — газ, який в суміші з повітрям у відповідній пропорції утворює газове вибухонебезпечне середовище.
Легкозаймиста рідина (ЛЗР) — горюча рідина, здатна запалитися від короткочасного впливу джерела загоряння тривалістю до 1 с з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, тліюча сигарета тощо), з температурою загоряння не більше +61 ºС у закритому або +66 ºС у відкритому тиглі.
Горюча рідина (ГР) — рідина, яка здатна запалитися від джерела запалювання, самостійно горіти після його видалення і має температуру загоряння понад +61 ºС у закритому або +66 ºС у відкритому тиглі.
Вибухонебезпечний пил (волокна) — горючий пил або волокна вважаються вибухонебезпечними, якщо в разі їх мимовільного загоряння в установці за визначеною концентраційною межею за ГОСТ 12.1.044 виникає надмірний тиск газів як мінімум 5 кПа.
Горючий пил — пил, суміш повітря з яким у визначених пропорціях при атмосферному тиску та температурі створює вибухонебезпечне пилоповітряне середовище.
Вибух — процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу.
Класифікація вибухонебезпечних сумішей
Газо-пароповітряні ВС поділяють на категорії і групи.
Газо-пароповітряні ВС поділяють на дві категорії (позначаються римськими цифрами):
- І категорія — метан на підземних гірських роботах;
- ІІ категорія — гази та пари, за виключенням метану на підземних гірських виробітках.
ІІ категорія газо-пароповітряних ВС, в свою чергу, також поділяється на три категорії.
Класифікація газо-пароповітряних ВС здійснюється залежно від величини безпечної експериментальної максимальної щілини.
Безпечна експериментальна максимальна щілина (БЕМЩ) — максимальний проміжок між фланцями оболонки, крізь який не передається вибух з оболонки в навколишнє середовище за будь-якої концентрації горючих газів у повітрі.
Категорія суміші | БЕМЩ, мм |
---|---|
ІІА | більше 0,9 |
ІІВ | більше 0,5 але менше 0,9 |
ІІС | менше 0,5 |
Література
- О. В. Кулаков, В. О. Росоха. Електротехніка та пожежна профілактика в електроустановках: Підручник. — Харків: Національний університет цивільного захисту України, 2012.
- ГОСТ 12.1.011-78 Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытания. (діючий і в 2019 р.)
Примітки
- визначення у цьому параграфі приведено за нормативним документом НПАОП 40.1-1.32
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vibuhonebezpechna sumish VS sumish povitrya z goryuchimi gazami paroyu tumanami goryuchim pilom ta voloknami v yakij za normalnih atmosfernih umov pislya zapalennya proces gorinnya vibuh poshiryuyetsya na ves ob yem sumishi Osnovni viznachennyaVS stvoryuyut sumishi goryuchih gaziv pari legkozajmistih ridin vibuhonebezpechni pil abo volokna z okislyuvachami kisen hlor tosho Goryuchij gaz GG gaz yakij v sumishi z povitryam u vidpovidnij proporciyi utvoryuye gazove vibuhonebezpechne seredovishe Legkozajmista ridina LZR goryucha ridina zdatna zapalitisya vid korotkochasnogo vplivu dzherela zagoryannya trivalistyu do 1 s z nizkoyu energiyeyu polum ya sirnika iskra tliyucha sigareta tosho z temperaturoyu zagoryannya ne bilshe 61 ºS u zakritomu abo 66 ºS u vidkritomu tigli Goryucha ridina GR ridina yaka zdatna zapalitisya vid dzherela zapalyuvannya samostijno goriti pislya jogo vidalennya i maye temperaturu zagoryannya ponad 61 ºS u zakritomu abo 66 ºS u vidkritomu tigli Vibuhonebezpechnij pil volokna goryuchij pil abo volokna vvazhayutsya vibuhonebezpechnimi yaksho v razi yih mimovilnogo zagoryannya v ustanovci za viznachenoyu koncentracijnoyu mezheyu za GOST 12 1 044 vinikaye nadmirnij tisk gaziv yak minimum 5 kPa Goryuchij pil pil sumish povitrya z yakim u viznachenih proporciyah pri atmosfernomu tisku ta temperaturi stvoryuye vibuhonebezpechne pilopovitryane seredovishe Vibuh proces vivilnennya velikoyi kilkosti energiyi v obmezhenomu ob yemi za korotkij promizhok chasu Klasifikaciya vibuhonebezpechnih sumishejShema ustanovki dlya viznachennya BEMSh 1 elektrodi 2 kamera 3 krani vakuumni 4 oglyadove vikno 5 blok avtomatichnogo termoregulyuvannya 6 datchik temperatur 7 pristrij dlya peremishuvannya sumishi 8 mikrometrichnij gvint 9 golovka gvinta 10 krishka 11 induktor visokovoltnij 12 laboratornij avtotransformator 13 vakuummetr 14 vakuum nasos 15 nagrivalni elementi 16 zapalyuvalna svicha 17 sferichna obolonka Gazo paropovitryani VS podilyayut na kategoriyi i grupi Gazo paropovitryani VS podilyayut na dvi kategoriyi poznachayutsya rimskimi ciframi I kategoriya metan na pidzemnih girskih robotah II kategoriya gazi ta pari za viklyuchennyam metanu na pidzemnih girskih virobitkah II kategoriya gazo paropovitryanih VS v svoyu chergu takozh podilyayetsya na tri kategoriyi Klasifikaciya gazo paropovitryanih VS zdijsnyuyetsya zalezhno vid velichini bezpechnoyi eksperimentalnoyi maksimalnoyi shilini Bezpechna eksperimentalna maksimalna shilina BEMSh maksimalnij promizhok mizh flancyami obolonki kriz yakij ne peredayetsya vibuh z obolonki v navkolishnye seredovishe za bud yakoyi koncentraciyi goryuchih gaziv u povitri Kategoriya sumishi BEMSh mm IIA bilshe 0 9 IIV bilshe 0 5 ale menshe 0 9 IIS menshe 0 5LiteraturaO V Kulakov V O Rosoha Elektrotehnika ta pozhezhna profilaktika v elektroustanovkah Pidruchnik Harkiv Nacionalnij universitet civilnogo zahistu Ukrayini 2012 GOST 12 1 011 78 Smesi vzryvoopasnye Klassifikaciya i metody ispytaniya diyuchij i v 2019 r Primitkiviznachennya u comu paragrafi privedeno za normativnim dokumentom NPAOP 40 1 1 32