Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Русько-народний інститут «Наро́дний Дім» — одна з найстарших і найбагатших культурно-освітніх установ у Галичині. Існувала в період з 1849 по 1939 роки. Розташовується на вул. Театральній 22 у Львові.
| Народний Дім | |
|---|---|
|
| |
| 49°50′35″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.84327400002777608° пн. ш. 24.02895500002777851° сх. д.Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.84327400002777608° пн. ш. 24.02895500002777851° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів |
| Тип | будівля |
  Народний Дім Народний Дім (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Установа створена 1849 року заходами Головної Руської Ради (за почином священика Льва Трещаківського). 30 червня 1851 року, у зв'язку із забороною політичних товариств в Австрійській імперії, Головна Руська Рада оголосила про саморозпуск. 12 липня десятеро її колишніх членів утворили комісію для нагляду за спорудженням будівлі Народного Дому та нової греко-католицької церкви та координації збору коштів. Завершено будівництво навесні 1864 року. Попри те, що проект статуту був поданий ще 1853 року, затверджений він був лише 11 грудня 1869. У рамках «Народного Дому» діяла заснована 1848 року Галицько-Руська Матиця, що зайнялася культурно-освітньою роботою та виданням підручників.
«Управляющий совіт», що керував Народним Домом (з 1872), захопили москвофіли і не допускали до його керівництва національно свідомих українців. Заяви про вступ від представників «народовців» багато років під всілякими приводами ігнорувались. Після окупації Галичини Польщею влада призначила комісаром цієї установи М. Бачинського. Упродовж міжвоєнного періоду діяльність обмежувалася музейно-архівними справами.
У складі «Народного дому» діяла бібліотека, утворена стараннями історика і лінгвіста Антона Петрушевича. Станом на 1924 рік містила близько 120 тис. книг, в тому числі 5 тис. рукописів і документів. Видавався «Вісник Народного Дома» (1883—1914 — щомісячно, після 1921 — періодично), редактором якого був Пилип Свистун. Після 1939 року Народний дім ліквідовано, а його збірки передано до бібліотеки АН УРСР і реорганізованих львівських музеїв.
До Першої світової війни інституція активно вела власну господарську діяльність. Джерелами надходжень були пожертви приватних осіб. Існували також активи у вигляді нерухомості, цінних паперів, банківських вкладів. Народному дому були подаровані маєтки в Бережанах (1850) і Бучачі (1864). 1863 року згідно із заповітом жертводавця інститут отримав у власність села Білку і Косенів. 1872 року було придбано будинок на вулиці Корняктів, 1, котрий примикав з тилу до будівлі Народного дому. Окрім того, було придбано, будинки на вулиці Вірменській 3 (1866), Зиблікевича 30 (1881), Краківській 15 (1900), споруджено будинок на нинішній вулиці Лисенка 14 (1903). Переважна більшість нерухомого майна здавалась в найм. Ближче до межі XIX–XX століть діяльність установи ставала все менш прозорою. Реально культурно-просвітницькі цілі фінансувались за залишковим принципом і становили незначну частину видатків. Це призводило до активної критики діяльності Народного дому і русофільської течії, котру на той час представляла установа. В пресі активно обговорювалось розміщення значних коштів у «Общем рольничо-кредитном заведеніи». Банк мав на той час значні фінансові труднощі і кінцевому результаті збанкрутів. Кошти так ніколи не були повернуті. Підозри базувались на факті, що банк також належав представникам русофільської течії.
Будинок Народного Дому
Розпорядженнями від 25 серпня і 11 жовтня австрійський уряд подарував для «Народного Дому» згарища зруйнованої обстрілом 1848 року споруди. Початково це були келії тринітарського монастиря, після 1785 року переобладнані під бібліотеку університету. Залишки храму призначались для перебудови на нову греко-католицьку церкву, а руїни келій — для спорудження будівлі Народного Дому. Під час візиту до Львова цісар Франц Йосиф I 18 жовтня 1851 року особисто заклав наріжний камінь. Споруду Народного Дому збудовано 1851—1864 рр. на пожертвування українського населення краю. Споруду в стилі бідермаєру з елементами історизму спроектував Вільгельм Шмід. У нагляді за будівництвом брав участь Сильвестр Гавришкевич. При будівництві застосовано деякі елементи від колишнього монастиря. Збережено навіть кривизну фасаду зі сторони вулиці Театральної. У 1925 р. тут проводили чайні вечори, учні школи Олекси Новаківського. Реконструкції проводились у 1928 році (архітектор О. Каплонський) і у 1930 році (архітектор А. Опольський). Нині будинок має № 22 на вулиці Театральній. Тут розміщується Окружний будинок офіцерів та кінотеатр мережі «Кінопалац».
Як і іншу нерухомість інституту, цей будинок частково здавався в оренду різноманітним організаціям. Це були зокрема «Русское касино», «Академический кружок», «Общество русских дам», «Муза» та інші. 1862 року сюди переведено першу українську академічну гімназію, що до того містилась у приміщеннях Бернардинського монастиря. Тут також було відкрито бурсу (інтернат). Окрім навчальних закладів тут знаходився археологічно-історичний (разом з картинною галереєю) та Народного Дому. В цьому приміщенні відбулась перша вистава театру «Руської Бесіди». 1914 року бурсу і бібліотеку перенесено у приміщення на вулиці Курковій 14 (нині вулиця Лисенка). Під час окупації Галичини російськими військами 1914—1915 років частину бібліотеки було вивезено до Росії, у 1918 році загинула багата нумізматична колекція.
Фото
Голови «Народного Дому»
Правління очолювали провідні діячі москвофільської (русофільської) течії, а саме: Йосиф Кульчицький — 1870 року (за іншими відомостями, 1872-1876), Василь Ковальський (1876-1883), о. Михайло Малиновський (1883-1884), о. Юліян Ґеровський (1884-1887), о. Йосиф Делькевич (1887-1907), о. Іван Костецький (1907-1915).
Див. також
Примітки
- Дев'яносто п'ять років тому, або перша українська художня школа Галичини. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 9 листопада 2020.
- Контакти. Офіційний сайт мережі Кінопалац. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 5 лютого 2011.
- Копиляк І. М. Театральні приміщення в історичних українських культурно-просвітницьких будівлях (на прикладі Львова) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2009. — № 659. — С. 161.
- Орлевич І. В. Боротьба між українофілами та русофілами… — С. 342.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 147. — (Львівська сотня).
Джерела
- Вуйцик В. С. Народний дім у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14. — Львів, 2004. — С. 164, 165. — ISBN 966-95066-4-13.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 629—674.
- Орлевич І. В. Народний Дім у Львові [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 181. — .
- Орлевич І. В. // Вісник Львівського університету. — Т. 7. — 2007. — С. 339—358.
- Сіромська Г. М. Фінансово-господарська діяльність «Народного дому» у Львові // Слов'янський вісник (Рівненський державний гуманітарний університет, Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету). — Вип. 10. — 2010. — С. 126—131.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusko narodnij institut Naro dnij Dim odna z najstarshih i najbagatshih kulturno osvitnih ustanov u Galichini Isnuvala v period z 1849 po 1939 roki Roztashovuyetsya na vul Teatralnij 22 u Lvovi Narodnij Dim49 50 35 pn sh 24 01 44 sh d 49 84327400002777608 pn sh 24 02895500002777851 sh d 49 84327400002777608 24 02895500002777851 Koordinati 49 50 35 pn sh 24 01 44 sh d 49 84327400002777608 pn sh 24 02895500002777851 sh d 49 84327400002777608 24 02895500002777851Krayina UkrayinaRoztashuvannya LvivTip budivlyaNarodnij DimNarodnij Dim Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Narodnij dim IstoriyaUstanova stvorena 1849 roku zahodami Golovnoyi Ruskoyi Radi za pochinom svyashenika Lva Treshakivskogo 30 chervnya 1851 roku u zv yazku iz zaboronoyu politichnih tovaristv v Avstrijskij imperiyi Golovna Ruska Rada ogolosila pro samorozpusk 12 lipnya desyatero yiyi kolishnih chleniv utvorili komisiyu dlya naglyadu za sporudzhennyam budivli Narodnogo Domu ta novoyi greko katolickoyi cerkvi ta koordinaciyi zboru koshtiv Zaversheno budivnictvo navesni 1864 roku Popri te sho proekt statutu buv podanij she 1853 roku zatverdzhenij vin buv lishe 11 grudnya 1869 U ramkah Narodnogo Domu diyala zasnovana 1848 roku Galicko Ruska Maticya sho zajnyalasya kulturno osvitnoyu robotoyu ta vidannyam pidruchnikiv Upravlyayushij sovit sho keruvav Narodnim Domom z 1872 zahopili moskvofili i ne dopuskali do jogo kerivnictva nacionalno svidomih ukrayinciv Zayavi pro vstup vid predstavnikiv narodovciv bagato rokiv pid vsilyakimi privodami ignoruvalis Pislya okupaciyi Galichini Polsheyu vlada priznachila komisarom ciyeyi ustanovi M Bachinskogo Uprodovzh mizhvoyennogo periodu diyalnist obmezhuvalasya muzejno arhivnimi spravami U skladi Narodnogo domu diyala biblioteka utvorena starannyami istorika i lingvista Antona Petrushevicha Stanom na 1924 rik mistila blizko 120 tis knig v tomu chisli 5 tis rukopisiv i dokumentiv Vidavavsya Visnik Narodnogo Doma 1883 1914 shomisyachno pislya 1921 periodichno redaktorom yakogo buv Pilip Svistun Pislya 1939 roku Narodnij dim likvidovano a jogo zbirki peredano do biblioteki AN URSR i reorganizovanih lvivskih muzeyiv Do Pershoyi svitovoyi vijni instituciya aktivno vela vlasnu gospodarsku diyalnist Dzherelami nadhodzhen buli pozhertvi privatnih osib Isnuvali takozh aktivi u viglyadi neruhomosti cinnih paperiv bankivskih vkladiv Narodnomu domu buli podarovani mayetki v Berezhanah 1850 i Buchachi 1864 1863 roku zgidno iz zapovitom zhertvodavcya institut otrimav u vlasnist sela Bilku i Koseniv 1872 roku bulo pridbano budinok na vulici Kornyaktiv 1 kotrij primikav z tilu do budivli Narodnogo domu Okrim togo bulo pridbano budinki na vulici Virmenskij 3 1866 Ziblikevicha 30 1881 Krakivskij 15 1900 sporudzheno budinok na ninishnij vulici Lisenka 14 1903 Perevazhna bilshist neruhomogo majna zdavalas v najm Blizhche do mezhi XIX XX stolit diyalnist ustanovi stavala vse mensh prozoroyu Realno kulturno prosvitnicki cili finansuvalis za zalishkovim principom i stanovili neznachnu chastinu vidatkiv Ce prizvodilo do aktivnoyi kritiki diyalnosti Narodnogo domu i rusofilskoyi techiyi kotru na toj chas predstavlyala ustanova V presi aktivno obgovoryuvalos rozmishennya znachnih koshtiv u Obshem rolnicho kreditnom zavedenii Bank mav na toj chas znachni finansovi trudnoshi i kincevomu rezultati zbankrutiv Koshti tak nikoli ne buli povernuti Pidozri bazuvalis na fakti sho bank takozh nalezhav predstavnikam rusofilskoyi techiyi Budinok Narodnogo DomuRozporyadzhennyami vid 25 serpnya i 11 zhovtnya avstrijskij uryad podaruvav dlya Narodnogo Domu zgarisha zrujnovanoyi obstrilom 1848 roku sporudi Pochatkovo ce buli keliyi trinitarskogo monastirya pislya 1785 roku pereobladnani pid biblioteku universitetu Zalishki hramu priznachalis dlya perebudovi na novu greko katolicku cerkvu a ruyini kelij dlya sporudzhennya budivli Narodnogo Domu Pid chas vizitu do Lvova cisar Franc Josif I 18 zhovtnya 1851 roku osobisto zaklav narizhnij kamin Sporudu Narodnogo Domu zbudovano 1851 1864 rr na pozhertvuvannya ukrayinskogo naselennya krayu Sporudu v stili bidermayeru z elementami istorizmu sproektuvav Vilgelm Shmid U naglyadi za budivnictvom brav uchast Silvestr Gavrishkevich Pri budivnictvi zastosovano deyaki elementi vid kolishnogo monastirya Zberezheno navit kriviznu fasadu zi storoni vulici Teatralnoyi U 1925 r tut provodili chajni vechori uchni shkoli Oleksi Novakivskogo Rekonstrukciyi provodilis u 1928 roci arhitektor O Kaplonskij i u 1930 roci arhitektor A Opolskij Nini budinok maye 22 na vulici Teatralnij Tut rozmishuyetsya Okruzhnij budinok oficeriv ta kinoteatr merezhi Kinopalac Yak i inshu neruhomist institutu cej budinok chastkovo zdavavsya v orendu riznomanitnim organizaciyam Ce buli zokrema Russkoe kasino Akademicheskij kruzhok Obshestvo russkih dam Muza ta inshi 1862 roku syudi perevedeno pershu ukrayinsku akademichnu gimnaziyu sho do togo mistilas u primishennyah Bernardinskogo monastirya Tut takozh bulo vidkrito bursu internat Okrim navchalnih zakladiv tut znahodivsya arheologichno istorichnij razom z kartinnoyu galereyeyu ta Narodnogo Domu V comu primishenni vidbulas persha vistava teatru Ruskoyi Besidi 1914 roku bursu i biblioteku pereneseno u primishennya na vulici Kurkovij 14 nini vulicya Lisenka Pid chas okupaciyi Galichini rosijskimi vijskami 1914 1915 rokiv chastinu biblioteki bulo vivezeno do Rosiyi u 1918 roci zaginula bagata numizmatichna kolekciya FotoGolovi Narodnogo Domu Pravlinnya ocholyuvali providni diyachi moskvofilskoyi rusofilskoyi techiyi a same Josif Kulchickij 1870 roku za inshimi vidomostyami 1872 1876 Vasil Kovalskij 1876 1883 o Mihajlo Malinovskij 1883 1884 o Yuliyan Gerovskij 1884 1887 o Josif Delkevich 1887 1907 o Ivan Kosteckij 1907 1915 Div takozhNarodnij dim Ukrayinskij Narodnij dim u PeremishliPrimitkiDev yanosto p yat rokiv tomu abo persha ukrayinska hudozhnya shkola Galichini photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 9 listopada 2020 Kontakti Oficijnij sajt merezhi Kinopalac Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 5 lyutogo 2011 Kopilyak I M Teatralni primishennya v istorichnih ukrayinskih kulturno prosvitnickih budivlyah na prikladi Lvova Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2009 659 S 161 Orlevich I V Borotba mizh ukrayinofilami ta rusofilami S 342 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 S 147 Lvivska sotnya DzherelaVujcik V S Narodnij dim u Lvovi Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 14 Lviv 2004 S 164 165 ISBN 966 95066 4 13 Kmet I Biblioteka arhipresvitera Grigoriya Shashkevicha u fondah knigozbirni Narodnogo Domu 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2010 Vip 45 S 629 674 Orlevich I V Narodnij Dim u Lvovi 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 181 ISBN 978 966 00 1061 1 Orlevich I V Visnik Lvivskogo universitetu T 7 2007 S 339 358 Siromska G M Finansovo gospodarska diyalnist Narodnogo domu u Lvovi Slov yanskij visnik Rivnenskij derzhavnij gumanitarnij universitet Rivnenskij institut slov yanoznavstva Kiyivskogo slavistichnogo universitetu Vip 10 2010 S 126 131