Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Аргасові кліщі | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Підродини та роди | ||||||||||||||||||
| | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Арга́сові кліщі́, аргазидові кліщі (Argasidae) — родина паразитичних кліщів, включає 2 роди. Аргасові кліщі, або аргазиди, відносять до родини Argasidae, є ектопаразитами та переносниками збудників інвазійних та інфекційних захворювань тварин. Значних збитків на півдні України завдає один представник цієї родини — перський кліщ Argaspersicus. Розміри від 3 до 30 мм, форма тіла овальна або яйцеподібна, покриви зморшкуваті або бугорчасті. Щиток відсутній.
Морфологія .Імаго яйцеподібної форми, жовто-сірого кольору, завдовжки 10—13 мм. Тіло сплющене, по його краю розміщений рант з прямокутних пластинок. Хоботок у дорослих кліщів і німф розміщений на вентральної поверхні, а в личинок — виступає в передній частині тіла. Статевий диморфізм виражений слабо. Статевий отвір розміщений на рівні першої пари кінцівок, а анус- ззаду четвертої пари .
Біологія розвитку.Перський кліщ локалізується у птиці в ділянці голови, шиї, кінцівок та під крилами. Після насмоктання крові самки ховаються в щілини приміщень, нори гризунів і тут відкладають декілька десятків яєць. За декілька разів самка відкладає до 1800 яєць. Через місяць вилуплюються личинки, які нападають на птицю, смокчуть 1—6 діб кров, відпадають у навколишнє середовище, де після кількох линьок послідовно перетворюються в німф та імаго. Розвиток кліщів триває 4—12 міс. Живе перський кліщ 15—25 років, а спроможний голодувати - 5—15 років.
Епізоотологія.Джерело інвазії — кури, гуси, інші види птиці, в тому числі і дикі, рідко — сільськогосподарські тварини та людина. Патогенез. Кліщі знекровлюють птицю, турбують її, особливо вночі, це призводить до виснаження, зниження продуктивності. Слина, яку вводять кліщі при укусах, спричиняє загальний токсичний вплив.
Симптоми. Укуси кліщів спричиняють курям біль, вони часто вночі, прокинувшись, падають з сідел. При високій інтенсивності інвазії (100 кліщів і більше) хвороба має гострий перебіг з явищами анемії, виснаження, паралічів кінцівок. Хворіє птиця 1— 14 діб, іноді настає загибель.
Боротьба з кліщами. Під час санітарних перерв обробляють при-міщення для утримання птиці 0,5%-ними водними емульсіями диброму, 1%-ними водними емульсіями неоцидолу, ціодрину, а також перметрином, стомазаном, ек-томіном. Норми витрати акарицидів — 100—200 мл/м2 оброблюваної поверхні. Препарати застосовують дворазово з інтервалом 12—15 днів. Значно зменшують-ся витрати препаратів при використанні аерозольних установок різних систем. Хороший ефект отриманий від періодичного обпилювання сідел та гніздових ящи-ків 7,5%-ним дустом севіну (6г на м2 поверхні). Можна додавати цей дуст у пісочні ванни у співвідношенні 1:3. Проти личинок кліщів слід обробляти пір'я курей дустом севіну з розрахунку 5—15 г на курку. Періодична побілка приміщень для утримання птиці з додаванням у розчин крейди, дусту севіну, також несприятливо впливає на життєздатність кліщів-паразитів.
Розміщувати птицю в приміщеннях можна тільки через 5—10 днів після проведення дезакаризації і капітального ремонту пташника. Нападають вночі, вдень переховуються в норах гризунів, птахів, щілинах підлоги, стінок та ін. Багато видів А. к. є перенощиками збудників ряду захворювань. Так, (Argas persicus) переносить збудників курей; види р. (Ornythodorus) — збудників кліщового поворот. тифу. Поширені А. к. в країнах з ; в СНД зустрічаються на півдні України, на Кавказі, в Казахстані, Серед. Азії.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
 | Це незавершена стаття з арахнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Argasovi klishi Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Helicerovi Chelicerata Klas Pavukopodibni Arachnida Pidklas Klishi Acarina Nadryad Parasitiformes Ryad Ixodida Rodina Argasidae C L Koch 1844 Pidrodini ta rodi Posilannya Vikishovishe Argasidae EOL 218 ITIS 1116498 NCBI 6936 Fossilworks 189898 Arga sovi klishi argazidovi klishi Argasidae rodina parazitichnih klishiv vklyuchaye 2 rodi Argasovi klishi abo argazidi vidnosyat do rodini Argasidae ye ektoparazitami ta perenosnikami zbudnikiv invazijnih ta infekcijnih zahvoryuvan tvarin Znachnih zbitkiv na pivdni Ukrayini zavdaye odin predstavnik ciyeyi rodini perskij klish Argaspersicus Rozmiri vid 3 do 30 mm forma tila ovalna abo yajcepodibna pokrivi zmorshkuvati abo bugorchasti Shitok vidsutnij Morfologiya Imago yajcepodibnoyi formi zhovto sirogo koloru zavdovzhki 10 13 mm Tilo splyushene po jogo krayu rozmishenij rant z pryamokutnih plastinok Hobotok u doroslih klishiv i nimf rozmishenij na ventralnoyi poverhni a v lichinok vistupaye v perednij chastini tila Statevij dimorfizm virazhenij slabo Statevij otvir rozmishenij na rivni pershoyi pari kincivok a anus zzadu chetvertoyi pari Biologiya rozvitku Perskij klish lokalizuyetsya u ptici v dilyanci golovi shiyi kincivok ta pid krilami Pislya nasmoktannya krovi samki hovayutsya v shilini primishen nori grizuniv i tut vidkladayut dekilka desyatkiv yayec Za dekilka raziv samka vidkladaye do 1800 yayec Cherez misyac viluplyuyutsya lichinki yaki napadayut na pticyu smokchut 1 6 dib krov vidpadayut u navkolishnye seredovishe de pislya kilkoh linok poslidovno peretvoryuyutsya v nimf ta imago Rozvitok klishiv trivaye 4 12 mis Zhive perskij klish 15 25 rokiv a spromozhnij goloduvati 5 15 rokiv Epizootologiya Dzherelo invaziyi kuri gusi inshi vidi ptici v tomu chisli i diki ridko silskogospodarski tvarini ta lyudina Patogenez Klishi znekrovlyuyut pticyu turbuyut yiyi osoblivo vnochi ce prizvodit do visnazhennya znizhennya produktivnosti Slina yaku vvodyat klishi pri ukusah sprichinyaye zagalnij toksichnij vpliv Simptomi Ukusi klishiv sprichinyayut kuryam bil voni chasto vnochi prokinuvshis padayut z sidel Pri visokij intensivnosti invaziyi 100 klishiv i bilshe hvoroba maye gostrij perebig z yavishami anemiyi visnazhennya paralichiv kincivok Hvoriye pticya 1 14 dib inodi nastaye zagibel Borotba z klishami Pid chas sanitarnih pererv obroblyayut pri mishennya dlya utrimannya ptici 0 5 nimi vodnimi emulsiyami dibromu 1 nimi vodnimi emulsiyami neocidolu ciodrinu a takozh permetrinom stomazanom ek tominom Normi vitrati akaricidiv 100 200 ml m2 obroblyuvanoyi poverhni Preparati zastosovuyut dvorazovo z intervalom 12 15 dniv Znachno zmenshuyut sya vitrati preparativ pri vikoristanni aerozolnih ustanovok riznih sistem Horoshij efekt otrimanij vid periodichnogo obpilyuvannya sidel ta gnizdovih yashi kiv 7 5 nim dustom sevinu 6g na m2 poverhni Mozhna dodavati cej dust u pisochni vanni u spivvidnoshenni 1 3 Proti lichinok klishiv slid obroblyati pir ya kurej dustom sevinu z rozrahunku 5 15 g na kurku Periodichna pobilka primishen dlya utrimannya ptici z dodavannyam u rozchin krejdi dustu sevinu takozh nespriyatlivo vplivaye na zhittyezdatnist klishiv parazitiv Rozmishuvati pticyu v primishennyah mozhna tilki cherez 5 10 dniv pislya provedennya dezakarizaciyi i kapitalnogo remontu ptashnika Napadayut vnochi vden perehovuyutsya v norah grizuniv ptahiv shilinah pidlogi stinok ta in Bagato vidiv A k ye perenoshikami zbudnikiv ryadu zahvoryuvan Tak Argas persicus perenosit zbudnikiv kurej vidi r Ornythodorus zbudnikiv klishovogo povorot tifu Poshireni A k v krayinah z v SND zustrichayutsya na pivdni Ukrayini na Kavkazi v Kazahstani Sered Aziyi LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Ce nezavershena stattya z arahnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi