Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Микола́йович Самойло́вич (17 (29) грудня 1880—13 лютого 1938) — сходознавець-тюрколог, академік АН СРСР (1929), українець , майже все життя працював поза межами України.
| Самойлович, Олександр Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 (29) грудня 1880 Нижній Новгород |
| Помер | 13 лютого 1938 (57 років) Москва |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Санкт-петербурзький Імператорський університет, східний факультет |
| Галузь | Сходознавство |
| Заклад | |
| Вчене звання | академік |
| Науковий керівник | Меліоранський Платон Михайлович |
| Відомі учні | d |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Батько | d |
| Мати | d |
 Самойлович Олександр Миколайович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився у місті Нижній Новгород, у сім'ї директора гімназії. У 1888 році Олександра влаштували у класичну гімназію, яку він закінчив зі срібною медаллю. У 1898 році вступив на факультет східних мов Санкт-Петербурзького університету на арабсько-персько-турецько-татарський факультет. Уже в студентські роки О. Самойлович розпочинає наукову діяльність. Під керівництвом професора В. Бертольда, на основі його історико-географічних праць, він склав і надрукував у вигляді посібника для студентів книгу «Західний Туркестан з часів завоювання арабами до монгольського владарювання», а студентське відрядження до Туркменії влітку 1902 року поклало початок самостійній науковій роботі. Вивчаючи туркменську мову, Самойлович збирав матеріали для дипломної роботи, яка згодом була удостоєна золотої медалі.
Після закінчення курсу університету у 1903 році О. Самойловича залишили на кафедрі турецько-татарської словесності для підготовки до професорської діяльності. Почавши наукову діяльність як туркменознавець, у 1906 році, після смерті свого вчителя професора П. Меліоранського, О. Самойлович почав викладати турецьку мову й літературу, читати лекції, вести семінари.
У 1907 році Олександра Самойловича обрали дійсним членом Російського археологічного товариства по Етнографічному відділенню, а 1912 року — дійсним членом Таврійського товариства історії, археології й етнографії, а також Троїцькославського-Кехтинського відділення Приамурського відділу географічного товариства.
Починаючи з 1909 року, О. Самойлович предметно зайнявся вивченням тюркських мов та тюркологічних проблем.
У період Першої світової війни вчений не припинив своєї діяльності. Ним було опубліковано багато досліджень, присвячених пам'яткам тюркської писемності, зокрема «Дивану» Бабура. На початку 1915 року науковець успішно захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня магістра турецько-татарської словесності, в основу якої покладена надрукована ним книга «Абду-с-Саттар кази. Книга розповідей про битви текінців».
Велику колекцію старих рукописів й нових видань на тюркських мовах, а також нові етнографічні матеріали О. Самойлович привіз із цікавої наукової мандрівки за маршрутом: Петроград — Ярославль — Кострома (Татарська Слобідка) — Казань — Самара — Оренбург — Ташкент — Красноводськ — Баку — Тифліс — Владикавказ — Крим. Ці матеріали покладені в основу нових праць ученого.
Після жовтневої революції Олександр Самойлович доклав зусиль, щоб знайти своє місце в новому суспільстві. У грудні 1917 року О. Самойлович був обраний екстра-ординарним професором тюрко-татарської словесності Петроградського університету.
З 1918 року (паралельно з викладанням в університеті) працював у Східному відділі Академії Генерального штабу та у Москві — у Лазаревському інституті. У створеному восени 1920 року Петроградському інституті живих східних мов обирається проректором і веде заняття з турецької та узбецької мов.
З осені 1920 й до початку 1922 року — поєднував роботу у вищих навчальних закладах зі службою в Наркомі іноземних справ консультантом відділу Сходу.
У 1922 році Олександр Миколайович став ректором Петроградського інституту живих східних мов; одночасно викладав в університеті; завідував етнографічним відділом Державного Російського музею; Олександра Самойловича обрали членом Науково-дослідного інституту історії мов і літератур Заходу й Сходу.
У 1925 році став членом-кореспондентом АН СРСР, а 12 січня 1929 року він став дійсним членом Академії, а незабаром й академіком-секретарем її Відділення гуманітарних наук.
Коли у 1932 році було створено Казахстанську базу АН СРСР, О. Самойлович став першим головою її президії й брав активну участь в організації перших інститутів. У той же час він очолював киргизьку й казахську, а також узбецьку секції Ради по вивченню виробничих сил країни.
З початку 1934 року Самойлович — директор Інституту сходознавства АН СРСР, де він також завідував сектором літератури. Така напружена, активна творча й організаційна діяльність ученого була раптово перервана: його заарештували за сфабрикованим звинуваченням — інкримінували шпигунство на користь Японії й створення контрреволюційної, буржуазно-націоналістичної організації, яка нібито боролась за відторгнення національних окраїн від СРСР та їхнє підпорядкування впливу японського імперіалізму.
13 лютого 1938 року був розстріляний. У 1956 р. реабілітований.
Наукові праці
- Избранные труды о Крыме. — Симферополь: Доля, 2000. — 292 с. — .
- Крымская песня про Порт-Артур // Живая старина. — 1910. — Вып. 1/2. — С. 129—131.
- Бахчисарайский певец, поэт, летописец и метеоролог Хаби-булла-Керем // Изв. Таврич. о-ва истории, археологии и этнографии. — 1913. — № 5. — С. 205—221.
- Песнь о крымских событиях // Изв. Таврич. о-ва истории, археологии и этнографии. — 1913. — № 50. — С. 81—98.
- Среди ставропольських туркменов, ногайцев и крымских татар: отчет о командировке в 1912 г. // Изв. Рус. Комитета для изучения Средней и Восточной Азии. — 1913. — Сер. 2, № 2. — С. 54—74.
- Абду-с-Саттар казн. Книга рассказов о битвах текинцев: туркменская поэма XIX века / пер. с туркмен. А. Н. Самойловича — СПб. [б. и.], 1914.
- Песни крымских татар про вторую Отечественную войну // Живая старина. — 1915. — Вып. 3/4 — С. 409—420.
- Среди крымских татар летом 1916 г. // Изв. Таврич. о-ва истории, археологии и этнографии. — 1918. —№ 54. — С. 73—80.
- К истории крымскотатарского литературного языка / А. Н. Самойлович // Вестн. Науч. о-ва татароведения. — 1927. — № 7. — С. 27—33.
- Объяснено ли название «Крым»? // Изв. Таврич. о-ва истории, археологии и этнографии. — 1929. — Т. 3. — С. 61—62.
- Некоторые данные о пчеловодстве в Крыму в XVI—XVII веках // Записки ИВАН. — 1932. — Вып. 1. — С. 123—128.
- Общий взгляд на возникновение и развитие мусульманско-турецких литературных языков в связи с разговорными наречиями // Совет. тюркология. — 1973. — № 5. — С. 105—110.
Примітки
- Расстрельные списки: Москва, 1937-1941: «Коммунарка», Бутово: книга памяти жертв политических репрессий / [под ред. Л.С. Ереминой и А.Б. Рогинского].— Москва: Об-во «Мемориал»: Издательство «Звенья», 2000.— 500 с.
Посилання
- Ашнин Ф. Д., Алпатов В. М. Архивные документы о гибели академика А. Н. Самойловича.— Восток, 1996. № 5.— С. 153—162. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Samojlovich Oleksa ndr Mikola jovich Samojlo vich 17 29 grudnya 1880 18801229 13 lyutogo 1938 shodoznavec tyurkolog akademik AN SRSR 1929 ukrayinec majzhe vse zhittya pracyuvav poza mezhami Ukrayini Samojlovich Oleksandr MikolajovichNarodivsya 17 29 grudnya 1880 1880 12 29 Nizhnij NovgorodPomer 13 lyutogo 1938 1938 02 13 57 rokiv MoskvaKrayina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist movoznavecAlma mater Sankt peterburzkij Imperatorskij universitet shidnij fakultetGaluz ShodoznavstvoZakladVchene zvannya akademikNaukovij kerivnik Melioranskij Platon MihajlovichVidomi uchni dChlenstvo Akademiya nauk SRSRBatko dMati d Samojlovich Oleksandr Mikolajovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Nizhnij Novgorod u sim yi direktora gimnaziyi U 1888 roci Oleksandra vlashtuvali u klasichnu gimnaziyu yaku vin zakinchiv zi sribnoyu medallyu U 1898 roci vstupiv na fakultet shidnih mov Sankt Peterburzkogo universitetu na arabsko persko turecko tatarskij fakultet Uzhe v studentski roki O Samojlovich rozpochinaye naukovu diyalnist Pid kerivnictvom profesora V Bertolda na osnovi jogo istoriko geografichnih prac vin sklav i nadrukuvav u viglyadi posibnika dlya studentiv knigu Zahidnij Turkestan z chasiv zavoyuvannya arabami do mongolskogo vladaryuvannya a studentske vidryadzhennya do Turkmeniyi vlitku 1902 roku poklalo pochatok samostijnij naukovij roboti Vivchayuchi turkmensku movu Samojlovich zbirav materiali dlya diplomnoyi roboti yaka zgodom bula udostoyena zolotoyi medali Pislya zakinchennya kursu universitetu u 1903 roci O Samojlovicha zalishili na kafedri turecko tatarskoyi slovesnosti dlya pidgotovki do profesorskoyi diyalnosti Pochavshi naukovu diyalnist yak turkmenoznavec u 1906 roci pislya smerti svogo vchitelya profesora P Melioranskogo O Samojlovich pochav vikladati turecku movu j literaturu chitati lekciyi vesti seminari U 1907 roci Oleksandra Samojlovicha obrali dijsnim chlenom Rosijskogo arheologichnogo tovaristva po Etnografichnomu viddilennyu a 1912 roku dijsnim chlenom Tavrijskogo tovaristva istoriyi arheologiyi j etnografiyi a takozh Troyickoslavskogo Kehtinskogo viddilennya Priamurskogo viddilu geografichnogo tovaristva Pochinayuchi z 1909 roku O Samojlovich predmetno zajnyavsya vivchennyam tyurkskih mov ta tyurkologichnih problem U period Pershoyi svitovoyi vijni vchenij ne pripiniv svoyeyi diyalnosti Nim bulo opublikovano bagato doslidzhen prisvyachenih pam yatkam tyurkskoyi pisemnosti zokrema Divanu Babura Na pochatku 1915 roku naukovec uspishno zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya magistra turecko tatarskoyi slovesnosti v osnovu yakoyi pokladena nadrukovana nim kniga Abdu s Sattar kazi Kniga rozpovidej pro bitvi tekinciv Veliku kolekciyu starih rukopisiv j novih vidan na tyurkskih movah a takozh novi etnografichni materiali O Samojlovich priviz iz cikavoyi naukovoyi mandrivki za marshrutom Petrograd Yaroslavl Kostroma Tatarska Slobidka Kazan Samara Orenburg Tashkent Krasnovodsk Baku Tiflis Vladikavkaz Krim Ci materiali pokladeni v osnovu novih prac uchenogo Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi Oleksandr Samojlovich doklav zusil shob znajti svoye misce v novomu suspilstvi U grudni 1917 roku O Samojlovich buv obranij ekstra ordinarnim profesorom tyurko tatarskoyi slovesnosti Petrogradskogo universitetu Z 1918 roku paralelno z vikladannyam v universiteti pracyuvav u Shidnomu viddili Akademiyi Generalnogo shtabu ta u Moskvi u Lazarevskomu instituti U stvorenomu voseni 1920 roku Petrogradskomu instituti zhivih shidnih mov obirayetsya prorektorom i vede zanyattya z tureckoyi ta uzbeckoyi mov Z oseni 1920 j do pochatku 1922 roku poyednuvav robotu u vishih navchalnih zakladah zi sluzhboyu v Narkomi inozemnih sprav konsultantom viddilu Shodu U 1922 roci Oleksandr Mikolajovich stav rektorom Petrogradskogo institutu zhivih shidnih mov odnochasno vikladav v universiteti zaviduvav etnografichnim viddilom Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu Oleksandra Samojlovicha obrali chlenom Naukovo doslidnogo institutu istoriyi mov i literatur Zahodu j Shodu U 1925 roci stav chlenom korespondentom AN SRSR a 12 sichnya 1929 roku vin stav dijsnim chlenom Akademiyi a nezabarom j akademikom sekretarem yiyi Viddilennya gumanitarnih nauk Koli u 1932 roci bulo stvoreno Kazahstansku bazu AN SRSR O Samojlovich stav pershim golovoyu yiyi prezidiyi j brav aktivnu uchast v organizaciyi pershih institutiv U toj zhe chas vin ocholyuvav kirgizku j kazahsku a takozh uzbecku sekciyi Radi po vivchennyu virobnichih sil krayini Z pochatku 1934 roku Samojlovich direktor Institutu shodoznavstva AN SRSR de vin takozh zaviduvav sektorom literaturi Taka napruzhena aktivna tvorcha j organizacijna diyalnist uchenogo bula raptovo perervana jogo zaareshtuvali za sfabrikovanim zvinuvachennyam inkriminuvali shpigunstvo na korist Yaponiyi j stvorennya kontrrevolyucijnoyi burzhuazno nacionalistichnoyi organizaciyi yaka nibito borolas za vidtorgnennya nacionalnih okrayin vid SRSR ta yihnye pidporyadkuvannya vplivu yaponskogo imperializmu 13 lyutogo 1938 roku buv rozstrilyanij U 1956 r reabilitovanij Naukovi praciIzbrannye trudy o Kryme Simferopol Dolya 2000 292 s ISBN 966 7637 23 9 Krymskaya pesnya pro Port Artur Zhivaya starina 1910 Vyp 1 2 S 129 131 Bahchisarajskij pevec poet letopisec i meteorolog Habi bulla Kerem Izv Tavrich o va istorii arheologii i etnografii 1913 5 S 205 221 Pesn o krymskih sobytiyah Izv Tavrich o va istorii arheologii i etnografii 1913 50 S 81 98 Sredi stavropolskih turkmenov nogajcev i krymskih tatar otchet o komandirovke v 1912 g Izv Rus Komiteta dlya izucheniya Srednej i Vostochnoj Azii 1913 Ser 2 2 S 54 74 Abdu s Sattar kazn Kniga rasskazov o bitvah tekincev turkmenskaya poema XIX veka per s turkmen A N Samojlovicha SPb b i 1914 Pesni krymskih tatar pro vtoruyu Otechestvennuyu vojnu Zhivaya starina 1915 Vyp 3 4 S 409 420 Sredi krymskih tatar letom 1916 g Izv Tavrich o va istorii arheologii i etnografii 1918 54 S 73 80 K istorii krymskotatarskogo literaturnogo yazyka A N Samojlovich Vestn Nauch o va tatarovedeniya 1927 7 S 27 33 Obyasneno li nazvanie Krym Izv Tavrich o va istorii arheologii i etnografii 1929 T 3 S 61 62 Nekotorye dannye o pchelovodstve v Krymu v XVI XVII vekah Zapiski IVAN 1932 Vyp 1 S 123 128 Obshij vzglyad na vozniknovenie i razvitie musulmansko tureckih literaturnyh yazykov v svyazi s razgovornymi narechiyami Sovet tyurkologiya 1973 5 S 105 110 PrimitkiRasstrelnye spiski Moskva 1937 1941 Kommunarka Butovo kniga pamyati zhertv politicheskih repressij pod red L S Ereminoj i A B Roginskogo Moskva Ob vo Memorial Izdatelstvo Zvenya 2000 500 s PosilannyaAshnin F D Alpatov V M Arhivnye dokumenty o gibeli akademika A N Samojlovicha Vostok 1996 5 S 153 162 ros