Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські марійці (гірськомар. Кирик мари, лукомар. Курик марій) — компактно розселена етнолінгвістична група марійців, що проживає переважно на заході Марій Ел, а також в Нижньогородській та Кіровській областях Росії.
| Гірські марійці | |
|---|---|
 Горномарійський фольклорний ансамбль | |
| Кількість | від 50 до 135 тис. осіб |
| Ареал |
|
| Входить до | Марійці |
| Мова | гірськомарійська, російська |
| Релігія | православ'я, Марійська традиційна релігія |
Етнонім
Етнонім гірські черемиси російського походження. За давньоруською традицією, населення горбистого правобережжя Волги називалося гірськими людьми.
Історія
Відмінності між гірськими та луговими марі стали проявлятися з IX—XI ст. На формування гірськомарійської етнокультурної спільноти великий вплив справили чуваші та росіяни і політичні події, пов'язані з приєднанням Марійського краю до Росії.
Підгрупи
У складі етнографічної групи розрізняються невеликі «земляцькі», за місцем проживання, підгрупи: в правобережжі — шурмари (сурські), куширмари (кушерзькі), шошмари (еменгаські), марламари (еласовські), суасламари (живуть у сусідстві з чувашами); в лівобережжі — (кожла мари), «ветлузькі» (вӹтлӓ мари), «ардинські» (арде мари), «руткінські» (рӹде мари) та ін.
Писемність
Ймовірно, гірські марійці, як і лугові, до приходу росіян в край користувалися своєю писемністю.
Перший достовірний текст на кирилиці гірськомарійською мовою належить до 1767. Написаний учнями-гірськими черемисами Казані в стилі хвалебної оди на честь приїзду Імператриці Катерини Другої в Казань. Є припущення, що в той же час створенням писемності займалися і учні-марійці в Нижньому Новгороді.
 | Тыни мямнамъ моцъ куце ямше эдемгане. Тынь мямнам тумтушецъ куце тынинъ эргецкане. Тынь мямнам шицъ кодо шкемя сталан туменена Тыделянлин — пуже Юма шулкмъ тлянетъ келесена. |  |
Література
- Енциклопедія Республіки Марій Ел/відп. ред. Н. І. Сараєва.-Йошкар-Ола, 2009.-С.521-522
- Стаття «Марійці»// Народи Росії. Атлас культур та релігій. — М.: Дизайн, Інформація. Картографія, 2010. — 320 с.: З іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski marijci girskomar Kirik mari lukomar Kurik marij kompaktno rozselena etnolingvistichna grupa marijciv sho prozhivaye perevazhno na zahodi Marij El a takozh v Nizhnogorodskij ta Kirovskij oblastyah Rosiyi Girski marijciGornomarijskij folklornij ansamblKilkist vid 50 do 135 tis osibAreal Rosiya vid 50 do 134 tis osib blizko 35 000 Girskomarijskij rajon blizko 26 000 blizko 8 000 kilka tisyachVhodit do MarijciMova girskomarijska rosijskaReligiya pravoslav ya Marijska tradicijna religiyaEtnonimEtnonim girski cheremisi rosijskogo pohodzhennya Za davnoruskoyu tradiciyeyu naselennya gorbistogo pravoberezhzhya Volgi nazivalosya girskimi lyudmi Nova Sloboda Surskaya shkola Vidkrita 1867 yak cheremiska shkola pri Mihajlo Arhangelskomu cholovichomu monastiriIstoriyaVidminnosti mizh girskimi ta lugovimi mari stali proyavlyatisya z IX XI st Na formuvannya girskomarijskoyi etnokulturnoyi spilnoti velikij vpliv spravili chuvashi ta rosiyani i politichni podiyi pov yazani z priyednannyam Marijskogo krayu do Rosiyi PidgrupiU skladi etnografichnoyi grupi rozriznyayutsya neveliki zemlyacki za miscem prozhivannya pidgrupi v pravoberezhzhi shurmari surski kushirmari kusherzki shoshmari emengaski marlamari elasovski suaslamari zhivut u susidstvi z chuvashami v livoberezhzhi kozhla mari vetluzki vӹtlӓ mari ardinski arde mari rutkinski rӹde mari ta in PisemnistJmovirno girski marijci yak i lugovi do prihodu rosiyan v kraj koristuvalisya svoyeyu pisemnistyu Pershij dostovirnij tekst na kirilici girskomarijskoyu movoyu nalezhit do 1767 Napisanij uchnyami girskimi cheremisami Kazani v stili hvalebnoyi odi na chest priyizdu Imperatrici Katerini Drugoyi v Kazan Ye pripushennya sho v toj zhe chas stvorennyam pisemnosti zajmalisya i uchni marijci v Nizhnomu Novgorodi Tyni myamnam moc kuce yamshe edemgane Tyn myamnam tumtushec kuce tynin ergeckane Tyn myamnam shic kodo shkemya stalan tumenena Tydelyanlin puzhe Yuma shulkm tlyanet kelesena LiteraturaEnciklopediya Respubliki Marij El vidp red N I Sarayeva Joshkar Ola 2009 S 521 522 Stattya Marijci Narodi Rosiyi Atlas kultur ta religij M Dizajn Informaciya Kartografiya 2010 320 s Z il ISBN 978 5 287 00718 8