Орцокко Торхіторіо I (італ. Orzocco Torchitorio Iд/н — 1089) — юдик (володар) Кальярського юдикату в 1058—1089 роках.
Орцокко Торхіторіо I | |
---|---|
Народився | 11 століття |
Помер | 1089 |
Діяльність | монарх |
Посада | d |
Рід | d |
Батько | Салусіо I (юдик Кальярі) |
Діти | Костянтин Салусіо II і Торбено (юдик Кальярі) |
|
Життєпис
Походив з династії Лакон-Гунале. Син або небіж Маріано I. Можливо, при народженні звався Орцокко. Посів трон 1058 року, змінивши ім'я на Торхіторіо.
Продовжив союзні відносини з Пізанською республікою, оскільки загроза потужних нападів андалузьких і магрибських піратів ще не зникла. Водночас підтримував дружні стосунки з Папським престолом, визнавши 1060 року сюзеренітет папи римського Олександри II. Це було зумовлено бажанням зміцнити свій статус і позбавитися від зазіхань Обертингів, що були маркграфами Корсики й претендували на титул юдика Кальярі, якій отримали від імператора Генріха II.
Став одним з перших юдиків Сардинії, який запросив до своїх володінь бенедиктинців з монастиря Монте-Кассіно. Це сприяло впровадженню нових технологій обробітку землі, розширенню системи освіти. Згодом активно впроваджував григоріанські реформи у своїх землях.
Закріпився принцип новий спадкування, за яким трон отримував старший син, а не брат чи інший старший родич династії. З 1073 році здійснював активну законодавчу діяльність, врегулювавши судову діяльність, права кураторів на місцях. 1075 і 1087 року виконуючи накази Папського престолу змушував Яков, архієпископа Кальярі, залишати свою кафедру. Помер 1089 року. Йому спадкував син Костянтин Салусіо II.
Родина
Дружина — Вера де Лакон.
Діти:
Джерела
- Nowé, Laura Sannia. Dai «lumi» dalla patria Italiana: Cultura letteraria sarda. Mucchi Editore: Modena, 1996.
- Manno, Giuseppe. Storia di Sardegna. 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orcokko Torhitorio I ital Orzocco Torchitorio Id n 1089 yudik volodar Kalyarskogo yudikatu v 1058 1089 rokah Orcokko Torhitorio INarodivsya 11 stolittyaPomer 1089Diyalnist monarhPosada dRid dBatko Salusio I yudik Kalyari Diti Kostyantin Salusio II i Torbeno yudik Kalyari Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Orcokko Div takozh TorhitorioZhittyepisPohodiv z dinastiyi Lakon Gunale Sin abo nebizh Mariano I Mozhlivo pri narodzhenni zvavsya Orcokko Posiv tron 1058 roku zminivshi im ya na Torhitorio Prodovzhiv soyuzni vidnosini z Pizanskoyu respublikoyu oskilki zagroza potuzhnih napadiv andaluzkih i magribskih pirativ she ne znikla Vodnochas pidtrimuvav druzhni stosunki z Papskim prestolom viznavshi 1060 roku syuzerenitet papi rimskogo Oleksandri II Ce bulo zumovleno bazhannyam zmicniti svij status i pozbavitisya vid zazihan Obertingiv sho buli markgrafami Korsiki j pretenduvali na titul yudika Kalyari yakij otrimali vid imperatora Genriha II Stav odnim z pershih yudikiv Sardiniyi yakij zaprosiv do svoyih volodin benediktinciv z monastirya Monte Kassino Ce spriyalo vprovadzhennyu novih tehnologij obrobitku zemli rozshirennyu sistemi osviti Zgodom aktivno vprovadzhuvav grigorianski reformi u svoyih zemlyah Zakripivsya princip novij spadkuvannya za yakim tron otrimuvav starshij sin a ne brat chi inshij starshij rodich dinastiyi Z 1073 roci zdijsnyuvav aktivnu zakonodavchu diyalnist vregulyuvavshi sudovu diyalnist prava kuratoriv na miscyah 1075 i 1087 roku vikonuyuchi nakazi Papskogo prestolu zmushuvav Yakov arhiyepiskopa Kalyari zalishati svoyu kafedru Pomer 1089 roku Jomu spadkuvav sin Kostyantin Salusio II RodinaDruzhina Vera de Lakon Diti Kostantin d n 1103 yudik Kalyari P yetro Serdzhio Komita d n bl 1119 Gonnario d n pislya 1112 Torbeno d n bl 1130 yudik Kalyari P yetro d n pislya 1112 DzherelaNowe Laura Sannia Dai lumi dalla patria Italiana Cultura letteraria sarda Mucchi Editore Modena 1996 Manno Giuseppe Storia di Sardegna 2005