Шпа тель від нім Spatel заст Spadel lt лат spatula ложечка лопаточка інструмент у вигляді скляної дерев яної пластмасово

Шпа́тель (від нім. Spatel, заст. Spadel < лат. spatula — «ложечка», «лопаточка») — інструмент у вигляді скляної, дерев'яної, пластмасової, гумової чи сталевої пластини з ручкою, використовується для перемішування, набирання і нанесення шпаклівок, фарб, а також для очищення поверхонь.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Будівельний шпатель

Будівельні шпателі використовуються для оздоблювальних робіт: зіскоблювання старої шпаклівки, шпалер і фарб, нанесення і розрівнювання шпаклівки.

Шпатель у живопису

Докладніше: Мастихін

Шпателі для живопису (мастихіни) використовують для очищення палітри, ґрунтування основи картини, перемішування і нанесення фарб.

Медичний шпатель

Докладніше: Шпатель (медицина)

Шпателі використовуються у медичній практиці для фіксації язика при огляді глотки або гортані. Для відведення щік, губ і для замішування цементних пломб використовуються стоматологічні шпателі.

У хімічних лабораторіях застосовують лабораторні шпателі: набирання речовин, зіскоблювання осадів.

Скляні мікробіологічні шпателі використовують для розподілу культур мікроорганизмів по живильному середовищу для їх виокремлення і/або ідентификації.

Див. також

Кулінарна лопатка

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .

Посилання

Шпатель // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 217. — .

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .