Таро і Джиро — два їздових пси породи сахалінські хаскі японської полярної експедиції, що вижили без людей протягом року в Антарктиді (1958—1959).
Історія
Цей розділ не містить . (лютий 2020) |
Таро і Джиро, трирічні брати, були наймолодшими з 15 їздових собак першої японської експедиції до Антарктиди, яка почалася в січні 1957 року. Собаки породи сахалінські хаскі, відомі в Японії як карафуто-кен, що добре підходять для перебування в холодному кліматі.
Першу експедицію з 11 дослідників повинні були замінити іншою командою в лютому 1958 року. Однак до того, як друга команда могла приїхати, наблизилася сильна і несподівана буря, яка призвела до евакуації першої команди вертольотом, а висадка другої команда була призупинена. Собак довелося залишити на станції. Їх прив'язали до ланцюгів і дали їжу, щоб прожити кілька днів, коли команда сподівалася повернутися за ними. Проте японці не змогли повернутися до наступного року.
14 січня 1959 року експедиція повернулася на базу в Антарктиді. Чоловіки очікували, що знайдуть 15 загиблих собак, але лише сім (Ака, Горо, Почі, Моку, Куро, Песу та Кума з Монбецу) вмерли, поки ще були прикуті. Інші вісім собак зуміли вирватися. Двох собак, Таро та Джиро, знайшли живими біля бази. Решта шість (Рікі, Анко, Дері, Джакку, Широ і Кума — цей Кума був батьком Таро і Джиро) так і не були знайдені.
Таро і Джиро змогли вижити 11 місяців в екстремальних умовах без підтримки людини. Ясукацу Кітамура, професор університету Кюсю та доглядач собак, описав «Корми для людей та собак на базі Шова були недоторканими. Деякі види собак стають канібалами під час голоду. Сім собак, які були прив'язані, виявлено мертвими, а їхні тіла були недоторканими. Я думаю, що сахалінські собаки їли пінгвінів, кал тюленів, морських птахів та риб (замерзлих у льоді)».
Таро і Джиро залишилися в Антарктиді, щоб тягати сані для нової експедиції. У 1960 році Джиро помер від хвороби в Антарктиді, а в 1961 році Таро повернувся в рідне місто Саппоро і прожив в Університеті Хоккайдо, поки не помер від старості в 1970 році. Тіло Таро було бальзамоване та експонується в Музеї національних скарбів Ботанічного саду університету Хоккайдо, а тіло Джиро було бальзамоване і міститься в експозиції в Національному музеї природи та науки в Токіо — тому самому музеї, де експонується Хатіко (найвідданіша собака Японії).
Вшанування
У Японії були встановлені пам'ятники на честь Таро, Джиро та собак, які втратили життя. Випущена ювілейна монета з їхнім зображенням. Було знято два фільми — «Нанкіоку Монагатарі» у 1983 році та «Білий полон» у 2006 році.
Галерея
- Ювілейна монета
- Пам'ятник собакам
- Опудало Джиро в музеї
- Постер фільму про Таро і Джиро
Див. також
Джерела
- Taro and Jiro: Antarctica's Survivors
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taro i Dzhiro dva yizdovih psi porodi sahalinski haski yaponskoyi polyarnoyi ekspediciyi sho vizhili bez lyudej protyagom roku v Antarktidi 1958 1959 Taro i Dzhiro z chlenami ekspediciyi yaka yih znajshlaIstoriyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2020 Taro i Dzhiro tririchni brati buli najmolodshimi z 15 yizdovih sobak pershoyi yaponskoyi ekspediciyi do Antarktidi yaka pochalasya v sichni 1957 roku Sobaki porodi sahalinski haski vidomi v Yaponiyi yak karafuto ken sho dobre pidhodyat dlya perebuvannya v holodnomu klimati Pershu ekspediciyu z 11 doslidnikiv povinni buli zaminiti inshoyu komandoyu v lyutomu 1958 roku Odnak do togo yak druga komanda mogla priyihati nablizilasya silna i nespodivana burya yaka prizvela do evakuaciyi pershoyi komandi vertolotom a visadka drugoyi komanda bula prizupinena Sobak dovelosya zalishiti na stanciyi Yih priv yazali do lancyugiv i dali yizhu shob prozhiti kilka dniv koli komanda spodivalasya povernutisya za nimi Prote yaponci ne zmogli povernutisya do nastupnogo roku 14 sichnya 1959 roku ekspediciya povernulasya na bazu v Antarktidi Choloviki ochikuvali sho znajdut 15 zagiblih sobak ale lishe sim Aka Goro Pochi Moku Kuro Pesu ta Kuma z Monbecu vmerli poki she buli prikuti Inshi visim sobak zumili virvatisya Dvoh sobak Taro ta Dzhiro znajshli zhivimi bilya bazi Reshta shist Riki Anko Deri Dzhakku Shiro i Kuma cej Kuma buv batkom Taro i Dzhiro tak i ne buli znajdeni Taro i Dzhiro zmogli vizhiti 11 misyaciv v ekstremalnih umovah bez pidtrimki lyudini Yasukacu Kitamura profesor universitetu Kyusyu ta doglyadach sobak opisav Kormi dlya lyudej ta sobak na bazi Shova buli nedotorkanimi Deyaki vidi sobak stayut kanibalami pid chas golodu Sim sobak yaki buli priv yazani viyavleno mertvimi a yihni tila buli nedotorkanimi Ya dumayu sho sahalinski sobaki yili pingviniv kal tyuleniv morskih ptahiv ta rib zamerzlih u lodi Taro i Dzhiro zalishilisya v Antarktidi shob tyagati sani dlya novoyi ekspediciyi U 1960 roci Dzhiro pomer vid hvorobi v Antarktidi a v 1961 roci Taro povernuvsya v ridne misto Sapporo i prozhiv v Universiteti Hokkajdo poki ne pomer vid starosti v 1970 roci Tilo Taro bulo balzamovane ta eksponuyetsya v Muzeyi nacionalnih skarbiv Botanichnogo sadu universitetu Hokkajdo a tilo Dzhiro bulo balzamovane i mistitsya v ekspoziciyi v Nacionalnomu muzeyi prirodi ta nauki v Tokio tomu samomu muzeyi de eksponuyetsya Hatiko najviddanisha sobaka Yaponiyi VshanuvannyaU Yaponiyi buli vstanovleni pam yatniki na chest Taro Dzhiro ta sobak yaki vtratili zhittya Vipushena yuvilejna moneta z yihnim zobrazhennyam Bulo znyato dva filmi Nankioku Monagatari u 1983 roci ta Bilij polon u 2006 roci GalereyaYuvilejna moneta Pam yatnik sobakam Opudalo Dzhiro v muzeyi Poster filmu pro Taro i DzhiroDiv takozhAntarktika film 1983 Bilij polonDzherelaTaro and Jiro Antarctica s Survivors