Ієронім II

Ієронім ІІ (грец. Ιερώνυμος B'), в миру Іоанніс Ліапіс (нар. 10 березня 1938, Інофіта, Беотія) — чинний Предстоятель Православної церкви Греції, архієпископ Афінський та всієї Греції.

Архієпископ Ієронім ІІ грец. Αρχιεπίσκοπος Ιερώνυμος B'
Прапор 21-й Архієпископ Афінський і всієї Греції
з 16 лютого 2008
Обрання:	7 лютого 2008
Інтронізація:	16 лютого 2008
Церква:	Православна церква Греції
Попередник:	Христодул
Митрополит Фіванський та Левадійський
4 жовтня 1981 — 16 лютого 2008
Попередник:	Никодим (Грекос)
Наступник:	Георгій (Маджураніс)
Альма-матер:	Афінський національний університет імені Каподистрії, Грацький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Діяльність:	священник, історик, clergyman
Національність:	грек
Громадянство:	Греція
Народження:	10 березня 1938(1938-03-10)^[1] (86 років) ^d, ^d, Беотія, Центральна Греція
Священство:	1967
Чернецтво:	1971
Єп. хіротонія:	4 жовтня 1981
Автограф:
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Ієронім II у Вікісховищі

Біографія

За першою освітою — лікар-кардіолог. 1967 року здобув другу освіту — на факультеті філології та теології Афінського університету. Потім був аспірантом у Грацькому, Регенсбурзькому та Мюнхенському університетах.

Священик з 1967 року. Протосингел Фівейської та Левадійскої митрополії (1967—1978), настоятель монастирів Преображенського Сагмата (1971—1977) та преподобного Луки (1977—1981), генеральний секретар Священного синоду Православної церкви Греції (1978—1981).

Хіротонія у сан єпископа відбулась 4 жовтня 1981 року. До обрання архієпископом був митрополитом Фівейским та Левадійскім у Беотії. Був кандидатом у архієпископи також 1998 року, проте поступився Христодулу. Після смерті Христодула обраний архієпископом 7 лютого 2008 у другому турі голосування архієреїв, що проходило у Благовіщенському кафедральному соборі міста Афіни.

16 лютого 2008 року у Благовіщенському кафедральному соборі Афін відбулася інтронізація Ієроніма II. Під час служби місцеблюститель архіепископського престолу митрополит Каристійський Серафим передав новому архієпископу жезл — символ влади Першоієрарха Православної церкви Греції.

2011 року став почесним громадянином міста Агрініо, Аттика. 10 травня 2011 року госпіталізований у столичній лікарні через подвійний перелом стегна.

У 2019 році за правління Ієроніма Православна церква Греції визнала автокефалію Православної Церкви України.

19 листопада 2020 року госпіталізований у лікарню «Євангеліос» із діагнозом Covid-19. 20 грудня сказав, що хотів би стати першим хто отримає вакцину від коронавірусу.

Нагороди та премії

• Ієронім ІІ є автором монографії «Середньовічні пам'ятники Евбеї», за яку 1970 р. отримав премію Афінської академії наук.
• Почесний доктор медичного факультету університету Крайова і президент Грецького кардіологічного товариства.

Україна

• Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (27 липня 2013) — за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ'я у світі, та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі
• Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (25 липня 2008) — за багаторічну плідну церковну діяльність на терені православ'я та з нагоди відзначення в Україні 1020-річчя хрещення Київської Русі

Примітки

1. https://www.iaath.gr/index.php/arxiepiskopos/biografiko
2. . Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 13 травня 2009.
3. . Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 14 травня 2011.
4. . Духовний фронт (укр.). 19 листопада 2020. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
5. . Orthodox Times (амер.). 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
6. . credo.press. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
7. Указ Президента України від 27 липня 2013 року № 403/2013 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
8. Указ Президента України від 25 липня 2008 року № 670/2008 «Про відзначення державними нагородами України»